Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №552/10627/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: А.Б. Головко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 р. Справа № 552/10627/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 552/10627/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (надалі також відповідач), в якому просила:5

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № 50 від 17.12.2025 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду окружного адміністративного суду від 18.06.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що позивачем проведено роботу з виправлення виявлених недоліків та надано відповідні документи, які підтверджують факт усунення виявлених порушень у строк, визначений приписом відповідача. Наголошує, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання, а є коригувальним заходом, його мета припинити або усунути порушення, дійсно, штрафні санкції можуть накладатись за невиконання припису, однак, у справі № 552/10627/25 не мало місце накладення штрафу за ч. 9 ст. 4 Закону № 877-V ( у тому числі невиконання приписів), у свою чергу як за фактом виявлених порушень станом на день проведення позапланового заходу та фіксації їх негативного впливу на права потенційних споживачів на безпечність харчової продукції у день коли така могла бути реалізована потенційному колу споживачів може бути застосовано санкції, що вже є об`єктивною стороною складу правопорушення та становить п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042-VIII

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на електронну адресу Держаної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшла скарга гр. ОСОБА_2 від 05.10.2025 року, зареєстрована від 06.10.2025 року за вх. № ЗВГ-580/25 про порушення санітарних норм у місці придбання продукції, що порушує закон та її права як споживача на відшкодування вартості придбаного товару. У скарзі повідомляється про порушення за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Віталія Грицаєнка, заклад громадського харчування "Кулиничі".

З метою перевірки питань, викладених у зверненні, та вжиття відповідних заходів реагування в межах наданих повноважень відповідачем призначено проведення позапланового заходу відносно позивача на підставі наказу від 13.10.2025 року № 1562-ОД та посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 13.10.2025 року № 665 у період 13.10.2025 року по 15.10.2025 року у формі інспектування за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Віталія Грицаєнка, буд. 24 тимчасова стаціонарна споруда торговий павільйон "Кулиничі".

За результатами позапланового заходу складений акт від 15.10.2025 року №155, яким встановлено ряд порушень вимог законодавства:

1. Оператором ринку не проведений аналіз постачальників харчових продуктів. Відсутня інформація щодо здійснення обігу харчових продуктів отриманих з потужностей, що пройшли державну реєстрацію, або отримали експлуатаційний дозвіл, що порушує ч. 8 ст. 20 Закону України "Про принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі – Закон № 771/97-ВР) у частині обов`язковості здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, які пройшли державну реєстрацію або отримали експлуатаційний дозвіл відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

2. Не забезпечена простежуваність харчових продуктів під час їх обігу. На момент проведення заходу відсутні товарно-транспортні накладні на харчові продукти що перебувають в обігу (напої в асортименті, морозиво в асортименті), що порушує ч. 1 ст. 20 Закону № 771/97-ВР щодо обов`язковості операторів ринку відповідати за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.

3. Оператором ринку не запроваджено системи та процедури, що дають змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають харчові продукти та харчові добавки. Відсутній перелік постачальників харчових продуктів, що порушує ч. 3 ст. 22 Закону № 771/97-ВР.

4. В обігу перебувають харчові продукти (заморожені напівфабрикати в асортименті) без відповідного маркування для забезпечення простежуваності, що порушує ч. 4 ст. 22 Закону № 771/97-ВР, якою передбачено належним чином маркування або позначення згідно з документацією чи супровід інформацією відповідно до вимог законодавства.

5. У виробничих процесах використовуються ганчірки та рушники багаторазового використання, які розміщуються у безпосередньому контакті з готовими до вживання харчовими продуктами. Процедура прання та сушіння не визначена. Здійснюється розміщення харчових продуктів у транспортувальному пакуванні у "чистій зоні". У виробничому приміщенні потужності та торгівельному залу наявні особисті речі працівників, зокрема особиста їжа, посуд, мобільні телефони. Не відведене відокремлене місце для зберігання прибирального інвентаря. Прибиральний інвентар не маркований, має порушення цілісності, зберігається у не відведених місцях. На потужності у виробничій зоні використовують брудний транспортувальний картон з під ящиків у яких транспортують харчові продукти, для розміщення на них протвеней з готовими до вживання харчовими продуктами. Місце для миття та дезінфекції рук персоналу недообладнане у відповідності до гігієнічних вимог, відсутня схема миття рук, рідке мило, паперові рушники. Здійснюється спільне розміщення власних речей, взуття та спецодягу та спецвзуття персоналу. Підлога, полиці обладнання, стелажі та холодильне обладнання - брудні. На потужності здійснюється неупорядковане зберігання прибирального інвентаря в не призначених для цього місцях, не визначена процедура миття та дезінфекції обладнання та інвентарю та не ведуться записи фіксації проведення прибирання. У виробничих процесах використовуються ганчірки та рушники багаторазового використання які застарілі та мають порушення цілісності. Здійснюється сумісне розміщення та зберігання чистого посуду та брудного (нового, запакованого у коробках). Використовується дрібний кухонний інвентар (ножі, дошки) без маркування згідно застосування у виробничому процесі. У приміщенні потужності розміщуються брудні пластикові каністри, зі слів працівників для "технічної води", так як централізоване водопостачання на потужності відсутнє. Двері на потужності брудні, мають сліди патьоків невідомих речовин. Двері на потужності брудні, мають сліди патьоків невідомих речовин, у кутах одвірків наявні таргани та сліди їх життєдіяльності. Під час виробництва харчових продуктів використовується вода невідомого походження. Централізоване водопостачання відсутнє - що у сукупності та окремо порушують заборонений обіг продуктів/товарів, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 771/97-ВР та обіг заборонених об`єктів санітарних заходів, передбачених ч. 2 ст. 37 Закону № 771/97-ВР.

6. Підлога, полиці обладнання, стелажі та холодильне обладнання - брудні. На потужності здійснюється неупорядковане зберігання прибирального інвентаря в не призначених для цього місцях, не визначена процедура миття та дезінфекції обладнання та інвентарю та не ведуться записи фіксації проведення прибирання. У виробничих процесах використовуються ганчірки та рушники багаторазового використання які застарілі та мають порушення цілісності. Здійснюється сумісне розміщення та зберігання чистого посуду та брудного (нового, запакованого у коробках). Використовується дрібний кухонний інвентар (ножі, дошки) без маркування згідно застосування у виробничому процесі. У приміщенні потужності розміщуються брудні пластикові каністри, зі слів працівників для "технічної води", так як централізоване водопостачання на потужності відсутнє. Двері на потужності брудні, мають сліди патьоків невідомих речовин, що порушує п. 1 частини 1 статті 41 Закону № 771/97-ВР у частині вимоги підтримки в чистому та робочому стані потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів.

7. Потужність спланована таким чином, що створюється ризик перехресного забруднення при обігу харчових продуктів. Приміщення потужності дуже мале, складається з двох кімнат (основного приміщення та вбиральні, яка захаращена сторонніми речами). Основне приміщення не розділено на відповідні зони (приймання продукції, перевдягання персоналу, ведення документації, тощо), що створює ризик перехресного забруднення при обігу харчових продуктів. Приміщення вбиральні захаращене сторонніми речами (пакувальний матеріал, брудні каністри, брудні відра (без маркування), вуличний прибиральний інвентар, та інше), у той час як потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів, як вимагається п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 771/97-ВР.

8. Потужність не забезпечена відповідним штучним освітленням (вікна відсутні). У місці приймання харчових продуктів та приміщенні вбиральні відсутнє взагалі, при вимозі згідно п. 4 ч. 1 ст. 41 Закону № 771/97-ВР.

9. Після заміни освітлювальних приладів, у верхній частині стелі наявна значна кількість дротів, які накопичують бруд, пил та сліди життєдіяльності комах, що порушує п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 42 Закону № 771/97-ВР, відповідно до якої стеля (або у разі її відсутності внутрішня поверхня даху) та верхні кріплення побудовані таким чином, щоб запобігати накопиченню бруду, утворенню небажаної плісняви і відпаданню часток конструкції, зменшувати конденсат. Поверхня стелі, висота якої є належною для здійснення операцій, має бути гладкою. У разі якщо харчові продукти знаходяться в приміщеннях для набуття ними притаманних їм традиційних характеристик (для традиційних харчових продуктів), стелі, стіни та підлога таких приміщень можуть не відповідати вимогам частини першої цієї статті стосовно властивостей матеріалів, з яких вони мають бути зроблені (непроникнення та непоглинання).

10. Двері на потужності брудні, мають сліди патьоків невідомих речовин, у кутах одвірків наявні таргани та сліди їх життєдіяльності, у той час як поверхня дверей гладка та зроблена з непоглинаючих вологу матеріалів. Двері легко чистяться та у разі потреби дезінфікуються, передбачено п. 4 ч. 1 ст. 42 Закону № 771/97-ВР.

11. Відсутні записи, графіки проведення миття та дезінфекції виробничих поверхонь та обладнання. Поверхні, що контактують з харчовими продуктами утримуються у незадовільному стані, брудні, наявний шар крихот та харчових решток. Поверхні стелажів на яких розміщуються готові харчові продукти, поверхні холодильного обладнання, застелені брудним транспортувальним картоном, що порушує п. 5 ч. 1 ст. 42Закону № 771/97-ВР яка вимагає всі поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться, у разі потреби дезінфікуються та зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів.

12. Потужність утримується у неналежному гігієнічному стані всупереч п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 771/97-ВР, оскільки рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні утримуватися в чистоті та належному стані.

13. Не забезпечено захист від забруднення харчових продуктів шкідниками. На потужності наявно багато тарганів та слідів їх життєдіяльності. Також наявні мухи, у той час як суб`єкт повинен забезпечувати захист від будь-якого ризику забруднення, зокрема від шкідників та гризунів, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону № 771/97-ВР.

14. Потужність не забезпечена належними засобами для підтримання належного рівня особистої гігієни. Працівники миють руки у брудній воді у ємності без маркування та витирають руки багаторазовими рушниками. Потужність не забезпечена централізованим водовостачанням, всупереч п. 3 ч. 1 ст. 43 Закону № 771/97-ВР.

15. Поверхні що контактують з харчовими продуктами брудні, що порушує пункт 4 ч. 1 статті 43 Закону № 771/97-ВР, яким передбачено поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів.

16. Потужність не забезпечена гарячою та холодною водою, що порушує пункт 5 частини першої статті 43 Закону № 771/97-ВР.

17. У виробничому приміщенні потужності харчові та інші відходи розміщуються у відкритому контейнері. Договірна вивезення відходів не наданий, хоча законом встановлена вимога у пункті 6 частини першої статті 43 Закону № 771/97-ВР мати належні засоби для гігієнічного зберігання небезпечних та/або неїстівних речовин та відходів (рідких або твердих), а також засоби для їх зберігання та подальшого поводження та/або мати відповідний договір щодо їх утилізації (знищення).

18. Наявні стандартизовані засоби вимірювальної техніки для контролю температурних та вологісних режимів при зберіганні харчових продуктів у не працюючому стані, з протермінованим міжповірочним інтервалом, що порушує пункт 7 частини першої статті 43 Закону № 771/97-ВР.

19. На потужності у виробничій зоні використовують брудний транспортувальний картон з під ящиків у яких транспортують харчові продукти, для розміщення на них протвеней з готовими до вживання харчовими продуктами. Рушники багаторазового використання якими працівники витирають руки, розміщено у контакті з готовими харчовими продуктами, таким чином не дотримано

пункт 8 частини першої статті 43 Закону № 771/97-ВР - рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні забезпечувати розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.

20. При вимозі використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають вимозі бути чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення у пункті 1 частини першої статті 45 Закону № 771/97-ВР обладнання та виробничий інвентар з яким контактують харчові продукти брудні. Холодильне обладнання брудне, має сліди ураження корозією. Морозильна камера має значний шар льоду на бічних стінках. Піч для випікання хлібо-булочних виробів має застарілий бруд на внутрішніх поверхнях. Процедури миття обладнання не визначені. Мийка для миття посуду та рук працівників перебуває у не працюючому стані (відсутнє водопостачання), під мийкою брудно, наявні комахи (таргани) та сліди їх життєдіяльності. -Холодильні вітрини торгівельного залу, зі сторони персоналу та нижні частини обладнання брудна. Для змітання крихот (рештків хлібо-булочних виробів) з торгівельних вітрин при обігу харчових продуктів використовують не маркований пластиковий інвентар невідомого походження (віничок та совочок). Для відділення свіжовипечених хлібо -булочних виробів від поверхні протвеня використовують будівельний шпатель.

21. Холодильна вітрина має ураження корозією металевих конструкцій. Пластикові дверцята холодильних вітрин мають порушення цілісності, що не відповідає положенню пункту 2 частини першої статті 45 Закону № 771/97-ВР щодо обладнання та інвентаря, з якими контактують харчові продукти мають бути виготовлені з матеріалів та утримуватись у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку).

22. Обладнання розміщено так, що перешкоджає повному відкриттю дверцят шаф та унеможливлює процес миття та дезінфекції, що не відповідає пункту 3 частини першої статті 45 Закону № 771/97-ВР.

23. Оскільки оператори ринку зобов`язані вживати такі заходи для забезпечення роботи обладнання та засобів вимірювальної техніки, що є достатніми для виробництва харчових продуктів, які відповідають вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, а на підприємстві наявні стандартизовані засоби вимірювальної техніки для контролю температурних та вологісних режимів при зберіганні харчових продуктів у не працюючому стані, з протермінованим міжповірочним інтервалом, порушено частину друга статті 45 Закону № 771/97-ВР.

24. У виробничому приміщенні потужності харчові та інші відходи розміщуються у відкритому контейнері. Пункти 2 частини першої статті 46 Закону № 771/97- ВР за вимоги, що харчові відходи знищуються відповідно до законодавства.

25. Не наданий договір на вивезення харчових та твердих побутових відходів з відповідною установою, як наслідок неможливо встановити чи дотримувався відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення) суб`єкт, чим порушено пункти 3 частини першої статті 46 Закону № 771/97-ВР.

26. Не здійснюється вилучення з обігу небезпечної продукції, відсутні відповідні окремі контейнери, що порушує статтю 5 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" від 14.01.2000 № 1393-XIV - неякісна та небезпечна продукція підлягає обов`язковому вилученню з обігу. Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

27. Не забезпечено постачання води питної у кількості що відповідала б типу та розміру даної потужності. Відсутнє централізоване водопостачання, чим порушено пункт 1 частини першої статті 47 Закону № 771/97-ВР.

28. Не здійснюється періодичний лабораторний контроль води, що використовується у виробництві харчових продуктів, на відповідність вимогам, установленим до води питної (зокрема, на відповідність мікробіологічним показникам). Під час виробництва харчових продуктів використовується вода невідомого походження. Централізоване водопостачання відсутнє, пунктом 4 частини першої статті 47 Закону № 771/97-ВР вимагається аби вода, що використовується у виробництві харчових продуктів (у технологічному процесі та/або є інгредієнтом), має відповідати вимогам, установленим до води питної.

29. На потужності до роботи допускається персонал, який не пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу. Записи проведення навчань відсутні, що порушує пункт 1 частини першої статті 48 Закону № 771/97-ВР, який встановлює вимогу операторам ринку дотримуватись вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку.

30. Персонал потужності періодично не проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку, в той час як пунктом 2 частини першої статті 48 Закону № 771/97- ВР передбачено періодичне проходження персоналом потужностей навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку.

31. Абзацом першим частини другої статті 48 Закону № 771/97-ВР забороняється допускати до безпосереднього виробництва харчових продуктів та до обігу харчових продуктів персонал, який має медичні протипоказання до роботи з харчовими продуктами та/або хворіє, та/або є носієм хвороб, що можуть передаватися через харчові продукти та/або через відповідні технологічні процеси, а також якщо існує вірогідність прямого чи непрямого забруднення харчових продуктів, на місці здійснення діяльності був відсутній журнал допуску працівників до роботи.

32. Здійснюється зберігання харчових продуктів за не встановлених температурних режимів, що порушує пункт 2 частини першої статті 49 Закону № 771/97-ВР, яким вимагається збереження первинної продукції та всіх інгредієнтів на потужностях, утримування в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення.

33. У виробничих процесах використовуються ганчірки та рушники багаторазового використання, які розміщеються у безпосередньому контакті з готовими до вживання харчовими продуктами. Процедура прання та сушіння не визначена. Здійснюється розміщення харчових продуктів у транспортувальному пакуванні у "чистій зоні". У виробничому приміщенні потужності та торгівельному залу наявні особисті речі працівників, зокрема особиста їжа, посуд, мобільні телефони. Не відведене відокремлене місце для зберігання прибирального інвентаря. Прибиральний інвентар не маркований, має порушення цілісності, зберігається у не відведених місцях. На потужності у виробничій зоні використовують брудний транспортувальний картон з під ящиків у яких транспортують харчові продукти, для розміщення на них протвеней з готовими до вживання харчовими продуктами. Місце для миття та дезінфекції рук персоналу недообладнане у відповідності до гігієнічних вимог, відсутня схема миття рук, рідке мило, паперові рушники. Здійснюється спільне розміщення власних речей, взуття та спецодягу та спецвзуття персоналу, порушуючи пункт 3 частини першої статті 49 Закону №771/97-ВР щодо захищення харчових продуктів від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу.

34. На потужності наявно багато тарганів та слідів їх життєдіяльності. Також наявні мухи, що свідчить про недотримання пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 771/97-ВР - оператори ринку дотримуються таких вимог ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами.

35. Пункт 5 частини першої статті 49 Закону № 771/97-ВР встановлює дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров`ю споживачів, натомість температурні режими не встановлені. Не ведуться записи фіксації показників. Наявні стандартизовані засоби вимірювальної техніки для контролю температурних та вологісних режимів при зберіганні харчових продуктів у не працюючому стані, з протермінованим міжповірочним інтервалом.

36. Використовується пакувальний матеріал та одноразовий посуд невідомого походження. Не надано документів, що підтвердили б походження та придатність до застосування у харчовій промисловості пакувального матеріалу, чим порушено пункт 1 частини першої статті 50 Закону № 771/97-ВР, за умови якого оператори ринку під час здійснення пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування, зобов`язані забезпечити дотримання таких вимог матеріали, які використовуються для пакування, включаючи первинне пакування, не повинні бути джерелом забруднення.

37. Пакувальний матеріал зберігається у не відведених для цього місцях (скрізь) всупереч пункту 2 частини першої статті 50 Закону № 771/97-ВР.

38. Первинне пакування здійснюється на брудних столах всупереч пункт 3 частини першої статті 50 Закону № 771/97-ВР - пакування, включаючи первинне пакування, здійснюється у спосіб, що унеможливлює забруднення продуктів та цілісність упаковки.

39. В обігу у закладі громадського харчування перебувають напівфабрикати заморожені (в асортименті) які не супроводжуються інформацією про харчові продукти відповідно до вимог Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" від 06.12.2018 № 2639-VIII.

40. З урахуванням положень частин першої - третьої цієї статті оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов`язані забезпечити дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти, дія якого поширюється на їхню діяльність, а також перевіряти дотримання цих вимог, натомість при відкритті пакування виробника працівниками не зазначається дата відкриття продукту, при цьому на маркуванні виробника зазначається чіткий термін дати "вжити до" після відкриття, що свідчить про недотримання частини четвертої статті 5Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" від 06.12.2018 № 2639-VIII.

41. Оператор ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності не забезпечує наявність обов`язкової інформації про харчові продукти (напівфабрикати заморожені в асортименті) відповідно на упаковці харчових продуктів або на прикріплених до них етикетках, або у супровідних документах, що порушує частину шосту статті 5 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" від 06.12.2018 № 2639-VIII, якою вимагається від операторів ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов`язані забезпечити наявність обов`язкової інформації про харчові продукти відповідно до статей 6 та 7 цього Закону на упаковці харчових продуктів або на прикріплених до них етикетках, або у супровідних документах з гарантією того, що такі документи або супроводжують відповідні харчові продукти, або надаються (надсилаються) до моменту доставки

(передачі), або надаються одночасно з доставкою (передачею) харчового продукту, якщо: 1) фасований харчовий продукт призначений для кінцевого споживача, але перебуває в обігу до стадії продажу кінцевому споживачеві, та якщо на цій стадії не відбувається продаж такого харчового продукту закладу громадського харчування; 2) фасований харчовий продукт призначений для постачання закладам громадського харчування для приготування, переробки, розділення або нарізання.

42. В обігу у закладі громадського харчування перебувають харчові продукти напівфабрикати заморожені (в асортименті) які не супроводжуються інформацією про харчові продукти відповідно до вимог статтей 6, 8 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" від 06.12.2018 № 2639-VIII.

43. Оператор ринку у межах своєї діяльності не забезпечує наявність і точність інформації про харчові продукти, зокрема в обігу перебувають харчові продукти напівфабрикати заморожені (в асортименті) без зазначення мінімального терміну придатності, дати «вжити до», як вимагає того стаття 18 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" від 06.12.2018 № 2639-VIII .

44. Постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках не розроблено та не запроваджено, що порушує вимогу частини першої статті 21 Закону № 771/97-ВР.

У зв`язку виявленими порушеннями вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин приписом № 65 від 15.10.2025 року позивача було зобов`язано усунути такі порушення.

Позивач листом від 17.11.2025 року повідомив відповідача про усунення ним порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин.

27.11.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області складено протокол № 001583 про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я тварин та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми.

17.12.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області винесена постанова № 50 за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я тварин та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми, якою керуючись пунктом 1 частини першої статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 48000,00 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання суб`єктом господарювання припису, виданого відповідачем, не може бути підставою для звільнення від відповідальності за пунктом 1 частини першої статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII (далі по тексту Закон №2042-VIII) визначено правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.

Частиною 1 статті 3 Закону №2042-VIII визначено, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Відповідно до статті 4 Закону №2042-VIII до органів виконавчої влади у сфері державного контролю належить, зокрема: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 6 Закону №2042-VIII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, затверджує, зокрема, форми актів державного контролю, що застосовуються державними інспекторами та державними ветеринарними інспекторами під час інспектування та аудиту, а також форми актів відбору зразків.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону №2042-VIII заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

При цьому, за приписами статті 1 Закону №2042-VIII невідповідність це порушення оператором ринку вимог цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин (п. 23).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту Закон №877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У розумінні приписів статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 Закону №877-V обумовлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до положень частини 8 статті 2 Закону №877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

З урахуванням положень частини 8 статті 2 Закону №877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи не зобов`язані забезпечувати у цьому випадку вимогу щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 2 статті 6 Закону №877-V).

Загальні вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) закріплені у статті 7 Закону №877-V.

Так для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина 1 статті 7 Закону №877-V).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина 2 статті 7 Закону №877-V).

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до норм абзацу 6 частини 2 статті 8 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області, як територіальному органу Держпродспоживслужби, надано повноваження на здійснення державного нагляду (контролю) у разі виявлення невідповідності, що полягає у порушенні оператором ринку вимог цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках. Порядок здійснення такого державного контролю регламентовано нормами Закону №877-V.

Позивач у заявах по суті справи не заперечував факту порушень вимог законодавства, проте наполягав на тому, що усунув виявлені порушення, про що попередив відповідача шляхом направлення відповідних документів.

У свою чергу відповідач наполягає на тому, що виконання позивачем припису не може бути підставою для звільнення від відповідальності за пунктом 1 частини 1 статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону № 877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частини 11 статті 7 Закону №877-V).

Відповідно до частини 23 статті 66 Закону №2042-VIII, сплата штрафу не звільняє особу, щодо якої винесено постанову у справі, від обов`язку усунення допущеного правопорушення, а також від обов`язку відшкодування пов`язаної з ним шкоди (завданих збитків).

З наведеного нормативно-правового регулювання слідує, що чинне законодавство не ставить можливість притягнення суб`єкта господарювання у залежність від видачі контролюючим органом припису про усунення порушень або закінчення строку його виконання.

У свою чергу, частиною першою статті 65 Закону №2042-VIII визначено перелік правопорушень, за вчинення яких суб`єкти господарювання несуть відповідальність.

Так, відповідно до пункту 1 вказаної норми, юридичні особи і фізичні особи - підприємці несуть відповідальність за такі правопорушення, зокрема, порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частин другої, третьої цієї ж норми, у разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2 - 4, 6 - 1, 8, 12, 16 частини першої цієї статті, вперше державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

Оператор ринку має право оскаржити припис щодо усунення виявлених порушень законодавства в адміністративному порядку або до суду протягом одного місяця з дня видання припису.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що факт виконання суб`єктом господарювання припису, виданого відповідачем, не може бути підставою для звільнення від відповідальності за пунктом 1 частини першої статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Під час розгляду адміністративної справи від позивача не надходили докази в спростування порушень, виявлених під час контрольного заходу, які викладені в акті від 15.10.2025 року №155.

При цьому, опис виявлених відповідачем порушень встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів та їх характер свідчить про створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, доводи позивача з огляду на доведений факт порушення позивачем вимог Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 по справі № 552/10627/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна