Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №308/11291/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11291/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Костюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Козар Михайло Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Козар Михайло Володимирович, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 20.08.2014 ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_2 , який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис 1140, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Зазначає, що з пояснень позивача вбачається, що подружжя проживає у Чехії, шлюб було укладено в Україні. З листопада 2025 року сторони припинили їх подружні стосунки, а саме, стосунки притаманні в сім`ї дружині та чоловіку. Фактично кожен із них живе своїм життям, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. За твердженням позивача його дружина не цікавиться життям чоловіка і навпаки, спільне господарство з цього часу року подружжя не веде, кожен має окремий бюджет. Позивач зрозумів, що у них різні характери, відсутнє взаєморозуміння і взаємодопомога, а також сталася втрата їх спільних інтересів та відсутність бачення їх спільного майбутнього. Наміру на примирення з відповідачкою та збереження шлюб позивач не має, тому вважає за можливе та доцільне припинити юридичний зв`язок між ним та відповідачкою шляхом розірвання шлюбу в судовому порядку.

Представник позивача вказує, що у подружжя є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору щодо його проживання наразі не має.

Зазначає про відсутність спору щодо майна наразі.

На підставі наведеного представник позивача просить суд розірвати шлюб.

Ухвалою судді Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 08.06.2026 у справі № 990SCCV/80/25, провадження № 61-199вп26, визначено підсудність цивільної справи за вказаним позовом Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, при цьому у прохальній частині зазначено про розгляд справи без їх участі, не заперечує проти заочного рішення, категорично заперечує проти примирення.

Відповідач у судові засідання, призначені на 24.08.2026 та 24.09.2026 не з`явилася, хоча повідомлена про розгляд справи шляхом доставлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету. Відзив на позов відповідачем не подано.

Представник відповідача ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» подав заяву від 22.09.2026 про надання строку на примирення, яка зареєстрована 23.09.2026.

Представник зазначає, що відповідач хоче, щоб дитина росла у повноцінній родині, мала як рідну мати, так і рідного батька. Стверджує, що відповідач неодноразово вживала заходів налагодити відносини та зберегти шлюб і покладає велику надію, що все ж їй вдасться налагодити спілкування з чоловіком та зберегти шлюбні відносини.

На підтвердження реалізації намірів щодо примирення надано суду скрини екрану телефону з листування відповідача з позивачем.

Відповідач просить суд надати їм час з чоловіком для примирення, так як її чоловік та син є сенсом її життя. Вважає, що в них не має підстав для розірвання шлюбу.

Представник позивача ОСОБА_5 через підсистему «Електронний суд» подав заяву від 23.09.2026, за змістом якої позивач не бажає продовжувати шлюбні відносини, не має наміру відновлювати сімейні відносини та наполягає на розірванні шлюбу.

Вказує, що у позивача відсутня воля та бажання щодо відновлення подружніх відносин і його позиція щодо припинення шлюбу є незмінною.

Наголошує на положеннях ч. 4 ст.56 СК України, якою передбачено, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Отже, збереження шлюбу всупереч чітко вираженій волі одного з подружжя не відповідає принципу добровільності шлюбу.

Посилаючись на норми ст. 111 СК України та ч. 7 ст. 240 ЦПК України представник позивача констатує, що закон не встановлює автоматичного обов`язку суду надавати строк для примирення лише на підставі заяви одного з подружжя.

На підтвердження такої позиції вказує на постанову Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 444/4951/24, у якій сформульовано правовий висновок, що суд не може примушувати особу до збереження шлюбу проти її волі, а надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду.

Отже, твердження відповідачки про її надію на відновлення відносин не може переважати чітко виражену волю позивача припинити шлюбні відносини. Зазначаючи, що відповідачка вказує на бажання, щоб син зростав у «повноцінній родині» та мав як матір, так і батька, представник позивача зауважує, що розірвання шлюбу між батьками не припиняє та не зменшує їхніх батьківських прав і обов`язків щодо дитини.

Суд, з огляду на категоричні заперечення позивача, висловлені у його власноруч написаній заяві від 23.09.2026, щодо вжиття заходів за ст. 111 СК України, підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2014 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області за актовим записом №1140, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20.08.2014.

У шлюбі у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підстверджується свідоцтвом про народження від 29.12.2022.

Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, оскільки разом не проживають з листопада 2025 року та не підтримують шлюбні стосунки, що дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові і довіри один до одного.

Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін не заявлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 56, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, ст. 4, 13, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Козар Михайло Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 20.08.2014 у реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області за актовим записом №1140, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення – 24 вересня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик