Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №500/2706/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2706/26

25 вересня 2026 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Дзіся Андрія Романовича звернулася Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів роботи з 28.09.1996 по 18.12.2012 у Монастирській райепідемстанції на посаді лікаря бактеріолога, з 03.01.2013 по 01.01.2014 в державній установі «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» на посаді бактеріолога у подвійному розмірі для обчислення пенсії з урахуванням раніше виплачених сум,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати ОСОБА_1 з 25.08.2025 пенсію шляхом зарахування періодів роботи з 28.09.1996 по 18.12.2012 у Монастирській райепідемстанції на посаді лікаря бактеріолога, з 03.01.2013 по 01.01.2014 в державній установі «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» на посаді бактеріолога у подвійному розмірі для обчислення пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2025 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.03.2026 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заяву про зарахування періодів роботи з 28.09.1996 по 18.12.2012 та з 03.01.2013 по 01.01.2014 до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії.

Листом від 16.04.2026 відповідач відмовив у перерахунку пенсії шляхом зарахування періодів роботи у подвійному розмірі до страхового стажу для обчислення пенсії, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та зазначає, що ОСОБА_1 з 25.08.2025 виплачується пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

До інфекційних відділень відносяться відділення з боротьби з особливо небезпечними інфекціями санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), які до набрання чинності ПКМУ від 17.12.2012 №1181 відносились до санітарно епідеміологічних закладів охорони здоров`я.

Згідно з положенням про відділи небезпечних інфекцій, зазначені структурні підрозділи створюються у протичумних закладах та СЕС.

Працівники зазначених відділів здійснюють заходи у вогнищах особливо небезпечних інфекцій - чуми, холери, СНІДу, сказу, сибірки, бруцельозу та інших, виконують роботи з культурами збудника цих інфекційних хвороб.

Працівникам зазначених відділів передбачена надбавка і надається щорічна додаткова відпустка.

З урахуванням зазначеного, робота у відділах боротьби з особливо небезпечними інфекціями СЕС вважається роботою в інфекційних відділеннях.

Враховуючи зазначене, зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі спірного періоду роботи позивача можливо розглянути у разі підтвердження зайнятості на умовах, які відповідають зазначеним критеріям.

Оскільки позивачем пенсійному органу не надавалася довідка закладу охорони здоров`я, відсутні підстави для зарахування вказаного періоду у подвійному розмірі.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить відмовити.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує з 25.08.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

17.03.2026 представник позивача адвокат Дзісь А.Р. звернувся до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо перерахунку пенсії, у якій просив зарахувати період з 28.09.1996 по 18.12.2012, з 03.01.2013 по 01.01.2014 до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії..

Вказав, що згідно записів трудової книжки заявник з 28.09.1996 по 18.12.2012 працювала в Монастирській райепідемстанції на посаді лікаря бактеріолога, з 03.01.2013 по 01.01.2014 в державній установі «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» на посаді бактеріолога.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 16.04.2026 №5515-4659/Г-02/8-1900/26 повідомлено позивача, зокрема, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

До інфекційних відділень відносяться відділення з боротьби з особливо небезпечними інфекціями санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), які до набрання чинності ПКМУ від 17.12.2012 №1181 відносились до санітарно епідеміологічних закладів охорони здоров`я.

Згідно з положенням про відділи небезпечних інфекцій, зазначені структурні підрозділи створюються у протичумних закладах та СЕС. Працівники зазначених відділів здійснюють заходи у вогнищах особливо небезпечних інфекцій - чуми, холери, СНІДу, сказу, сибірки, бруцельозу та інших, виконують роботи з культурами збудника цих інфекційних хвороб. Працівникам зазначених відділів передбачена надбавка і надається щорічна додаткова відпустка.

З урахуванням зазначеного, робота у відділах боротьби з особливо небезпечними інфекціями СЕС вважається роботою в інфекційних відділеннях.

Враховуючи вищезазначене, зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі спірного періоду роботи можливо розглянути у разі підтвердження зайнятості на умовах, які відповідають зазначеним критеріям. Даний факт підтверджується довідкою закоаду охорони здоров`я.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 цього ж Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України Про пенсійне забезпечення.

Згідно з пунктом 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 31.12.2003, а з 01.01.2004 пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До 15.08.2003 діяла редакція статті 60 Закону № 1788-XII, яка передбачала, що робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З 15.08.2003 ця стаття визначала, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З 10.06.2018 редакція статті 60 Закону №1788-XII передбачає, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону №1788-XII до 31.12.2003 (у разі призначення іншої пенсії, ніж передбачена цим законом, зокрема, не за вислугу років, а за віком як у спірному випадку) є саме робота, яку виконувала особа.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дата заповнення 05.08.1982, в період з 28.09.1996 по 18.12.2012 позивач працювала в Монастирській райепідемстанції на посаді лікаря бактеріолога, з 03.01.2013 по 01.01.2014 - в державній установі «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» на посаді бактеріолога.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 06.04.2000 №1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб", інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За приписами статті 7 цього Закону, лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.

Згідно роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України від 27 січня 2010 року №05.03-18-54/973 "інфекційний заклад (відділення)" є заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія).

Отже, факт роботи у відділеннях епідеміологічного закладу охорони здоров`я не є безумовною підставою для надання пільги при обчисленні стажу, а саме зарахування такого періоду до стажу в подвійному розмірі.

Зарахування періоду роботи до страхового стажу в подвійному розмірі можливе лише у разі надання відповідних доказів роботи такого закладу (лабораторії, відділення) з інфекційними хворобами або матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.

Проте представником позивача не надано доказів, які б свідчать про безпосередню роботу установ в яких працювала позивач з матеріалом, що містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.

Належними доказами в даному випадку можуть бути положення про лабораторію (відділення), посадові інструкції, окремі розпорядження і накази установ чи вищестоящих органів, тощо.

Судом встановлено, що відповідні документи про роботу позивача (чи установ в яких вона працювала) з інфекційними хворобами або матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб надавалися територіальному органу Пенсійного фонду України при зверненні із заявою від 17.03.2026.

Також відповідних доказів не надано і при зверненні до суду.

Таким чином суд не вбачає протиправності у діях відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 28.09.1996 по 18.12.2012, з 03.01.2013 по 01.01.2024 на посаді лікаря-бактеріолога до страхового стажу в подвійному розмірі.

Поряд з цим, це не позбавляє права позивача повторно звернутись до пенсійного органу, надавши відповідні докази.

Згідно з частинами першою - другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 25 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мартиць О.І.