Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №136/2338/25 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2338/25

провадження № 2/136/908/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та заборгованості зі сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та заборгованості зі сплати аліментів.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року у справі №136/1937/24 шлюб між сторонами спору розірвано. У період шлюбу у відповідачки народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року у справі №136/176/25 виключено з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого 18.06.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області за № 57 відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , як про батька цієї дитини. Зазначене рішення набрало законної сили 03.11.2025. Разом з тим, відповідно до судового наказу Липовецького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2023 року у справі № 136/612/23, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий документ стягувачем звернуто до виконання та 01.05.2023 року державним виконавцем Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шендерук Галиною Євгеніївною відкрито виконавче провадження ВП №71687148 з примусового виконання вищезазначеного судового наказу. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 17.11.2025 розмір заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 за період з 06.04.2023 по день розрахунку становить 108221,91 грн. Тобто, позивач не є біологічним батьком дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року, у якому оспорювався факт батьківства щодо дитини. Відповідно, судом встановлені обставини, що впливають на припинення стягнення аліментів. Чинним законодавством не передбачено можливість внесення змін до виконавчого листа про стягнення аліментів чи його скасування. Тому, позивач вважає, що вимога про припинення стягнення з нього, аліментів на користь відповідачки на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються за судовим рішенням, є правомірною. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача на адресу суду подала заяву з проханням про розгляд справи за її та позивача відсутності, просила суд закрити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду по суті.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала, хоча повідомлялась про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Однак, судові виклики повернуто до суду 30.12.2025, 29.01.2025, 24.03.2026 та 07.04.2026 за відомостями Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений.

Судом встановлено, що до судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 06.05.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у жодне засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином. Відзиву на позов не подала.

Тому суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.02.1996 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області складено актовий запис № 3. Прізвища подружжя після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 17 на звороті).

Шлюб розірвано відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року по справі № 136/1937/24 (а.с. 7-8).

У період шлюбу у відповідачки народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт народження зареєстровано 18.06.2013 року, актовий запис №57, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно (а.с. 17).

В подальшому, рішеннямЛиповецького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року по справі №136/176/25 виключено з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого 18.06.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області за № 57 відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , як про батька цієї дитини. Зазначене рішення набрало законної сили від 03.11.2025 (а.с. 10-14).

Тобто, позивач не є біологічним батьком дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року, у якому оспорювався факт батьківства щодо дитини. Дане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законно сили.

Разом з тим, відповідно до судового наказу Липовецького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2023 року по справі № 136/612/23, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 18).

Виконавчий документ стягувачем звернуто до виконання та 01.05.2023 року державним виконавцем Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шендерук Галиною Євгеніївною відкрито виконавче провадження ВП №71687148 з примусового виконання вищезазначеного судового наказу (а.с. 19).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 17.11.2025 розмір заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 за період з 06.04.2023 по день розрахунку становить 108221,91 грн. (а.с. 20).

Таким чином, судом були встановлені обставини, що впливають на припинення стягнення аліментів.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Сімейного кодексу України (далі - СК України), передбачено, що одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є зокрема припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Частиною 2 статті 136 СК України встановлено, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Зі змісту ст. 80 СК України слідує, що зобов`язання утримувати дитину до досягнення нею повноліття мають саме батьки.

Відповідно до ст. 121 СК України загальні підстави виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати аліментів та заборгованостей, які утворилися за період, коли він був записаний батьком дитини.

Зі змісту позовної заяви слідує, що на користь відповідача продовжують нараховуватися аліменти на утримання дитини, батьком якого позивач не є, а тому звернувся до суду з проханням припинити виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Аліменти - це кошти для утримання, які закон зобов`язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.

Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або)натуральній формі.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (ч. 3 ст. 181 СК України).

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов`язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.

Отже, з аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.

Згідно з ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Так, за правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному Законі сутті цієї норми не змінює.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа № 511/219/18).

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

Як зазначалося, рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року по справі №136/176/25 виключено з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого 18.06.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області за № 57 відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , як про батька цієї дитини. Зазначене рішення набуло законної сили 03.11.2025.

Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що він не є біологічним батьком дитини, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дитини.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку у особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини та заборгованості зі сплати аліментів, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами керується ч.1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за подання позову розраховано, виходячи із заявлення двох вимог: майнового (звільнення від сплати заборгованості по аліментам) та немайнового (звільнення від сплати аліментів) характеру. З огляду на те, що позов подано в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС “Електронний суд”, після застосування коефіцієнту 0,8, розмір судового збору становить 1937,92 грн.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1937,92 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 121, 122, 136, 180, 182 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та заборгованості зі сплати аліментів - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуваних за судовим наказом Липовецького районного суду Вінницької області від 07 квітня 2023 року по справі № 136/612/23, починаючи з 06.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття, шляхом припинення їх стягнення.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуваних за судовим наказом Липовецького районного суду Вінницької області від 07 квітня 2023 року по справі № 136/612/23 яка утворилася з 06.04.2023 і до часу набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1937,92 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бу ти оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Д. Іванець