Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №480/7518/23
Суддя: Л.М. Опімах
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року Справа № 480/7518/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7518/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним факту відмови Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради у наданні ОСОБА_1 довідки про заробітну плату у 1993 році на підставі Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 р. № 919, та зобов`язання Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради вчинити дії щодо надання такої довідки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1997 року позивач працювала у Сумському міському об`єднанні громадського харчування, на базі якого у подальшому було створено орендне підприємство «Шкільне харчування Зарічного району». Відповідно до довідки Архівного відділу Сумської міської ради від 06 травня 2008 року № 194, відомості про нарахування позивачу заробітної плати за 1993 та 1998 роки відсутні, оскільки відповідні документи до архіву не надходили, що, на її думку, призвело до заниження розміру пенсії.
У зв`язку з цим 14.04.2023 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про видачу довідки про заробітну плату за 1993 та за 1998 рр. у порядку, передбаченому Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919. До заяви було додано довідку Головного управління статистики у Сумській області про середньомісячну заробітну плату працівників галузі «Громадське харчування» у 1993 році в розмірі 95634 крб.
Однак, листом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.05.2023 № М-1447/12.06-29 у видачі такої довідки позивачу відмовлено з посиланням на те, що зазначений Порядок застосовується при призначенні, а не перерахунку пенсії, а також на те, що при призначенні пенсії позивачем вже було подано архівну довідку за 60 місяців страхового стажу.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відсутність первинних документів про нарахування заробітної плати не повинна позбавляти її можливості підтвердити заробіток у передбаченому законодавством порядку та врахувати його при визначенні розміру пенсії.
Ухвалою суду від 24.07.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.09.2023 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.10.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919, застосовується, зокрема: у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату заробітної плати за обставин, незалежних від особи, яка звертається за призначенням пенсії, за умови відсутності необхідних 60 календарних місяців страхового стажу до 01 липня 2000 року, а також для підтвердження заробітної плати за основним місцем роботи та виключно при призначенні, а не перерахунку пенсії.
Відповідач зазначає, що позивач є отримувачем пенсії за віком з 2009 року, а при її призначенні надала довідку Архівного відділу виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 травня 2008 року № 194 за період роботи з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1997 року, яка охоплювала необхідні 60 календарних місяців страхового стажу до 01 липня 2000 року.
Крім того, відповідач посилається на внесені постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2013 року № 166 зміни до Порядку, відповідно до яких його положення застосовуються лише для призначення пенсії.
Відтак, на переконання представника, оскільки позивач є отримувачем пенсії за віком, вважає застосування зазначеного Порядку до спірних правовідносин є безпідставним, а відмову у видачі довідки про заробітну плату правомірною.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 07.04.1984 по 24.06.1999 позивач працювала у Сумському міському об`єднанні громадського харчування, на базі якого у подальшому було створено орендне підприємство «Шкільне харчування Зарічного району», що підтверджується відомостями її трудової книжки (а.с.5-7).
З листа Пенсійного фонду України від 26.06.20215 № 6257/26-2 (зв. бік а.с.37) вбачається, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії у 2009 році до розрахунку було прийнято довідку Архівного відділу виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 травня 2008 року № 194 за період роботи з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1997 року. При цьому заробітну плату за 1993 рік враховано нульовими значеннями у зв`язку з відсутністю в архіві відповідних документів.
Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року згідно з указаною довідкою та за період з 01 жовтня 2005 року по 30 квітня 2009 року - за даними системи персоніфікованого обліку.
13.04.2023 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про видачу довідки про заробітну плату за 1993 рік та за 1998 рік у порядку, передбаченому Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919.
Однак, листом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.05.2023 № М-1447/12.06-29 (а.с.9) у видачі такої довідки позивачу відмовлено з посиланням на те, що зазначений Порядок застосовується при призначенні, а не перерахунку пенсії, а також на те, що при призначенні пенсії позивачем вже було подано архівну довідку за 60 місяців страхового стажу.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1, 2 та 5 частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики (…).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацу 3 частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Як зазначено в абзацах 1-3 підпункту 3 пункту 2.1 Розділу ІІ «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Зразок довідки про заробітну плату (дохід), яку особа має надати пенсійному органу для обчислення пенсії, визначено в Додатку 1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846; далі Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Аналізуючи вищенаведене, необхідно зауважити, що стаття 40 Закону № 1058-IV встановлює, що заробітна плата для обчислення пенсії за період до 30 червня 2000 року повинна враховуватися у двох випадках: 1) якщо страховий стаж осіб починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, а також 2) за бажанням самих пенсіонерів, однак за умови, підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Щодо другого випадку, то єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року у справа № 21-11а15 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17, від 17.08.2023 у справі № 808/1771/18.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 07.04.1984 по 24.06.1999 працювала у Сумському міському об`єднанні громадського харчування, на базі якого у подальшому було створено орендне підприємство «Шкільне харчування Зарічного району», що підтверджується відомостями її трудової книжки (а.с.5-7).
З листа Пенсійного фонду України від 26.06.20215 № 6257/26-2 (зв. бік а.с.37) вбачається, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії у 2009 році до розрахунку було прийнято довідку Архівного відділу виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 травня 2008 року № 194 за період роботи з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1997 року. При цьому заробітну плату за 1993 рік враховано нульовими значеннями у зв`язку з відсутністю в архіві відповідних документів. Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року згідно з указаною довідкою та за період з 01 жовтня 2005 року по 30 квітня 2009 року - за даними системи персоніфікованого обліку.
Позивач вважає, що у зв`язку з відсутністю в архіві документів про нарахування їй заробітної плати за 1993 рік та 1998 рік вона має право на визначення розміру заробітної плати в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919, та врахування відповідного заробітку при обчисленні розміру пенсії.
З цього приводу суд зазначає про наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05.07.2006 року затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі - Порядок № 919).
Цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин (пункт 1 Порядку № 919).
За період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається:
1) за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи.
У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.
При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.
Довідка про заробітну плату у випадках, передбачених цим підпунктом, надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником;
2) у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.
Довідка про заробітну плату виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, видається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад (пункт 3 Порядку № 919).
Аналіз вищевказаних положень нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що підставою для видачі управліннями праці та соціального захисту населення довідок про заробітну плату, виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, ліквідація підприємства, установи, організації ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано.
Щодо застосування до спірних відносин, Порядку № 919, а саме абзацу підпункту 1 пункту 3 згідно якого у випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія, то як вказано Верховним Судом в постановах від 26.06.2018 у справі № 453/500/15-а та від 18.10.2019 у справі № 547/1211/16-а, Порядок №919, застосовується лише при призначенні, а не під час перерахунку пенсії, та лише у випадках, встановлених в пункті 1, де цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.
Необхідно звернути увагу, що на відміну від другого випадку, в разі, якщо починаючи з 1 липня 2000 року стаж пенсіонера становить менше 60 місяців, законодавцем не вимагається обов`язкового підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Тобто, вказаний порядок визначення заробітної плати (доходу) у разі втрати первинних документів, застосовується саме для осіб, страховий стаж яких починаючи з 1 липня 2000 року становить менше як 60 місяців та за обов`язкової умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року.
Таким чином, законодавцем фактично встановлено додаткову гарантію для забезпечення права на призначення пенсії особам, страховий стаж яких починаючи з 1 липня 2000 року становить менше як 60 місяців та документи яких втрачені з незалежних від них обставин.
Разом з тим, як встановлено матеріалами справи у позивача починаючи з 01 липня 2000 року страховий стаж становить більше 60 місяців, тому відсутні підстави для застосування при перерахунку пенсії норм Порядку № 919 та, відповідно для можливості врахування.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.10.2019 у справі № 547/1211/16-а.
Крім того, Верховний Суд в постановах від 26.06.2018 у справі № 453/500/15-а та від 18.10.2019 у справі № 547/1211/16-а, зробив висновок, що Порядок № 919, застосовується лише при призначенні, а не під час перерахунку пенсії, та лише у випадках, встановлених в пункті 1. Тобто, вказаний порядок визначення заробітної плати (доходу) у разі втрати первинних документів, застосовується саме для осіб, страховий стаж яких починаючи з 1 липня 2000 р. становить менше як 60 місяців та за обов`язкової умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р.
За наведених обставин, враховуючи, що страховий стаж позивача після 01 липня 2000 року становить понад 60 місяців, а Порядок № 919 застосовується лише при призначенні пенсії, а не при її перерахунку, та за наявності визначених пунктом 1 цього Порядку № 919 умов, підстави для його застосування у спірних правовідносинах відсутні.
Таким чином, відмова Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, викладена у листі від 04 травня 2023 року № М-1447/12.06-29, у видачі позивачу довідки про заробітну плату за 1993 та 1998 роки є правомірною, оскільки застосування Порядку № 919 до спірних правовідносин є безпідставним.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах
Оригінал: reyestr.court.gov.ua