Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №560/5632/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5632/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницького обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Хмельницького обласного центру зайнятості, в якому просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницького обласного центру зайнятості від 03.03.2026 року про відмову в наданні компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності особи з інвалідністю.

- Зобов`язати Хмельницький обласний центр зайнятості виплатити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 компенсацію витрат за облаштування робочого місця за працевлаштування особи з інвалідністю - ОСОБА_2 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що у зв`язку із працевлаштуванням ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи, має право на виплату компенсації фактичних витрат за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю. Вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті такої компенсації.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що витрати у сумі 85994,00 грн не підлягають відшкодуванню, оскільки роботодавцем (позивачем) не було фактично виконано вимог щодо спеціалізованої адаптації робочого місця, а наказ Хмельницького обласного центру зайнятості від 03.03.2026 №2200260303 «Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України «Про зайнятість населення і «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормативними актами щодо їх застосування», яким відмовлено ФОП ОСОБА_1 у наданні компенсації фактичних витрат на облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 10.08.2023 року. Основним видом її діяльності є КВЕД 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. Інші види діяльності: 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.89 - Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 96.02 - Надання послуг перукарнями та салонами краси; 77.11 - Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 64.99 - Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 69.20 - Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 69.10 - Діяльність у сфері права.

Відповідно до наказу №2К-2025 від 01.12.2025 року «Про прийняття на роботу» ОСОБА_2 прийнятий а посаду менеджера (управителя) з 02.12.2025 року.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 86/25/1413/Р від 11.07.2025 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи.

Для облаштування робочого місця ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 придбала обладнання:

1. Навушники Hator Hypergang 3 Hi-Res Black - 1 шт;

2. Мишка Logitech G102 Lightsync USB Black - 1 шт;

3. Ноутбук Lenovo LOQ 151AX9 Grey - 1 шт;

4. БФП Лазерний Canon i-SENSYS MF3010 Black - 1 шт;

5. Смартфон Samsung A566 Galaxy A56 5G8 GB/256 GB - 1 шт;

6. Карту пам`яті Kingston Canvas Select Plus A1 V30 UHS-I U3:64 GB microSDXC - 9 шт;

7. Флеш пам`ять 256 GB USB 3.2 Kingston DataTraveler Exodia Black - 2 шт;

Загальна сума придбаного обладнання склала - 85 994, 00 грн.

Позивач звернувся до Хмельницького обласного центру зайнятості із заявою від 18.06.2026 разом з додатками, про надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю.

Наказом Хмельницького обласного центру зайнятості від 03.03.2026 №2200260303 «Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України «Про зайнятість населення і «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормативними актами щодо їх застосування» відмовлено ФОП ОСОБА_1 у наданні компенсації фактичних витрат на облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою від 22.08.2023 №893 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/ незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, який визначає умови, механізм, розміри та строки виплати роботодавцям, фізичним особам - підприємцям, які є особами з інвалідністю, особам, які провадять незалежну професійну діяльність і є особами з інвалідністю (далі - заявник), компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності (далі - діяльність) для осіб з інвалідністю (далі Порядок № 893, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку компенсація фактичних витрат за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності (далі - компенсація) - відшкодування заявнику фактичних витрат за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю в розмірі не вище граничного розміру компенсації, встановленого цим Порядком;

облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю - комплекс заходів та засобів, вжитих заявником для адаптації та розумного пристосування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю з урахуванням індивідуальних функціональних можливостей такої особи, зумовлених інвалідністю.

Пунктом 3 Порядку № 893 визначає, що компенсація надається заявникам, які з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2025 р. № 273 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 893» виконали одну з таких умов, зокрема, облаштували робоче місце для особи з інвалідністю I або II групи, яка є застрахованою особою (далі - особа з інвалідністю), яку працевлаштовано.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 893 джерелами фінансування компенсації є кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) та інші джерела, не заборонені законодавством. Фінансування компенсації здійснюється в межах коштів, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду. Компенсація надається з урахуванням положень Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання». Сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно не може перевищувати суму незначної державної допомоги, визначену Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання». Заявник, який має намір отримати компенсацію, надає центру зайнятості відомості про сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої ним протягом останніх трьох років, її форму та мету.

Згідно з п. 5 Порядку № 893 компенсація надається регіональним центром зайнятості заявнику за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю. Компенсація надається за придбаний (придбані) заявником допоміжний засіб (допоміжні засоби) для облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю, перелік яких визначено в додатку 1.

Пункт 6 Порядку № 893 визначає, що компенсація виплачується в розмірі фактичних витрат заявника за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю, але не вище граничного розміру компенсації, встановленого абзацом другим цього пункту. Граничний розмір компенсації не може перевищувати 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання компенсації, для осіб з інвалідністю I групи, 10 розмірів мінімальної заробітної плати - для осіб з інвалідністю II групи.

Згідно з п. 7 Порядку № 893 компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням заявника. Для отримання компенсації заявник подає центру зайнятості за місцем провадження його діяльності заяву про надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю (далі - заява) за формою згідно з додатком 2 (для роботодавців) або заяву про надання компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження діяльності для особи з інвалідністю за формою згідно з додатком 3 (для фізичних осіб - підприємців, які є особами з інвалідністю, та осіб з інвалідністю, які провадять незалежну професійну діяльність) та документи/інформацію, передбачені цим пунктом та/або зазначені в заяві, які подаються та обробляються з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». Заява подається заявником протягом 180 календарних днів з дати, зокрема, працевлаштування/виходу на роботу особи з інвалідністю.

До заяви заявник додає:

роботодавець - засвідчену ним копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або примірник трудового договору (не подається в разі наявності відомостей про трудову діяльність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування); засвідчену копію наказу (розпорядження) про вихід на роботу працівника у зв`язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи, посаду відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України та/або якого переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця (подається роботодавцем у разі облаштування робочого місця для працівника з числа осіб з інвалідністю, який вийшов на роботу у зв`язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи, посаду відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України та/або якого переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця);

засвідчену заявником копію документа, що підтверджує придбання ним допоміжного засобу (допоміжних засобів) для облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю (договір, рахунок-фактура (рахунок, квитанція, накладна тощо);

відомості про діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману заявником протягом останніх трьох років, її форму та мету.

Підстави для відмови у наданні компенсації визначені у пункті 8 Порядку № 893.

Підпунктом 10 пункту 8 Порядку № 893, який слугував підставою для спірного наказу, передбачено, що компенсація не надається з підстав подання заявником недостовірної інформації, зазначеної в заяві, та/або недостовірних документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, та/або підтвердження факту невідповідності заявника або особи з інвалідністю вимогам цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 893 рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості відповідно до пункту 8 цього Порядку протягом 10 робочих днів з дня подання документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку.

Рішення про надання або відмову в наданні компенсації оформляється наказом регіонального центру зайнятості.

У разі подання неповного пакета документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, центр зайнятості у строки, передбачені абзацом першим цього пункту, повідомляє про це заявнику. Після доповнення або доопрацювання таких документів заявник має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості.

У разі повторного подання заявником документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, після їх доповнення або доопрацювання рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості протягом п`яти робочих днів з дня повторного подання заявником документів відповідно до вимог цього Порядку.

Регіональний центр зайнятості протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про надання/відмову в наданні компенсації надсилає заявникові на зазначену в заяві адресу електронної пошти або (за наявності технічної можливості) засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості, або за допомогою мобільного додатка Державної служби зайнятості відповідну інформацію, зокрема з обґрунтуванням причин відмови.

У разі подання заяви засобами Порталу Дія регіональний центр зайнятості протягом трьох робочих днів повідомляє заявникові засобами Порталу Дія про рішення щодо надання/відмови в наданні компенсації із зазначенням підстав відмови.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI робоче місце - місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема на підставі трудового договору (контракту).

Статтею 29 КЗпП України до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про, зокрема, визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами.

Згідно з п. 2 Порядку № 893 облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю - комплекс заходів та засобів, вжитих заявником для адаптації та розумного пристосування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю з урахуванням індивідуальних функціональних можливостей такої особи, зумовлених інвалідністю.

Адаптація та розумне пристосування робочого місця, за загальним правило, це індивідуальні зміни та модифікації, які дозволяють людині з інвалідність виконувати роботу, забезпечуючи їй доступ до робочого місця, товарів та послуг, при цьому не створюючи непропорційних витрат для роботодавця. Це може включати фізичні зміни робочого місця, гнучкий графік, спеціалізоване програми, забезпечення, а також створення доступного середовища та рівних можливостей для працевлаштування.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про права осіб з інвалідністю (Конвенцію ратифіковано Законом № 1767-VІ від 16.12.2009) «розумне пристосування» означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для цілей забезпечення реалізації абo здійснення особами з інвалідністю нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі Закон № 875-XII)з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV (далі Закон № 2961-IV) реабілітація осіб з інвалідністю - система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення осіб з інвалідністю допоміжними засобами реабілітації і медичними виробами.

Трудова реабілітація - система заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками забезпечення трудової діяльності та адаптацію у виробничих умовах, у тому числі шляхом створення спеціальних чи спеціально пристосованих робочих місць (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону№ 2961-IV).

Робоче місце особи з інвалідністю - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях (абз. 30 ч. 1 ст. 1 Закону№ 2961-IV).

Спеціальне робоче місце особи з інвалідністю - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо (абз. 31 ч. 1 ст. 1 Закону№ 2961-IV).

Статтею 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII передбачено, що підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов`язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов`язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до наданих рекомендацій у сфері зайнятості та/або індивідуального плану працевлаштування. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Абзацами 6, 7 пункту 9 Порядку № 893 визначено, що для визначення та підтвердження відомостей про осіб з інвалідністю, зазначених заявником у заяві, можуть використовуватися відомості централізованого банку даних з проблем інвалідності (за наявності технічної можливості).

У разі відсутності необхідної інформації про осіб з інвалідністю, зазначених заявником у заяві, у відомостях централізованого банку даних з проблем інвалідності або технічної можливості підтвердження такої інформації з централізованого банку даних з проблем інвалідності заявник на вимогу центру зайнятості подає копію документа, що підтверджує наявність в особи інвалідності I або II групи (документи, які підтверджують інвалідність: медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, довідка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики). Зазначена інформація подається та обробляється на всіх етапах з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

За результатами аналізу матеріалів справи та норм чинного законодавства, суд зазначає про відсутність підстав для кваліфікації дій позивача як облаштування спеціалізованого робочого місця для особи з інвалідністю.

До такого висновку суд дійшов, враховуючи, що придбане майно (навушники, мишка, ноутбук, БФП, смартфон, карти пам`яті, флеш пам`ять) загальною вартістю 85994,00 грн за своїми технічними та функціональними характеристиками є універсальним офісним інвентарем. Воно позбавлене ознак адаптивності, спеціалізованих ергономічних модифікацій або допоміжного ПЗ, що вимагаються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для компенсації індивідуальних обмежень здоров`я працівника.

Згідно зі ст. 29 та ст. 131 КЗпП України забезпечення працівника базовими засобами праці є прямим обов`язком роботодавця щодо організації трудового процесу. Закупівля стандартної техніки для посади менеджера є створенням робочого місця для «звичайного працівника», а не заходом соціальної адаптації, що виключає право на державну компенсацію.

Суд наголошує, що Порядок компенсації витрат на облаштування робочих місць передбачає відшкодування саме за пристосування середовища до потреб особи з інвалідністю. Оскільки обладнання використовується в повсякденному житті будь-якими особами, воно не підпадає під дію спеціальної програми фінансування.

Створення стандартних умов праці без урахування індивідуальної програми реабілітації не є «розумним пристосуванням». Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати у сумі 85994,00 грн не підлягають відшкодуванню з бюджетних коштів, оскільки роботодавцем (позивачем) не було фактично виконано вимог щодо спеціалізованої адаптації робочого місця.

Враховуючи зазначене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Хмельницький обласний центр зайнятості (пров. Шевченка, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 03491381)

Головуючий суддя О.О. Михайлов