Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №420/10226/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення запита від 05.12.2025 року, який став підставою для розшуку ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та 09.01.2026 позивачу стало відомо із застосунку «Резерв+» про те, що щодо нього подано інформацію до правоохоронних органів про наявність порушень правил військового обліку та про оголошення його у розшук.

За результатом адвокатських запитів представник позивача отримала лист від 19.01.2026 №1/189/4, в якому зазначено, що відображення у застосунку «Резерв+» інформації про «порушення правил військового обліку» або про «звернення ТЦК та СП до Національної поліції» свідчить про фіксацію службового звернення, ініційованого ТЦК та СП, та не є юридичним фактом притягнення до відповідальності або оголошення особи в розшук.

Позивач вважає, що внесення відомостей до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» є належним та допустимим лише за умови, що відповідний запит РТЦК є обґрунтованим. Письмових доказів порушення позивачем правил військового обліку немає: відсутні протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також обґрунтування з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неможливості складання протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з інформацією з розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про правопорушення відсутні, а виконавчих проваджень стосовно позивача немає. Тому, на думку позивача, відповідач не довів факт порушення ним правил військового обліку, а звернення до поліції є безпідставним.

Позивач наголошує, що наведені у запиті ІНФОРМАЦІЯ_2 обставини не підтверджені жодним письмовим доказом, а саме по собі визначення порушення «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» не може вважатися належною підставою для оголошення особи у розшук, оскільки факту направлення повістки не підтверджено.

Посилаючись на статті 5, 14, 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», пункти 9, 12 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, та пункт 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, позивач зазначає, що органи ведення Реєстру забезпечують актуалізацію його бази даних, і оскільки підстави для внесення інформації до реєстру «Оберіг» щодо наявності у позивача порушень правил військового обліку відсутні, відповідна інформація має бути виключена.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не є юридичною особою, є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), який, у свою чергу, є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), не має власного коду ЄДРПОУ та електронного кабінету. На думку відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_3 не є самостійним органом ведення Реєстру у розумінні Закону №1951-VIII, тому позовні вимоги фактично пред`явлені до неналежного відповідача.

Відповідач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 скерував на адресу Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області розпорядження №295 від 24.09.2025 за вих. №1/2163 щодо оповіщення військовозобов`язаних осіб, зокрема і позивача, за його зареєстрованим місцем проживання шляхом вручення повістки №4955605 щодо явки на 10:00 годину 06.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних. На виконання розпорядження виконавчий комітет здійснив заходи оповіщення та надав відповідачу інформацію щодо їх результатів, зокрема відповідний акт та матеріали фотофіксації. З урахуванням наявних облікових даних щодо результатів оповіщення, подальшої неявки позивача, а також інших встановлених обставин у відповідача були наявні підстави для формування електронного звернення в порядку, передбаченому абзацом третім пункту 56 та абзацом шістнадцятим пункту 79 Порядку №1487.

Крім того, відповідач вважає, що в діях позивача вбачаються ознаки порушення правил військового обліку, пов`язаного з невиконанням обов`язку щодо уточнення персональних даних, оскільки позивач не уточнив актуальний номер мобільного телефону.

За твердженням відповідача, шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС сформоване електронне звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення з урахуванням вимог статей 254, 256 КУпАП. Жодних рішень щодо оголошення позивача у розшук ІНФОРМАЦІЯ_3 не приймав, а до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки прийняття рішень про оголошення особи у розшук не належить.

Відповідач посилається на підпункт 13 пункту 8 Порядку №559, відповідно до якого в електронному військово-обліковому документі відображаються відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення. Відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, за твердженням відповідача, належать до персональних даних згідно з пунктом 21-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII і відображаються в розділі «Правопорушення», який у позивача порожній. Закон не забороняє фіксацію іншої службової інформації, пов`язаної з виконанням військового обов`язку, а ототожнення відображення інформації про порушення правил військового обліку у застосунку «Резерв+» із фактом притягнення до адміністративної відповідальності є неправильним.

Відповідач посилається на судові рішення у справах №420/24441/25, №400/13379/25, №260/7214/25, №140/13575/25 та на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №420/25733/25, в якій, на думку відповідача, суд апеляційної інстанції встановив, що відображення у застосунку «Резерв+» відомостей щодо порушення правил військового обліку саме по собі не є рішенням про притягнення особи до адміністративної відповідальності і не підтверджує факту оголошення особи у розшук. Таке відображення, на думку відповідача, має інформаційний характер і спрямоване на якнайшвидше звернення військовозобов`язаного до ТЦК та СП, а рішення у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 235 КУпАП належить до компетенції керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стислий виклад відповіді на відзив

У відповіді на відзив позивач зазначає, що з урахуванням пункту 7 частини першої статті 4 КАС України визначив відповідачем саме Перший відділ, оскільки перебуває на обліку в цьому відділі.

Позивач вказує, що повістку йому не вручили, а відповідач доказів її вручення не надав. Акт про оповіщення військовозобов`язаного (резервіста) від 02.10.2025 прямо визначає, що під час здійснення заходів позивач був відсутній за адресою мешкання, а фактичне оповіщення здійснено «через поштову скриньку 03.10.2025 року». Позивач звертає увагу, що в акті не визначено, який саме документ залишили у поштовій скриньці і чи була це повістка, акт від 02.10.2025 складено на посвідчення факту 03.10.2025, що викликає сумніви у правдивості засвідчених обставин, а також акт не відображає, через яку саме скриньку здійснено оповіщення. Тобто факту оповіщення саме позивача не доведено.

Посилаючись на пункт 41 Порядку №560 та пункт 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, позивач зазначає, що формування запиту є належним та допустимим лише за умови, що дійсно наявний факт адміністративного правопорушення, тоді як належних доказів направлення повістки або іншого належного оповіщення позивача відповідач не надав. Навіть якщо відповідний запис у застосунку відображає подання ТЦК та СП службового звернення, правові наслідки такої відмітки, на думку позивача, сягають значно далі, ніж просте відображення службової діяльності працівників ТЦК та СП.

Крім того, позивач зазначає, що згідно зі статтею 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, тому навіть за умови направлення повістки у жовтні 2025 року адміністративне стягнення за неприбуття за повісткою вже не може бути накладено.

Стислий виклад додаткових пояснень учасників справи

У додаткових поясненнях від 06.07.2026 відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах Перший відділ не приймав рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не виносив постанову про накладення адміністративного стягнення та не встановлював винуватість особи. Звернення до органів Національної поліції є процедурною службовою дією, спрямованою на забезпечення доставлення особи для складення протоколу, а не актом притягнення до відповідальності чи оголошенням у розшук. Позивач до Першого відділу у визначений строк не прибув, про поважні причини неприбуття не повідомив. Відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, на думку відповідача, не свідчить про протиправність звернення, а строки, передбачені статтею 38 КУпАП, не є критерієм протиправності службових дій, вчинених раніше. Відповідач посилається на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №420/25733/25, від 02.06.2026 у справі №420/39807/25, від 29.06.2026 у справі №946/9897/25 та від 03.07.2026 у справі №420/1969/26. Відповідач не заперечує, що Перший відділ у межах покладених на нього завдань здійснює окремі публічно-владні функції у сфері військового обліку, однак наголошує, що саме районний ТЦК та СП визначений органом ведення Реєстру.

Відповідач у додаткових поясненнях від 09.08.2026 зазначає, що актуальний електронний військово-обліковий документ позивача, сформований 07.08.2026, вже не містить позначки «Порушення правил військового обліку», а містить позначку «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції», причину та дату звернення. ІНФОРМАЦІЯ_3 жодного окремого рішення щодо заміни попередньої назви позначки не приймав, що, на думку відповідача, свідчить про формування позначки програмними засобами інформаційної системи. За таких обставин, на думку відповідача, заявлена вимога про виключення з Реєстру саме «даних про порушення правил військового обліку» не відповідає актуальному стану відомостей.

Позивач у додаткових поясненнях від 13.08.2026 зазначає, що зміна формулювання з «Порушення правил військового обліку» на «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції» не змінює ані правового характеру такої відмітки, ані правових наслідків її розміщення, дата звернення залишилась тією самою. Підпункт 13 пункту 8 Порядку №559 визначає ці відомості як «відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення», тобто навіть без прямого ствердження про правопорушення воно мається на увазі. Зміна формулювання не виключає того, що у відповідача не було підстав для звернення до поліції, оскільки факт порушення позивачем правил військового обліку відповідач не довів.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 15.04.2026 залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків.

Суд ухвалою від 23.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 КАС України. Цією ж ухвалою суд витребував у відповідача: інформацію щодо перебування позивача на обліку із зазначенням дати взяття на облік, дати проходження ВЛК, відомостей щодо наявності підстав для виключення з обліку, надання відстрочки; інформацію щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, а саме постанову (рішення, висновок, протокол) або інший індивідуальний акт, який став підставою для внесення таких відомостей; докази сповіщення позивача про необхідність прибуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 , проходження ВЛК (засобами поштового зв`язку, електронна пошта тощо); інформацію щодо повідомлення органів Національної поліції України стосовно здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення позивача; інші докази, що стосуються предмета спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 26.03.2026, дата взяття позивача на облік - 14.01.2025, дата проходження ВЛК - 07.06.2025 (номер протоколу ВЛК 2025-0607-1806-3600-0), постанова ВЛК - «Придатний», зареєстроване місце проживання та адреса проживання - АДРЕСА_2 .

Згідно з витягом з АІТС «Оберіг» щодо позивача, датою введення інформації про особу в систему є 18.01.2025, у графі «Звірка даних при особистій явці» зазначено 18.01.2025, графи «Мобільний телефон» та «E-mail» не заповнені. У військово-облікових документах позивача, сформованих 08.05.2026 та 07.08.2026, у графі «Дата уточнення даних» зазначено 18.01.2025, у графах «Телефон» та «Email» стоїть прочерк.

Отже, відповідно до витягу з АІТС «Оберіг», розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та військово-облікових документів позивача, ще до виклику за повісткою №4955605 позивач 18.01.2025 уточнив свої облікові дані при особистій явці (графи «Звірка даних при особистій явці» та «Дата уточнення даних» - 18.01.2025). У Реєстрі щодо позивача зазначено дату взяття на облік - 14.01.2025, адресу зареєстрованого місця проживання та адресу проживання - АДРЕСА_2 , яка збігається з адресою в повістці №4955605, відомості про проходження ВЛК 07.06.2025 з постановою «Придатний», реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відомості про освіту, військове звання «Солдат» та військово-облікову спеціальність 999 097.

Відповідно до акта про оповіщення військовозобов`язаного (резервіста) від 02 жовтня 2025 р., під час здійснення оповіщення «при спробі вручення повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 був відсутній за зазначеною адресою мешкання», а оповіщення про явку на 06 жовтня 2025 р. о 10.00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) «було проведено через поштову скриньку 03 жовтня 2025 року». Акт підписаний двома особами на посадах головних спеціалістів. Відомостей про те, який саме документ залишено в поштовій скриньці, а також про те, за якою адресою розташована ця скринька, акт не містить.

До акта долучено фотозображення повістки №4955605, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на ім`я позивача за адресою: АДРЕСА_3 , про явку за адресою: АДРЕСА_1 , 06.10.2025 о 10:00 годині «для уточнення даних» при ІНФОРМАЦІЯ_7 (Чорноморськ). На фотозображенні частину повістки закриває тінь, день її видачі не читається, читаються місяць і рік - « 09» та « 2025».

Розпорядження від 24.09.2025 №295 за вих. №1/2163 до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради, на яке посилається відповідач у відзиві, та інші документи щодо змісту доручення виконавчому комітету відповідач до суду не надав.

Згідно з витягом з АІТС «Оберіг», щодо позивача сформовано звернення до органів Національної поліції з номером Е4062951, датою звернення 05.12.2025 10:14, причиною «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)» та позначками «Порушення ВО від: 05.12.2025» та «Порушення ВО до: 04.12.2026». Графи «Дата скасування» та «Причина скасування» не заповнені.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.01.2026 №1/189/4, наданого представнику позивача за результатами розгляду заяви від 09.01.2026, за наявними обліковими даними АІТС «Оберіг» «системою зафіксовано порушення, яке полягало у не прибутті за викликом у визначений строк», у зв`язку з чим відповідно до абзацу третього пункту 56 та абзацу шістнадцятого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, сформоване звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. У листі також зазначено, що відображення у застосунку «Резерв+» такої інформації свідчить про фіксацію службового звернення, ініційованого ТЦК та СП, та не є юридичним фактом притягнення до відповідальності або оголошенням особи у розшук, та що Перший відділ наразі не має правових підстав для внесення змін до Реєстру в частині цих відомостей, оскільки відповідне рішення має бути прийняте за наслідками розгляду справи керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 26.03.2026, документ має позначку «Порушення правил військового обліку», дату звернення 05.12.2025 та причину звернення до Нацполіції «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», а в розділі «Правопорушення» зазначено: «Дані в цьому реєстрі відсутні».

Військово-обліковий документ позивача, сформований 08.05.2026, містить позначку «Порушення правил військового обліку», причину звернення до Нацполіції «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та дату звернення 05.12.2025. Військово-обліковий документ позивача, сформований 07.08.2026, містить позначку «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції» з тими самими причиною та датою звернення.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача не складався, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилась. Цю обставину відповідач визнав у додаткових поясненнях від 06.07.2026 та від 09.08.2026.

Доказів того, що позивач отримав повістку №4955605 особисто, що вручення повістки чи ознайомлення з її змістом зафіксовано відеозаписом, або що повістку надсилали позивачу засобами поштового зв`язку, матеріали справи не містять.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку зі зверненням відповідача 05.12.2025 до органів Національної поліції щодо доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з причиною неприбуття за повісткою, та полягають у тому, чи мав відповідач підстави для такого звернення та чи підлягають виключенню з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені у зв`язку з ним відомості.

Наведені нижче норми суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час виклику позивача за повісткою (03.10.2025-06.10.2025) та формування звернення (05.12.2025).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII), громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Абзацом восьмим частини третьої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, і закон, і Правила військового обліку пов`язують обов`язок з`явитися за викликом з отриманням громадянином повістки.

Порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), прийнятий на виконання частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 36 Порядку №560, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Згідно з пунктом 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Пункт 41 Порядку №560 визначає, що саме вважається належним підтвердженням оповіщення, для двох способів доведення повістки до особи: вручення та надсилання засобами поштового зв`язку.

Залишення повістки в поштовій скриньці без вручення особі та без використання послуг поштового оператора жодним із наведених підтверджень не є.

Частиною шостою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Отже, частина шоста статті 258 КУпАП також пов`язує неприбуття на виклик як підставу відповідальності з належним повідомленням особи та наявністю у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання нею виклику.

Відповідно до абзацу третього пункту 56 Порядку №1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Згідно з абзацом шістнадцятим пункту 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Абзацом сімнадцятим пункту 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Отже, звернення до органів Національної поліції за абзацом третім пункту 56 Порядку №1487 є підставою для адміністративного затримання та доставлення особи поліцією, а сформувати його територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може лише щодо особи, в діях якої є порушення, зазначене як підстава звернення. Коли підставою звернення зазначено неприбуття за повісткою, таке порушення може бути лише тоді, коли особа повістку отримала або її оповіщення підтверджено у спосіб, визначений пунктом 41 Порядку №560.

Підставою звернення від 05.12.2025 №Е4062951 відповідач зазначив неприбуття позивача вчасно за повісткою до ТЦК та СП. Єдиним доказом оповіщення позивача про виклик на 06.10.2025, який відповідач надав суду, є акт про оповіщення військовозобов`язаного (резервіста) від 02.10.2025 з фотозображенням повістки №4955605.

Цей акт підтверджує протилежне отриманню повістки: під час спроби вручення позивач був відсутній за адресою, а оповіщення проведено «через поштову скриньку». Особистого підпису позивача, відеозапису вручення чи ознайомлення зі змістом повістки, відмітки поштового оператора про отримання відправлення, відмову від його отримання чи відсутність особи за адресою матеріали справи не містять. Такий спосіб оповіщення не є належним підтвердженням оповіщення в розумінні пункту 41 Порядку №560.

Суд також враховує, що акт датований 02.10.2025, тоді як засвідчене ним оповіщення відбулось 03.10.2025, та що акт не містить відомостей про те, який саме документ залишили в поштовій скриньці та за якою адресою розташована ця скринька. Ці вади акта, на які посилався позивач у відповіді на відзив, додатково не дають змоги встановити, що повістка №4955605 дійшла до позивача.

Відповідач не надав суду розпорядження від 24.09.2025 №295, на яке посилається, хоча ухвалою від 23.04.2026 суд витребував у відповідача докази сповіщення позивача про необхідність прибуття за повісткою та інші докази, що стосуються предмета спору. Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, доказів отримання позивачем повістки №4955605 або його оповіщення у спосіб, визначений пунктом 41 Порядку №560, суду не надав і поважних причин їх ненадання не повідомив.

За таких обставин суд відповідно до частини шостої статті 77 КАС України вирішує справу на підставі наявних доказів і виходить з того, що відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій.

Оскільки належне оповіщення позивача про виклик на 06.10.2025 не підтверджено, обов`язок з`явитися за повісткою №4955605, передбачений абзацом восьмим частини третьої статті 22 Закону №3543-XII та підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку, у позивача не виник. Відтак зазначене у зверненні порушення - неприбуття вчасно за повісткою - матеріалами справи не підтверджено, а в розумінні абзацу третього пункту 56 та абзацу шістнадцятого пункту 79 Порядку №1487 у відповідача не було підстав вважати позивача особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.

Суд дійшов висновку, що, складаючи та направляючи до органів Національної поліції звернення від 05.12.2025 щодо позивача, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені абзацом третім пункту 56 та абзацом шістнадцятим пункту 79 Порядку №1487, а тому такі дії є протиправними.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що в діях позивача вбачаються ознаки порушення правил військового обліку, пов`язаного з неуточненням номера мобільного телефону. Підставою звернення від 05.12.2025 відповідач зазначив лише неприбуття за повісткою, і саме цю підставу суд перевіряє.

Крім того, підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку на військовозобов`язаних покладено обов`язок у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк. Доказів того, що номер засобу зв`язку позивача змінювався, або того, які саме облікові дані позивач мав уточнити за повісткою №4955605, матеріали справи не містять.

Натомість, як встановив суд, позивач 18.01.2025 уточнив облікові дані при особистій явці, а у Реєстрі щодо нього на час виклику вже містились адреса, яка збігається з адресою в повістці, відомості про проходження ВЛК 07.06.2025 та інші облікові дані.

Заперечення відповідача про те, що звернення до поліції є службовою інформаційною дією, яка не є рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності чи оголошенням у розшук і не породжує для позивача правових наслідків, суд відхиляє.

Позивач не оскаржує притягнення до адміністративної відповідальності, а просить визнати протиправними дії щодо складання та направлення звернення.

Відповідно до абзацу третього пункту 56 Порядку №1487, саме за таким зверненням Національна поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Тобто звернення створює для позивача правовий наслідок - підставу для його затримання та доставлення поліцією, а тому дії відповідача щодо його складання та направлення є діями суб`єкта владних повноважень, правомірність яких перевіряє адміністративний суд.

Твердження відповідача про те, що він не оголошував позивача у розшук, суть спору не змінює: предметом позовної вимоги є звернення від 05.12.2025, на підставі якого поліція може затримати та доставити позивача.

Посилання відповідача на підпункт 13 пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, обґрунтованості позовних вимог не спростовує. Ця норма визначає, що військово-обліковий документ в електронній формі містить відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення, однак не вирішує питання про те, чи мав територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підстави для такого звернення.

Аргумент відповідача про те, що розділ «Правопорушення» розширених даних з Реєстру не містить відомостей про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд враховує, проте зазначає, що позовна вимога стосується не цих відомостей, а звернення від 05.12.2025 та внесеного у зв`язку з ним запису про порушення правил військового обліку, який відображається в розширених даних з Реєстру та у витягу з АІТС «Оберіг».

Суд вважає помилковим заперечення відповідача про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернення до поліції сформував та надіслав саме відповідач, що він визнав у відзиві, і саме відповідач листом від 19.01.2026 №1/189/4 відповів представнику позивача про відсутність підстав для внесення змін до Реєстру. Відповідач у додаткових поясненнях від 06.07.2026 також не заперечує, що в межах покладених на нього завдань здійснює окремі публічно-владні функції у сфері військового обліку. Відсутність у відповідача статусу юридичної особи та власного коду ЄДРПОУ не позбавляє його статусу суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України.

Аргументи відповідача про те, що рішення у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 235 КУпАП належить до компетенції керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 , та позивача про сплив строків накладення адміністративного стягнення за статтею 38 КУпАП стосуються обставин, що не входять до предмета доказування у цій справі, а тому на вирішення спору не впливають. Питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд не вирішує. Протиправність звернення суд встановив на підставі того, що відповідач не довів порушення, зазначеного як підстава звернення, на час його формування.

Не впливає на вирішення спору і твердження відповідача про належний розгляд звернення представника позивача від 09.01.2026, оскільки ці дії позивач не оскаржує.

Посилання відповідача на рішення судів першої інстанції у справах №420/24441/25, №400/13379/25, №260/7214/25, №140/13575/25 суд не враховує, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач також посилається на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №420/25733/25, від 02.06.2026 у справі №420/39807/25, від 29.06.2026 у справі №946/9897/25 та від 03.07.2026 у справі №420/1969/26. Ці постанови не є висновками Верховного Суду в розумінні частини п`ятої статті 242 КАС України, однак суд дослідив їх і зазначає таке.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №420/1969/26 до ІНФОРМАЦІЯ_6 П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.07.2026 виходив з того, що позивача оповіщено через поштову скриньку на підставі акта виконавчого комітету Чорноморської міської ради, та зазначив: «Учасники справи не заперечують, що позивач за цим викликом не з`явився». У тій справі належність оповіщення не була спірною між сторонами, тоді як у цій справі позивач заперечує отримання повістки №4955605, і саме це питання суд вирішує за пунктом 41 Порядку №560.

У справі №946/9897/25 повістку, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, надсилали засобами поштового зв`язку та повернули з відміткою поштового оператора про те, що адресат не проживає, тобто оповіщення підтверджувалось в один зі способів, передбачених підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560.

У справі №420/39807/25 підставою звернення було непроходження ВЛК, а суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не звертався до органу ведення Реєстру із заявою про виправлення відомостей, тоді як у цій справі представник позивача звертався до відповідача із заявою від 09.01.2026 і отримав відповідь про відсутність підстав для внесення змін до Реєстру.

У справі №420/25733/25 оповіщення здійснювалось через роботодавця позивача, і питання про належність оповіщення за пунктом 41 Порядку №560 суд апеляційної інстанції не вирішував.

Тому обставини цих справ не є подібними до обставин цієї справи.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Запис щодо позивача у Реєстрі з позначками «Порушення ВО від: 05.12.2025», «Порушення ВО до: 04.12.2026» та причиною «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП» внесено у зв`язку зі зверненням від 05.12.2025, яке суд визнав протиправним. Дата та причина скасування звернення не заповнені, тобто запис є чинним.

Заперечення відповідача про те, що після подання заяв по суті позначку в електронному військово-обліковому документі змінено на «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції», суд відхиляє. Змінилась лише назва позначки у військово-обліковому документі, а причина та дата звернення, внесені до Реєстру, залишились тими самими. Доказів того, що відповідач виключив з Реєстру запис про порушення позивачем правил військового обліку або скасував звернення, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на дискреційний характер повноважень органу ведення Реєстру суд не застосовує до цієї вимоги. Підставою для збереження в Реєстрі відомостей про порушення позивачем правил військового обліку є звернення від 05.12.2025, яке суд визнав протиправним, а інших підстав для такого запису відповідач не навів. Збереження в Реєстрі відомостей про порушення, яке не підтверджено, не є вибором між кількома правомірними рішеннями, а тому не охоплюється розсудом відповідача.

З огляду на викладене, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України є зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Водночас відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач сформулював вимогу щодо «даних про порушення правил військового обліку» відповідно до позначки, яка відображалась у його військово-обліковому документі на час звернення до суду.

Під час розгляду справи позначку змінено на «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції», тоді як причина звернення «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та дата звернення 05.12.2025 залишились тими самими, а відповідач у додаткових поясненнях від 09.08.2026 вказує, що вимога позивача не відповідає актуальному стану відомостей.

За таких обставин виключення з Реєстру лише відомостей, названих у позовній вимозі, не забезпечить ефективного захисту прав позивача, оскільки внесена у зв`язку з протиправним зверненням інформація залишиться в Реєстрі під іншою назвою.

Тому суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог та зобов`язує відповідача виключити з Реєстру також інформацію про звернення до Національної поліції від 05.12.2025 №Е4062951 щодо позивача в тому вигляді, в якому вона міститься в Реєстрі на час розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач склав та направив звернення від 05.12.2025 без підстав, передбачених абзацом третім пункту 56 та абзацом шістнадцятим пункту 79 Порядку №1487, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач подав позовну заяву в електронній формі через підсистему «Електронний суд» та сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року у розмірі 3328 грн, судовий збір за подання цього позову становить 1064,96 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Надмірно сплачений судовий збір у розмірі 266,24 грн може бути повернутий позивачу за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 4, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення запита від 05.12.2025 року, який став підставою для розшуку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також інформацію про звернення до Національної поліції від 05.12.2025 №Е4062951 з причиною «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», яка відображається як «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 (структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Суддя Дмитро БАБЕНКО