Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/25020/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/25020/25 Провадження №2/607/2584/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі – «Тернопільміськтеплокомуненерго») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

В обґрунтування позовних вимог «Тернопільміськтеплокомуненерго» зазначило, що воно здійснює забезпечення тепловою енергією та гарячою водою житла за адресою: АДРЕСА_1 , яке займає ОСОБА_2 разом із сім`єю. Позивач вказує, що відповідачі, відповідно до пункту 5 частини другої статті 7

Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі – Закон № 2189), зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2189 дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Утім, відповідачі цих обов`язків не виконали, унаслідок чого за період з 01 квітня 2022 року до 01 вересня 2025 року заборгували підприємству 45 819,01 грн за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Позивач у частині строків позовної давності звертає увагу суду, що її строк не пропущено з огляду на приписи пунктів 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо продовження строків на період карантину та зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Крім того, здійснення споживачем платежів у рахунок погашення заборгованості за попередні розрахункові періоди, на думку позивача, свідчить про визнання боргу та перериває перебіг позовної давності відповідно до статті 264 ЦК України.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що з 01 грудня 2021 року у місті, відповідно до Закону № 2189 та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21 серпня 2019 року № 830, вступили в дію нові договірні відносини між споживачами послуг з постачання теплової енергії та надавачем послуг «Тернопільміськтеплокомуненерго». На цей час чинним є публічний договір приєднання, що діє з 01 грудня 2021 року та оприлюднений на сайті «Тернопільміськтеплокомуненерго». Нарахування за послуги з постачання теплової енергії проводиться згідно з тарифами, встановленими рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради: «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води» від 05 листопада 2018 року № 827; «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води» від 01 грудня 2021 року № 1105 та від 28 вересня 2023 року № 1165.

Добровільно погасити борг відповідачі відмовилися, а тому сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористалися.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, у якій висловлена позиція щодо підтримання позовних вимог у повному обсязі та відсутності заперечень стосовно можливості ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 128 ЦПК України унормовано особливості виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик. Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).

Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).

Відтак, суд вважає, що відповідачі про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається із довідки про осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 04 вересня 2022 року до 04 вересня 2025 року за цією адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата реєстрації – ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дата реєстрації – 17 липня 2017 року); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дата реєстрації – ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дата реєстрації – ІНФОРМАЦІЯ_7 ); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (дата реєстрації – 18 серпня 1993 року) (а.с. 3).

Позивач долучив скриншот із сайту «Тернопільміськтеплокомуненерго», в якому міститься повідомлення для споживачів про те, що з 01 грудня 2021 року вступають у дію типові публічні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, оприлюднені на офіційному сайті КП «ТМТКЕ» 31 жовтня 2021 року (а.с. 10).

Відповідно до пункту 1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31 жовтня 2021 року та типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 31 жовтня 2021 року, кожен із цих договорів є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання відповідної послуги індивідуальному споживачу. Ці договори укладаються сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України (а.с. 11–14).

Упродовж 2022 – 2024 років були складені акти про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4, 5).

18 жовтня 2024 року позивачем – «Тернопільміськтеплокомуненерго» – складено повідомлення № 3275/17/21 за адресою: АДРЕСА_1 , про наявність станом на 01 жовтня 2024 року заборгованості у розмірі 58 168,78 грн за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води та необхідність сплатити зазначену заборгованість упродовж 15 днів (а.с. 9).

Згідно з випискою з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води ОСОБА_2 (

АДРЕСА_1 , особовий рахунок: НОМЕР_1 ) від 04 вересня 2025 року за період з 01 квітня

2022 року до 01 вересня 2025 року нараховано 45 844,91 грн. Із внесених коштів 52 817,91 грн зараховано в рахунок повного погашення залишку заборгованості, що існував станом на 01 квітня 2022 року та до стягнення в межах цього позову не пред`являється, а решту 25,90 грн – у рахунок часткового погашення нарахувань за спірний період. З урахуванням наведеного заборгованість за період з 01 квітня 2022 року до 01 вересня 2025 року становить 45 819,01 грн (а.с. 6, 7).

У довідці про оплату по особовому рахунку НОМЕР_1 від 04 вересня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено, що оплата споживачем здійснювалася в банку без призначення платежу зарахована в рахунок погашення заборгованості за минулі розрахункові періоди (а.с. 8).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, пов`язані з наданням послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що регулюються ЦК України, Законом № 2189, Законом України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року

№ 2633-IV, іншими нормативними актами України.

Стаття 1 Закону № 2189 визначає, що житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина перша статті 6 Закону № 2189).

Відповідно до статей 7 та 8 Закону № 2189 виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 9 Закону № 2189, якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2189 дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633-IV встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2189 індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно із статтями 322, 360 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (постанова Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17–ц).

При цьому суд виходить із того, що квартира відповідачів розташована у багатоквартирному будинку та підключена до єдиної мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання, безперебійну роботу й обслуговування якої забезпечує позивач. У спірний період відповідні послуги надавалися та фактично споживалися, а відповідачі не звертались зі скаргами щодо їх неналежної якості чи відсутності. Факт отримання зазначених послуг відповідачами не спростовано. Крім того, відсутні докази того, що у квартирі відсутнє або відключене у встановленому порядку централізоване опалення чи гаряче водопостачання. За спожиті послуги позивачем здійснювалося помісячне нарахування відповідно до особового рахунку, однак відповідачі оплату проводили лише частково.

Верховний Суд України у постанові від 20 квітня 2016 року (справа № 6-2951цс15) виходив з того, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а сама по собі відсутність договору про надання таких послуг не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати.

Схожий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року (справа № 210/5796/16–ц), у якому зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

За загальними умовами виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв`язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «[о]дним із загальновизнаних принципів міжнародного права є pacta sunt servanda (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня

2022 року № 6-р(II)/2022).

Згідно з приписами частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що у період з 01 квітня 2022 року по 01 вересня 2025 року позивач надавав за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідачі частково вносили оплату за спожиті послуги, проте не у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 45 819,01 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку про заборгованість

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , особовий

рахунок: НОМЕР_1 ) від 04 вересня 2025 року за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Суд зауважує, що у спірний період ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 були зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , у якому надавалися послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідачі є повнолітніми та дієздатними особами, тож, з огляду на приписи частини третьої статті 9 Закону № 2189, вони несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, наданих за вказаною адресою.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних доказів на спростування наведених у позові обставин, зокрема щодо ненадання або неналежного надання послуг «Тернопільміськтеплокомуненерго», відчуження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачі суду не надали.

Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, утім відповідачі заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не подавали.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, суд констатує наявність порушення відповідачами прав позивача, які підлягають захисту шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в сумі 45 819,01 грн.

Відповідно до частин першої та пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідачів.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивачем були понесені судові витрати у сумі 3 028 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 2206 від 05 вересня 2025 року (а.с. 16).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені «Тернопільміськтеплокомуненерго» при зверненні до суду судові витрати у вищевказаному розмірі, у рівних частках з кожного з чотирьох відповідачів.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до вимог статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–78, 141, 223, 244, 247, 258–268, 273, 274, 280–289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та постачання гарячої води – задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованість за послуги постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі 45 819 (сорок п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень 01 копійка.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень у рівних частках, тобто по 757 (сімсот п`ятдесят сім) гривень з кожного.

4. Відповідачам надіслати копію заочного рішення суду.

5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

7. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

8. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 03 серпня 2026 року.

Позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 14034534, адреса місцезнаходження: вул. Івана Франка, 16, м. Тернопіль.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець