Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №340/4854/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4854/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – позивач), звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо не проведення перерахунку і не виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 21.04.2025 року по 14.06.2026 року включно, в частині надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням стажу служби ОСОБА_1 у податковій міліції у період з 02 липня 2007 року по 05 жовтня 2021 року включно;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції з 21.04.2025 року провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 21.04.2025 року по 14.06.2026 року включно, в частині надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням стажу служби ОСОБА_1 у податковій міліції у період з 02 липня 2007 року по 05 жовтня 2021 року включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що проходила службу у податковій міліції, однак після прийняття на службу до Національної поліції України відповідач не врахував відповідний період при визначенні стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Вказує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №340/6338/25 визнано протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції періоду служби у податковій міліції з 02.07.2007 по 05.10.2021 та зобов`язано відповідача зарахувати такий період до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

На виконання вказаного судового рішення Департаментом патрульної поліції 15.06.2026 видано наказ №1224 о/с, яким їй встановлено стаж служби в поліції станом на 15.06.2026 тривалістю 16 років 01 місяць 14 днів. Водночас, факт видання такого наказу не усунув наслідків неправильного визначення стажу з дати її прийняття на службу в поліції.

Наголошує, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №340/6338/25 роз`яснено рішення від 20.11.2025 та зазначено, що обов`язок Департаменту патрульної поліції зарахувати їй стаж служби у податковій міліції з 02.07.2007 по 05.10.2021 виникає з 21.04.2025, тобто з дати прийняття на службу в поліції.

З урахуванням наведеного вважає, що з 21.04.2025 мала право на отримання грошового забезпечення з урахуванням належного стажу служби та на додаткову оплачувану відпустку відповідної тривалості. Відтак, непроведення відповідачем перерахунку за період з 21.04.2025 по 14.06.2026 порушує її права.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що 15.06.2026 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №340/6338/25 видано наказ №1224 о/с, яким ОСОБА_1 встановлено стаж служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 15.06.2026 тривалістю 16 років 01 місяць 14 днів.

Вказує, що відповідно до пункту 19 розділу I Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі — Порядок №260) у випадках підтвердження раніше не відомих та не врахованих в особових справах періодів служби грошове забезпечення у нових розмірах виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Додатково вказує, що за наявності стажу служби від 16 до 19 років позивачу мала виплачуватися надбавка за стаж служби у розмірі 35 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням. Внаслідок неврахування ОСОБА_1 належного стажу за період з квітня 2025 року по червень 2026 року утворилася заборгованість з виплати надбавки за стаж служби у загальному розмірі 20279,23 грн. Вважає, що після 21.04.2025 позивач мала право на 11 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки, після 22.06.2025 – на 12 календарних днів, а після 22.06.2026 – на 13 календарних днів. Поряд з цим, згідно листа Управління патрульної поліції в Кіровоградській області від 20.07.2026 №144/АЗ/41/34/01-2026 у період з квітня 2025 року по червень 2026 року включно додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції, передбачена частиною третьою статті 93 Закону України «Про Національну поліцію», не надавалася.

07.08.2026 представник відповідача подала суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що наразі готується наказ, який дає право ОСОБА_1 на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, саме з 21.04.2025. За обліками відділу кадрового забезпечення управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції у період з квітня 2025 року по червень 2026 року включно додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції, передбачена частиною третьою статті 93 Закону України «Про Національну поліцію», не надавалася. Поряд з цим, на початок 2026 року право позивача щодо надання додаткової оплачуваної відпустки ще не виникло, адже стаж служби в поліції в календарному обчисленні станом на 21.04.2025 було обчислено у розмірі 00 років 8 місяців 15 днів.

20.07.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження). Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Витребувано у відповідача докази по справі.

20.07.2026 до суду надійшло клопотання від представника відповідача про зупинення провадження у цій справі.

28.07.2026 ухвалою суду у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про зупинення провадження в адміністративній справі відмовлено.

Позивач також подала суду заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 01.09.2003 по 01.07.2007 ОСОБА_1 була курсантом Національного університету державної податкової служби України, а з 02.07.2007 по 05.10.2021 проходила службу на різних посадах у податковій міліції.

У період з 06.08.2024 по 21.04.2025 ОСОБА_1 проходила службу в поліції на посаді інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (а.с. 38-43).

Наказом Департаменту патрульної поліції від 21.04.2025 №691 о/с позивача призначено інспектором відділу «Служба освітньої безпеки» Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції та визначено стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 21.04.2025 тривалістю 00 років 08 місяців 15 днів (а.с. 7).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №340/6338/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026, визнано протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби у податковій міліції у період з 02 липня 2007 року по 05 жовтня 2021 року. Зобов`язано Департамент патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби у податковій міліції у період з 02 липня 2007 року по 05 жовтня 2021 року.

Наведені обставини щодо періодів служби позивача та обсягу стажу, який підлягає врахуванню для встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, вже встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому в силу частини четвертої статті 78 КАС України зазначені обставини мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи та повторному доказуванню не підлягають.

При цьому у справі №340/6338/25 ОСОБА_1 заявляла також вимогу про зобов`язання Департаменту патрульної поліції провести перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби з моменту прийняття на службу до Національної поліції України.

Відмовляючи у задоволенні цієї вимоги, суд виходив із того, що на час розгляду справи відповідач ще не здійснив зарахування спірного періоду служби, а питання щодо проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення після такого зарахування перед Департаментом патрульної поліції не було вирішено.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №340/6338/25 Департаментом патрульної поліції 15.06.2026 видано наказ №1224 о/с, яким позивачу встановлено стаж служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 15.06.2026 тривалістю 16 років 01 місяць 14 днів (а.с. 8).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №340/6338/25 роз`яснено, що обов`язок Департаменту патрульної поліції зарахувати позивачу період служби у податковій міліції з 02.07.2007 по 05.10.2021 виникає з 21.04.2025 - дати прийняття ОСОБА_1 на службу в поліції.

У подальшому наказом Департаменту патрульної поліції від 17.08.2026 №1693 о/с ОСОБА_1 встановлено станом на 21.04.2025 стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, тривалістю 14 років 11 місяців 20 днів (а.с. 94).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 60 Закону №580-VIII визначено, що відносини, які виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Згідно із статтею 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Частиною другою статті 94 Закону №580-VIII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання зазначених положень постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі — постанова №988) визначено систему та розміри грошового забезпечення поліцейських.

Пунктом 5 вказаної постанови передбачено виплату поліцейським, зокрема, надбавки за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11 до цієї постанови.

Відповідно до додатка 11 до постанови №988 розмір надбавки за стаж служби в поліції становить: від 1 до 2 років – 5 відсотків; від 2 до 4 років – 10 відсотків; від 4 до 7 років – 15 відсотків; від 7 до 10 років – 20 відсотків; від 10 до 13 років – 25 відсотків; від 13 до 16 років – 30 відсотків; від 16 до 19 років – 35 відсотків; від 19 до 22 років – 40 відсотків; від 22 до 25 років – 45 відсотків; понад 25 років – 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

Механізм виплати грошового забезпечення поліцейським деталізовано Порядком №260.

Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 розділу I Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Відповідно до пункту 12 розділу I Порядку №260 звернення поліцейського щодо неправильної виплати грошового забезпечення розглядаються в установленому законодавством України порядку.

Водночас пунктом 19 розділу I Порядку №260 передбачено, що у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.

Отже, пункти 11 та 19 розділу I Порядку №260 регулюють різні за своїми фактичними передумовами правовідносини: пункт 11 визначає наслідки несвоєчасної виплати або виплати грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж належало, тоді як застосування пункту 19 прямо пов`язане з підтвердженням раніше не відомого та не врахованого в особовій справі періоду служби.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку №260 надбавка за стаж служби в поліції виплачується поліцейським у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.

До вислуги років для виплати надбавки за стаж служби зараховуються періоди, визначені частиною другою статті 78 Закону №580-VIII.

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.

Таким чином, розмір надбавки за стаж служби є похідним від тривалості стажу, обчисленого відповідно до статті 78 Закону №580-VIII та оголошеного відповідним наказом органу поліції.

Статтею 92 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 93 Закону №580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.

Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

За приписами частини сьомої статті 93 Закону №580-VIII чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.

Частиною десятою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Крім того, частиною одинадцятою статті 93 Закону №580-VIII передбачено можливість приєднання за бажанням поліцейського невикористаної частини відпустки до чергової відпустки на наступний рік.

Таким чином, законодавець розмежував саме виникнення права поліцейського на додаткову оплачувану відпустку залежно від стажу служби та порядок реалізації такого права шляхом її фактичного надання. Наслідком визначення належного стажу служби є виникнення правової підстави для перерахунку тривалості додаткової відпустки, однак питання її фактичного надання вирішується в установленому порядку під час проходження служби.

Суд зазначає, що питання наявності у ОСОБА_1 права на зарахування періоду служби у податковій міліції до стажу служби в поліції вже вирішено рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №340/6338/25, яке набрало законної сили та є обов`язковим для сторін.

На виконання зазначеного рішення суду та ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 про його роз`яснення Департаментом патрульної поліції видано наказ від 17.08.2026 №1693 о/с, яким позивачу встановлено стаж служби в поліції станом на 21.04.2025, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, тривалістю 14 років 11 місяців 20 днів.

Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції є правовою підставою для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на пункт 19 розділу I Порядку №260, відповідно до якого у випадках підтвердження раніше не відомих та не врахованих в особових справах періодів служби грошове забезпечення у нових розмірах виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.

Суд відхиляє такі доводи відповідача.

Так, зі змісту пункту 19 розділу I Порядку №260 вбачається, що передбачене ним правило пов`язане саме з підтвердженням періодів служби, які до цього були одночасно невідомими та не врахованими в особовій справі поліцейського.

Натомість обставини цієї справи є іншими.

Період проходження позивачкою служби у податковій міліції не був виявлений відповідачем у серпні 2026 року та не являв собою раніше невідому обставину. Про відповідний період служби відповідачу було відомо щонайменше з моменту звернення позивача із заявою від 14.05.2025, а питання щодо можливості його включення до стажу служби в поліції стало предметом судового розгляду у справі №340/6338/25.

Причиною неврахування цього періоду було не відсутність його документального підтвердження, а позиція відповідача щодо неможливості зарахування до стажу служби в поліції.

Крім того, наказ від 17.08.2026 №1693 о/с виданий відповідачем не у зв`язку з установленням нового, раніше невідомого періоду служби, а на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 та ухвали від 16.07.2026 про його роз`яснення.

При цьому саме наказом від 17.08.2026 №1693 о/с відповідач установив належний стаж ОСОБА_1 не з дати видання цього наказу, а станом на 21.04.2025.

За таких обставин застосування пункту 19 розділу I Порядку №260 у запропонований відповідачем спосіб, фактично означало б, що передбачені законом майнові наслідки такого стажу виникали б лише з дати видання наказу від 17.08.2026.

Такий підхід не узгоджується із встановленими у справі обставинами та не забезпечував би повного відновлення права ОСОБА_1 , оскільки наслідки неправомірного незарахування стажу за період з 21.04.2025 до моменту видання відповідного наказу залишилися б неусунутими.

Натомість пунктом 11 розділу I Порядку №260 прямо врегульовано випадки, коли грошове забезпечення поліцейському було виплачено несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало. У такому разі відповідні суми підлягають виплаті за весь період, протягом якого поліцейський мав на них право, з урахуванням установленого цим пунктом часового обмеження.

З огляду на те, що наказом від 17.08.2026 №1693 о/с стаж позивача в належному розмірі встановлено саме станом на 21.04.2025, суд доходить висновку, що розмір її грошового забезпечення за період з 21.04.2025 по 14.06.2026 мав визначатися з урахуванням такого стажу та його подальшого збільшення під час проходження служби.

На підтвердження розміру недоплаченого грошового забезпечення представником позивача до відповіді на відзив додано окремі розрахунки за кожний місяць спірного періоду, у яких наведено фактично нараховані суми, розмір грошового забезпечення, який, за розрахунком представника позивача, підлягав нарахуванню з урахуванням відповідного стажу, та різницю між такими сумами.

Водночас суд враховує, що предметом позову не є стягнення з відповідача конкретно визначеної позивачкою суми заборгованості. ОСОБА_1 просить зобов`язати Департамент патрульної поліції провести перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби за спірний період.

Тому наведені розрахунки мають значення для обґрунтування заявленої вимоги, однак не визначають межі судового захисту у цій частині.

Безпосереднє визначення суми грошового забезпечення, належної до виплати за кожний відповідний місяць, потребує здійснення відповідачем розрахунку з урахуванням стажу служби, установленого наказом від 17.08.2026 №1693 о/с станом на 21.04.2025, його подальшого збільшення, розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням та сум надбавки за стаж служби, фактично виплачених позивачу у відповідних періодах.

З огляду на те, що здійснення такого розрахунку належить до повноважень відповідача, суд не вбачає необхідності визначати у цьому рішенні конкретний розмір заборгованості за кожний місяць спірного періоду.

Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать про те, що у період з 21.04.2025 по 14.06.2026 грошове забезпечення ОСОБА_1 в частині надбавки за стаж служби підлягало обчисленню з урахуванням стажу, установленого наказом Департаменту патрульної поліції від 17.08.2026 №1693 о/с станом на 21.04.2025, та його подальшого збільшення.

Оскільки доказів проведення відповідачем відповідного перерахунку та виплати різниці грошового забезпечення матеріали справи не містять, позовна вимога про зобов`язання Департаменту патрульної поліції провести перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби за період з 21.04.2025 по 14.06.2026 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно додаткової оплачуваної відпустки суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає поліцейському право, зокрема, на додаткову оплачувану відпустку, а частиною третьою статті 93 цього Закону визначено тривалість залежно від кількості повних років служби після досягнення п`ятирічного стажу.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що у період з квітня 2025 року по червень 2026 року додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції позивачу не надавалася.

Водночас наказом Департаменту патрульної поліції від 17.08.2026 №1693 о/с на виконання рішення суду та ухвали про його роз`яснення ОСОБА_1 встановлено станом на 21.04.2025 стаж служби в поліції тривалістю 14 років 11 місяців 20 днів.

Отже, після встановлення належного стажу відповідач мав привести облік права позивача на додаткову оплачувану відпустку у відповідність до такого стажу та визначити її тривалість за відповідні періоди служби.

При цьому кількість належних позивачу днів додаткової оплачуваної відпустки має визначатися відповідачем виходячи зі стажу 14 років 11 місяців 20 днів станом на 21.04.2025, його подальшого збільшення під час проходження служби та правил, установлених частиною третьою статті 93 Закону №580-VIII.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про продовження позивачем служби в поліції, спір у цій частині стосується не виплати грошової компенсації за невикористану відпустку, а правильного визначення її тривалості з урахуванням належного стажу служби.

За таких обставин належним способом відновлення порушеного права є зобов`язання Департаменту патрульної поліції провести перерахунок тривалості додаткової оплачуваної відпустки позивача за відповідні періоди служби з урахуванням стажу, установленого наказом від 17.08.2026 №1693 о/с.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у непроведенні відповідного перерахунку та невиплаті належного грошового забезпечення.

Водночас зовнішня форма поведінки (діяння) суб`єкта владних повноважень, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені слід розуміти як протиправну бездіяльність (постанова Верховного Суду України від 13.06.2017 у справі №800/490/15).

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний (постанова Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №320/5970/17).

Отже, встановлені у справі обставини свідчать саме про протиправну бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо непроведення за період з 21.04.2025 по 14.06.2026 перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби з урахуванням належного стажу, а також щодо непроведення перерахунку тривалості додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням такого стажу.

З метою повного відновлення порушених прав позивача Департамент патрульної поліції належить зобов`язати провести перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби за період з 21.04.2025 по 14.06.2026 з урахуванням фактично виплачених сум, а також провести перерахунок тривалості додаткової оплачуваної відпустки за відповідні періоди служби з урахуванням стажу, установленого наказом від 17.08.2026 №1693 о/с.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частинами першою та другою статті 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382– 382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є процесуальним засобом забезпечення належного виконання судового рішення, застосування якого залежить від установлених судом обставин конкретної справи.

Сам по собі факт ухвалення рішення на користь позивача та покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку вчинити певні дії не свідчить про необхідність автоматичного застосування такого заходу судового контролю.

Суд враховує, що матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б на час ухвалення цього рішення свідчили про намір Департаменту патрульної поліції ухилитися від його виконання, про наявність реальної загрози невиконання рішення після набрання ним законної сили або про те, що його виконання без встановлення додаткового судового контролю буде істотно ускладненим.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на виконання попереднього судового рішення у справі №340/6338/25. Зокрема, 15.06.2026 Департаментом патрульної поліції видано наказ №1224 о/с, а після роз`яснення судового рішення наказом від 17.08.2026 №1693 о/с ОСОБА_1 встановлено стаж служби в поліції станом на 21.04.2025 тривалістю 14 років 11 місяців 20 днів.

Наведені обставини не дають підстав для висновку про систематичне ухилення відповідача від виконання судових рішень або про існування на час вирішення цієї справи об`єктивно підтвердженого ризику невиконання рішення, що ухвалюється.

Суд також враховує, що обов`язковість судового рішення забезпечується встановленими законом механізмами його виконання, а у разі виникнення в подальшому обставин, які свідчитимуть про невиконання або неналежне виконання рішення суб`єктом владних повноважень, позивач не позбавлена права скористатися передбаченими КАС України засобами судового контролю за виконанням судового рішення.

З огляду на викладене, за відсутності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що без застосування заходів судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або його виконання буде істотно ускладнене, суд не вбачає підстав для зобов`язання Департаменту патрульної поліції подати звіт про виконання рішення суду.

Тому у задоволенні вимоги про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення суду належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Питання про розподіл судових витрат в частині судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” звільнена від сплати судового збору.

Позивач подала суду заяву про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Разом із відзивом на позовну заяву представник Департаменту патрульної поліції подала суду заяву, у якій заперечила проти стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги з підстав їх необґрунтованості, а також відсутністю доказів фактичного понесення.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West AlliaNce Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17.09.2019 по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24.03.2020, по справі №320/3271/19 від 07.05.2020, від 07.09.2023 у справі №202/8301/21.від 18.05.2023 у справі №280/1983/19.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн до суду надано: ордер про надання правової допомоги позивачу серії ВК №1041509 від 14.07.2026; договір про надання правничої допомоги №14-07-26-02 від 14.07.2026; акт виконаних робіт (наданих послуг) №07-08-26-01 від 07.08.2026; детальний опис робіт (наданих послуг) №21-08-26-01 від 21.08.2026; розрахункову квитанцію серії ЛВАК 102613.

Згідно із пунктом 1.1. договору №14-07-26-02 Клієнтка доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнтки в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін.

Пунктом 1.3. Договору №14-07-26-02 визначено, що на виконання доручення Клієнтки Адвокат, зокрема, здійснює захист і представництво інтересів Клієнтки з усіма правами, наданими Кодексом адміністративного судочинства України та чинним законодавством України позивачці та її представникові під час розгляду та вирішення Кіровоградським окружним адміністративним судом адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій Департаменту патрульної поліції щодо не проведення перерахунку і не виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 21.04.2025 по 14.06.2026 включно, в частині надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням стажу служби ОСОБА_1 у податковій міліції у період з 02 липня 2007 року по 05 жовтня 2021 року включно, а також про зобов`язання Департамент патрульної поліції з 21.04.2025 року провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 21.04.2025 по 14.06.2026 включно, в частині надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням стажу служби ОСОБА_1 у податковій міліції у період з 02 липня 2007 року по 05 жовтня 2021 року включно.

У розділі 3 Договору №14-07-26-02 сторонами узгоджено умови визначення гонорару, оплати послуг та витрат Адвоката.

Вказаний договір набирає чинності з 14.07.2026 та діє до 30.09.2026 включно (п. 3.1. та 3.2 Договору №14-07-26-02).

Згідно виконаних робіт (наданих послуг) №07-08-26-01 від 07.08.2026 адвокатом Флоренком Олексієм Юрійовичем надано ОСОБА_1 наступні послуги:

- підготовка, складання, підписання та подання до суду позовної заяви вартістю 2000 грн;

- підготовка, складання, підписання та надіслання Укрпоштою, електронною поштою на адресу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України адвокатського запиту від 15.07.2026 - вартістю 1000 грн;

- підготовка, складання, підписання та подання до суду письмових заперечень від 21.07.2026 року проти зупинення провадження в адміністративній справі №340/4854/26;

- підготовка, складання, підписання та надіслання поштою Департаменту патрульної поліції, Кіровоградського окружного адміністративного суду відповіді на відзив вартістю 2000,00 грн;

- здійснення підготовки та написання розрахунків грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з квітня місяця 2025 року червень місяць 2026 року включно, надіслання їх Адвокатом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, на адресу відповідача вартістю 4000 грн.

Також зазначено, що сплачена сума складає 10000,00 грн.

Водночас розрахункова квитанція Серії ЛВАК 102613 підтверджує отримання адвокатом Флоренком Олексієм Юрійовичем суму гонорару 6000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №280/1983/19 вказано, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи встановлені частиною 5 статті 134 КАС України критерії, суд виходить із наступного: ця справа належить до справ незначної складності; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких необхідний значний час; розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження.

Крім того, визначення та стягнення з відповідача конкретної суми грошового забезпечення не є предметом цього спору, адже така вимога позивачем не заявлялася, тому необхідність проведення розрахунків грошового забезпечення за період з квітня 2025 року по червень 2026 року включно із визначенням суми доплати належним чином не обґрунтована.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги обставини цієї справи та процесуальний хід її розгляду, а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 241 — 246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо непроведення за період з 21.04.2025 по 14.06.2026 включно перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років, а також непроведення перерахунку тривалості додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням стажу служби ОСОБА_1 у податковій міліції з 02.07.2007 по 05.10.2021 включно.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції провести за період з 21.04.2025 по 14.06.2026 включно перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років з урахуванням стажу її служби у податковій міліції з 02.07.2007 по 05.10.2021 включно та фактично виплачених сум.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції провести перерахунок тривалості додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 з урахуванням стажу її служби у податковій міліції з 02.07.2007 по 05.10.2021 включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вулиця Федора Ернста, 3, місто Київ, Київська область, 03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4000 (чотири тисячі) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач — ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вулиця Федора Ернста, 3, місто Київ, Київська область, 03048).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК