Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/20380/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/20380/25 Провадження №2/607/2432/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

20 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101796320 від 09 травня 2024 року (далі – Договір) в розмірі 34 529,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 травня 2024 року між

ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір, який підписано шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора, згідно з умовами якого, останній надано кредит у сумі 10 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, штрафних санкцій, що передбачені Договором. Представник позивача вказує, що відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію та проценти за користування кредитом у строк, встановлений Договором, водночас кредитодавець умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши кошти в кредит у обумовленій сумі.

24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т (далі – Договір № 112-МЛ/Т), яким передано право грошової вимоги за Договором у розмірі 34 529,2 грн, з яких: 10 000 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 18 379,2 грн – прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1 150 грн – прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 5 000 грн – сума за неустойкою та/або процентам за порушення грошового зобов`язання. 12 серпня

2025 року відповідачу було надіслано письмову претензію № 23930440/6393 про погашення кредитної заборгованості, яка була проігнорована.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_1 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористалася.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у належній процесуальній формі висловив позицію про розгляд справи без участі сторони позивача та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила та відзиву не подала.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з Анкетою-заявою на кредит № 101796320 до ТОВ «Мілоан» про отримання кредиту у сумі 10 000 грн, строком на 30 днів, дата повернення кредиту 08 червня 2024 року, (а.с. 8). Надалі сторони уклали Договір, яким погодили інші умови кредитування, зокрема загальний строк кредиту становить 360 днів.

Так, 09 травня 2024 року між ними було укладено Договір (індивідуальна частина) шляхом його підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «699497» (а.с. 9–14).

Відповідно до пунктів 1.1. – 1.5.3. Договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн, строком на 360 днів, кінцевим терміном повернення є 04 травня 2025 року, з відсотковою ставкою 511,00 % річних, що в грошовому еквіваленті складає 40 698,00 грн, та комісією за надання кредиту 1 150 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Крім того, до матеріалів справи долучено: додаток № 1 до Договору (графік платежів); додаток № 2 до Договору, що є заявою на отримання кредиту № 101796320; додаток № 3 до Договору (додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором) (а.с. 15, 16).

В графіку платежів за Договором вказано, дата видачі кредиту – 09 травня 2024 року, дата повернення – 04 травня 2025 року, сума кредиту – 10 000 грн, проценти за користування кредитом – 40 698 грн, комісія за надання кредиту – 1 150 грн, загальна вартість кредиту становить – 51 848 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 88596921 від 09 травня 2024 року ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти ОСОБА_1 на рахунок платіжної картки

№ НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 10 000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 101796320 (а.с. 17).

Долучено відомість про щоденні нарахування та погашення кредитного Договору ОСОБА_1 , за період з 09 травня 2024 року по 24 вересня 2024 року (а.с. 17 зворотна

сторона – 20).

У довідці ТОВ «Мілоан» від 14 жовтня 2024 року вказано, що Договір підписано позичальником із застосуванням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора «699497», який надісланий 09 травня 2024 року о 16:10 год на номер мобільного номеру: НОМЕР_2 (а.с. 16 зворотна сторона).

24 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (кредитор) було укладено Договір № 112-МЛ/Т, разом із додатками (а.с. 22–31).

Актом приймання-передачі реєстру боржників від 24 вересня 2024 року до Договору № 112-МЛ/Т кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю

2 115 (а.с. 31 зворотна сторона).

Платіжною інструкцією № 5899 від 24 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало кошти за Договором № 112-МЛ/Т ТОВ «Мілоан» у сумі 1 739 982,75 грн

(а.с. 32 зворотна сторона).

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору № 112-МЛ/Т від 12 серпня

2025 року, в якому під номером 1290 вказаний боржник ОСОБА_1 за Договором, сума заборгованості становить: 34 529,2 грн, з яких: 10 000 гривень – сума кредиту; 18 379,2 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 150 грн – заборгованість за комісією; 5 000 грн – неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання (а.с. 33).

В розрахунку заборгованості за Договором станом на 20 серпня 2025 року вказано, що сума заборгованості становить 34 529,2 грн, з яких: 10 000 грн – основне зобов`язання; 18 379,2 грн – відсотки за користування кредитом; 1 150 грн – комісія за видачу кредиту; 5 000 грн – неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання (а.с. 21).

12 серпня 2025 року ОСОБА_1 було надіслано письмову претензію № 23930440/6393 про погашення кредитної заборгованості у сумі 34 529,2 грн.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі – ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3

статті 3 ЦК України).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, шляхом пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту).

За змістом статей 207, 639 ЦК України письмова форма правочину може бути дотримана шляхом фіксації його змісту та волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне в електронній формі.

2.2. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі – Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів – Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі – Закон

№ 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір – домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та його підписання одноразовим ідентифікатором відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання – договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який укладається шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України.

Надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про належне оформлення Договору в електронній формі, його укладення у порядку, визначеному Законами № 851 та

№ 675, та погодження позичальником істотних умов шляхом підписання Договору одноразовим ідентифікатором. Такий Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та є обов`язковим для виконання сторонами.

2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19) зазначив, що внаслідок заміни кредитора саме зобов`язання зберігається, а змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) вказав, що для підтвердження відступлення права вимоги фінансова компанія повинна надати докази переходу такого права від первісного до нового кредитора на кожному етапі його передачі. Належними доказами набуття права вимоги можуть бути відповідні договори, реєстри переданих вимог, які дають змогу ідентифікувати кредитний договір, а також докази оплати за договором.

Як було зазначено, 24 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» (кредитор) було укладено Договір № 112-МЛ/Т, разом із додатками. Суду надано докази оплати за договором факторингу, а також докази переходу права вимоги до відповідача, зокрема витяг з реєстру боржників до Договору № 112-МЛ/Т, в якому під номером 1290 вказаний боржник ОСОБА_1 за Договором, сума заборгованості становить: 34 529,2 грн, з яких: 10 000 гривень – сума кредиту; 18 379,2 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 150 грн – заборгованість за комісією; 5 000 грн – неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.

Отже, наданими доказами підтверджено перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за Договором.

2.5. Розв`язуючи спір у частині стягнення неустойки (штрафу) та інших платежів, нарахованих за порушення грошового зобов`язання суд зазначає таке.

У пункті 4.2. Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів), кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою 1825 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша); штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга); пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (абзац перший частини третьої).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан в Україні з 24 лютого 2022 року перманентно продовжується відповідними нормативними актами й триває по цей час.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі (пункт 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18).

Компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності (див., постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року, справа № 706/68/23).

Верховний Суд також зазначив, що згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2024 року, справа № 206/2984/23).

Ураховуючи наведене, на правовідносини, що виникли з Договору, поширюється дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Кредитором нараховано суму за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 000 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 суми у розмірі

5 000 грн є необґрунтованими з наведених вище підстав.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є загалом підставовими. Тож з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 29 529,20 грн, з яких: 10 000 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 18 379,20 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 150 грн – сума заборгованості за комісією за видачу кредиту.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволений частково, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи (а.с. 40), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 071,62 грн (29 529,20 * 2 422,40 : 34 529,20).

3.3. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2

ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а розмір витрат на оплату його послуг має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів, зокрема договорів, розрахунків та інших документів, які підтверджують надання правничої допомоги та її вартість.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Для стягнення витрат на правову (правничу) допомогу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» долучено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між товариством та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № Д/2302 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 20 серпня 2025 року; детальний опис наданих послуг до акту № Д/2302 від 20 серпня 2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет»

(а.с. 35–38).

Відповідач із клопотанням про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю не звертався. Враховуючи характер і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та результати його розгляду, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та співмірним. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню такі витрати пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 6 841,56 грн (29 529,20 грн * 8 000 грн / 34 529,20 грн).

Керуючись статтями 2, 4, 12 – 13, 19, 76 – 78, 141, 223, 244, 247, 258 – 268, 273 – 274,

280 – 289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

кредиту – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101796320 від 09 травня 2024 року в розмірі 29 529 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 20 копійок, з яких: 10 000 гривень – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 18 379,20 гривень – сума заборгованості за відсотками;

1 150 гривень – сума заборгованості за комісією за видачу кредиту.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 071 (дві тисячі сімдесят одна) гривня 62 копійки.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 841 (шість тисяч вісімсот сорок

одна) гривня 56 копійок.

6. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

7. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

12. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець