Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №420/13699/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13699/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними дії щодо не внесення інформації щодо здійснення господарської діяльністю та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними дії щодо не внесення інформації щодо здійснення господарської діяльністю та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

В обґрунтування позову зазначено, що після реєстрації позивачки як фізичної особи-підприємця та внесення відомостей про види діяльності нею було подано додаткову заяву про включення додаткового виду діяльності. Натомість, у реєстрі платників єдиного податку відповідні зміни відображені не були. На підтвердження своєї позиції позивачка наголосила, що визначена за КВЕД 61.90. діяльність «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» може здійснювались підприємцями на спрощеній системі оподаткування. Це також підтверджується технічною можливістю у ресурсі «ДІЯ» при обранні вказаного виду діяльності обрати спрощену систему оподаткування. З огляду на це, у відповідача відсутні підстави допускати бездіяльність щодо невнесення змін до реєстру.

Представник відповідача Головного управління ДПС в Одеській області заперечив проти позову, наголосивши, що з набранням чинності 1 січня 2022 року Закон України від 16 грудня 2020 року № 1089-ІХ «Про електронні комунікації» платники податків при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність даної позовної заяви Одеському окружному адміністративному суду.

Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено наступне.

03.02.2026 року позивачка зареєструвалась як фізична особа-підприємець, платник єдиного внеску. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачка здійснює наступні види діяльності:

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (основний)

58.29 Видання іншого програмного забезпечення

62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність

63.12 Веб-портали

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання

95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устатковання

43.21 Електромонтажні роботи 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами

46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього

95.12 Ремонт обладнання зв`язку

62.01 Комп`ютерне програмування

62.02 Консультування з питань інформатизації

61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

Вид діяльності за КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» додано згідно окремої заяви від 03.02.2026 року. Інші види діяльності визначені при первинній реєстрації ФОП.

Згідно витягу №71471 від 12.05.2026 року вид діяльності за КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» відсутній, інші види діяльності відображені.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо внесення відомостей про види діяльності позивачки протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 299 Податкового кодексу України (далі – ПК України) Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи - підприємця у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб`єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів);

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів);

9) дата анулювання реєстрації.

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 299.7 цієї статті, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб`єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, - двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

З аналізом вказаних положень суд констатує, що при внесенні фізичною особою-підприємцем змін до даних про види економічної діяльності ці дані автоматично не передаються до контролюючого органу.

При реєстрації ФОП особа шляхом проставлення відмітки у розділі «Відомості про обрання системи оподаткування» може подати відповідну заяву, і в такому випадку контролюючий орган здійснює її прийняття та опрацювання, що і було здійснено при подачі заяви про реєстрації ФОП від 03.02.2026 року.

Заява про зміни видів економічної діяльності автоматичного внесення змін до реєстру платників єдиного податку не передбачає.

Про необхідність надання окремої заяви про внесення змін до Єдиного реєстру платників єдиного податку свідчить і положення п.299.8 ПК України, згідно якої у разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 299.7 цієї статті, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

Наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 затверджено форми заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку.

Згідно форми Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування її може бути також подано у разі необхідності внесення змін до реєстру платників єдиного податку (п.5.4 Заяви).

Наказом Державної податкової служби України від 27.09.2023 № 788 затверджено Типову інформаційну картку, де викладено порядок дій при необхідності внесення змін до Єдиного реєстру платників єдиного податку щодо видів економічної діяльності, де також вказано на необхідності надання такої заяви.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що позивачкою надавалась виключено заява про реєстрацію ФОП від 03.02.2026 року, а також заява про внесення змін від 03.02.2026 року, якою додано ще один вид господарської діяльності.

Подача заяви у відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 позивачкою не здійснювалась, з огляду на що суд вважає, що у відповідача не виник обов`язок щодо вчинення будь-яких дій, пов`язаних із внесенням змін до Єдиного реєстру платників єдиного податку.

За таких умов суд вважає безпідставними позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .З огляду на це, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, стягнення судових витрат з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними дії щодо не внесення інформації щодо здійснення господарської діяльністю та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2026 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.