Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №420/16527/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16527/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Крилова Я.А.,

представника позивача – Гніздовської Г.М. (на підставі ордеру),

представника відповідача – Бойко К.О. (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом осіб) адміністративну справу за позовом Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 червня 2026 року надійшов позов Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби , в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 16.06.2025 року № 151520-15/2301-2025;

- стягнути з відповідача на користь Маяківської сільської ради судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з пунктом 3 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 16.06.2025 року №151520-15/2301-2025, яким сільську раду зобов`язано забезпечити надходження недоотриманих коштів у сумі 3 124 015,12 грн від використання ТОВ «Маякиводоканал» мереж водопостачання без укладення договору оренди.

На думку позивача, висновок відповідача про необхідність нарахування зазначеної суми як доходів від оренди комунального майна є необґрунтованим та не відповідає вимогам законодавства, оскільки водопровідні мережі є об`єктами інженерної інфраструктури, особливості передачі яких в оренду визначаються спеціальним законодавством.

Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об`єкти інженерної інфраструктури, зокрема мережі та споруди, пов`язані з постачанням споживачам води, не можуть бути об`єктами оренди, крім випадків, передбачених законодавством. Передача об`єктів у сфері водопостачання, що перебувають у комунальній власності, здійснюється з урахуванням спеціальних положень Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Позивач наголошує, що Маяківською сільською радою вживалися передбачені законом заходи щодо передачі мереж водопостачання в оренду. Зокрема, рішенням сесії від 24.08.2023 року №59/10-VІІІ погоджено пропозицію щодо передачі мереж водопостачання сіл Маяки та Надлиманське в оренду та визначено необхідність здійснення їх організаційно-технічної підготовки. Надалі рішенням сесії від 22.08.2024 року №74/19-VІІІ строк такої підготовки продовжено.

У межах організаційно-технічної підготовки сільською радою виготовлено технічну документацію на водопровідні мережі, проведено їх незалежну оцінку, визначено ринкову вартість та рішенням від 19.12.2024 року №84/32-VІІІ прийнято відповідне майно до комунальної власності та на бухгалтерський облік ради. У подальшому було затверджено конкурсну документацію та проведено конкурс на право оренди, однак укладення договору оренди не відбулося з причин, які, за твердженням позивача, не залежали від сільської ради.

Позивач також зазначає, що необхідність забезпечення безперебійного водопостачання мешканців сіл Маяки та Надлиманське виникла після припинення у 2021 році водопостачання попереднім постачальником. За результатами проведеного конкурсу виконавцем послуг з централізованого водопостачання визначено ТОВ «Маякиводоканал», яке фактично забезпечувало населення відповідними послугами.

З огляду на викладене позивач вважає, що висновок Держаудитслужби про недоотримання сільською радою доходів у сумі 3 124 015,12 грн є необґрунтованим, оскільки відповідач не врахував особливого правового режиму передачі об`єктів водопостачання в оренду, фактичні обставини проведення сільською радою організаційно-технічної підготовки та вжиття заходів для передачі зазначеного майна в оренду.

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 16.06.2025 року №151520-15/2301-2025.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що спірна вимога прийнята за результатами проведеної відповідно до законодавства ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Маяківської сільської ради за період з 01.01.2022 по 31.12.2024.

Південний офіс Держаудитслужби вказав, що ревізією встановлено використання ТОВ «Маякиводоканал» водопровідних мереж, що перебувають на балансі сільської ради, без укладення договору оренди чи оформлення іншої правової підстави користування. За твердженням відповідача, внаслідок цього сільська рада не отримала доходів від використання комунального майна, а сума недоотриманих коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 становить 3 124 015,12 грн, що підтверджується розрахунками, наведеними в додатку 13 до акта ревізії.

Відповідач зазначив, що Закон України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» поширюється на відносини щодо передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів. Оскільки водопровідні мережі Маяківської сільської ради обліковувалися як окремі об`єкти основних засобів, а не як сформований цілісний майновий комплекс, відповідач вважає, що відповідні правовідносини регулюються загальними положеннями цивільного, господарського та іншого законодавства, у тому числі законодавством про оренду державного та комунального майна. При цьому посилання позивача на те, що сукупність водопровідних мереж може мати ознаки цілісного майнового комплексу, на думку відповідача, не спростовує встановленого факту їх використання без належних правових підстав.

Посилання позивача на введення воєнного стану відповідач вважає необґрунтованим, оскільки сам по собі воєнний стан не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку належного управління комунальним майном та оформлення правовідносин щодо його використання. Водночас відповідач звертає увагу, що рішення про визначення ТОВ «Маякиводоканал» виконавцем послуг було прийнято ще 18.11.2021, тоді як заходи щодо підготовки мереж до передачі в оренду розпочато лише у 2023 році, а станом на завершення ревізії договір оренди укладено не було.

Відповідач також зазначив, що вимога від 16.06.2025 року № 151520-15/2301-2025 винесена в межах наданих органу державного фінансового контролю повноважень та відповідно до Порядку проведення інспектування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550. На думку відповідача, пункт 3 вимоги містить чіткі та зрозумілі приписи щодо усунення виявленого порушення, зокрема забезпечення надходження недоотриманих коштів у сумі 3 124 015,12 грн, а у разі неможливості їх відшкодування у відповідному порядку — вжиття заходів щодо відшкодування втрат за рахунок винної особи.

Посилаючись на положення Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України та Порядку №550, відповідач наголосив, що орган державного фінансового контролю має право пред`являти підконтрольній установі обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень.

Разом із тим відповідач послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої вимога органу державного фінансового контролю є обов`язковою у частині усунення встановлених порушень, тоді як зазначення у вимозі суми збитків саме по собі не є способом їх примусового стягнення. Відшкодування таких збитків може здійснюватися добровільно або шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом, у межах якого і підлягають перевірці наявність збитків та правильність їх обчислення.

З огляду на викладене відповідач вважає пункт 3 спірної вимоги законним та обґрунтованим, прийнятим у межах компетенції Південного офісу Держаудитслужби, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Процесуальні дії та клопотання учасників процесу

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року позов залишено без руху.

Заявою від 10 червня 2026 року позивач усунув недоліки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області (вул. Європейська, буд. 99, с. Маяки, Одеський р-он, Одеська обл., 67654, код ЄДРПОУ 04377747) належним чином засвідчені копії доказів договорів та угод, на підставі яких ТОВ «Маякиводоканал» використовувало мережі водопостачання (2022-2024 р.), акти звірки та документи про оплату за використання комунального майна, протоколи засідань сесій та постійних комісій ради щодо питань оренди мереж за 2022-2024 р., Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, копії претензій та листування між сільською радою та ТОВ «Маякиводоканал» стосовно оформлення орендних відносин, розрахунки тарифів на водопостачання, подані ТОВ «Маякиводоканал» для погодження, із зазначенням структури витрат.

Витребувано у Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40477150) належним чином засвідчені копії доказів, детальний розрахунок суми збитків первинні дані, формули та нормативне обґрунтування методики розрахунку суми недоотриманих доходів у розмірі 3 124 015,12 грн., докази повноважень на визначення збитків, інформацію, що підтверджують належність водопровідних мереж до об`єктів, орендна плата за які підлягає нарахуванню саме у спосіб, визначений ДАСУ, матеріали інвентаризації, копії робочих документів аудиторів, на підставі яких зроблено висновок про те, що мережі є «цілісним майновим комплексом» або окремими об`єктами оренди, копію методики, згідно з якою проведено розрахунок недоотриманих доходів, із посиланням на нормативно-правові акти, чинні на період 2022-2024 років, матеріали ревізії (пояснення посадових осіб, службові записки), що доводять наявність вини конкретних осіб у тривалому неукладенні договору оренди.

29 червня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

29 червня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, відповідно до якої позивач надав до матеріалів справи витребувані документи.

29 червня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року заяву Південного офісу Держаудитслужби - задоволено частково.

Адміністративну справу за позовом Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Призначене перше судове засідання на 09 липня 2026 року о 10 год. 00 хв.

02 липня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

25 серпня 2026 року від позивача до суду надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача.

31 серпня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

01 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі.

21 вересня 2026 року від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

Станом на 25 вересня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що Південним офісом Держаудитслужби з 17.03.2025 року по 08.05.2025 року відповідно до п.1.8.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на I квартал 2025 року, на підставі направлень від 12.03.2025 року №№107, 108 та від 21.03.2025 року №130 виданих начальником Південного офісу Держаудитслужби Ставнійчуком О.П., проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року.

За результатами проведеного заходу державного фінансового контролю складено Акт від 15.05.2025 року №151520-11/79 про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року (далі – Акт ревізії від 15.05.2025 року № 151520-11/79), в якому, зокрема, зазначено, що в Маяківській сільській раді об`єкти водопостачання не сформовані в цілісний майновий комплекс, на обліку рахуються окремі ділянки водогонів, тому відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» відносини, які не врегульовані вимогами абз.1 ч.1 ст.2 цього Закону, регулюються Цивільним, господарським, земельним кодексами України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» іншими законодавчими актами» (абзац 7 аркушу 17 Акту ревізії).

На підставі Акту ревізії від 15.05.2025 року №151520-11/79 Південним офісом Держаудитслужби винесено Вимогу щодо усунення виявлених порушень №151520-15/2301-2025 від 16.06.2025 року, в якій, зокрема, зазначено, що на порушення вимог ст.179 Господарського кодексу України, ч.2 ст.2 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чч. 1, 5, 8, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, Маяківською сільською радою протягом періоду з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року недотримано доходів від використання ТОВ «Маякиводоканал» мереж водопостачання без укладання договору оренди, виходячи із балансової вартості водопровідних мереж в бухгалтерському обліку ради, на загальну суму 3 124 015,12 грн. Розрахунки наведено у додатку 13 до Акта.

У пункті 3 резолютивної частини Вимоги №151520-15/2301-2025 від 16.06.2025 року Держаудитслужба вимагає забезпечити надходження недоотриманих коштів на користь сільської ради від використання ТОВ «Маякиводоканал» комунального майна без укладання договору оренди мереж водопостачання на загальну суму 3 124 015, 12 грн., згідно з розрахунками наведеними у додатку 13 до акта відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України.

У випадку неможливості забезпечення відшкодування втрат у вищезгаданому порядку у зв`язку із відмовою у стягненні заборгованості у судовому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрат за рахунок винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України та ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Вважаючи вказаний пункт 3 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 16.06.2025 року № 151520-15/2301-2025 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права та висновки суду

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (далі Порядок №550).

Відповідно до п.2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За визначенням п.3 Порядку №550 акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Іншими словами, акт ревізії лише фіксує обставини, встановлені під час проведення ревізії і факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не порушує законодавство. Тобто, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, так як не спричиняє порушення прав для осіб робота (діяльність) яких перевірялася і не обов`язковим для виконання, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Згідно з пп.9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі - Положення №43), Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.п.45, 46 Порядку №550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Підпунктами 16, 23 п.6 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 50 Порядку №550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями підпунктів 7, 10, 13 ст.10 Закону України №2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2939-XII, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства, яка складається за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб`єктами господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, має відповідати змісту і формі адміністративного акта відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».

Вирішуючи питання чи може бути предметом перевірки спірна вимога в частині відшкодування збитків за позовом підконтрольної установи, суд зазначає таке.

Суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.03.2026 у справі №380/28636/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «Таким чином, Верховний Суд неодноразово зазначав про можливість оскарження вимоги органу державного фінансового контролю за позовом підконтрольної особи, у тому числі у випадку вказівки у вимозі на суму збитків, завданих фінансовими порушеннями, й необхідність їх відшкодування (повернення / стягнення), і Суд не вбачає підстав для відступу від такого висновку».

У тій же постанові Верховний Суд зазначив: «Отже, наведене в сукупності не виключає права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги у судовому порядку крізь призму критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України», а також: «Обґрунтованість, у силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом».

Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій посилалися на позицію, викладену у постановах від 30.07.2019 у справі №740/1005/18, від 28.02.2020 у справі №1340/5972/18, від 10.11.2022 у справі №826/12663/18, від 03.11.2023 у справі №160/13920/20, яка полягає у тому, що збитки та інші суми, що підлягають стягненню, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, але не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, і далі вказав: «Водночас Верховний Суд у постановах від 12.09.2024 у справі №380/26300/23, від 14.11.2024 у справі №380/12264/20 вже звертав увагу на те, що ці постанови не містять висновку про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень, за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході ревізії збитки».

Відповідач у цій справі обґрунтовує свої заперечення тим самим підходом, посилаючись на постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №160/8418/19, від 29.07.2019 у справі №400/2658/18, від 08.04.2020 у справі №809/504/17, від 02.04.2020 у справі №820/3534/20, від 12.02.2020 у справі №815/7325/13-а, від 02.07.2019 у справі №826/2525/15, від 21.11.2018 у справі №820/3534/17, від 20.02.2018 у справі №822/2087/17 та на постанову Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-436а14. Суд вважає, що наведений висновок Верховного Суду стосується цього підходу як такого, незалежно від того, в яких саме постановах його викладено.

У постанові від 15.01.2026 року у справі №260/1293/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «Тож задля правильного вирішення спору необхідно дослідити правову природу встановлених порушень. Без належного дослідження цього питання та встановлення вини підконтрольної установи (доведеність факту наявності порушення під час здійснення фінансово-господарської діяльності) неможливо надати оцінку правомірності вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків».

Наведені висновки суд визнає застосовними до спірних правовідносин, оскільки обставини справ, у яких їх сформульовано, є подібними до обставин цієї справи за предметом спору (вимога органу державного фінансового контролю щодо усунення виявлених порушень, яка зобов`язує забезпечити відшкодування збитків), за суб`єктним складом (підконтрольна установа та орган державного фінансового контролю) та за змістом правовідносин (реалізація органом владної управлінської функції з пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги).

Суд встановив, що спірна вимога № 151520-15/2301-2025 від 16.06.2025 року (п. 3), містить, зокрема припис забезпечити надходження недоотриманих коштів на користь сільської ради від використання ТОВ «Маякиводоканал» комунального майна без укладання договору оренди мереж водопостачання на загальну суму 3 124 015, 12 грн., згідно з розрахунками наведеними у додатку 13 до акта відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. За таких обставин, спірна вимога є актом індивідуальної дії, який породжує для позивача обов`язки, а тому суд перевіряє її по суті встановлених нею порушень.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що вимога може бути предметом судового контролю лише в частині дотримання процедури та законності її прийняття, оскільки воно не узгоджується з наведеними висновками Верховного Суду, а порядок оскарження, за якого правильність обчислення розміру збитків перевіряється судом у справі за позовом органу державного фінансового контролю, підлягає застосуванню тоді, коли підконтрольна установа вимогу по суті встановлених порушень не оскаржувала.

У цій справі позивач подав заперечення на акт ревізії та звернувся до суду саме через незгоду з висновками відповідача про наявність порушення.

Вирішуючи спір по суті встановленого відповідачем порушення, суд виходить з такого.

Як вбачається з Акту ревізії від 15.05.2025 року № 151520-11/79, ревізією використання комунального майна, а саме водопровідних мереж, розташованих на території Маяківської сільської територіальної громади, встановлено наступне.

У зв`язку з призупиненням ТОВ «Інфоксводоканал» надання послуг з водопостачання, рішенням позачергової сесії Маяківської сільської ради від 28.10.2021 року №19/1-VIII «Про затвердження умов проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське», прийняте рішення оголосити конкурс із визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське Маяківської сільської ради.

Також рішенням сесії затверджені Умови визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання, затверджена конкурсна документація щодо надання послуг з централізованого водопостачання та затверджено склад конкурсної комісії з проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське.

Оголошення про проведення конкурсу розміщене у засобах масової інформації від 30 жовтня 2021 року, де зазначено, що кінцевий строк подання документів – до 15.11.2021 року.

На участь в конкурсі надійшла одна заява від ТОВ «Маякиводоканал» з копіями: Статуту, затвердженого протоколом установчих зборів засновників від 29.09.2021 № 01/09/21; виписки з ЄДРПОУ від 01.10.2021; ліцензії Одеської обласної державної адміністрації на проведення послуг з центрального водопостачання від 12.10.2021 № 1022/од-2021; розрахунку тарифу на послуги водопостачання ТОВ «Маякиводоканал» з річним обсягом водоспоживання 242 085,89 м. куб. вартістю одного м. куб. водопостачання для населення у розмірі 16,50 грн, для бюджетних установ – 17,40 грн та для юридичних осіб – 18,30 гривень; довідка щодо загальної чисельності працівників згідно штатного розпису (9 штатних одиниць). Підприємство зареєстроване за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Преображенська, 58.

Протоколом засідання конкурсної комісії з визначення переможця конкурсу з виконання послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське Маяківської сільської територіальної громади від 16.11.2021 року №1 передано на розгляд сесії Маяківської сільської ради з пропозицією затвердження виконавця послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське – ТОВ «Маякиводоканал».

Рішенням сесії від 18.11.2021 року №20/7-VIII «Про визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське» визначено ТОВ «Маякиводоканал» виконавцем послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське» з 18.11.2021 року.

Як зазначає відповідач, станом на 01.01.2022 року на балансі Маяківської сільської ради обліковувалися водопровідні мережі протяжністю 11 848 метрів балансовою вартістю 5 845 522,66 грн, а саме: за місцезнаходженням в с. Маяки: по вулиці Садова, Тракторна, Пушкіна, Овсетяна протяжністю 2 150 м; по вул. Гагаріна протяжністю 2 030 м; по вул. Садова, Степова, Булавіна, Богачова, Мельнична (частково) протяжністю 3 950 м; по вул. Овсетяна, Богачова, Рад. армії протяжністю 1 118 м; по вул. Леніна протяжністю 1 930 м; по вул. Богачова протяжністю 670 метрів.

У той же час, станом на 01.01.2022 року частина водопровідних мереж, що знаходиться на території с. Надлиманське обліковувалася на балансі комунального підприємства «Наше село» загальною протяжністю 7 600 м балансовою вартістю 668 436,42 грн, та відповідно до рішення сесії від 24.10.2023 № 61/9-VІІІ, були передані на баланс Маяківської сільської ради (акт приймання-передачі від 24 жовтня 2023 року).

Також, Управлінням містобудування, архітектури, землевпорядкування, екології, житлово-комунального господарства та комунальної власності Маяківської сільської ради були виконані роботи з капітального ремонту по об`єкту «Капітальний ремонт водопровідних мереж по вул. Шевченко, Тихій, Біляїва в с. Маяки Біляївського району Одеської області» вартістю 933 852,42 гривні та по об`єкту «Капітальний ремонт підводного водопроводу до с. Надлиманське, Овідіопольського району Одеської області» вартістю 644 037,83 грн, які, відповідно до рішення сесії від 24.10.2023 № 61/10-VІІІ та Акту приймання-передачі від 24 жовтня 2023 року, передані на баланс Маяківської сільської ради.

Відповідно до рішення сесії від 22.08.2024 року №74/19-VІІІ «Про повернення майна із господарського відання, переданого КП «Наше село» та Акта приймання передачі від 22.08.2024 на баланс Маяківської сільської ради з балансу КП «Наше село» передана водопровідна мережа протяжністю 2 863 м балансовою вартістю 46 231,00 гривень.

Таким чином, станом на 01.12.2024 року на балансі Маяківської сільської ради обліковувалися водопровідні мережі, що знаходяться на території сіл Маяки та Надлиманське, протяжністю 24 900 м балансовою вартістю 8 127 726,98 гривень.

При цьому відповідач зазначає, що відповідно до абз.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (далі – Закон № 2624-VІ), сфера дії цього Закону поширюється на відносини, пов`язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності.

Як вказує відповідач у Акті ревізії, в Маяківській сільській раді об`єкти водопостачання не сформовані в цілісний майновий комплекс, на обліку рахуються окремі ділянки водогонів, тому відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» відносини, які не врегульовані вимогами абз.1 ч.1 ст.2 цього Закону, регулюються Цивільним, Господарським, Земельним кодексами України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» іншими законодавчими актами.

Відтак відповідач вважає, що надаючи послуги з централізованого водопостачання та будучи виконавцем послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське, ТОВ «Маякиводоканал» фактично з 18.11.2021 року використовує для своєї діяльності водопровідні мережі, які обліковуються на балансі Маяківської сільської ради, без оформлення будь-яких правових підстав, внаслідок чого бюджет не отримував доходів.

Таким чином, Актом ревізії встановлено, що на порушення ст.179 Господарського кодексу України (чинного на час проведення ревізії), ч.2 ст.2 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», ст.16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чч. 1, 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. №228, Маяківською сільською радою протягом періоду з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року недоотримано доходів від використання ТОВ «Маякиводоканал» мереж водопостачання без укладання договору оренди, виходячи з балансової вартості водопровідних мереж в бухгалтерському обліку ради, на загальну суму 3 124 015,12 гривень, відносно чого суд зазначає наступне.

Так відповідно до абзацу 17 пункту 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об`єктами оренди зокрема, об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов`язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, крім випадків, передбачених законодавством.

Враховуючи зазначене, передача водопровідних мереж має відбуватися у відповідності до Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальної власності».

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що для цілей цього Закону термін «об`єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення» вживається у такому значенні: цілісні майнові комплекси, системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла, а також майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у зазначених сферах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» єдиний майновий комплекс – активи, які сукупно забезпечують здатність суб`єкта господарювання здійснювати господарську діяльність або нарощувати присутність на ринку в економічно доцільні строки, зокрема рухоме майно (устаткування, інвентар, сировина, продукція тощо), нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 року № 1954, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.01.2011 за № 109/18847, цілісний майновий комплекс – об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній основі.

Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об`єкти.

Відповідно до бухгалтерської довідки Маяківської сільської ради від 20.07.2023 року №988-04.3-07 майно, балансоутримувачем якого є Маяківська сільська рада, управління містобудування, архітектури, землевпорядкування, екології, житлово-комунального господарства та комунальної власності Маяківської сільської територіальної громади, а саме: водопровідна мережа 0,8 км (водогін) с. Надлиманське; водопровідна мережа 5,4 км (вул. Б. Хмельницького с. Надлиманське; водопровідна мережа 3 км с. Надлиманське; водопровідна мережа 1,6 км с. Надлиманське; водопровідна мережа 0,5 км с. Надлиманське; водопровідна мережа 0,9 км с. Надлиманське; водопровідна мережа 1 км с. Надлиманське; водопровідна мережа 2 км с. Маяки; водопровідна мережа 1,118 км с. Маяки; водопровідна мережа 1,930 км с. Маяки; водопровідна мережа 0,67 км с. Маяки.

Відтак сукупність мереж становить об`єкт централізованого водопостачання у розумінні Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальної власності»№2624-VI, оскільки саме законодавче визначення охоплює системи цілісних майнових комплексів, достатні для самостійного здійснення діяльності.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що передача зовнішніх водопровідно-каналізаційних мереж та споруд мала відбуватися у відповідності до Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальної власності».

Відтак суд зазначає, що сформований сільською радою об`єкт - мережі водопостачання сіл Маяки та Надлиманське - за своїм функціональним призначенням, складом і способом використання є об`єктом централізованого водопостачання, для передачі якого закон передбачає спеціальну процедуру.

Як встановлено судом, з метою належного забезпечення постачання питної води, сільською радою у встановленому Законодавством Порядку, проведено конкурс на визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання в селах Маяки та Надлиманське, переможцем визначено ТОВ «Маякиводоканал», з 18.11.2021 року.

Водопровідні мережі які перебувають у комунальній власності, сільська рада має право надати в оренду у порядку встановленому Законом.

При цьому не можна застосовувати у цьому випадку лише вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки ч. 6 ст. 2 зокрема визначено, що відносини оренди об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

На території сіл Маяки та Надлиманське, наявні мережі водопостачання загальною протяжністю 11848 м., які перебували на балансі сільської ради станом на 2021 рік, балансова первісна вартість 5 845 522, 66 грн.

Станом на 2023 рік на балансі сільської ради перебували мережі водопостачання загальною протяжністю 21448 м, балансова первісна вартість 7 706 629, 08 грн.

Крім того, як зазначив позивач, наявні водопровідні мережі орієнтовною довжиною 29000 м., які не перебували на балансі сільської ради, відомості про діаметр труб та наявність запірних механізмів, тощо, в сільській раді відсутня.

На балансі сільської ради станом на 2023 рік рахувалось приблизно 42% водопровідних мереж сіл Маяки та Надлиманське, а майже 60% на балансі не перебувало.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (далі – Закон України № 2624-VІ) передбачено, що рішення про передачу в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, приймають стосовно об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, – відповідні сільські, селищні, міські ради.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 21.10.2010 року № 2624-VІ «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» передбачено, що передача об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, в оренду здійснюється за ініціативою фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до Закону, або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад чи місцевих органів виконавчої влади.

У разі прийняття відповідною радою рішення про пропозицію передачі в оренду об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об`єкта до передачі в оренду (ч. 4 ст. 5 Закону України № 2624-VІ).

Судом встановлено, що керуючись статтями 3, 5, 6 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», Маяківською сільською радою рішенням сесії від 24.08.2023 року №59/10-VІІІ «Про погодження пропозиції передачі в оренду об`єкта у сфері водопостачання, що перебуває у комунальній власності Маяківської сільської територіальної громади (мережі водопостачання сіл Маяки та Надлиманське)» погоджено пропозицію Виконавчого комітету Маяківської сільської ради від 24.08.2023 року № 18/10-2023 щодо передачі в оренду об`єкта у сфері водопостачання, що перебуває у комунальній власності Маяківської сільської територіальної громади (мережі водопостачання сіл Маяки та Надлиманське).

Пунктом 2 рішення сесії зазначено, що фінансово-господарському відділу Маяківської сільської ради, Управлінню містобудування, архітектури, землевпорядкування, екології, житлово-комунального господарства та комунальної власності Маяківської сільської ради та Комунальному підприємству «Наше село» необхідно здійснити організаційно-технічну підготовку об`єкта водопостачання до передачі в оренду в термін до дванадцяти місяців.

Керуючись вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України № 2624-VІ, в якому зазначено, що у строк, визначений відповідною радою, але не більш як протягом дванадцяти місяців з дати прийняття нею рішення про передачу в оренду об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, орган, уповноважений управляти комунальним майном, спільно з органом (підприємством), у господарському віданні або оперативному управлінні якого перебуває такий об`єкт, здійснює його організаційно-технічну підготовку до передачі в оренду. За погодженням з відповідною радою зазначений строк може бути продовжено. Організаційно-технічна підготовка об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду включає: проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об`єкта; порядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо такого об`єкта; визначення вартості об`єкта шляхом здійснення незалежної оцінки, при цьому видом вартості визначається ринкова вартість. Оцінка об`єкта, який передається в оренду чи концесію, здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі прийняття радою рішення про пропозицію передачі в оренду об`єкта у сфері водопостачання, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об`єкта до передачі в оренду. Після завершення такої підготовки оголошують конкурс на право отримання об`єкта в оренду.

Тобто для передачі в оренду об`єкта водопостачання треба здійснити послідовні дії передбачені ч. 2, 3, 4 ст. 6 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Судом встановлено, що рішенням сесії від 22.08.2024 року №74/19-VІІІ «Про продовження організаційно-технічної підготовки до передачі в оренду об`єкта у сфері водопостачання, що перебуває у комунальній власності Маяківської сільської територіальної громади (мережі водопостачання сіл Маяки та Надлиманське)» продовжено організаційно-технічну підготовку до передачі в оренду об`єкта у сфері водопостачання, що перебуває у комунальній власності Маяківської сільської територіальної громади (мережі водопостачання сіл Маяки та Надлиманське) ще на дванадцять місяців, які уже були передбачені рішенням сесії від 24.08.2023 року № 59/10-VІІІ.

В подальшому сільська рада вирішувала питання, щодо погодження з Одеською районною державною адміністрацією та Одеською обласною державною адміністрацією, зокрема здійснення закупівлі «Інвентаризація мереж водопостачання сіл Маяки та Надлиманське», «Визначення ринкової вартості об`єкту оренди» та подальшого проведення конкурсу.

Сільською радою 02.08.2024 року оголошено закупівлю ДК 021:2015: 71240000-2 — Архітектурні, інженерні та планувальні послуги («Послуги з технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів об`єктів нерухомого майна: водопровідні мережі сіл Маяки та Надлиманське Одеського району Одеської області»), Ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-02-001574-a.

22.08.2024 року Маяківською сільською радою прийнято рішення № 74/31-VIII «Про внесення змін до рішення сесії Маяківської сільської ради від 08.12.2023 року № 64/16- VIII «Про Бюджет Маяківської сільської територіальної громади на 2024 рік», яким зокрема передбачені витрати на проведення технічної інвентаризації на об`єктах нерухомого майна комунальної власності.

За результатами проведеної закупівлі Ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-02- 001574-a, 03.09.2024 р. укладено договір № 51, за умовами договору строк надання послуги до 01.10.2024 року.

В подальшому, сільською радою вживались заходи із визначення ринкової вартості об`єкта оренди, та на виконання вимог законодавства, погодження з Мінрегіоном конкурсної документації, проведення конкурсу, затвердження результатів конкурсного відбору сесією сільської ради та укладання договору.

У зв`язку із тим, що внесення змін до місцевого бюджету, проведення відкритих торгів із закупівлі послуг, інвентаризація водопровідних мереж, визначення ринкової вартості об`єкта оренди, погодження із Мінрегіоном, проведення конкурсу, з урахуванням вирішення пріоритетних завдань спрямованих на відсіч збройної агресії, зайняло тривалий час тому сільська рада лише у 08.12.2025 року за результатом організаційно підготовчих дій та проведеного конкурсу визначила переможця.

Як встановлено судом, на час завершення ревізії сільська рада перебувала на стадії погодження із Мінрегіоном конкурсної документації.

В подальшому рішенням сесії затверджена конкурсна документація проведено конкурс та за результатом проведення конкурсу з переможцем мав бути укладений договір оренди.

Нарізі договір оренди не укладено у зв`язку із не прийняттям рішення сільської ради про затвердження остаточної редакції договору.

23.02.2026 року прийнято рішення про відмову у схваленні остаточної редакції договору оренди у сфері водопостачання, що перебуває у комунальній власності (мережі сіл Маяки та Надлиманське), яке оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду (справа № 420/7935/26).

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що відповідачем безпідставно ігнорується вимога абзацу 17 пункту 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якого не можуть бути об`єктами оренди зокрема, об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов`язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, крім випадків, передбачених законодавством.

Враховуючи зазначене, передача водопровідних мереж має відбуватися у відповідності до Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальної власності».

Відтак твердження відповідача, про встановлені порушення під час ревізії щодо комунального майна, а саме водопровідних мереж розташованих на території Маяківської сільської територіальної громади, із висновком (в Маяківській сільській раді об`єкти водопостачання не сформовані в цілісний майновий комплекс, на обліку рахуються окремі ділянки водогонів, тому відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» відносини, які не врегульовані вимогами абз. 1 ч. 1 ст. 2 цього Закону, регулюються Цивільним, Господарським, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» іншими законодавчими актами – суперечить абзацу 17 пункту 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Виходячи з позиції Відповідача, сільська рада мала передати в оренду окремі ділянки водопровідних мереж які перебували на балансі, керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та укласти договір оренди. В подальшому здійснити інвентаризацію водопровідних мереж сформувати його як єдину мережу, цілісний майновий комплекс, (при цьому частина водопровідних мереж вже перебуватиме в оренді), організувати та провести процедуру передачі в оренду об`єкта водопостачання на підставі аукціону.

Як встановлено судом вище, частини водопровідних мереж які перебували на балансі фізично не відокремлені від загальної мережі та їх неможливо використовувати як самостійний об`єкт цивільних прав, вони були частинами водопровідних мереж сіл Маяки та Надлиманське, зазначене підтверджується проведеною інвентаризацією здійснену на виконання вимог Антимонопольного комітету в рамках заходів підготовки об`єкта водопостачання для передачі в оренду в порядку встановленому Законом України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

З огляду на обставини які склалися у жовтні 2021 року, після припинення ТОВ «Інфоксводоканал» постачання питної води, сільська рада вжила необхідні заходи в порядку встановленому законодавством, спрямовані на недопущення виникнення надзвичайної ситуації (припинення водопостачання питної води). Організувала та провела конкурс із визначення постачальника питної води. Визначення постачальника питної води на місцевому рівні (для надання послуг з централізованого водопостачання) регулюється нормами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З огляду на викладене, судом встановлено, що в ході підготовки об`єкта у сфері водопостачання зокрема було прийнято рішення «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати на майно, що перебуває в комунальній власності Маяківської сільської територіальної громади в особі Маяківської сільської ради, та пропорції її розподілу».

Зазначеним рішенням (пункт 11 Методики), встановлено розмір плати за окреме індивідуально визначене майно у розмірі 1%, у порівнянні з попереднім рішенням № 15/7 -VIII від 19.08.2021 року «Про затвердження Положення про оренду комунального майна Маяківської сільської територіальної громади» - розмір плати за окреме індивідуально визначене майно зменшено з 12% до 1%.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що твердження відповідача про недоотримання доходів від використання ТОВ «Маякиводоканал» мереж водопостачання без укладання договору оренди, виходячи з балансової вартості водопровідних мереж в бухгалтерському обліку ради, на загальну суму 3 124 015, 12 грн. суперечить вимогам законодавства та інтересам мешканців територіальної громади.

Крім того у відзиві на позовну заяву Південний офіс Держаудитслужби зазначає, що детальний розрахунок суми недоотриманих доходів у розмірі 3 124 015,12 грн здійснено відповідно до пунктів 6– 7 Методики розрахунку орендної плати за майно, яке належить до комунальної власності Маяківської сільської територіальної громади, затвердженої рішенням Маяківської сільської ради від 19.08.2021 № 15/7- VIII (далі — Методика).

Разом із тим наведене твердження Відповідача не узгоджується ані зі змістом самої Методики, ані з фактичними вихідними даними, використаними Південним офісом Держаудитслужби під час здійснення відповідного розрахунку.

Так, пунктом 6 Методики передбачено, що у разі оренди нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна розмір річної орендної плати визначається за відповідною формулою, одним із обов`язкових елементів якої є вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки (без урахування податку на додану вартість). Поняття незалежної оцінки має самостійне нормативне значення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна є процесом визначення його вартості на дату оцінки за встановленою нормативно-правовими актами процедурою та є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

При цьому незалежною оцінкою майна є оцінка, проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Отже, незалежна оцінка не є бухгалтерським показником, який може бути автоматично взятий із даних бухгалтерського обліку балансоутримувача. Вона передбачає здійснення спеціальної процедури оцінки уповноваженим суб`єктом оціночної діяльності та визначення вартості майна станом на відповідну дату.

Натомість балансова вартість майна має інше функціональне та правове призначення. Так, ч.1 ст.8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати.

Водночас цією ж статтею окремо врегульовано визначення ринкової (оціночної) вартості об`єкта оренди: така вартість визначається на замовлення балансоутримувача, а її визначення здійснюється відповідно до Методики оцінки майна.

Таким чином, на рівні Закону України «Про оренду державного та комунального майна» законодавець розмежовує: балансову вартість об`єкта оренди, яка використовується у прямо передбачених законом випадках, зокрема для визначення стартової орендної плати та ринкову (оціночну) вартість, яка встановлюється в результаті проведення відповідної оцінки майна.

Це не тотожні показники і вони не можуть довільно підміняти один одного.

Більше того, сам Закон України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає випадки, коли балансова вартість об`єкта взагалі не може бути безумовно використана без додаткового визначення його вартості.

Зокрема, ст.8 вищевказаного Закону встановлені спеціальні правила щодо переоцінки об`єкта у разі відсутності балансової вартості, нульової залишкової балансової вартості або коли залишкова балансова вартість становить менше 10 відсотків його первісної балансової вартості.

Водночас у відзиві Відповідач посилається на положення Методики, відповідно до якої вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, що передує даті визначення стартової орендної плати.

Однак таке посилання не підтверджує правильність здійсненого розрахунку.

Відповідач фактично поєднав положення Методики, які регулюють різні правовідносини та різні механізми розрахунку.

З одного боку, Південний офіс Держаудитслужби стверджує, що розрахунок суми недоотриманих доходів здійснений за пунктами 6-7 Методики. Проте п. 6 прямо передбачає використання у відповідній формулі вартості орендованого майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки.

З іншого боку, фактично для розрахунку Відповідачем використано балансову вартість майна, тобто інший показник, який Методика пов`язує із визначенням стартової орендної плати.

При цьому пункт 7 Методики не встановлює іншого або альтернативного порядку визначення вартості об`єкта оренди. Зазначений пункт регулює виключно порядок визначення розміру орендної плати за базовий місяць виходячи з розміру річної орендної плати, попередньо визначеної відповідно до пункту 6 Методики.

Отже, застосування пунктів 6-7 Методики є послідовним розрахунковим механізмом, у якому визначення річної орендної плати передує визначенню місячної орендної плати.

Відповідно, вартість майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, є вихідною величиною для всього подальшого розрахунку орендної плати за пунктами 6-7 Методики.

Водночас Південним офісом Держаудитслужби незалежна оцінка відповідного майна не проводилася та її результати при здійсненні розрахунку не використовувалися.

Натомість у якості вихідної величини Відповідач використав балансову вартість майна, яка пунктом 6 Методики для відповідного розрахунку не передбачена.

Таким чином, Відповідач, посилаючись на застосування пунктів 6-7 Методики, фактично змінив одну з прямо передбачених Методикою складових формули, замінивши вартість майна, визначену шляхом незалежної оцінки, його балансовою вартістю.

З огляду на викладене, суд вважає, що позиція Відповідача містить внутрішню суперечність: нормативною підставою розрахунку названо положення, які вимагають застосування незалежної оцінки майна, тоді як фактично розрахунок здійснено виходячи з балансової вартості майна.

Отже, використання Південним офісом Держаудитслужби при визначенні суми недоотриманих доходів саме балансової вартості водопровідних мереж без проведення незалежної оцінки не відповідає наведеному відповідачем механізму розрахунку, передбаченому пунктами 6-7 Методики.

При цьому суд враховує, що балансова вартість майна та його вартість, визначена шляхом незалежної оцінки, є різними за своїм правовим та економічним змістом показниками, а тому їх довільна заміна під час розрахунку орендної плати не допускається.

Більше того, матеріали справи не містять доказів проведення незалежної оцінки водопровідних мереж станом на період, за який відповідачем визначено суму недоотриманих доходів, а відтак відсутні передбачені застосованою відповідачем Методикою вихідні дані, необхідні для достовірного визначення розміру орендної плати.

Суд також звертає увагу, що розрахунок відповідача охоплює період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року, тоді як склад та вартість водопровідних мереж, що перебували на балансі Маяківської сільської ради, протягом цього періоду змінювалися.

Зокрема, частина водопровідних мереж, які перебували на балансі КП «Наше село», була передана на баланс Маяківської сільської ради лише 24.10.2023 року, а інша частина - 22.08.2024 року. Аналогічно, окремі об`єкти, створені внаслідок виконання робіт з капітального ремонту, були передані на баланс сільської ради у 2023 році.

Таким чином, визначення єдиної суми недоотриманих доходів за весь період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року виходячи із балансової вартості мереж, яка сформувалася станом на більш пізню дату, саме по собі не підтверджує факту та розміру недоотриманих доходів за кожен відповідний період.

Матеріали ревізії не містять належного обґрунтування того, яка саме частина водопровідних мереж перебувала у комунальній власності та на балансі Маяківської сільської ради у кожному з періодів, за які здійснено нарахування, а також яким чином визначено вартість відповідного майна для цілей розрахунку орендної плати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що визначена відповідачем сума недоотриманих доходів у розмірі 3 124 015,12 грн не підтверджена належними та достатніми доказами і не може вважатися достовірно встановленим розміром майнових втрат територіальної громади.

При цьому сама по собі обставина користування ТОВ «Маякиводоканал» водопровідними мережами без укладеного договору оренди не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку належного правового оформлення користування комунальним майном. Водночас для покладення на Маяківську сільську раду обов`язку забезпечити надходження конкретно визначеної суми недоотриманих коштів відповідач мав установити не лише факт відсутності договору, а й належні правові підстави для визначення відповідного платежу, період його нарахування, склад майна, щодо якого такий платіж нараховується, та достовірний розмір такого платежу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Маяківської сільської ради від 24.08.2023 року №59/10-VIII було погоджено пропозицію щодо передачі в оренду об`єкта у сфері водопостачання — мереж водопостачання сіл Маяки та Надлиманське, після чого сільською радою здійснювалися передбачені спеціальним законодавством організаційно-технічні заходи з підготовки відповідного об`єкта до передачі в оренду.

Зазначені обставини мають істотне значення для оцінки висновків ревізії, оскільки на дату її завершення - 08.05.2025 року - строк організаційно-технічної підготовки об`єкта, продовжений рішенням Маяківської сільської ради від 22.08.2024 року №74/19-VIII, відповідно до встановлених судом обставин не закінчився.

Отже, висновок відповідача про те, що сільська рада протягом усього періоду з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року допустила використання комунального майна без належного правового оформлення та внаслідок цього недоотримала саме 3 124 015,12 грн доходів, не враховує встановленої законом спеціальної процедури передачі об`єкта водопостачання в оренду, фактичних дій сільської ради щодо реалізації цієї процедури, зміни складу майна протягом перевірюваного періоду та відсутності належно визначеної вартості об`єкта для цілей розрахунку орендної плати.

Таким чином, суд вважає, що покладений в основу пункту 3 вимоги висновок про недоотримання Маяківською сільською радою 3 124 015,12 грн доходів є недостатньо обґрунтованим як щодо правової підстави його визначення, так і щодо його розміру.

Відповідно, вимога відповідача в частині пункту 3, якою на позивача покладено обов`язок забезпечити надходження зазначеної суми коштів, не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню в цій частині.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункту вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 3328 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункту вимоги – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 Вимоги щодо усунення виявлених порушень Південного офісу Держаудитслужби від 16.06.2025 року № 151520-15/2301-2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби на користь Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби суму сплаченого судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп. (три тисячі триста двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області (вул. Європейська, буд. 99, с. Маяки, Одеський р-он, Одеська обл., 67654, код ЄДРПОУ 04377747).

Відповідач: Південний офіс Держаудитслужби (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40477150).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25 вересня 2026 року.

Суддя С.О. Cтефанов