Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №420/6558/26
Суддя: Бжассо Н.В.
Справа № 420/6558/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», за результатом розгляду якого, позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-20756/1 від 26.01.2026 про скасування ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з оскаржуваним рішенням відповідачем протиправно скасовано інвалідність з 26.01.2026 року. Вказане рішення, на думку позивача, є протиправним, оскільки не відповідає вимогам щодо його оформлення, прийняте за відсутності правових підстав.
Ухвалою суду від 24.03.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким Слідчим відділом ГУ НП в Одеській області було надіслано до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», на який з 01.01.2025 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, постанову про залучення в якості спеціаліста від 07.11.2025, прийняту в рамках кримінального провадження № 12024160000000440 від 08.04.2024 року (постанова разом з мед-справою позивача повернута ініціатору проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК листом №125/03-18/2026 від 05.02.2026 року). Враховуючи вказані вище обставини, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз всіх медичних документів медико-експертної справи Позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому групи інвалідності та на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження на базі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» було прийняте відповідне рішення.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить такі висновки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно з рішенням МСЕК від 03.06.2024 року № 188 встановлено ІІІ групу інвалідності.
26.01.2026 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» прийнято рішення № ЦО-20756/1 щодо ОСОБА_1 , згідно з яким експертна команда з 26.01.2026 року скасувала рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності. Підставою для прийняття рішення є: команда ЦОФСО вивчила надану медико-експертну документацію, та запросила ОСОБА_1 на дообстеження в клініку інституту з метою виключення експертної помилки. ОСОБА_1 приїхав до клініки, був обстежений. Експертна команда ЦОФСО повторно вивчила надану документацію, врахувала дані додаткових методів обстежень в клініці інституту, висновки лікарів-консультантів клініки та дійшла висновку, що III група інвалідності, загальне захворювання, строком на 2 роки, встановлена необгрунтовано. При оцінюванні ступенів функціональних порушень та ступенів обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце легкі порушення з боку серцево-судинної, ендокринної, нервової систем (ФВ-69,74%. відсутні ускладнення-немає гідроторакса, гідроперикарда, СН 1ст. НвАІс-7,5% що досягається прийомом таблетованих препаратів (ксігдуо пролонг 10/1000, глюкофаж 1000мг), ХХН Іст, ШКФ- 108,8мл/ хвил/1,73м2, короткий термін тимчасової непрацездатності- за міжкомісійний період І денний стаціонар-11 днів, 1 стаціонар-10 днів, немає МРТ головного мозку, яке б підтверджувало встановлений діагноз), які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Група скасована 26.01.2026р. (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009р., Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024р. Виписка №294 від 23.01.2026р. відділення експертизи, відновлення функціонування і тифлореабілітації ДУ "УКРДЕРЖНДІМСП1 МОЗ України"). Згідно рішення вирішено не підтвердити та скасувати рішення МСЕК №188 від 03.06.2024. В якості підстав для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення відповідачем зазначено, що перевірка відбулася на виконання листа 247857-2025 від 07.11.2025, постанови про залучення спеціалістів від 07.11.2025 у кримінальному провадженні №12024160000000440 від 08.04.2024.
Вважаючи вказане рішення таким, що прийняте всупереч нормативно-законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України регламентовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист
Згідно частини першої статті 3 Закону №875/ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону №875-ХІІ встановлено, що законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2015 №2961-ІV (далі Закон №2961-ІV).
Абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону №2961-ІV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022).
У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Так, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25.10.2024 №1207 та «;Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317» від 08.11.2024 №1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317.
Згідно п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (надалі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26.10.2024 №1809:
права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення №1809);
зазначено, що виконуючій обов`язки головного лікаря державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі;
в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».
Таким чином, з 26.10.2024 на Установу було покладено права та обов`язки ЦМСЕК МОЗ України.
Відповідно до п.11 Положення №1809 комісія, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до п.51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.
Суд встановив, що за рішенням МСЕК від 03.06.2024 року № 188 позивачу з встановлено ІІІ групу інвалідності.
Разом з тим, 26.01.2026 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи проведено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК від 03.06.2024 року № 188, за результатом якої прийнято рішення № ЦО_20756/1 від 26.01.2026 про його скасування.
Підстава для ініціювання здійснення перевірки стала постанова про залучення спеціалістів від 07.11.2025 у кримінальному провадженні №12024160000000440, що відповідає умовам, визначеним п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2026 у справі №280/4630/25 зазначив, що якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.
Відповідно до ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
З урахуванням наведеного, постанова слідчого від 07.11.2025 у кримінальному провадженні №12024160000000440 є процесуальним рішенням у межах кримінального провадження, яке у розумінні п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи дає відповідачу право на проведення перевірки обґрунтованості рішення стосовно особи, зазначеної у такому рішенні.
Таким чином, у відповідача виник обов`язок виконати вимоги Порядку №1338, Положення №1317 (у редакції постанови КМУ №1276) та наказу МОЗ №1809 за постановою слідчого від 07.11.2025 у кримінальному провадженні №12024160000000440 щодо необхідності проведення перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу групи інвалідності.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16, від 26.09.2018 у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
З урахуванням наведеного, суд наголошує на тому, що предметом судового розгляду у даній справі є перевірка дотримання Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» порядку ухвалення оскаржуваного рішення.
Крім того, приписами Порядку №1338 прямо передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК.
Зазначене свідчить про те, що державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" при прийнятті оскаржуваного рішення діяла правомірно, з дотриманням вимог законодавства, відтак оскаржуване рішення прийнято правомірно і до скасування не належить.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний судом 25.09.2026 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua