Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №500/3269/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №500/3269/26

Суддя: Грицюк Роман Петрович

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3269/26

25 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

- визнати протиправними дії Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати прийняте рішення, що оформлене повідомленням про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати Комісію з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем через ЦНАП подано заяву про надання відстрочки від мобілізації відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відмовлено. Вказує, що надані медичні документи його дружини підтверджують наявність у неї ІІІ групи інвалідності та наявність діагнозу F06.3 – емоційні (афективні) розлади, пов`язані з органічним ушкодженням головного мозку та F45.30 – соматоформна вегетативна дисфункція, однак йому протиправно відмовлено у наданні відстрочки. Також вказує, що раніше за цим пунктом та такими ж підставами йому надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви вчасно та повністю.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як слідує з відомостей військово-облікового документа, сформованого у додатку Резерв+, позивачу надано відстрочку згідно п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 03.02.2026, до 03.05.2026, тип відстрочки: які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

14.10.1995 між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 14.10.1995.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №263/25/2357/В ОСОБА_3 , встановлено ІІІ групу інвалідності. Цим же витягом зазначено, що основним діагнозом є М42.96 – Остеохондроз хребта, не уточнений, поперековий відділ, причини інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлено з повторним оцінюванням до 01.09.2027.

Із наявного в матеріалах справи консультативного висновку спеціаліста №1163 від 30.10.2025 слідує, що у дружини позивача – ОСОБА_3 встановлено діагнози F06.3 – емоційні (афективні) розлади, пов`язані з органічним ушкодженням головного мозку та F45.30 – соматоформна вегетативна дисфункція. Із консультативного висновку спеціаліста за №67 від 20.01.2026 слідує, що у ОСОБА_3 , встановлено діагнози F43.2 – порушення адаптації та F45.30 – соматоформна вегетативна дисфункція; із консультативного висновку спеціаліста №387 від 24.04.2026 вбачається, що у ОСОБА_3 встановлено діагнози F43.2 – порушення адаптації та F45.30 – соматоформна вегетативна дисфункція.

29.04.2026 позивачем до Центру надання адміністративних послуг подано заяву №20260429-659243 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, до якої додано свідоцтво про шлюб, витяг з рішення ЕКОПФ, облікову картку платника податків (РНОКПП) або паспорт чоловіка чи дружини з інвалідністю, висновок спеціаліста.

Відповідно до повідомлення щодо рішення про відмову в наданні відстрочки від 06.05.2026 за результатами розгляду заяви позивача встановлено, що протоколом від 05.05.2026 №39 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: не надано документів про причину інвалідності: внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, кистей рук, стоп ніг, одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів – у витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №263/25/2357/В від 12.08.2025 зазначена причина інвалідності загальне захворювання.

Не погодившись із відмовою відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 5 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із частиною 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.

Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, а саме: які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

З конструкції цієї норми вбачається, що законодавець поєднав сполучником «або», який розділяє дві самостійні підстави, за яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації):

1) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів;

2) за наявності у особи (дружини/чоловіка) з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Тобто, в першій підставі визначено, що інвалідність дружини/чоловіка III групи обов`язково повинна бути встановлена внаслідок саме онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів. В той же час згідно другої підстави (яка є самостійною) інвалідність дружини/чоловіка ІІІ групи може бути встановлена внаслідок інших захворювань, не визначених у першій підставі, однак обов`язково умовою є те, що така особа повинна мати одне із таких супутніх захворювань - онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми.

Позивач одночасно із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII надав необхідні копії документів на підтвердження обставин, зокрема, копію свідоцтва про шлюб, консультативні висновки спеціаліста, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що не заперечується відповідачем.

Та із таких документів вбачається, що дружина позивача ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок загального захворювання та їй відповідно до консультативних висновків спеціалістів №1163 від 30.10.2025, №67 від 20.01.2026, № 387 від 24.04.2026 встановлено діагнози F43.2 порушення адаптації та F45.30 соматоформна вегетативна дисфункція неуточненого органа або системи.

При вирішенні спору суд також враховує, що додатком 5 до Порядку № 560 визначено Перелік документів, який повинен подати військовозобов`язаний для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та відповідно до пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII одним із таких документів є документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи зміст повідомлення відповідача від 06.05.2026, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 при розгляді заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не досліджено належним чином отримані від позивача підтвердні документи, зокрема, консультативні висновки спеціаліста №1163 від 30.10.2025, №67 від 20.01.2026, № 387 від 24.04.2026.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

У свою чергу, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Комісія готувала такі запити до відповідних органів державної влади.

Аналізуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вивчивши належним чином отримані від позивача заяву та підтвердні документи та не здійснивши жодних дій для отримання додаткової інформації, що підтверджує захворювання дружини позивача, прийняв рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У спірному випадку Комісія відповідача поверхнево й неповно з`ясувала питання наявності підстав надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за наявності у його дружини з інвалідністю III групи захворювання F43.2 порушення адаптації та F45.30 соматоформна вегетативна дисфункція.

Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 Порядку №560 цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктом 56 Порядку №560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до приписів пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Відповідно пункту 59 Порядку № 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Так, відповідно до Додатку 5 вищезазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є: свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

29.04.2026 позивачем до Центру надання адміністративних послуг було подано заяву №20260429-659243 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, до якої було додано свідоцтво про шлюб, витяг з рішення ЕКОПФ, облікову картку платника податків (РНОКПП) або паспорт чоловіка чи дружини з інвалідністю, висновок спеціаліста, витяг з Резерв+.

Відповідно до повідомлення щодо рішення про відмову в наданні відстрочки від 06.05.2026 за результатами розгляду заяви позивача, встановлено, що протоколом від 05.05.2026 №39 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: не надано документів про причину інвалідності внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, кистей рук, стоп ніг, одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів. У витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №263/25/2357/В від 12.08.2025 зазначена причина інвалідності загальне захворювання.

Дружина позивача ОСОБА_3 має ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, яка встановлена до 30.09.2027, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.09.2025.

Із наявного в матеріалах справи консультативного висновку спеціаліста №1163 від 30.10.2025 слідує, що у дружини позивача – ОСОБА_3 встановлено діагнози F06.3 – емоційні (афективні) розлади, пов`язані з органічним ушкодженням головного мозку та F45.30 – соматоформна вегетативна дисфункція. Із консультативного висновку спеціаліста за №67 від 20.01.2026 слідує, що у ОСОБА_3 , встановлено діагнози F43.2 – порушення адаптації та F45.30 – соматоформна вегетативна дисфункція. Із консультативного висновку спеціаліста №387 від 24.04.2026 вбачається, що у ОСОБА_3 встановлено діагнози F43.2 – порушення адаптації та F45.30 – соматоформна вегетативна дисфункція.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (за місцем його військового обліку) надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.08.2025, до 05.11.2025, до 03.02.2026 та до 03.05.2026, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відтак, враховуючи факти надання відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», раніше позивачем документи визнавались відповідачами як належні, достовірні та достатні для отримання позивачем відстрочки, як токому, що має дружину з інвалідністю III групи.

Також суд приймає до уваги те, що відповідачем не надано жодних доказів зміни сімейного стану позивача, покращення стану здоров`я його дружини, або інших фактичних даних, які б свідчили про втрату законних підстав для відстрочки, що існували станом на момент звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

При цьому а ні в оскаржуваній відмові, а ні під час розгляду справи відповідачами не наведено обґрунтованих пояснень щодо неможливості врахування вищевказаних документів, а також, які саме подані позивачем документи є невідповідними.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого протоколом комісії від 05.05.2026 №39, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що надання відстрочки належить до повноважень відповідача, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача та зобов`язати Комісію з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1064,96 грн, що документально підтверджується квитанцією про сплату від 22.05.2026.

Отже, судовий збір у розмірі 532,48 грн підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 05.05.2026 № 39.

Зобов`язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Комісія для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 );

третя особа:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua