Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №460/10695/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2026 року м. Рівне№460/10695/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч. 4 статті 28 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” в редакції від 05 грудня 2012 року, що був чинний станом на 25 березня 2013 року у зв`язку із настанням граничного віку (40 років) перебування в запасі другого розряду та зобов`язання відповідача внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч. 4 статті 28 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” в редакції від 05 грудня 2012 року, що був чинний станом на 25 березня 2013 року у зв`язку із настанням граничного віку (40 років) перебування в запасі другого розряду.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та у 1994 році був знятий з військового обліку. Вказує, що станом на 25.03.2014 досяг 41-річного віку та, на його переконання, відповідно до чинної на той час редакції статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» досяг граничного віку перебування в запасі. Разом з тим, 15.05.2026 під час оновлення військово-облікових даних позивачу стало відомо, що в Реєстрі «Оберіг» відсутні відомості про його виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі. Звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру «Оберіг», отримав відмову з посиланням на відсутність у військово-обліковому документі відмітки про виключення з військового обліку та збільшення у 2014 році граничного віку перебування в запасі. Не погоджуючись із невнесенням відповідачем відповідних відомостей до Реєстру «Оберіг» та вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 з 26.04.1994 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому відомості про його виключення з військового обліку відсутні, а згідно з військовим квитком серії НОМЕР_1 позивача було саме знято, а не виключено з військового обліку. Вказує, що у зв`язку зі змінами, внесеними у 2014 році до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», граничний вік перебування військовозобов`язаних у запасі було збільшено спочатку до 50, а надалі до 60 років, а тому дія відповідних положень поширюється на позивача як на особу, яка не досягла 60-річного віку. Зазначає, що факт попереднього зняття позивача з військового обліку не свідчить про його виключення з такого обліку та не припиняє військового обов`язку, а підстави для виключення ОСОБА_1 з військового обліку, передбачені частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII, відсутні. З огляду на це вважає облік позивача як військовозобов`язаного правомірним, а доводи щодо протиправності невнесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про його виключення з військового обліку – безпідставними, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та у 1994 році був знятий з військового обліку, що підтверджується відомостями військово-облікового документа позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2026 під час оновлення військово-облікових даних позивачем встановлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відсутні відомості про його виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування у запасі.

У зв`язку із цим ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відомостей про те, що він не є військовозобов`язаним у зв`язку з досягненням граничного віку перебування у запасі.

До заяви позивачем долучено копії паспорта громадянина України, РНОКПП, військового квитка та витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач повідомив про відсутність підстав для внесення запитуваних відомостей, зазначивши, що позивачем не надано військово-облікового документа з відміткою про його виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування у запасі.

Водночас відповідач послався на те, що Законом України від 27.03.2014 №1169-VII до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» внесено зміни, якими граничний вік перебування в запасі військовозобов`язаних другого розряду збільшено до 50 років, а Законом України від 22.07.2014 №1604-VII – до 60 років, у зв`язку з чим вважає ОСОБА_1 військовозобов`язаним, який не досяг встановленого законом граничного віку перебування у запасі.

Позивач, зі свого боку, зазначає, що станом на 25.03.2014 йому виповнився 41 рік та на той час він не перебував на військовому обліку, а повторне взяття його на військовий облік без його особистої присутності та відповідної заяви не відповідає вимогам Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

З урахуванням наведених обставин, не погоджуючись із невнесенням відповідачем відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та вважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби унормовані Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок - це захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Приписами частин 2-3 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 9статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.

Так, позивач вважає, що відповідач ще станом на 01.02.2008 зобов`язаний був виключити позивача у зв`язку з досягненням ним граничного віку перебування в запасі з військового обліку.

За приписами п.4 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 01.01.2008) виключенню з військового обліку у районних (міських військових комісаріатах підлягають громадяни України, зокрема, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Частиною 2 статті 28 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 01.01.2008) було встановлено, що військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд:

рядовий склад - до 40 років;

сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

При цьому ч.4 ст.28 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 01.01.2008 визначено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

Законами України №1169-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації” та №1604-VII “Про внесення змін до статті 28 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” до ст.28 Закону №2232-XII було внесено зміни, згідно з якими з 27.03.2014 граничний вік військовозобов`язаних, які перебувають в запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу другого розряду збільшено з 40 років до 50 років, а з 22.07.2014 і станом на теперішній час з 50 років до 60 років.

Виходячи із змісту ст.37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” підставою для виключення особи з військового обліку є досягнення граничного віку перебування в запасі. При цьому, із врахуванням ч. 4 ст. 28 цього Закону граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві є граничний вік перебування в запасі другого розряду.

Положеннями п.2 ст.28 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, у редакції від 01.01.2008 визначалося, що граничний вік перебування в запасі другого розряду становить 40 років. Втім, досягнення граничного віку перебування в запасі не визначало своїм наслідком виключення з військового обліку.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Так, у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

Таким чином, дія Закону №2232-XII у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних правових норм наведена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі №814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі №820/3113/17.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-ХІІ позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, на законних підставах перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача.

За таких обставин, правові підстави для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних відсутні, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч. 4 статті 28 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” в редакції від 05 грудня 2012 року, що був чинний станом на 25 березня 2013 року у зв`язку із настанням граничного віку (40 років) перебування в запасі другого розряду та зобов`язання відповідача внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч. 4 статті 28 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” в редакції від 05 грудня 2012 року, що був чинний станом на 25 березня 2013 року у зв`язку із настанням граничного віку (40 років) перебування в запасі другого розряду - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Н.В. Друзенко