Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №420/11020/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11020/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 16.04.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №420/11178/20, від 14.07.2021 у справі № 420/7921/21, від 05.05.2023 у справі №420/4804/23;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №420/11178/20, від 14.07.2021 у справі № 420/7921/21, від 05.05.2023 у справі №420/4804/23 за період з 01.07.2021 по день фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог у позові вказано, що ОСОБА_1 є пенсіонером Служби безпеки України, у 2014 році був звільнений зі Служби безпеки України за вислугою років (31 рік). 23.04.2014 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як стверджує позивач, відповідач тривалий час не виплачує нараховану заборгованість по пенсійним виплатам згідно рішення суду.

З покликанням на обставини щодо ухваленні рішень судів по справам №420/11178/20, №420/7921/21, №420/4804/23 та дії щодо їх виконання, позивач зазначає, що у зв`язку із тривалою не виплатою нарахованого боргу відповідачем на підставі рішення суду та розуміючи, що відповідач без рішення суду самостійно не нарахує компенсацію, ним було прийнято рішення безпосередньо звернутися за захистом своїх прав до суду із цим позовом.

Ухвалою від 21.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у адміністративній та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.05.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач вважає, що позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутня обов`язкова умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу. Таким чином, як стверджує Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, зазначена позивачем сума боргу ніяким чином не може бути використана в контексті ст. 2 Закону № 2050-ІІІ.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

04.05.2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими до справи доказами, суд встановив таке.

Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі №420/11178/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 року, згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №42 від 31.07.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням раніше отриманих сум.

На виконання даного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.

Сума доплати пенсії на виконання даного рішення суду з урахуванням фактично виплачених сум склала 71110,81 грн, що підтверджують, зокрема, ухвалами суду по справі №420/11178/20.

Частина нарахованої доплати пенсії в сумі 866,05 грн в жовтні 2025 — квітні 2026 (відкладена заборгованість) зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року по справі №420/11178/20 змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі № 420/11178/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа – Управління СБУ в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 року, згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №42 від 31.07.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням раніше отриманих сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2021 у розмірі 70244,76 грн. (сімдесят тисяч двісті сорок чотири гривні 76 копійок).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 по справі № 420/7921/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385, м. Одеса, вул. Канатна,83) провести перерахунок та виплату з 01.04.2019 року ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 (вісімдесят) відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання даного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.

Сума доплати пенсії на виконання даного рішення суду з урахуванням фактично виплачених сум склала 59279,19 грн

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 по справі № 420/7921/20 змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 по справі №420/7921/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку в сумі 59 279 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять),19 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року по справі №420/4808/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 липня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум;

На виконання даного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.

Сума доплати пенсії на виконання даного рішення суду з урахуванням фактично виплачених сум склала 39781,76 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 по справі № 420/7921/20 змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі №420/4804/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму доплати пенсії за період з 01.07.2021 року по 31.07.2023 року, у розмірі 39781,76 гривень.

У зв`язку із несвоєчасною виплатою нарахованої на виконання рішення суду по справі № 420/11178/20 пенсії у розмірі 80148,02 грн, нарахованої на виконання рішення суду по справі № 420/7921/20 пенсії у розмірі 59279,19 грн та нарахованої на виконання рішення суду по справі № 420/7921/20 пенсії у розмірі 39781,76 грн, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).

За ст.1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст.2 Закону №2050-III).

Відповідно до ст.3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою КМУ затверджено Порядок №159.

Пункти 1-3 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Абзацом 1 п.4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом №2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №520/2020/19 та від 25 березня 2023 року у справі № 400/8389/21, від 24 липня 2024 року у справі №520/2674/2020 та від 31 липня 2024 року у справі № 480/1704/19.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто, для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Законодавець чітко визначив, що обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді орган Пенсійного фонду набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов`язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту.

Закон №2050-III не передбачає можливості присудження компенсації наперед, оскільки вона є правовим наслідком уже допущеного прострочення виплати доходу. До здійснення фактичної виплати заборгованості обов`язок щодо компенсації ще не виник, а отже й порушення права позивача не настало. За таких обставин вимога про виплату компенсації є передчасною та не може бути задоволена за відсутності встановленого порушення відповідачем відповідного обов`язку.

Судом встановлено, що Частина нарахованої доплати пенсії в сумі 866,05 грн в жовтні 2025 — квітні 2026 (відкладена заборгованість) зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 , залишок доплати складає 70244,76 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії, що передбачена частиною другою статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Законом України від 19.10.2000 №2050-III постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 в розмірі 866,05 грн, визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі №420/11178/20;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі №420/11178/20 в розмірі 866,05 грн відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, з 23.09.2023 по листопад 2025 року

Оскільки до суду не надано доказів виплати нарахованої на виконання рішення суду по справі № 420/11178/20 пенсії у розмірі 70244,76 грн нарахованої на виконання рішення суду по справі № 420/7921/20 пенсії у розмірі 59279,19 грн та нарахованої на виконання рішення суду по справі № 420/4808/23 пенсії у розмірі 39781,76 грн, враховуючи, що Закон №2050-III не передбачає можливості присудження компенсації наперед, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову решті позовних вимог необхідно відмовити.

Вказане не позбавляє позивача права звернутися у разі порушення його права на виплату компенсації втрати частини доходів після сплати відповідачем вищевказаних сум пенсії.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії, що передбачена частиною другою статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Законом України від 19.10.2000 №2050-III постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 в розмірі 866,05 грн, визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі №420/11178/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі №420/11178/20 в розмірі 866,05 грн відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, з 23.09.2023 по листопад 2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя O.A. Вовченко