Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №600/3010/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/3010/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Рупташ Ю.Т., представника позивача Дубіцького А.В., представників відповідача Поліщук О.О. та Семенюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНО БУС” до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “МОНО БУС” звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2 від 21.05.2026 року.

Ухвалою суду від 15.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази.

Ухвалою суду від 24.07.2026 року задоволено клопотання Чернівецької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд цієї справи до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.08.2026 року задоволено клопотання Чернівецької митниці про витребування доказів. Витребувано в Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з громадянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 12.03.2024 року (дата укладення Зовнішньоекономічного контракту №1) та станом на 21.05.2026 року (дата здійснення митного оформлення транспортного засобу, придбаного згідно Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року). Встановлено строк для подання доказів.

На виконання вказаної ухвали до суду надійшов витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 19.08.2026 року №00060470807 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім цього, у ході судового розгляду справи до її матеріалів долучено докази, подані відповідачем в обґрунтування своєї позиції у цьому спорі.

Так, згідно змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні пояснень, позивач в обґрунтування заявлених вимог вказував, що 21.05.2026 року Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/000017/2, згідно з яким задекларована позивачем митна вартість пасажирського автобусу марки BOVA FHD, VIN НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення, в сумі 229118,93 гривень (еквівалент 4465,96 євро) відповідачем не визнана, у зв`язку із чим здійснено коригування митної вартості автобусу, обрано метод визначення митної вартості – резервний, та зроблено висновок про необхідність подання нової митної декларації за зазначеною в рішенні ціною автобусу в сумі 23000,00 євро. Позивач наголошував на тому, що при декларуванні ввезеного транспортного засобу ним правильно обрано основний метод визначення його митної вартості, адже подані до митного органу відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, в наявності були всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, розрахунки митної вартості проведені на основі об`єктивних даних, що підтверджувались документально та піддавались обчисленню. Зокрема, вказував, що 21.05.2026 року в ході митного оформлення вказаного автобусу позивач інформував митний орган про те, що організація проведення зовнішньоекономічної операції із купівлі задекларованого автобусу відбувалась в травні 2026 року на підставі сформованого інвойсу (рахунку-фактури) від 14.05.2026 року, який наданий до ЕМД. Даний інвойс сформований на підставі контракту №1 від 12.03.2024 року, до якого 30.04.2025 року та 09.09.2025 року були внесені зміни на підставі додаткових угод, що підписувались покупцем ТОВ «МОНО БУС» в особі директора ОСОБА_3 , яка з квітня 2025 року також є бенефіціарним власником Товариства. Тобто, з квітня 2025 року ОСОБА_1 не має жодного відношення (не є керівником чи власником) до ТОВ “МОНО БУС”, тому станом на момент формування інвойсу щодо задекларованого автобусу будь-яких ознак “взаємопов`язаності” у відносинах між покупцем та продавцем не існувало та на даний час відсутні. Однак митний орган при відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості автобусу за першим методом, безпідставно та необґрунтовано застосував резервний метод, тобто протиправно та в порушення вимог Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості імпортованого автобусу, що потягло за собою безпідставну сплату митних платежів на загальну суму 418372,23 гривень.

Згідно змісту відзиву та наданих у судовому засіданні пояснень відповідач заперечував щодо задоволення вимог позову. При цьому ним зазначалося, що при аналізі поданих позивачем до митного оформлення документів виявлено обставини та неточності, що викликали у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості та правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Вказувалося, що Чернівецька митниця мала достатні обґрунтовані підстави для висновків щодо взаємопов`язаності контрагентів Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» як покупцем в особі ОСОБА_1 з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» як продавцем в особі ОСОБА_2 з іншої сторони. Саме на підставі указаного договору позивачем придбано транспортний засіб (пасажирський автобус марки BOVA FHD, VIN НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення), митне оформлення якого проводилося 21.05.2026 року, за результатом чого прийнято оскаржуване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів. Підставою для його прийняття були висновки, що продавець та покупець Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.032024 року пов`язані між собою особи, що покладало на декларанта, тобто позивача, додаткові обов`язки відповідно до частини 18 статті 58 Митного кодексу України. Наголошувалося, що взаємопов`язаність між продавцем та покупцем є суттєвим ризиком в процесі контролю правильності визначення митної вартості та обрання методу її визначення. А, враховуючи приписи частини 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, факт перебування осіб у шлюбі є юридично значимим для митного органу при формуванні висновків про взаємопов`язаність осіб. Відповідачем вказано, що зважаючи на неподання усіх запитуваних додаткових документів, заявлена митна вартість товару за першим методом не могла бути визнана митним органом. Відтак, після неможливості застосування інших наступних методів визначення митної вартості ввезеного позивачем автобусу за основу для визначення митної вартості при митному оформленні взято раніше визначену митними органами митну вартість товару аналогічного товару за МД №25UA205170025099U2 від 08.09.2025 року За таких обставин, вказуючи про законність оскаржуваного рішення, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

На підставі наявних у справі матеріалів та враховуючи визнання сторонами справи під час судового розгляду таких обставин, судом встановлено наступне.

12.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» як покупцем в особі ОСОБА_1 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» як продавцем в особі ОСОБА_2 з іншої сторони, укладено Зовнішньоекономічний контракт №1, предметом якого є продаж продавцем та купівля покупцем транспортних засобів в асортименті, найменування, кількість та ціна яких обумовлюється в інвойсах (рахунках-фактурах), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На підставі указаного контракту його сторони погодили купівлю-продаж транспортного засобу (пасажирський автобус марки BOVA модель FUTURA FHD, 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см3), у зв`язку з чим продавець «MONOBUS» Sp.z.o.o. сформував інвойс (рахунок-фактуру) «Faktura numer 2» від 14.05.2026 року, згідно якого вартість автобусу становить 4000,00 євро.

Митне оформлення ввезеного позивачем товару проводилося 21.05.2026 року, під час якого декларантом подано електронну митну декларацію 26UA408040002553U2 разом з товаросупровідними документами: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 14.05.2026; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) PC/AAL3525633 від 15.05.2026; Митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів 26UA408040002520U1.00 від 20.05.2026; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408040/2026/000097 від 21.05.2026; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу PC/AAL3525633 від 15.05.2026; Банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR) 26 від 14.05.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 21/05; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 26/7341/1833 від 20.05.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1 від 12.03.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 28.04.2025, №2 від 30.04.2025 та №3 від 09.09.2025; Інші некласифіковані документи AO-D-V-II.5410.8164.2026.PP 15.05.2026, довіреність №б/н 08.05.2026, фото 20.05.2026; Копія митної декларації країни відправлення MRN26PL301010001DQXB1 від 18.05.2026; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.12564-26 від 19.05.2026; Інші некласифіковані документи 21/2/05 від 21.05.2026.

При аналізі поданих до митного оформлення документів митним органом виявлено обставини та неточності, що викликали сумніви щодо правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості та правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Тому митним органом надіслано позивачу повідомлення такого змісту: «Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме:- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1 від 12.03.2024 року був укладений між покупцем ТОВ "МОНО БУС" (код ЄДПРПОУ: 45158031, Україна) в особі директора ОСОБА_1 та продавцем ТОВ "MONOBUS" (REGON/NIP: 523362735/7011109572, Польща) в особі директора Беженар Лілії. Відповідно до відомостей у відкритому доступі, у Всесвітній мережі інтернет за посиланням https:youcontrol.com.ua/company_details/37158566/ наявна інформація, що продавець та покупець пов`язані між собою, а саме: кінцевими бенефіціарними власниками організації ПП «ЄВРОПА.ТУР» (код ЄДРПОУ: 37158566) являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а засновниками/учасниками юридичної особи являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Відомості про те, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула, відсутні. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. З метою перевірки можливого впливу взаємозалежності продавця та покупця на ціну товару, в рамках норм частин 12-15 ст.58 МКУ та відповідно до положень ст.54 МКУ, під час здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митої вартості здійснено порівняння даних про вартість товарів, які заявляє декларант, з даними про вартість таких товарів, які містяться в інших електронних документах, наявних у митного органу на момент здійснення митного оформлення оцінюваних товарів. За результатами аналізу цінової інформації встановлено, що аналогічні транспортні засоби інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Так, відповідно до відомостей цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України рівень митної вартості раніше оформлених схожих транспортних засобів, заявлених за кодом 8702101990 згідно з УКТЗЕД, починається від 23000 EUR/шт. Тому є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Додатково про наявність розбіжностей та неспівставності заявлених відомостей свідчить наступне:- Відповідно до поданих документів, а саме банківського платіжного документу, що стосується товару платіжна інструкція в iноземнiй валютi №26 зазначено дата валютування 14.05.2026 раніше ніж дата документа 15.05.2026.- відповідно до гр. 31 МД до оформлення подано автобус марка: BOVA, модель: FHD 127.365. При цьому, у поданих до митного оформлення документах відомості щодо цієї моделі відсутні. Так, відповідно до положень ч.13 ст.58 МКУ, повідомляємо про наявність у митного органу підстав вважати, що відносини щодо пов`язаності продавця і покупця вплинули на ціну оцінюваного товару. Зауважуємо, що нормами частин 3 та 4 ст.53 МКУ передбачено не право, а обов`язок декларанта з подання підтверджуючих документів. Відповідно до положень ч.15 ст.58 МКУ, декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 також наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних(аналогічних)товарів для експорту в Україну;2) митної вартості ідентичних або подібних(аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;3) митної вартості ідентичних або подібних(аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу. В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Відповідно до норм ч.4 ст.53 МКУ, ч.18 ст.58 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі слід надати документальні докази щодо відсутності впливу взаємозв`язку продавця та покупця на ціну товару. Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар); - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо ціни товару);- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/ або подібних (аналогічних) товарів на території України;- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.».

21.05.2026 року позивачем на вказане повідомлення надіслано Чернівецькій митниці відповідь-лист №21/2/05 від 21.05.2026, в якому вказано таке: «На повідомлення від 21.05.2026 15:19:15 по ЕМД 2 26UA408040002553U2 щодо надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість автобуса марки Bova FHD, номер кузова НОМЕР_3 , повідомляю наступне: Щодо «пов`язаності» між продавцем та покупцем задекларованого автобусу, які на думку митного органу вплинули на заявлену його митну вартість: організація проведення зовнішньоекономічної операції із купівлі задекларованого автобусу відбувалась в травні 2026 року на підставі сформованого інвойсу (рахунку-фактури) від 14.05.2026, який наданий до ЕМД. Даний інвойс сформований на підставі контракту №1 від 12.03.2024, до якого 30.04.2025 та 09.09.2025 внесені зміни на підставі додаткових угод, що підписувались новопризначеним директором ТОВ «МОНО БУС» Шова Л., яка з квітня 2025 року також є бенефіціарним власником Товариства. Тобто, з квітня 2025 року ОСОБА_1 , про якого зазначається в повідомленні митного органу не має жодного відношення до ТОВ “МОНО БУС”, тобто не займає посаду директора товариства, не є власником товариства, тому станом на момент формування інвойсу щодо задекларованого автобусу будь-яких ознак “взаємоповязаності” у відносинах між покупцем та продавцем як окремих юридичних осіб не існувало та на даний час відсутні. Крім цього, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №600/3006/24а за позовом ТОВ «МОНОБУС» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості ввезеного на митну територію України автобусу, який на думку митного органу придбаний був за заниженою вартістю, досліджувалось порушене митним органом при оформленні ЕМД 24UA408040004417U7 від 23.05.2024 питання так званої взаємопов`язаності між собою продавця «MONOBUS» та покупця ТОВ «МОНОБУС», коли на момент декларування ОСОБА_1 був директором і одночасно власником ТОВ «МОНОБУС» та зроблено висновок, що будь-якої «взаємопов`язаності між продавцем та покупцем не існує, а висновок митного органу про це не відповідає критеріям, визначними частиною шістнадцятою статті 58 МК України, оскільки сторонами за зовнішньоекономічним контактом No1 від 12.03.2024 є юридичні особи, а не фізичні особи». Відтак, вимога митного органу про надання інших документів, визначених ч.18 ст.58 МК України є безпідставна та протиправна, тому не може бути виконана. Щодо наданого банківського платіжного документу на суму 4000 євро від 14.05.2026: дата 14 травня 2026 року у платіжному документі вказана в графі з позначенням «Creation Date», що в перекладі з англійської мови означає «Дата створення» платіжного документу. Тобто, після отримання від продавця інвойсу від 14.05.2026 покупцем ТОВ «МОНОБУС» через особистий кабінет в системі онлайн банкінгу «Приват24 для бізнесу» цього ж дня створено платіжний документ, що підтверджується зазначенням цієї дати у відповідній графі («Creation Date»). Дата 15 травня 2026 року вказана в платіжному документі в графі «Interbank Settlement Date», що в перекладі з англійської мови означає «Дата міжбанківського розрахунку», тобто проведення платежу, що додаткового роз`яснення не потребує. Відтак, зазначення в платіжному документі двох різних дат жодним чином не може свідчити про «наявність розбіжностей та неспівставності заявлених відомостей» у поданих із ЕМД документах. Щодо моделі задекларованого автобусу: позначення назви моделі автобусу отримано із висновку експертного дослідження №26/7341/1833 від 20.05.2026, тому і зазначено в графі 31 МД поданої ЕМД. Відсутність назви моделі автобусу в інших документах при зазначенні його марки та номера кузова в кожному документі без змін жодним чином не може породжувати сумніви у ціні, що була фактично сплачена за нього, в правильності проведеного розрахунку його митної вартості та обраного методу декларування, тому жодним чином не свідчить про «наявність розбіжностей та неспівставності заявлених відомостей», відтак не може слугувати підставою для відмови у його митному оформленні через коригування митної вартості митним органом. Зазначення в повідомленні про те, що «в гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою» не відповідає дійсності, так як декларація митної вартості НЕ подавалась. Щодо надання витребуваних документів повідомляю наступне: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару – митним органом не конкретизовано які саме документи необхідно надати, окрім тих що надані із ЕМД; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар) – будь-яких платежів третім особам на користь продавця не здійснювалось, так як укладеним контрактом такого обов`язку /права не передбачено; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо ціни товару) – таких документів у декларанта не існує, обов`язку замовляти виготовлення таких документів у спеціалізованих експертних організаціях у декларанта немає, так як митна вартість достовірно підтверджена доданими до ЕМД документами . виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України – митним органом не конкретизовано які саме документи необхідно надати з бухгалтерської та/або банківських документів, у вигляді чого така «виписка» має бути сформована та надана; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам – така інформація відсутня. На підставі викладеного, прошу провести митне оформлення задекларованого автобусу у визначений ст.255 МК України строк.».

21.05.2026 року відповідачем надіслано позивачу повідомлення наступного змісту: «Декларантом додатково надано лист від 21.05.2026 №21/2/05. За інформацією наданою вказаним листом повідомляємо, що перелік додаткових документів, які можуть витребовуватися митницею, визначено ст.53 Митного кодексу, тому ваше посилання, що більшість документів із переліку вказано не конкретизовано є «формальним» та жодним чином не скасовує факту не надання таких документів. Інформація про те, що висновки експертних організацій «у декларанта не існують», також є лише формальною відпискою, тому що такі документи готуються спеціалізованими експертами - авто товарознавцями на замовлення і відсутні лише через небажання підготовки таких документів. Додатково наголошуємо, що порівняння та аналіз цінової інформації аналогічних транспортних засобів інших імпортерів в жодному випадку не є самостійною підставою для запиту додаткових документів, але саме враховуючи даний факт митним органом запитувалися висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями з метою встановлення, чи відповідає заявлена митна вартість «дійсній» вартості відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі . Згідно ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Додатково, щодо інформації стосовно пов`язаності осіб зазначимо, що у своєму листі декларант посилається на додаткові угоди до Контракту від 12.03.2024 №1 від 30.04.2025 та 09.09.2025. Разом з тим, у вказаних додаткових угодах відсутній пункт про зміну директора ТОВ «МОНОБУС». Факт здійснення підпису іншою особою в якості директора додаткових угод без внесення змін до контракту є юридично нікчемним. Враховуючи неподання усіх запитуваних додаткових документів та не спростування вищенаведених розбіжностей, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом. В рамках проведення процедури консультації (ч.5 ст.55 МКУ), в якості обміну інформацією, направляємо Вам електронне повідомлення про перешкоди для застосування обраного Вами методу визначення митної вартості та умови здійснення митного оформлення із його застосуванням. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до положень ч.4 ст.59 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (ч.2 ст.59 МКУ). Відповідно до ч.3 ст.59 МКУ, незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень ст.337 МКУ встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст.59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст.60 МКУ) товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст.58–61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання (ст.62 МКУ) та додавання (ст.63 МКУ) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню. Відсутність у митниці та ненадання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58– 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Обрано метод визначення митної вартості – резервний (ст.64 МКУ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.».

21.05.2026 року Чернівецькою митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/000017/2.

Вказаним рішенням задекларована Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» митна вартість пасажирського автобусу марки BOVA модель FUTURA FHD, ідентифікаційний номер рами (VIN-code) НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см3, в сумі 229118,93 гривень (еквівалент 4465,96 євро) не визнана, у зв`язку із чим здійснено коригування митної вартості автобусу, обрано метод визначення митної вартості – резервний, та зроблено висновок про необхідність подання нової митної декларації за зазначеною в рішенні ціною автобусу в сумі 23000,00 євро.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/000017/2 від 21.05.2026 року мотивоване аналогічним змістом наведених вище повідомлень митниці від 21.05.2026 року, а також додатково до цього у рішенні указано про таке: «Крім того, станом на даний час в мережі Інтернет вже наявне оголошення від 11.05.2026 щодо продажу даного транспортного засобу за ціною 20000 EUR/шт., за посиланням https://autoline.com/-/sale/coach-buses/Bova/Futura-FHD- -25081818152074438500. За основу для визначення митної вартості товару взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №25UA205170025099U2 від 08.09.2025 « 1.Автобус пасажирський, категорії М3 - 1 шт.:-марки - BOVA; -модель - FUTURA;-ідентифікаційний номер (номер шасі)- XL9AA38R733003307;-загальна кількість сидячих місць включаючи місце водія - 54;- тип двигуна - дизельний;-об`єм двигуна - 9186 см3;-потужність - 266 kw;-колісна формула - 4x2;-маса в разі максимального завантаження 18900 кг.;-бувший у використанні;-календарний рік виготовлення - 2007;-модельний рік виготовлення - 2007;-дата першої реєстрації - 13.04.2007р;-торгівельна марка - "BOVA";-країна виробник - "NL"». Рівень митної вартості 23000 EUR/шт. Розрахунок: 23000 EUR/шт. * 51,3034 (курс EUR на дату МД) = 1 179978,20 грн. Поставка товару здійснюється з однаковими торговою маркою та виробником, схожими технічними характеристиками.».

У зв`язку із прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2 позивачу збільшено розмір митних платежів за розмитнення автобусу на суму 418372,23 грн.

Після здійснення вказаної доплати митних платежів до митного органу надіслана митна декларація № 26UA408040002568U2, яка була прийнята та оформлена.

За таких обставин, не погоджуючись із Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2 від 21.05.2026 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – МК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; 7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Водночас приписами частини першої статті 58 МК України визначено умови, за яких декларантом застосовується метод визначення митної вартості саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, до яких, зокрема, віднесено таку умову, що покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на приписи частини шістнадцятої статті 58 МК України, згідно яких для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Так, у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Частиною вісімнадцятою статті 58 МК України передбачено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Отже, виходячи з указаних положень, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), декларант мав би з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України. Саме декларант на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені частиною четвертою статті 53 МК України.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 року у справі №826/2313/16, від 12.03.2019 року у справі №826/1857/16, від 20.10.2021 року у справі №460/637/19.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, вирішуючи цей спір, суд враховує висновки суду касаційної інстанції щодо правозастосування норм статті 58 МК України у подібних відносинах.

За обставинами цієї справи при аналізі документів, поданих позивачем 21.05.2026 року щодо митного оформлення транспортного засобу (пасажирський автобус марки BOVA модель FUTURA FHD, VIN НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см3) із зазначенням митної вартості товару в сумі 229118,93 гривень (еквівалент 4465,96 євро, з яких 4000 євро - плата за автобус згідно рахунку-фактури від 14.05.2026 року, решта – витрати на транспортування автобусу) за першим методом, тобто за ціною договору, відповідачем виявлено обставини та неточності, що викликали у митного органу сумніви правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості та правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.

Зокрема, на думку митного органу, продавець та покупець Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року, на підставі якого позивачем придбано ввезений автобус, пов`язані між собою особи. Відповідачем указувалося, що кінцевими бенефіціарними власниками організації ПП «ЄВРОПА.ТУР» є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а засновниками/учасниками юридичної особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дана інформація давала підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.

Саме твердження про те, що продавець та покупець ОСОБА_4 контракту №1 від 12.03.2024 року пов`язані між собою особи і було покладено в основу оскаржуваного позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2 від 21.05.2026 року.

Так, з наявних у справі матеріалів убачається, що 12.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» як покупцем в особі ОСОБА_1 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» як продавцем в особі ОСОБА_2 з іншої сторони, укладено Зовнішньоекономічний контракт №1, предметом якого є продаж продавцем та купівля покупцем транспортних засобів в асортименті, найменування, кількість та ціна яких обумовлюється в інвойсах (рахунках-фактурах), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На підставі указаного контракту його сторони погодили купівлю-продаж транспортного засобу (пасажирський автобус марки BOVA модель FUTURA FHD, VIN НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см), у зв`язку з чим продавець «MONOBUS» Sp.z.o.o. сформував інвойс (рахунок-фактуру) «Faktura numer 2» від 14.05.2026, у якому ціна товару вказана 4000,00 євро.

Під час судового розгляду цієї справи судом витребувано в Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з громадянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 12.03.2024 року (дата укладення Зовнішньоекономічного контракту №1) та станом на 21.05.2026 року (дата здійснення митного оформлення транспортного засобу, придбаного згідно Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 19.08.2026 року №00060470807 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з якого вбачається, що між вказаними особами 20.05.2008 року було зареєстровано шлюб, при цьому відомості про розірвання шлюбу відсутні.

Згідно частини першої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до приписів статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між якими укладено шлюб, є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Відтак, враховуючи наведені вище норми статті 58 МК України та статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що продавець (Товариство з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» в особі Беженарь Лілії Вікторівни) та покупець (Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» в особі ОСОБА_1 ) Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року пов`язані між собою особи.

Утім, згідно обставин справи, позивач заперечував факт пов`язаності між собою продавця та покупця Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року. Як митному органу, так і під час судового розгляду цієї справи щодо взаємопов`язаності сторін контракту позивач стверджував, що організація укладення зовнішньоекономічної угоди із купівлі задекларованого автобусу відбувалась в травні 2026 року на підставі сформованого інвойсу (рахунку-фактури) від 14.05.2026 року, який наданий до ЕМД. Даний інвойс сформований на підставі контракту №1 від 12.03.2024 року, до якого 30.04.2025 року та 09.09.2025 року внесені зміни на підставі додаткових угод, що підписувались новопризначеним директором ТОВ «МОНО БУС» Шова Л., яка з квітня 2025 року також є бенефіціарним власником Товариства. Тобто, з квітня 2025 року ОСОБА_1 не має жодного відношення до ТОВ “МОНО БУС”, тобто не займає посаду директора товариства, не є власником товариства, тому станом на момент формування інвойсу щодо задекларованого автобусу будь-яких ознак “взаємопов`язаності” у відносинах між покупцем та продавцем як окремих юридичних осіб не існувало та на даний час відсутні.

Проте указані доводи позивача суд оцінює критично та відхиляє. При цьому суд звертає увагу на те, що додатковими угодами №2 від 30.04.2025 року та №3 від 09.09.2025 року до Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року не вносилися зміни щодо таких істотних умов договору (стаття 638 Цивільного кодексу України) як предмет (а таким згідно пункту 1 Контракту є транспорті засоби (автомобілі, товар) в асортименті, найменування та кількість яких обумовлюється в інвойсах (рахунках-фактурах), які є невід`ємною частиною даного контракту, що надалі іменуються «автомобіль», на умовах викладених нижче в пунктах цього контракту) та ціна (і у Контракті №1 від 12.03.2024 року, і в додаткових угодах №2 від 30.04.2025 року та №3 від 09.09.2025 року вказано загальну вартість контракту 500000,00 євро).

Відтак, оскільки придбання ввезеного позивачем товару (пасажирський автобус марки BOVA модель FUTURA FHD, 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см3) відбулося саме на підставі Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року, то самі по собі зміни до нього, внесені додатковими угодами №2 від 30.04.2025 року та №3 від 09.09.2025 року, підписаними новопризначеним директором ТОВ «МОНО БУС» Шова Л.Ю., жодним чином не спростовують факт взаємопов`язаності сторін (Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» як покупець в особі ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» як продавець в особі ОСОБА_2 ) цього контракту на час його укладання.

До того ж суд вважає цілком слушним звернення уваги митним органом і на тому, що у додаткових угодах від 30.04.2025 року та 09.09.2025 року до Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року, поданих декларантом до митного оформлення, відсутній пункт про зміну директора ТОВ «МОНО БУС». Водночас сама по собі зміна особи (керівника), уповноваженої на підписання документів від імені юридичної особи, не є безумовною підставою для підписання додаткових угод, і в такому випадку сам договір (контракт) не втрачає своєї чинності й продовжує передбачати зобов`язання для сторін.

Стосовно посилань позивача, наданих в обґрунтування безпідставності тверджень відповідача про взаємопов`язаність сторін контракту, на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №600/3006/24-а, то такі суд відхиляє зауважуючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанції не є джерелом права в Україні, а тому такі не підлягають обов`язковому врахуванню при вирішенні інших справ, хоч і між тими самими сторонами зі схожих правовідносин. До того ж, як свідчить зміст судових рішень у справі №600/3006/24-а, при її розгляді не витребовувалася інформація щодо перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 з громадянкою ОСОБА_2 , якими фактично підписано Зовнішньоекономічний контракт №1 від 12.03.2024 року. Натомість при вирішенні цієї справи судом на підставі отриманого витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 19.08.2026 року №00060470807 встановлено, що між вказаними особами 20.05.2008 року зареєстровано шлюб, а відомості про його розірвання відсутні.

Відносно тверджень позивача у судовому засіданні, наданих на спростування позиції відповідача щодо взаємопов`язаності сторін контракту, про те, що сторонами за Зовнішньоекономічним контрактом №1 від 12.03.2024 року є юридичні особи, а не фізичні особи, то суд зауважує, що при такому суджені позивача фактично нівелюються приписи пункту 4 частини першої, частини шістнадцятої та вісімнадцятої статті 58 МК України, а також статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року в питанні розуміння пов`язаності осіб між собою, коли вони є членами однієї й тієї самої сім`ї. У цій ситуації, хоч сторонами Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 і є юридичні особи, водночас фактично від їх імені такий контракт підписували керівники товариств: ОСОБА_1 з однієї сторони як покупець та ОСОБА_2 з іншої сторони як продавець, тобто особи, які перебували у шлюбі і є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Отже, оскільки продавець (Товариство з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» в особі ОСОБА_2 ) та покупець (Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» в особі ОСОБА_1 ) Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року дійсно є пов`язаними між собою особами, то це покладало на позивача як декларанта, який заявляв митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), обов`язок надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України. Тобто, саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний був довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товар, придбаний у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту).

Водночас, згідно обставин справи, відповідачем в силу вимог МК України та відповідно до Методичних рекомендацiй щодо роботи посадових осiб митних органiв з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв при здiйсненнi контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 року №476, за результатами аналізу цінової інформації було встановлено, що аналогічні транспортні засоби інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Так, відповідно до відомостей цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України рівень митної вартості раніше оформлених схожих транспортних засобів (тобто пасажирського автобусу марки BOVA модель FUTURA FHD, 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см3), заявлених за кодом 8702101990 згідно з УКТЗЕД, починається від 23000 євро (1107758,20 грн).

Однак, позивач, заперечуючи факт пов`язаності між собою продавця та покупця Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.03.2024 року, не виконав свого обов`язку щодо надання митному органу доказів того, що така вартість (заявлена позивачем в сумі 229118,93 гривень - еквівалент 4465,96 євро, з яких 4000 євро - плата за автобус згідно рахунку-фактури від 14.05.2026, а решта – витрати на транспортування автобусу) є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України. Тобто, позивач на стадії декларування товару не довів та не надав доказів того, що має право декларувати товар, придбаний у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту).

Указані обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що в подальшому стало підставою для витребування додаткових документів та для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом у зв`язку із неможливістю застосування першого-п`ятого методів визначення митної вартості товарів після проведення процедури консультації правомірно було здійснено коригування митної вартості автобусу за резервним (шостим) методом визначення митної вартості, взявши за основу раніше визначену митними органами митну вартість товару за МД №25UA205170025099U2 від 08.09.2025 року в сумі 23000,00 євро.

До цього варто зазначити, що згідно частини другої статті 64 (резервний метод) МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 64 МК України митна вартість імпортованих товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі мінімальної митної вартості.

Враховуючи наведені приписи, відповідачем правомірно визначено митну вартість ввезеного позивачем товару (пасажирський автобус марки BOVA модель FUTURA FHD, 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см3) на підставі митної декларації, у якій митним органом було визначено митну вартість аналогічного товару (пасажирський автобус марки BOVA модель FUTURA FHD, 2007 року виготовлення, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 9186 см3), поставка якого здійснювалася з однаковими торговою маркою та виробником й схожими технічними характеристиками, у розмірі 23000,00 євро.

При цьому суд також звертає увагу і на те, що згідно обставин цієї справи після здійсненого аналізу цінової інформації та при прийнятті оскаржуваного рішення за основу при визначенні митної вартості товару відповідачем було взято наступну за рівнем вартості оформлюваного товару митну декларацію (тобто 23000,00 євро, що є наступною вартістю подібного автобусу після мінімальної митної вартості у розмірі 18759,99 євро), що вбачається з наданого відповідачем витягу з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Отже, враховуючи неможливість визначення митної вартості товарів на основі методу за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості імпортованого товару з використанням резервного методу, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.

Приходячи до висновку про відмову у задоволенні вимог позову, суд також виходить з того, що твердження позивача про реальність придбання пасажирського автобусу марки BOVA FHD, 2007 року виготовлення, всього за 4000,00 євро згідно рахунку-фактури від 14.05.2026 є такими, що спрямовані на введення суд в оману, оскільки згідно матеріалів справи аналогічні (подібні) транспортні засоби інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів (що фактично мало місце у цій справі), були оформлені за значно вищим (понад у чотири рази більше) рівнем митної вартості – 18759,99 євро, 23000,00 євро, 30000,00 євро тощо. При цьому суд звертає увагу і на ту обставину, виявлену відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення та не спростовану позивачем під час судового розгляду справи, що станом на час його прийняття в мережі Інтернет вже було наявне оголошення від 11.05.2026 року, до того ж розміщене ОСОБА_1 , щодо продажу ввезеного позивачем транспортного засобу за ціною 20000,00 євро, тобто ціною, яка є наближеною до реальної ціни ввезених раніше подібних транспортних засобів.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів наявність підстав для задоволення позовних вимог. Натомість відповідачем доведено законність прийнятого рішення. Тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25.09.2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “МОНО БУС” (просп. Незалежності, 96, оф.614, м. Чернівці, ЄДРПОУ 45158031), відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, ЄДРПОУ 43971359).

Суддя О.П. Лелюк