Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №600/5340/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5340/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Смеречина», про визнання протиправним та скасування висновку,

У С Т А Н О В И В:

Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-09-02-004380-а від 28 жовтня 2025 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на безпідставність висновків відповідача про порушення вимог пункту 8 частини другої статті 22 Закон України «Про публічні закупівлі», адже тендерна документація містила проект договору про закупівлю послуг, який передбачав можливість внесення змін до його умов шляхом укладення додаткового договору (договорів). Крім цього зазначено, що ТОВ «Смеречина» на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію у складі тендерної пропозиції було надано довідку від 15 вересня 2025 року №1 з інформацією про наявність залученої техніки відповідно до договорів про надання послуг від 03 липня 2025 року №03/07-25, від 01 червня 2025 року №1/06-2460, які були укладені учасником з власником техніки ТОВ «ПБС» від 26 червня 2025 року №26-06/25, з ТОВ «Дорожнє підприємство ПБС» та з КП «Чернівціводоканал». При цьому всі надані ТОВ «Смеречина» договори містили пункти про внесення змін до них шляхом підписання додаткових угод, що передбачає можливість їх пролонгації на строк, який встановлюється за згодою сторін договору. Поряд з цим позивач звертав увагу на те, що договір від 03 липня 2025 року №03/07-25, укладений з ТОВ «ПБС», укладено строком до 31 грудня 2026 року. Також ТОВ «Смеречина» надавались гарантійні листи ТОВ «ПБС», в яких зазначено, що власник техніки не заперечував щодо використання їх обладнання/техніки для виконання робіт за спірним предметом закупівлі. Відповідно, оскільки в учасника закупівлі – ТОВ «Смеречина» були відсутні невідповідності в інформації та/або документах, які були подані у складі його тендерної пропозиції та які передбачались тендерною документацією, то підстав для розміщення в електронній системі закупівель повідомлення про усунення невідповідностей вказаного учасника торгів у позивача як замовника послуг не було.

Ухвалою суду прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження; встановлено сторонам справи строки для подання заяв по суті справи; задоволено клопотання позивача та залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Смеречина»; надано строк для подання до суду пояснень щодо заяв по суті справи.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про законність оскаржуваного висновку, оскільки, як встановлено вимогами пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, встановлених указаними Особливостями. Крім цього під час проведення моніторингу процедури проведення закупівлі було встановлено, що ТОВ «Смеречина» на підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» у складі тендерної пропозиції надало довідку від 15.09.2025 №1 з інформацією про наявність залученої техніки. Поряд з цим, строки дії зазначених у довідці договорів були встановлені до 31 грудня 2025 року, в той час як згідно з вимогами тендерної документації строк виконання робіт, замовлених позивачем, був встановлений до 01 липня 2026 року. При цьому у складі тендерної пропозиції ТОВ «Смеречина» було відсутнє документальне підтвердження щодо внесення змін до таких договорів з можливістю їх пролонгації на строк, який дорівнює або перевищує кінцевий строк виконання робіт за договором про закупівлю (01 липня 2026 року). Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про недотримання учасником процедури закупівлі вимог тендерної документації, встановленої підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Додатку 3 до неї, та не підтверджено відповідність таким кваліфікаційним критеріям як «наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» та/або «наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід». Відтак, позивач на виконання вимог пункту 43 Особливостей повинен був розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що були подані у складі тендерної пропозиції ТОВ «Смеречина», однак не виконав цього. Додатково зазначено про законність пред`явленої позивачу вимоги про усунення виявленого порушення шляхом вжиття заходів щодо їх недопущення у подальшому, оскільки таке спрямоване на дотримання норм законодавства під час проведення наступних закупівель. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Смеречина», не скористалась правом подання пояснень щодо суті спору.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 08 жовтня 2025 року №90-з Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у період з 08 жовтня 2025 року по 28 жовтня 2025 року було проведено моніторинг процедури проведення закупівлі №UA-2025-09-02-004380-а, замовником якої був Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради. Предмет закупівлі – капітальний ремонт вул. Бережанської (на ділянці від будинку №74 по вул. Бережанській до будинку №88 по вул. Золочівській) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою). Підставою проведення моніторингу вказано: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Під час проведення моніторингу процедури закупівлі відповідачем були досліджені такі документи: річний план закупівель Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (Замовник) на 2025 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерна документація, затверджена протокольним рішенням уповноваженої особи Замовника від 02.09.2025, тендерні пропозиції учасника ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» та учасника - переможця ТОВ «Смеречина», повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей від 22.09.2025 та від 23.09.2025, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою Замовника від 23.09.2025, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 24.09.2025, договір підряду від 07.10.2025 №456, пояснення Замовника з копіями документів, отримані через електронну систему закупівель 14.10.2025 та 23.10.2025, інформація з веб-сайту розпорядника бюджетних коштів за посиланням: https://rity.cv.ua/mt/publichm-zakupivli/publichni-zakupivli-departament-mfrastrakturi-ta- blagoustroyu.

За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-09-02-004380-а відповідачем складено висновок, який затверджено начальником Управління 28 жовтня 2025 року, в розділі 2 якого зазначено про наявність порушень законодавства, а саме: тендерна документація не відповідає нормам пункту 8 частини другої статті 22 Закону та абзацу першому пункту 28 Особливостей. Крім цього за результатами аналізу питання дотримання позивачем як замовником послуг законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Смеречина» відповідачем встановлено порушення пункту 43 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущено порушення норм пункту 8 частини другої статті 22 Закону, абзацу першого пункту 28 та пункту 43 Особливостей, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з указаним висновком, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ (далі - Закон 2939-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частиною першою статті 1 Закону №2939-ХІІ встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (орган державного фінансового контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України від 03 лютого 2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення №43).

Пунктом 7 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затверджене наказом Державної аудиторської служби України від 02 червня 2016 року №23 (далі – Наказ №23), у складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Підпунктом 2 пункту 4 Наказу №23 встановлено, що офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі – Закон №922-VIII в редакції, на час виникнення спірних відносин).

Так, статтею 8 Закону №922-VIII визначено порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель.

Згідно частин першої та другої указаної статті моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною четвертою статті 8 Закону №922-VIII встановлено що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частиною десятою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Як вбачається з оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-09-02-004380-а, на думку відповідача, позивачем як замовником послуг під час проведення відкритих торгів порушено вимоги пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (далі – Особливості №1178), через невідповідність тендерної документації вимогам пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII та пункту 28 Особливостей.

Так, згідно з пунктом 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначається проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування встановлені Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (далі – Особливості №1178 в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного висновку).

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Абзацом 1 пункту 17 Особливостей №1178 встановлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

Відповідно до абзацу 1 пункту 28 Особливостей №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Пунктом 43 Особливостей №1178 встановлено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Отже, як вимоги Закону №922-VIII, так і приписи Особливостей №1178 зобов`язують учасника, що виявив намір узяти участь у процедурі закупівель, неухильно дотримуватися умов тендерної документації під час подання тендерної пропозиції.

Замовник на стадії розроблення та затвердження тендерної документації не обмежений у своєму праві стосовно зазначення у тендерній документації усіх необхідних на його погляд умов, що дадуть змогу максимально ефективно оцінити подані учасниками тендерні пропозиції щодо їх відповідності предмету закупівлі.

Однак, Закон №922-VIII не наділяє учасників процедури закупівлі таким правом трактувати на власний розсуд умови тендерної документації стосовно вибіркового виконання окремих пунктів (положень, умов тощо) тендерної документації або визначати на власний розсуд обсяги та вид інформації (спосіб подання або затвердження документів), яку вони подаватимуть у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності умовам тендерної документації.

Стосовно тверджень відповідача про порушення позивачем положень пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII та абзацу 1 пункту 28 Особливостей №1178 суд звертає увагу на те, що проект договору підряду, який є Додатком 5 до тендерної документації і підлягав укладенню після проведення процедури публічної закупівлі №UA-2025-09-02-004380-а, містив у собі Розділ 13 «Інші умови Договору».

Обґрунтовуючи безпідставність доводів відповідача в оскаржуваному висновку в частині порушення наведених вище норм Закону №922-VIII та Особливостей №1178, позивач посилається на те, що Розділ 13 проекту договору передбачав можливість врегулювання взаємовідносин сторін, які не були передбачені договором, шляхом формування та підписання додатків до такого договору (додаткових договорів) у письмовій формі, які мали становити невід`ємну частину основного договору.

Разом з цим суд зауважує, що цим же розділом проекту договору було встановлено іншу умову його укладення, якою встановлено заборону змін його умов після підписання такого договору сторонами до повного виконання ними своїх зобов`язань (пункт 13.5 проекту договору).

Крім цього, як було встановлено самим же позивачем у пункті 3 розділу 6 тендерної документації, зміст остаточної редакції договору про закупівлю підлягав формуванню на основі проекту, передбаченого саме Додатком 5 до тендерної документації.

При цьому, як встановлено пунктом 18, 19 Особливостей №1178, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (крім випадків, визначених цим пунктом).

Отже, зміст та умови договору між учасником – переможцем відкритих торгів та замовником мають бути ідентичними до тих, що були викладені в проекті такого договору. Зміна істотних умов договору можлива виключно у випадках, визначених законодавством (а такі визначені у пункті 19 Особливостей). ?Внесення змін до істотних умов договору про закупівлю можливе у разі, якщо ним визначено відповідний порядок.

Суд зауважує, що коригування договору з метою включення до нього переліку підстав для зміни істотних умов після його підписання законом не передбачено. Замовник в обов`язковому порядку зазначає повний перелік підстав для зміни істотних умов договору у проекті договору про закупівлю під час формування тендерної документації.

Проте, як свідчать обставини цієї справи, всупереч вимогам пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII та абзацу 1 пункту 28 Особливостей №1178, запропонований позивачем проект договору не містив порядку змін його умов.

Відтак, суд погоджується з доводами відзиву про порушення позивачем наведених вище вимог Закону №922-VIII та Особливостей №1178.

Крім цього, відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Додатку 3 до тендерної документації, на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», встановлено, що учасник у складі тендерної пропозиції надає інформаційну довідку за формою таблиці 1 щодо наявності техніки (транспортних засобів, основних будівельних (дорожніх) машин, механізмів, обладнання та устаткування, тощо).

Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Додатку 3 до тендерної документації вказано, що на підтвердження інформації, зазначеної в довідці, учасник надає зокрема, скан-копії договорів, чинних протягом всього строку виконання договору про закупівлю (договори мають бути укладені на строк, що дорівнює або перевищує строк виконання робіт за договором про закупівлю, або містити умови про можливість його пролонгації).

Між тим, як встановлено відповідачем у ході проведення моніторингу процедури проведення закупівлі, учасником ТОВ «Смеречина» на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 15.09.2025 № 1 з інформацією про наявність залученої техніки відповідно до договорів про надання послуг від 03.07.2025 №03/07-25, від 01.06.2025 №1/06-2460, від 26.06.2025 №26-06/25 та від 21.11.2022 №1114.

Так, відповідно до пунктів 6.2 розділів 6 договорів про надання послуг від 01.06.2025 №1/06-2460 та від 26.06.2025 №26/06-25, наданих в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Смеречина» на виконання вказаних вище вимог, зазначено, що строки дії цих договорів починають свій перебіг у момент підписання договору сторонами та закінчуються 31.12.2025 року.

Як визначено оголошенням про проведення відкритих торгів, розміщеного позивачем як замовником послуг в електронній системі закупівель, а також підпунктом 4.5 пункту 4 розділу 1 тендерної документації та пунктом 5.1 розділу 5 проекту договору (Додаток 5 до тендерної документації), строк виконання робіт було встановлено до 01 липня 2026 року.

На запит посадової особи органу державного фінансового контролю, відповідальної за проведення моніторингу процедури закупівлі, щодо вимог в частині строку дії договорів про надання послуг від 01.06.2025 №1/06-2460 та від 26.06.2025 №26/06-25 на строк, що дорівнює або перевищує строк виконання робіт за договором про закупівлю, або містить умови про можливість пролонгації, позивачем було надано пояснення про те, що вказаними договорами була передбачена можливість продовження їх строку з внесенням змін до вказаних договорів шляхом укладення відповідних додаткових угод.

Разом з цим, як свідчать фактичні обставини справи і чого не було спростовано позивачем, до тендерної пропозиції ТОВ «Смеречина» не було надано саме документального підтвердження внесення змін до договорів про надання послуг від 01.06.2025 №1/06-2460 та від 26.06.2025 №26/06-25, які містили би умови про можливість продовження їх дії на строк, що дорівнює або перевищує строк виконання робіт за договором про закупівлю (01 липня 2026 року).

Суд звертає увагу на те, що Верховним Судом у постанові від 29 червня 2023 року по справі №160/14860/21 наголошено, що ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у додатку до тендерної документації, мало б мати наслідком невідповідність відповідача кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.

Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постановах від 05 серпня 2021 року у справі №911/1236/20, від 02 березня 2023 року у справі №160/4436/21.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки учасником закупівлі ТОВ «Смеречина» не дотримано вимог тендерної документації встановлених підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Додатку 3, та не підтверджено відповідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», то правомірними є твердження відповідача про порушення позивачем в оскаржуваному висновку вимог пункту 43 Особливостей №1178, які полягали у нерозміщенні в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення виявлених невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Смеречина».

Стосовно вимог відповідача в оскаржуваному висновку про зобов`язання позивача здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущено порушення норм пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, абзацу першого пункту 28 та пункту 43 Особливостей №1178, з оприлюдненням через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про вжиття таких заходів, суд зазначає таке.

Так, згідно з частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини дев`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим Закон України «Про публічні закупівлі» не визначає, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Суд зауважує, що зазначені відповідачем в оскаржуваному висновку зобов`язання є правомірними і такими, що відповідають суті вчинених позивачем порушень. Зобов`язання Держаудитслужби, адресовані позивачу як замовнику послуг, є конкретизованим та чіткими.

Вимоги відповідача в оскаржуваному висновку про недопущення виявлених порушень у подальшому шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущено порушення норм пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, абзацу першого пункту 28 та пункту 43 Особливостей №1178, з оприлюдненням через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про вжиття таких заходів, скеровані на дотримання позивачем у подальшому названих вище правових норм під час проведення закупівель.

Суд також звертає увагу на те, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.

На правомірності усунення виявлених під час моніторингу порушень у спосіб зобов`язання замовника здійснити заходи щодо недопущення порушень в подальшому також наголошувалось і Верховним Судом у постанові від 01 лютого 2024 року у справі №160/18391/22 (адміністративне провадження №К/990/22623/23), у якій Верховний Суд зауважив, що «орган Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення у подальшому встановлених порушень. Тобто обмежив замовника у таких діях на майбутнє. Застосований захід впливу має лише спонукальний характер, направлений на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг».

На переконання суду, відповідач як контролюючий орган належним чином конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Доводи, якими позивач обґрунтовує поданий позов, не спростовують факту виявлених порушень під час проведення моніторингу процедури закупівлі та обставин їх вчинення, і, відповідно, не свідчать про протиправність оскаржуваного висновку.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим та правомірним висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-09-02-004380-а, складений Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області. При його прийнятті відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові підстави для скасування оскаржуваного позивачем рішення відсутні.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваного висновку. Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими. Відтак, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Смеречина», про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, ЄДРПОУ 44327100), відповідач – Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (Майдан ім. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, ЄДРПОУ 40479560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Смеречина» (вул. Буковинська, 33-А, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 41865404).

Суддя О.П. Лелюк