Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №308/11904/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11904/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бедьо В.І., за участі секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 13.09.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1176.

Позовні вимоги мотивує тим, що життя у подружжя не склалося через постійні конфлікти та суперечки, спільне життя стало неможливим та нестерпним. Сторони мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв`язку з цим шлюбні стосунки між сторонами фактично припинилися. Із квітня 2025 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та сімейних відносин не підтримують.

За час шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, до суду надійшли заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі 1700 гривень щомісячно.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований 13.09.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1176.

Підставою звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу є те, що на даний час шлюбні відносини між подружжям припинені, оскільки сторони мають різні погляди на сімейні відносини. Шлюб фактично перестав існувати та має формальний характер, сторони проживають окремо, а подальше збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно з положеннями статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу згідно з приписами статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на повагу до її приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, права особи на приватний простір та право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява № 44647/98).

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (заяви № 29381/09 та № 32684/09) зазначено, що мета захисту родини у традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів. З огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві та у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків.

Окрім цього, у пункті 126 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року (заява № 56030/07) зазначено про важливість можливості для осіб вільно приймати рішення щодо того, як вести своє приватне та сімейне життя, а також про охорону прав на самореалізацію та встановлення і розвиток відносин з іншими людьми.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання. Шлюб — це сімейний союз, який має добровільний характер.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини і не ведуть спільного господарства. Спору щодо поділу спільного майна немає. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення суперечитиме моральним засадам суспільства.

Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, а заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтями 181, 182, 184 СК України аліменти на дитину можуть присуджуватися у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

З огляду на заяви сторін, а також враховуючи, що визначений ними розмір аліментів не є меншим від мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі 1700 гривень щомісячно.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 1331,20 грн судового збору, тому з огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 76, 81, 141, 259, 263–265, 268, 272–273, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 180–182, 184, 191 Сімейного кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів — задовольнити.

Шлюб, укладений 13.09.2022 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 13.09.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1176, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , - розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, починаючи з 24.09.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь позивачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області В.І. Бедьо