Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №640/6354/20 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 рокусправа № 640/6354/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши адміністративний справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд.4В, ЄДРПОУ 40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

встановив:

На розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , у якій просить суд: зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прописаного за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самочинно надбудовані другий та третій поверхи над гаражними боксами № № 256, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 452, 453 на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2020 року позовну заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 прийнято до провадження та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року зупинено провадження у справі № 640/6354/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16538/20.

Відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 справу №640/5354/20 передано Львівському окружному адміністративному суду.

30 січня 2025 року адміністративна справа №640/5354/20 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого – суддю Брильовського Р.М.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/5354/20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_3 , 329, 388, 451, 452, 453 у Голосіївському районі міста Києва. На підставі звернення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.07.2019 № 100-10819, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_4 . За результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 11.09.2019, та враховуючи виявлені порушення видано ОСОБА_1 обов`язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2019, з вимогою усунути допущені порушення у термін до 11.11.2019 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.09.2019 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень. На підставі перевірки виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт виданих Департаментом від 11.09.2019, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_4 . За результатами перевірки встановлено, що «на об`єкті будівництва за вищезазначеною адресою будівельні роботи не проводяться, однак враховуючи надані документи встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 не виконано вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2019». Оскільки вимоги приписів не виконанні, Департамент звертається з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві зазначає, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах законодавства України, суперечать принципам розумності з міркувань способу їх застосування; вимоги Позивача не підтверджені належними доказами задля застосування судом крайнього заходу у вигляді руйнування об`єкту нерухомого майна шляхом його знесення. Вимоги позовної заяви не ґрунтуються на принципах диспозитивності адміністративного судочинства, факти наведені Позивачем висвітлені неналежним чином, а доводи - не підтверджені доказами і тому позовна заява не підлягає задоволенню. Вказує, що наказ про проведення позапланової перевірки на предмет дотримання саме Відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Позивачем не приймався взагалі. Стверджує, що проведення суб`єктом владних повноважень первинної перевірки без кореспондуючого з особою Відповідача наказу взагалі та проведення повторної позапланової перевірки відповідно до направлення від 10.09.2019р. б/н на підставі листа Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 16.07.19р. №100-108.19 (який був підставою для проведення попередньої перевірки) є протиправними та такими, що порушили права та законні інтереси Відповідача. Вказує, що у службовій записці від 10.09.2019 заступник директора ДАБК п.Т. Попчук звертаєтався до директора ДАБК за дозволом для продовження строку проведення перевірки на два робочі дні з 10.09.2019 до 11.09.2019. З наведеного вбачається, що Позивач вважає перевірку з 10.09.2019 до 11.09.2019 не новим заходом державного архітектурно-будівельного контролю, як це є насправді, а «безмежним заходом у часі» тобто продовженням попередньої перевірки. Зазначений підхід до строків проведення та порядку продовження перевірок суб`єктів містобудування не ґрунтується на приписах чинного законодавства. Стверджує, що при проведенні Позивачем позапланових перевірок суб`єкта містобудування ОСОБА_1 порушено порядок продовження таких перевірок, та відповідно повторно проведено перевірку за фактом, що був підставою для проведення попередньої перевірки, що в свою чергу є протиправним. Позивачем було неправомірно оформлено нове направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н від 16.12.2019 р. із строком дії 16.12- 17.12.2020 р. та 17.12.2020 р. складено акт перевірки. Направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н від 28.11.2019 ні Відповідач, ні його представник не отримували. Стверджує, що ОСОБА_1 не ухилявся від отримання тих чи інших документів від контролюючих органів та не ухилявся від подання всіх витребуваних документів, які надають право на будівельні роботи до Відповідача. Зазначає, що підстави для проведення позапланових перевірок ОСОБА_1 на об`єкті будівництва: реконструкція гаражних боксів №388, 451, 452, 453, 256, 329, розташованих по вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва відсутні, суб`єктом владних повноважень порушено порядок проведення таких перевірок, не враховано вчинені Відповідачем дії щодо виконання вимог приписів, та відповідно вимога про знесення об`єкту самочинного будівництва є передчасною. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2026 року поновлено провадження у справі № 640/6354/20.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відносини у сфері містобудування, містобудівної, архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038) у частині першій статті 41 визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно з частиною другою статті 41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні чинним є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі – Порядок №553). Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абз . 2 ч. 1 ст. 41 Закону №3038 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Згідно з пунктами а) та б) ч. 3 ст. 41 Закону №3038 та п.п 3 п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

Відповідно до абз. 16 ча. 1 ст.41 Закону №3038 та абз. 4 п. 11 Порядку № 553 підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону №3038 у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Форма припису про зупинення виконання підготовчих і будівельних робіт, що виконуються без набуття права на їх виконання є затвердженою згідно з абз. 5 п. 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства № 240 від 15.05.2012 у чинній редакції від 26.04.2019 згідно з наказом № 74 від 21.03.2019.

Відповідно до п.п. 16, 17, 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Суд встановив, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі-Департамент) не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: вул. Академіка Заболотного, 5 гаражні бокси № № 256, 329, 388, 451, 452, 453 у Голосіївському районі міста Києва.

На підставі звернення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.07.2019 № 100-10819, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі міста Києва.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що «гаражний бокс № НОМЕР_5 на АДРЕСА_4 площею - 37,20 кв.м., розташований в ГБК «Киянка» належить ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 10.07.2019 (довідка від 05.09.2019 № 4/09-19). Гаражний бокс № 329 на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва площею - 35,50 кв.м. (з яких гараж складає 17,9 кв.м., підвал (підсобна 8,7 кв.м. та підсобна 8,9 кв.м.) - 17,6 кв.м.), розташований в ГБК «Киянка» належить ОСОБА_1 , згідно договору купівлі- продажу від 17.07.2019 (довідка від 05.09.2019 № 5/09-19). Гаражні бокси № № 388, 451, 452, 453 площею - 112,3 кв.м. на АДРЕСА_4 в ГБК «Киянка» побудовані господарським способом та прийнятті в експлуатацію 25.09.2007 (розпорядження Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації «Про затвердження Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом другої черги (пускові комплекси №№ 1-9) об`єкта «Кооперативна крита автостоянка для легкових автомобілів на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва» від 25.09.2007 № 1174) належать ОСОБА_1 , який є членом ГБК «Киянка», згідно з рішенням загальних зборів членів ГБК, протокол № 1 від 19. XII. 1991. Відповідно наданого технічного паспорту на гараж № № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ГБК «Киянка» на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва, виготовлений ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 002 736) від 25.07.2019 № 32 7/19 загальна площа - 330,1 кв.м. Відповідно наданого технічного паспорту на гараж №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_2 ГБК «Киянка» на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва, виготовлений ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 002736) від 25.07.2019 № 328/19 загальна площа -151,6 кв.м.

За результатом виїзду на місце посадової особи Департаменту встановлено, що замовником будівництва, ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи із надбудовою другого та третього поверху над гаражними боксами № № 256, НОМЕР_2 , 388, 451, НОМЕР_6 , 453: без документа, який надає право на виконання будівельних робіт; без отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які є необхідні; без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації.

За результатами проведеної перевірки та відповідно до підпунктів 16, 17 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 11.09.2019, та враховуючи виявлені порушення видано ОСОБА_1 обов`язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2019, з вимогою усунути допущені порушення у термін до 11.11.2019 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.09.2019 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень.

У подальшому відповідно до статті 41 Закону та Порядку № 553 на підставі перевірки виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт виданих Департаментом від 11.09.2019 згідно з направленням для проведення планового (позапланового) заходу від 28.11.2019 № б/н та від 16.12.2019 № б/н посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_4 .

За результатами перевірки встановлено, що «на об`єкті будівництва за вищезазначеною адресою будівельні роботи не проводяться, однак враховуючи надані документи встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 не виконано вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2019».

Оскільки вимоги приписів не виконані, Департамент звернувся з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування.

Разом з тим, суд встановив, що ОСОБА_1 оскаржив до суду припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2019, з вимогою усунути допущені порушення у термін до 11.11.2019 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.09.2019 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 1.07.2026 у справі № 640/16538/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 визнано протиправними та скасувати приписи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2019 року: про зупинення підготовчих та будівельних робіт; про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі №640/16538/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 1.07.2026 у справі № 640/16538/20 визнано протиправними та скасовано приписи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2019 року: про зупинення підготовчих та будівельних робіт; про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які стали підставою для звернення Департаменту до суду, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ухвалюючи вказане судове рішення, суд також керується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно надбудовані другий та третій поверхи над гаражними боксами № № 256, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 452, 453 на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі міста Києва, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович