Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №480/12134/23 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №480/12134/23

Суддя: Л.М. Опімах

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Справа № 480/12134/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12134/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про повідомлення підстав нарахування та вплати грошового забезпечення не в повному розмірі, надання грошового атестату та виплати належного грошового забезпечення у повній мірі від 20.10.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про повідомлення підстав нарахування та вплати грошового забезпечення не в повному розмірі, надання грошового атестату та виплати належного грошового забезпечення у повній мірі від 20.10.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 . Вказує, що йому здійснюється нарахування та виплата грошового забезпечення не в повному обсязі.

У зв`язку з чим 20.10.2023 позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 із рапортом, у якому просив повідомити причини неповного нарахування та виплати грошового забезпечення і додаткової винагороди, надати відповідні підтверджуючі документи та грошовий атестат, а також нарахувати і виплатити належне йому грошове забезпечення в повному обсязі.

Вказує, що зазначений рапорт був направлений до військової частини НОМЕР_1 23.10.2023 та вручений її уповноваженій особі 03.11.2023, однак рапорт позивача командуванням військової частини НОМЕР_1 не розглянуто, відповіді на нього не надано, а належне грошове забезпечення в повному обсязі не виплачено.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 17.11.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. У відзиві відповідач зазначає, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби позивач перебував на тривалому лікуванні. У зв`язку з цим, відповідно до рапорту начальника медичної служби, командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ по особовому складу від 29.06.2022 № 84-РС, яким позивача відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Відповідач посилається на положення пункту 1 розділу XXVIII Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, відповідно до яких військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження або звільненим від посад, грошове забезпечення виплачується в розмірі грошового забезпечення за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж протягом двох місяців. Після спливу двох місяців грошове забезпечення виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строку таких виплат за рішенням Міністра оборони України.

На підставі зазначеного відповідач вважає, що під час нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення порушень його прав не допущено.

Щодо вимоги про надання грошового атестата відповідач зазначив, що відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, грошовий атестат використовується, зокрема, для визначення вислуги років при виплаті надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які прибули до військової частини для подальшого проходження служби. Після надходження особової справи військовослужбовця відповідна вислуга років оголошується наказом командира військової частини.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що грошовий атестат видається у випадках переміщення військовослужбовця по службі.

Таким чином, на думку представника, станом на час розгляду справи по суті порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача з його боку не допущено, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 (а.с.9-11).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.06.2022 № 84-РС (а.с.41) ОСОБА_1 увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

20.10.2023 ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- повідомити причину нарахування та виплати не в повному розмірі грошового забезпечення та додаткової винагороди;

- надати належним чином засвідчені копії документів, які є підставою нарахування та виплати не в повному розмірі грошового забезпечення та додаткової винагороди;

- надати грошовий атестат за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ;

- нарахувати та виплатити належне йому грошове забезпечення у повній мірі.

23.10.2023 зазначений рапорт було надіслано представником ОСОБА_1 адвокатом Охременком Артемом Вікторовичем, на поштову адресу військової частини НОМЕР_1 (а.с.18).

03.11.2023 рапорт ОСОБА_1 було вручено уповноваженій особі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується роздруківкою з сайту поштового оператора (а.с.21).

Окрім цього, рапорт ОСОБА_1 було направлено на електронну адресу Міністерства оборони України, Генерального Штабу Збройних Сил України, Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою направлення рапорту за належністю до командування військової частини НОМЕР_1 (а.с.16).

Станом на дату подання позовної заяви, поданий рапорт відповідачем не розглянуто, про причини нерозгляду заяв позивач не повідомлений.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду рапорту від 20.10.2023, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі - Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Чинним законодавством не передбачено чіткого строку, протягом якого командир зобов`язаний розглянути рапорт на переміщення військовослужбовця по службі.

Відповідно до пункту 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.

Отже, рапорт як офіційна форма звернення військовослужбовця до вищої посадової особи передбачає його належне опрацювання та надання відповіді по суті порушених у ньому питань. Загальний строк такого опрацювання визначений пунктом 3.11.6 зазначеної Інструкції.

Як встановлено судом, 20.10.2023 ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- повідомити причину нарахування та виплати не в повному розмірі грошового забезпечення та додаткової винагороди;

- надати належним чином засвідчені копії документів, які є підставою нарахування та виплати не в повному розмірі грошового забезпечення та додаткової винагороди;

- надати грошовий атестат за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ;

- нарахувати та виплатити належне йому грошове забезпечення у повній мірі.

23.10.2023 зазначений рапорт було надіслано представником ОСОБА_1 адвокатом Охременком Артемом Вікторовичем, на поштову адресу військової частини НОМЕР_1 (а.с.18).

03.11.2023 рапорт ОСОБА_1 було вручено уповноваженій особі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується роздруківкою з сайту поштового оператора (а.с.21).

Разом з цим, відповідач у відповідь на рапорт позивача не надав жодної відповіді, про причини нерозгляду заяв позивач не повідомлений.

Суд зауважує, що рапорт вважається розглянутим у випадку вирішення усіх порушених у ньому питань з прийняттям відповідних рішень, суть яких доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз`ясненням порядку оскарження.

Вищенаведене узгоджується із пунктом 117 Закону України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України", за яким пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.

Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Разом з тим, жодних обґрунтованих підстав для відмови у розгляді рапорту позивача представником відповідача не зазначено, відповідних доказів наявності таких обставин не надано, матеріали справи таких також не містять.

Посилання відповідача у відзиві на правильність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення суд не бере до уваги та не надає їм оцінки, оскільки предметом розгляду у цій справі є бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді рапорту позивача від 20.10.2023 та ненаданні на нього відповіді, а не питання правильності нарахування чи виплати грошового забезпечення.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені докази, приймаючи до уваги, що відповідач у відповідь на рапорт позивача від 20.10.2023 не надав жодної відповіді, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача та, із врахуванням ст. 9 КАС України, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду рапорту позивача від 20.10.2023 та зобов`язати відповідача розглянути зазначений рапорт у встановленому законодавством порядку і надати позивачу вмотивовану відповідь по суті порушених у ньому питань.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 20.10.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 20.10.2023 у встановленому законодавством порядку і надати позивачу вмотивовану відповідь по суті порушених у ньому питань.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Оригінал: reyestr.court.gov.ua