Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №916/4772/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 916/4772/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінборо», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Т» про визнання договорів недійсними, стягнення в дохід держави коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір надання послуг з оформлення митних декларацій, укладених ТОВ «Бінборо» (постачальник) та ТОВ «Клен-Т» (покупець), за яким у період січень-жовтень 2022 р. складено 7 податкових накладних на загальну суму 108900 грн, в т.ч. ПДВ 18 150 грн; визнати недійсним договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, за яким ТОВ «Клен-Т» (постачальник) на адресу ТОВ «Бінборо» (покупець) були складені податкові накладні на загальну суму 1099000 грн, в т.ч. ПДВ 183666,70 грн; стягнути з ТОВ «Бінборо» та ТОВ «Клен-Т» в дохід держави отримане / еквівалент отриманого у грошовій формі за договором надання послуг з оформлення митних декларацій – 108900 грн; стягнути з ТОВ «Бінборо» та ТОВ «Клен-Т» в дохід держави, отримане / еквівалент отриманого у грошовій формі за договором надання інфомаційно-консультаційних послуг – 1099000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що укладені між відповідачами договори є недійсними, оскільки ТОВ «Клен-Т» є фіктивним підприємством, що доведено вироком суду у кримінальній справі стосовно його номінальної засновниці та директорки, яка зареєструвала компанію за грошову винагороду без наміру вести господарську діяльність і не підписувала жодних первинних документів чи податкових накладних. Зважаючи на це, податковий орган стверджує, що господарські операції між підприємствами фактично не відбувалися, а спірні угоди були вчинені сторонами свідомо й умисно з метою мінімізації податкових зобов`язань, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства і є прямою підставою для визнання таких правочинів недійсними зі стягненням усього отриманого за ними в дохід держави.

Ухвалою судді від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

20.01.2026 до суду від ТОВ «БІНБОРО» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, наголошуючи на реальному характері здійснених господарських операцій, що підтверджується наявними первинними документами (договорами, актами наданих послуг, банківськими виписками та зареєстрованими податковими накладними). Відповідач стверджує, що посилання податкового органу виключно на вирок суду щодо фіктивності контрагента (ТОВ «КЛЕН-Т») не є належним доказом недійсності оспорюваних угод, оскільки не доводить наявності у сторін умислу, спрямованого проти інтересів держави, та ухилення від сплати податків. Крім того, податкова не проводила відповідних перевірок, а згідно з актуальною практикою Великої Палати ВС та ЄСПЛ, платник податків не може нести відповідальність за протиправні дії контрагента, і сам по собі статус фіктивного підприємства не робить автоматично недійсними фактично виконані господарські операції.

16.02.2026 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшли додаткові пояснення (відповідь на відзив).

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «БІНБОРО» (код ЄДРПОУ 38992492) зареєстрована 25.11.2013 року, її основним видом діяльності є допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29), а керівником підприємства є Громова Т.О.

01 червня 2021 року між ТОВ «БІНБОРО» (Замовник) та ТОВ «КЛЕН-Т» (Виконавець) було укладено Договір про надання консультативно-інформаційних послуг № 1/06-21.

На виконання договору від 01.06.2021 у період із серпня 2021 року по травень 2022 року сторонами було складено 11 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), на підставі яких ТОВ «КЛЕН-Т» виписало та зареєструвало податкові накладні на загальну суму 1 099 000 грн (у тому числі ПДВ 183 666,7 грн), а ТОВ «БІНБОРО» здійснило безготівкову оплату цих послуг, що підтверджується банківськими виписками.

26 січня 2022 року між ТОВ «БІНБОРО» (Митний брокер) та ТОВ «КЛЕН-Т» (Замовник) було укладено Договір доручення № 03-2022 на надання брокерських послуг та декларування товарів.

За договором про надання брокерських послуг та декларування товарів від 26.01.2022 у період із січня по жовтень 2022 року ТОВ «БІНБОРО» виставило рахунки-фактури, сторони підписали відповідні акти здачі-прийняття робіт, а ТОВ «БІНБОРО» склало та зареєструвало 7 податкових накладних на адресу ТОВ «КЛЕН-Т» на загальну суму 108 900 грн (у тому числі ПДВ 18 150 грн).

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2023 у справі № 755/14983/23, який набрав законної сили 21.11.2023, номінальну засновницю та керівницю ТОВ «КЛЕН-Т» ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 205-1 КК України (підроблення реєстраційних документів).

У межах вказаної кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_1 за грошову винагороду стала засновником та директором підприємства ТОВ «КЛЕН-Т» без наміру здійснювати господарську діяльність, не мала відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, не укладала договорів, не складала первинних документів та не підписувала податкові накладні і звітність.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 420/7924/24, яке набрало законної сили 18.06.2024, було задоволено позов про скасування державної реєстрації установчих документів ТОВ «КЛЕН-Т» та припинено цю юридичну особу.

За даними податкового органу, спірні податкові накладні від імені ТОВ «КЛЕН-Т» містили електронний підпис ОСОБА_1 , яка фактично жодних документів не підписувала, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом, зважаючи на фіктивний характер спірних договорів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує вимогу щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний судом недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності умислу в обох сторін, у разі виконання правочину обома сторонами, в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з другої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування наслідків такої недійсності, у тому числі щодо стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемними договорами.

При цьому, як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 420/12471/22, контролюючий орган, звертаючись з таким позовом, не є стороною оспорюваного правочину, не перебуває у цивільних правовідносинах з його сторонами та не є носієм приватного інтересу, а реалізує владну компетенцію щодо здійснення податкового контролю, у зв`язку з чим спір є публічно-правовим.

Велика Палата Верховного Суду в цій же постанові визнала, що статус фіктивного, нелегального підприємства є несумісним з легальною господарською діяльністю, а господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження договорами та документами бухгалтерського обліку.

Разом із тим сама лише констатація факту засудження керівника контрагента за злочин, пов`язаний із протиправним заволодінням (реєстрацією) юридичною особою, автоматично не тотожна встановленню судом обставини невиконання чи фіктивності кожного окремого правочину, укладеного від імені такої юридичної особи, ці обставини потребують оцінки в сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Питання ж про те, чи виконувався фактично конкретний господарський договір, вирок як такий не вирішує і вирішувати не повинен.

З огляду на зазначене, висновок про недійсність спірного договору не може ґрунтуватися виключно на вироку щодо директора контрагента без установлення судом додаткових обставин, які свідчать про відсутність реального виконання договору.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки в цій справі позивачем є суб`єкт владних повноважень, який звернувся з вимогою про втручання в цивільні правовідносини приватних осіб, саме на позивача покладається обов`язок довести обставини, що є підставою для визнання правочину недійсним, а подані на підтвердження цього докази мають відповідати підвищеному стандарту доказування, які виключають будь-яке інше розумне пояснення встановлених обставин, окрім того, що обґрунтовує позов.

Досліджуючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд зазначає, що сам факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та відсутність заборгованості ТОВ «КЛЕН-Т» перед ТОВ «БІНБОРО» за даними бухгалтерського обліку, на які відповідач посилається як на підтвердження реальності господарських операцій, не спростовують, а лише частково підтверджують виконання договорів саме з боку покупця замовника (сплату коштів), однак самі по собі не свідчать про фактичне виконання зобов`язання виконавцем щодо надання консультативно-інформаційних послуг (договір № 1/06-21 від 01.06.2021) і надання брокерських послуг та декларування товарів (договір № 03-2022 від 26.01.2022).

Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі відповідно до пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є формальною фіксацією факту, який платник податків вважає постачанням, однак, як послідовно вказує Верховний Суд, зокрема в постанові від 19.02.2019 у справі № 826/11252/16, правові наслідки в податковому обліку створюють виключно реально вчинені господарські операції, а недоведеність фактичного здійснення операції позбавляє первинні документи юридичної значимості навіть за наявності всіх формальних реквізитів, передбачених законодавством, включно з реєстрацією податкової накладної.

Рух коштів від замовника до виконавця без підтвердженого зустрічного руху послуг є характерною ознакою саме тих схем, для прикриття яких, за встановленими вироком обставинами, і було використано ТОВ «Клен-Т», а тому наведена відповідачем обставина відсутності заборгованості, а також складання акті виконаних робіт не є доказами, а, навпаки, узгоджуються із встановленим механізмом переведення безготівкових коштів на рахунки підконтрольної особи без реального товарного забезпечення.

При цьому суд також враховує, що у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 № 420/7924/24, яке набрало законної сили 18.06.2024, встановлено, що у березні 2021 року та у липні 2021 року біля станції метро «Дарниця», на території Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_1 зустрічалася з невстановленою слідством особою, відомості щодо якої виділені в окреме провадження, відносно якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020110000000095 від 18.08.2020 р., яка представилася, як «Жамаль», та запропонувала ОСОБА_1 за грошову винагороду у сумі 1000 гривень стати керівником та засновником підприємств: .. у т.ч. ТОВ "КЛЕН-Т" (код 43259915) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену протоколами загальних зборів учасників вказаного товариства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, яка представилася іменем «Жамаль», ОСОБА_1 , розуміючи, що вона стає керівником та засновником на ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "МЕТА-ЦЕНТР" (теперішня назва ТОВ "ТАЧЕС") (код 43990125) та ТОВ "КЛЕН-Т" (код 43259915), не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів погодилася на таку пропозицію.

У подальшому, ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, перебуваючи 05.07.2021 у приміщенні приватного нотаріуса Груша О.В. за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, надала свій паспорт громадянки України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, підписала довіреність від 05.07.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує Деркач С.О. представляти інтереси та здійснювати підпис документів, які відповідно до, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи. А саме з питань входу до складу Засновників ТОВ "КЛЕН-Т" (код 43259915), проте фактично наміру ставати керівником та засновником товариства вона не мала, в подальшому правами керівника та засновника товариства не користувалася та обов`язки не виконувала.

На підставі вказаної довіреності Деркач С.О., як представник Агапової Т.В., перебуваючи 06.08.2021 у приміщенні приватного нотаріуса Зілковської К.Л. підписано статут ТОВ "КЛЕН-Т", який затверджено Рішенням №12 одноосібного учасника від 06.08.2021, згідно якого ОСОБА_1 стала учасником ТОВ "КЛЕН-Т".

На підставі вказаних документів 09.08.2021 проведено державну перереєстрацію ТОВ "КЛЕН-Т" (код 43259915) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під номером 11741020000017405.

ОСОБА_1 наміру здійснювати діяльність як керівник та засновник, у т.ч. ТОВ "КЛЕН-Т" (код 43259915) не мала, при цьому розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації вищевказаних юридичних осіб, оскільки ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, яка представлялася «Жамаль», відносно якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32020110000000095 від 18.08.2020 домовились, що вона буде значитися як керівник та засновник, проте до діяльності юридичних осіб не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаних юридичних осіб будуть займатись інші особи.

Обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала винуватість в пред`явленому їй обвинуваченні.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони повністю усвідомлюють її зміст.

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, а саме - у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості за попередньою змовою групою осіб».

Суд ухвалив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 вересня 2023 року між прокурором Київської обласної прокуратури Іванчуком А.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №72023110000000030, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 серпня 2023 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.

Згідно з даними про хронологію реєстраційних дій у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2024 з березня 2021 (вироком від 18.10.2023 встановлено отримання ОСОБА_1 у березні, серпні 2021 грошової винагороди у сумі 1000 гривень, щоб стати керівником та засновником ТОВ "КЛЕН-Т" (код 43259915) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену протоколами загальних зборів учасників вказаного товариства та в подальшому у серпні 2021 року вчинення дій у нотаріуса щодо видачі довіреності, реєстрація змін щодо підприємства у Державному реєстрі) відображені наступні дії:

1. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 14.04.2021 15:28:02, 005561070004076850, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_2 , Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області.

2. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 05.08.2021 12:57:52, 1005561070005076850, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_2 , Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області.

3. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 11.08.2021 15:01:56, 1005561070006076850, Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна установчих документів., ОСОБА_2 , Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області.

4. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 10.09.2021 13:36:06, 1005561070008076850, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., ОСОБА_2 , Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області.

5. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 19.09.2022 15:30:42, 1005561070009076850, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи., Карпенко А.А., Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області.

Відповідно відомості, які містяться в державному реєстрі щодо ТОВ «Клен-Т», а саме, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Клен-Т» з розміром частки засновника (учасника): 248800000,00 та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ «Клен-Т», з типом бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив, Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100%, про зміну керівника та місцезнаходження є недостовірними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважав, що наявні достатні підстави для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єкта господарювання ТОВ «Клен-Т» (код 43259915) та припинення ТОВ «Клен-Т» (код 43259915), з урахуванням обставин, встановлених вироком суду.

Ця обставина, встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, має преюдиційне значення та не була спростована відповідачем жодними належними доказами.

У сукупності з установленими вироком суду фактами фіктивної реєстрації ТОВ «Клен-Т» з метою прикриття незаконної діяльності ці обставини утворюють достатню та взаємопов`язану сукупність доказів, яка виключає будь-яке інше розумне пояснення спірних правовідносин, окрім того, що договори були укладені без наміру реального постачання послуг та використовувався для штучного формування податкового кредиту. За таких обставин суд дійшов висновку, що спірні правочини вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Вищенаведені обставини свідчать про укладення відповідачами договору про надання консультативно-інформаційних послуг № 1/06-21 від 01.06.2021, договору надання брокерських послуг та декларування товарів № 03-2022 від 26.01.2022 та відображення їх у своєму податковому обліку з метою зменшення належних до сплати у бюджет податків, що порушує вимоги податкового і цивільного, господарського законодавства, суперечить інтересам держави та є підставою для визнання угод недійсними.

Враховуючи наведені обставини, суд бере до уваги доводи позивача, що обидві сторони оскаржуваних договорів про надання послуг діяли свідомо, умисно, з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, їхні дії направлені на ухилення від сплати податків до державного бюджету.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (із змінами) у п. 2 ст. 9 зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 440/1082/19, формування фінансових показників, які враховуються під час визначення оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, має реалізовуватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення конкретних операцій закріплено юридичними нормами. Якщо господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, відсутні підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку. Якщо операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, це відповідає принципу превалювання сутності над формою.

Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця (висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 804/15389/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 925/291/18).

За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують певні факти господарської діяльності в правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 909/146/19).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За вимогами, встановленими частиною п`ятою цієї статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Це загальне правило конкретизоване у статті 234 ЦК України, вказуючи на недійсність правочину, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину.

Також підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201, пунктом 187.1 статті 187 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Главою 83 ЦКУ врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2).

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦКУ положення цієї глави застосовуються також до вимог, у т.ч. 1) про повернення виконаного за недійсним правочином.

Також згідно з ч.3 ст. 228 ЦКУ у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У постанові ВП ВС від 18 вересня 2024 року у справі № 918/1043/21, провадження № 12-35гс2 Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо застосування односторонньої реституції у разі недійсності правочину, визначивши, що якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію.

У даному випадку законом прямо встановлені особливі наслідки недійсного правочину, а саме: стягнення зі сторін договорів - ТОВ «КЛЕН-Т» та ТОВ «Бінборо» одержаного за договорами надання послуг (його еквіваленту у грошовій формі) в дохід держави.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, будинок 5; ЄДРПОУ 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінборо» (5033, Одеська обл., місто Одеса, вул. Мельницька, будинок 29; ЄДРПОУ 38992492), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Т» (5005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, будинок 35, офіс 32; ЄДРПОУ 43259915) про визнання договорів недійсними, стягнення в дохід держави коштів задовольнити.

Визнати недійсним договір надання послуг з оформлення митних декларацій, укладених ТОВ «Бінборо» (постачальник) та ТОВ «Клен-Т» (покупець), за яким у період січень-жовтень 2022 р. складено 7 податкових накладних на загальну суму 108900 грн (сто вісім тисяч дев`ятсот грн), в т.ч. ПДВ 18 150 грн (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят грн).

Визнати недійсним договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, за яким ТОВ «Клен-Т» (постачальник) на адресу ТОВ «Бінборо» (покупець) були складені податкові накладні на загальну суму 1099000 грн (один мільйон дев`яносто дев`ять тисяч грн), в т.ч. ПДВ 183666,70 грн (сто вісімдесят три тисячі шістсот шістдесят шість грн 70 коп.).

Стягнути з ТОВ «Бінборо» та ТОВ «Клен-Т» в дохід держави отримане / еквівалент отриманого у грошовій формі за договором надання послуг з оформлення митних декларацій – 108900 грн (сто вісім тисяч дев`ятсот грн).

Стягнути з ТОВ «Бінборо» та ТОВ «Клен-Т» в дохід держави, отримане / еквівалент отриманого у грошовій формі за договором надання інфомаційно-консультаційних послуг – 1099000 грн (один мільйон дев`яносто дев`ять тисяч грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк