Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №136/464/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/464/26

провадження №1-кп/136/18/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Липовець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202602020000000002 від 01.01.2026, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Уголька, Тячівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час, день та місці але не пізніше січня 2026 року, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, придбав у невстановлений у ході проведення досудового розслідування спосіб бойові припаси.

Придбавши вказані бойові припаси старший солдат ОСОБА_4 , переніс їх до невстановленого в ході досудового розслідування місця та продовжив їх там зберігати.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.01.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці запропонував ОСОБА_6 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, придбати в нього бойові припаси.

Надалі, діючи на виконання попередніх домовленостей про збут бойових припасів, близько 13.00 год. 14.01.2026 ОСОБА_4 перебуваючи поблизу мийки самообслуговування по вул. Вінницькій, м. Липовець, Вінницької обл., незаконно збув ОСОБА_6 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, за грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 292 (двісті дев`яносто два) патрони, які являються бойовими припасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї та являються проміжними патронами калібру 5,45x39 мм, зразка 1974 року, призначені для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова («АКМ-74, РПК-74»). Дані патрони придатні для стрільби та мають достатню вражаючу здатність.

Такі умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час, день та місці але не пізніше січня 2026 року старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, придбав у невстановлений у ході проведення досудового розслідування спосіб вогнепальну зброю.

Придбавши вказану вогнепальну зброю старший солдат ОСОБА_4 , переніс її до невстановленого в ході досудового розслідування місця та продовжив її там зберігати.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.01.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці запропонував ОСОБА_6 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, придбати в нього вогнепальну зброю.

Надалі, діючи на виконання попередніх домовленостей про збут вогнепальної зброї, близько 11.30 год. 17.01.2026 ОСОБА_4 перебуваючи поблизу закинутого автотранспортного парку по вул. Чкалова, м. Липовець, Вінницької обл., незаконно збув ОСОБА_6 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, за грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) доларів США автомат конструкції Калашникова «АК-12 6П70» № НОМЕР_2 , калібру 5,45 мм, виробництва російської федерації.

Такі умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах вказаних в обвинувальному акті визнав у повному обсязі, погодившись із кваліфікацією вчинених ним діянь. Суду пояснив, що дійсно будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 він, беручи участь у бойових діях, здобув трофейну зброю та боєприпаси, а саме автомат Калашникова «АК-12 6П70» та набої до нього калібру 5,45 мм, точного часу, місця та обставин не пам`ятає. В подальшому, 13.01.2026 він, перебуваючи в м.Липовець, домовився з ОСОБА_6 , щодо продажу йому набоїв. Надалі, близько 13.00 год. 14.01.2026 обвинувачений, перебуваючи поблизу мийки самообслуговування в м. Липовець, збув ОСОБА_6 , за 10 000 гривень 292 патрони, для автомата Калашникова. Крім того близько 11.30 год. 17.01.2026 він перебуваючи поблизу колишньої заправки автотранспортного парку у м. Липовець збув ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 3 000 доларів США автомат Калашникова калібру 5,45 мм. В той же день він був затриманий працівниками поліції, грошові кошти у нього були вилучені. На даний час він переосмислив свої погляди та зрозумів недопустимість таких дій. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати та обрати покарання не пов`язане з позбавленням волі, щоб він міг продовжувати захищати Батьківщину, адже він продовжує військову службу в лавах Збройних Сил України у зоні бойових дій.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального правопорушення і правильно розуміють зміст цих обставин, а також відсутність сумніву у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України та ухвалив дослідити докази, обмежившись показами обвинуваченого, а також письмовими доказами, що характеризують його особу, стосуються речових доказів, судових витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.

Суд переконався, що покази обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу та у збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем служби характеризується посередньо, є військовослужбовем, учасником бойових дій.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який є військовослужбовцем та отримує стабільний дохід.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення й запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді позбавлення волі строком на три роки. Інших альтернативних видів покарання санкція частини 1 статті 263 КК України не передбачає.

Разом із тим, з урахуванням щирого каяття обвинуваченого, особи винного, що є особою раніше не судимою, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, тобто має стійкі соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем служби характеризується посередньо, є військовослужбовем, учасником бойових дій та продовжує військову службу в зоні бойових дій, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та ізоляції його від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 рік 6 місяців не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, що передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що з моменту вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_4 суттєво змінив свої погляди та розкаявся у вчиненому, продовжив проходження служби у лавах Збройних Сил України, що свідчить про його позитивну соціальну спрямованість і наявність бажання щодо виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства. За таких обставин іспитовий строк сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в неї звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

17.01.2026 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2026 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 17.03.2026 з визначенням застави у розмірі 166 400 грн.

20.01.2026 ОСОБА_4 звільнений з гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно вказаної вище ухвали суду у зв`язку із внесенням застави в сумі 166400,00 грн на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області заставодавцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2026 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 20.04.2026 з визначенням застави у розмірі 133 120 грн.

На виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_4 було затримано 20.02.2026.

Надалі, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.02.2026 ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2026 було скасовано.

На виконання вказаної ухвали ОСОБА_4 27.02.2026 звільнений з гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку зі скасуванням ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2026.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду кримінального провадження, він підлягає скасуванню, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

У кримінальному провадженні застосовувались заходи забезпечення, а саме ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2026 було накладено арешт на майно. Питання про вказане майно суд вирішує відповідно до ст.174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11-12, 50-51, 63, 65-67, 75-76, ч. 1 ст. 263 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 374, 376, 394-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 17.01.2026 по 20.01.2026 та з 20.02.2026 по 27.02.2026 з розрахунку день за день.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді застави з покладеними обов`язками, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 166 400 грн та покладені на нього обов`язки - скасувати, повернувши заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суму застави у вищезазначеному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів для проведення експертиз у загальному розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Речові докази по справі:

- імітаційні купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 29 (двадцять дев`ять) штук з однаковими серіями та номерами MB 07247983C, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області, відповідно до квитанції 926, номер журналу 76 - знищити, скасувавши арешт, накладений на вказане майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2026;

- 1 (одну) купюру із серійним номером LC 46743194А номіналом 100 (сто) доларів США, яка передана на зберігання до відділення №220/01 АБ "Укргазбанк", відповідно до постанови слідчого від 21.01.2026 - повернути за належністю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , скасувавши арешт, накладений на вказане майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2026.

- мобільний телефон, який належить ОСОБА_4 , — iPhone, IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , із SIM-карткою номер НОМЕР_5 , який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області, відповідно до квитанції 926, номер журналу 76 - повернути за належністю ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений на вказане майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2026;

- патрони, калібру 5,45x39 мм, зразка 1974 року, у кількості 292 штук, автомат конструкції Калашникова «АК-12 6П70» № НОМЕР_2 , калібру 5,45 мм у кількості 1 штуки, що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області, відповідно до квитанції 4, номер книги обліку речових доказів 89 - конфіскувати у власність (дохід) держави.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30-ти днів із дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1