Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №444/2344/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2344/26

Провадження № 2/444/1825/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

15 вересня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г. В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,26 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Мокротинської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 014099, виданого Мокротинською сільською радою 10 вересня 1995 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 139.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки проживала разом з нею на день відкриття спадщини, тобто на день її смерті, вела з нею спільне господарство, тобто вступила в управління та володіння спадковим майном, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті.

Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині та прийняли таку внаслідок вступу в управління або володіння спадковим майном чи внаслідок звернення в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини немає.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,26 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої ОСОБА_2 , оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

А тому вважає, що її право на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просять задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 25 червня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, підготовче судове засідання призначено на 15 вересня 2026 року о 13 год. 20 хв. Витребувано з Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи № 93/2026, яка зареєстрована 02 квітня 2026 року після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, в якому зазначено, що міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовче судове засідання не з`явився, однак з Жовківської ДНК на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, а також копія спадкової справи № 93/2026, яка зареєстрована 02 квітня 2026 року після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в підготовче судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, тобто фактично визнав позовні вимоги, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Мокротин, Жовківського району, Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Червоноградським МВ УМВС України у Львівській області 25 липня 2000 року.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане Мокротинською сільською радою Львівського району 17 липня 1982 року, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 17 липня 1982 року у Мокротинській сільській раді Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 17 липня 1982 року було зроблено запис за № 3.

Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові та дружині « ОСОБА_5 ».

З свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , яке видане Мокротинським бюро ЗАГС Львівської області 10 січня 1961 року, встановлено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 10 січня 1961 року було зроблено відповідний запис за № 1. Її батьком є ОСОБА_6 , матір`ю – ОСОБА_2 .

З довідки № 169, яка 15 квітня 2026 року видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, встановлено, що в книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 139 по Мокротинській сільській раді на ім`я ОСОБА_2 зареєстрований сертифікат серії ЛВ № 014099, виданий Мокротинською сільською радою 10 вересня 1995 року, згідно якого ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 1,26 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна частка (пай) розташована на території Жовківської міської ради (територія колишньої Мокротинської сільської ради). Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 25 березня 1997 року було складено відповідний актовий запис № 11, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , яке 10 жовтня 2024 року повторно видане Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16 січня 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України, то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після її смерті необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).

Згідно з ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Із заповіту, який посвідчено 05 вересня 1991 року ОСОБА_7 , головою виконавчого комітету Мокротинської сільської ради Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 26 за 1991 рік, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок її смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і на що вона за законом матиме право на день її смерті, заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 , тобто позивачу.

Викладене підтверджується дублікатом заповіту, який 16 жовтня 2024 року ОСОБА_8 , старостою Мокротинського старостинського округу № 10 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області виданий замість втраченого заповіту, та який зареєстрований в реєстрі за № 19.

За даними, які знаходяться у виконкомі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області заповіт не змінений і не скасований, що підтверджується записом старости Мокротинського старостинського округу № 10 Марії Кунта від 16 жовтня 2024 року.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року, яке набрало законної сили, у справі № 444/2674/25, провадження № 2/444/1527/2025, встановлено юридичний факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме заповіту, який посвідчено 05 вересня 1991 року ОСОБА_7 , головою виконавчого комітету Мокротинської сільської ради Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 26 за 1991 рік, а також дубліката даного заповіту, який 16 жовтня 2024 року виданий ОСОБА_8 , старостою Мокротинського старостинського округу № 10 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, та зареєстровано в реєстрі за № 19 замість втраченого заповіту, зареєстрованих у Спадковому реєстрі за № № 38378246, 73350918, де по батькові заповідача помилково зазначено ОСОБА_9 замість ОСОБА_10 , згідно якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і на що вона за законом матиме право на день її смерті, заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

З довідки № 201, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 28 квітня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 (після зміни адміністративно-територіального устрою Львівського) району Львівської області.

Згідно з ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

З довідки № 202, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 28 квітня 2025 року, встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня її смерті в АДРЕСА_1 (після зміни адміністративно-територіального устрою Львівського) району Львівської області, і вели спільне господарство.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, яким згідно з ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим — день, зазначений в статті 21 цього Кодексу, ОСОБА_1 , не відмовлялася від прийняття спадщини, навпаки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала разом із своєю матір`ю, вела з нею спільне господарство, займалася її похованням.

Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині та прийняли таку внаслідок вступу в управління або володіння спадковим майном чи внаслідок звернення в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з матеріалів справи не встановлено.

Внаслідок звернення позивача у Жовківській державній нотаріальній конторі Львівської області 17 листопада 2025 року було зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 № 93/2026, номер у Спадковому реєстрі 75430471, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84741836 від 02 квітня 2026 року.

Державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань Ольгою Ярославівною 12 травня 2026 року ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме: на бланку серії НКМ № 697495, яке зареєстроване в реєстрі за № 512, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 і складається з однієї кімнати житловою площею 15,3 кв. метри, кухні, веранди, загальною площею 37,4 кв. метри, при будинку є літня кухня, погріб, три сараї, вбиральня, споруди. Житловий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Мокротинської сільської ради, Жовківського району, Львівської області 29 січня 1991 року, зареєстрованого в Червоноградському бюро технічної інвентаризації 29 січня 1991 року за № 52; на бланку серії НКМ № 697496, яке зареєстроване в реєстрі за № 513, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,2500 га, що розташована в селі Мокротин, Львівського району, Львівської області, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Мокротинською сільською радою, Жовківського району, Львівської області 09 лютого 1998 року серії ЛВ № 000941, зареєстрованого в книгу реєстрацій державних актів за № 166, кадастровий номер землі 4622785900:01:020:0062; на бланку серії НКМ № 697497, яке зареєстроване в реєстрі за № 514, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,4212 га, що розташована в селі Мокротин, Львівського району, Львівської області, наданої для ведення особистого селянського господарства та належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Мокротинською сільською радою, Жовківського району, Львівської області 09 лютого 1998 року серії ЛВ № 000941, зареєстрованого в книгу реєстрацій державних актів за № 166, кадастровий номер землі 4622785900:01:021:0044; на бланку серії НКМ № 697498, яке зареєстроване в реєстрі за № 515, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,1446 га, що розташована в селі Мокротин, Львівського району, Львівської області, наданої для ведення особистого селянського господарства та належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Мокротинською сільською радою, Жовківського району, Львівської області 09 лютого 1998 року серії ЛВ № 000941, зареєстрованого в книгу реєстрацій державних актів за № 166, кадастровий номер землі 4622785900:01:020:0061.

ОСОБА_1 є власником зазначеного вище майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав № 476798627, № 476803916, № 476812445, № 476816482, які сформовано 12 травня 2026 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я.

Однак, листом за вихідним № 364/01-16 від 12 травня 2026 року Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області фактично відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), площею 1,26 га, що розташований на території Мокротинської сільської ради Львівського району Львівської області, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , через неподання оригінала правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай та роз`яснено, що у разі відсутності такого документа, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Як зазначає позивач у позовній заяві, сертифікат нового зразка на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_2 , у неї відсутній.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікат саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Згідно з ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд бере до уваги, що позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини належної форми документа, оскільки її мати померла, а тому втратила цивільну правоздатність та дієздатність, а за життя не зробила необхідних дій.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки проживала разом з нею на день відкриття спадщини, тобто на день її смерті, вела з нею спільне господарство, тобто вступила в управління та володіння спадковим майном, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті.

Однак, спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,26 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої ОСОБА_2 , оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

Суд враховує, що право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) старого зразка, запис про який є в книзі реєстрації даних сертифікатів.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,26 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Мокротинської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 014099, виданого Мокротинською сільською радою 10 вересня 1995 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 139.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя: Олещук М. М.