Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №440/8953/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 25 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/8953/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О. , розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Військова частина НОМЕР_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив:

стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) завдані державі матеріальні збитки у розмірі 21 193 грн 82 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 .

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 № 166, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у відпустку для лікування з 14 червня 2024 року по 13 липня 2024 року з виїздом до АДРЕСА_1 . В подальшому до місця розташування військової частина НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 солдат ОСОБА_1 не прибув. 19 серпня 2024 року під час чергової спроби встановити телефонний зв`язок з солдатом ОСОБА_1 було встановлено, що військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідає, підтверджуючих документів щодо проходження лікування не надав, у зв`язку з чим було здійснено доповідь оперативному черговому військової частини НОМЕР_1 . Фактичне місцезнаходження солдата ОСОБА_1 встановити не вдалося, до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 військовослужбовець не прибув. Отже, службовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , 14 червня 2024 року вибув у відпустку для лікування строком до 13 липня 2024 року. Після завершення відпустки для лікування відповідач до місця проходження військової служби не прибув та з 14 липня 2024 року вважається безпідставно відсутнім на військовій службі по теперішній час. У результаті безпідставної відсутності на військовій службі відповідач отримував грошове забезпечення, чим завдав державі матеріальної шкоди. Відповідно до довідки-розрахунку, виданої фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 , розмір завданих державі матеріальних збитків становить 21193 (двадцять одна тисяча сто дев`яносто три) грн. 82 коп.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 зобов`язано Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради (Україна, Миргородський р-н, Полтавська обл., селище Велика Багачка, вулиця Шевченка, будинок 73) надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась на поштову адресу відповідача, проте відправлення було повернуто до суду 07.09.2026 з відміткою поштового оператора :" адресат відсутній".

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 № 128 (по стройовій частині), солдат ОСОБА_1 призначений на посаду розвідника-гранатометника 4 розвідувальної групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення НОМЕР_5 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 № 166, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у відпустку для лікування з 14 червня 2024 року по 13 липня 2024 року з виїздом до АДРЕСА_1 .

В подальшому до місця розташування військової частина НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 солдат ОСОБА_1 не прибув.

19 серпня 2024 року під час чергової спроби встановити телефонний зв`язок з солдатом ОСОБА_1 було встановлено, що військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідає, підтверджуючих документів щодо проходження лікування не надав, у зв`язку з чим було здійснено доповідь оперативному черговому військової частини НОМЕР_1 .

Фактичне місцезнаходження солдата ОСОБА_1 встановити не вдалося, до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 військовослужбовець не прибув.

Службовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , 14 червня 2024 року вибув у відпустку для лікування строком до 13 липня 2024 року.

Після завершення відпустки для лікування відповідач до місця проходження військової служби не прибув та з 14 липня 2024 року вважається безпідставно відсутнім на військовій службі по теперішній час.

У результаті безпідставної відсутності на військовій службі відповідач отримував грошове забезпечення.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.03.2026 № 944/ нагд, копія якого міститься в Акті службового розслідування, було призначене службове розслідування за фактом завданих матеріальних збитків у зв`язку з безпідставною відсутністю солдата ОСОБА_1 .

За результатами цього службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 був складений Акт службового розслідування від 14.04.2026 № 1709/93010-в.

Згідно Акту службового розслідування, нанесення державі матеріальних збитків у розмірі 21193 грн. 82 коп. знаходиться у прямому зв`язку з діями солдата ОСОБА_1 .

Після складання Акту службового розслідування був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 № 1771 «Про результати службового розслідування».

Пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 № 1771 «Про результати службового розслідування» відповідача було притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 21193 грн. 82 коп.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту внутрішньої служби).

Згідно із ст.26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Загальні підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначені Законом України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160).

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).

Відповідно до ст.3 Закону №160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

наявність шкоди;

протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

вина особи в завданні шкоди.

Отже, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди. При цьому, обов`язковим є встановлення вини особи у завданні такої шкоди.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №160 матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що за пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 № 1771 "Про результати службового розслідування" ОСОБА_1 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 21193,82 грн.

Суд враховує, що ОСОБА_1 не оскаржував наказ командира військової частини військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 № 1771 "Про результати службового розслідування", яким його притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 21193,82 грн.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні, а відтак розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 21193 (двадцять одну тисячу сто дев`яносто три) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова