Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №280/6070/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2026 року (16:00)Справа № 280/6070/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (04116, м. Київ, вул. Бердичівська, буд.1, код ЄДРПОУ 08735882) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі – відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перегляді причинно-наслідкового зв`язку захворювання позивача у Свідоцтві про хворобу №1484/С від 03.09.2025;

зобов`язати відповідача переглянути причинно-наслідковий зв`язок захворювання позивача у Свідоцтві про хворобу №1484/С від 03.09.2025 з урахуванням медичних документів, підтверджуючих посттравматичний генез захворювання та його зв`язок із захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до свідоцтва про хворобу №1484/С від 03.09.2025 позивач має певні захворювання, які, на думку М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області, «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби». Не погодившись з причинно-наслідковим зв`язком захворювань, позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними заявами щодо перегляду зазначеного рішення (свідоцтва про хворобу) М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області. Проте листами від 09.01.2026, 14.04.2026, 20.05.2026 відповідач відмовив в задоволенні зазначених заяв. Позивач вважає, що висновки відповідача ґрунтуються на формальному та вибірковому аналізі доказів, не відповідають принципам об`єктивності та повноти дослідження обставин справи, а тому підлягають скасуванню як такі, що порушують його право на належний соціальний та правовий захист як особи, яка захищала Батьківщину. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.07.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що відповідно до п. 11 Розділу ХХ Наказу МВС №285: «У разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.». Оскільки ЦМ(ВЛ)К не задовольнила скаргу позивача у зв`язку з відсутністю підстав для її задоволення, позивачеві надано письмове роз`яснення відповідно до вимог чинного законодавства. У письмовому роз`ясненні позивачу повідомлено, що за результатами розгляду наданої медичної документації, ЦМ(ВЛ)К не знайшла підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К у формі свідоцтва про хворобу у зв`язку з тим, що рішення прийнято вірно на момент огляду, а його зміст відповідає вимогам Наказу МВС №285. У процесі розгляду скарги позивача ЦМ(ВЛ)К не виявлено порушень вимог Наказу МВС №285 під час проходження позивачем медичного огляду. На переконання відповідача, позивачем не доведено належним чином факт протиправної бездіяльності відповідача. У зв`язку із відсутністю підстав для задоволення скарги позивачу надано письмове роз`яснення, що відповідає вимогам Наказу МВС №285 та ЗУ «Про звернення громадян». Із зазначеного вище вбачається, що ЦМ(ВЛ)К, надаючи позивачеві письмове роз`яснення, діяла в межах своєї компетенції та наданих дискреційних повноважень. Крім того, відповідач звертає увагу, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Наявні у ЦМ(ВЛ)К медичні документи, зокрема, надані позивачем, не дають підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К та встановлення причинного зв`язку захворювань позивача із захистом Батьківщини. Захворювання позивача є такими, що пов`язані з проходженням військової служби, що вірно встановлено М(ВЛ)К. Відповідач не вбачає підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

За розпорядженням т.в.о. командира в/ч НОМЕР_2 , направлення від 07.08.2025 №10/29/11/5-405 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» проведено медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами медичного огляду, відповідно до Свідоцтва про хворобу №1484/С від 03.09.2025, позивачу було встановлено діагнози: Дискогенна радикулопатія L5-S1 ліворуч хронічний рецидивуючий перебіг, стадія ремісії, стійкий помірно виражений больовий та м`язово-тонічний синдроми, синдром чутливих розладів, легкий парез розгиначів лівої стопи. Остеохондроз поперекового відділу хребта, спондилоартроз, протрузія міжхребетного диска в сегменті L2-L3, клин диска на рівні L3-L4, L4-L5, L5-S1, застарілий компресійний перелом, компенсована деформація L3 хребця, дегенеративний стеноз хребетного каналу (операція: 12.03.2025 - МОС задній транспедикулярний спондилодез L2-S1, декомпресійна лямінектомія та форамінотомія L3-L4-L5) з помірним порушенням статико-динамічної функції хребта. Неcтенозуючий атеросклероз брахіоцефальних артерій з втратою еластичності та локального потовщення стінки судин. Синдром веноїзної дисемії. Варикозна хвороба нижніх кінцівок СЕАРс3, хронічна лімфовенозна недостатність, стадія субкомпенсації СПО (2017 – видалення вен ліворуч). Цукровий діабет, II тип, середньої важкості, стадія медикаментозної субкомпенсації. Атеросклероз артерій нижніх кінцівок, стенозуюча форма, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок без порушення кровотоку. Хронічна хвороба нирок І ступеню (ШКФ по СКД-ЕРІ - 98 мл/хв/1,73 м2), гіпертензія, діабетична нефропатія. Непроіферитивна діабетична ретинопатія обох очей. Гіпертонічна хвороба II стадії, ступінь 2, концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, помірно знижена. СН стадія А. ХСН 0 ст. Легкий, аортальний стеноз. Мінімальна недостатність на мітральному клапані. ІХС: стенокардія напруги II ФК. Шлуночкова екстрасистолія V клас по LOVN. Кісти обох нирок. Міопія слабкого ступеню обох очей (0.5Д) Гострота зору 0.8 з кор. сф. -0.5Д=1.0 на правому оці. Рецидивуюча носова кровотеча.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Ожиріння І ступеню, аліментарно-конституційного генезу, стабільний перебіг. Ускладнена катаракта початкова обох очей. Пресбіопія. Повна адентія верхньої щелепи та часткова адентія нижньої щелепи з відновленням жувальної ефективності знімними протезами.

Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Не погоджуючись з причинно-наслідковим зв`язком захворювань, у грудні 2025 року, березні 2026 року та квітні 2026 року позивач звертався до відповідача з заявами про незгоду з рішенням Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» щодо причинного зв`язку захворювань колишнього старшого солдата військової частини НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_1 зазначеному у Свідоцтві про хворобу від 03.09.2025 №1484/С.

Листом від 08.01.2026 за №33/4-А-14 відповідач повідомив позивача, що повторним комісійним розглядом копій медичної документації, наданої позивачем та М(ВЛ)К, складеної за результатами медичного обстеження ОСОБА_1 встановлено, що рішення комісії в Свідоцтві про хворобу М(ВЛ)К від 03.09.2025 №1484/С про причинний зв`язок захворювань прийняте у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міноборони України від 14.08.2008 №402) (далі-Положення), оскільки в матеріалах М(ВЛ)К відсутня інформація про його участь в бойових діях під час служби в НГУ.

Проінформовано, що причинний зв`язок захворювань ОСОБА_1 із захистом Батьківщини був раніше встановлений в Свідоцтві про хворобу ВЛК в/ч НОМЕР_3 Міністерства оборони України від 06.12.2019 №806.

Листом від 14.04.2026 за №33/4-А-369 відповідачем була надана аналогічна відповідь.

У листі від 19.05.2026 за №33/4-А-548 відповідачем, окрім зазначеного вище, було додатково роз`яснено, що у відповідності до пп. 6) п. 1 розділу IX Положення стосовно поліцейських причинний зв`язок «Захворювання, ТАК, отримане під час безпосередньої участі у бойових діях, забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» - якщо захворювання виникло в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період перебування в місцях несвободи (у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України) або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби, а також у разі хронічних захворювань, якщо їх перші прояви відносяться до періоду участі в бойових діях, що підтверджується медичними документами про початок захворювання в той період.

Така інформація у наданій до ЦМ(ВЛ)К медично-експертній документації відсутня.

Перше стаціонарне лікування ОСОБА_1 отримав у січні 2025, через 6 місяців після останньої ротації.

Також проінформовано, що у відповідності до п. 11 розділу X Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 у разі, якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання. Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перегляді причинно-наслідкового зв`язку захворювання позивача зазначеному у Свідоцтві про хворобу №1484/С від 03.09.2025, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 №876-VII (далі - Закон №876-VII), Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 03.04.2017 №285 (далі – Положення №285 у редакції чинній на час спірних правовідносин).

Згідно п. 1 Положення №285, це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).

Відповідно до приписів п. п. 1 - 3 розділу ІІ Положення №285 встановлено, що лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМКЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

Згідно з пп. 5 п. 2 розділу І Положення №285 основними завданнями М(ВЛ)К є визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Положення №285 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки в поліції та обов`язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Згідно з п. 19 розділу ІІІ Положення №285 за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).

Пунктом 21 розділу ІІІ Положення №285 встановлено, що у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Суд також звертає увагу, що пункт 4 розділу I Положення №285 доповнено новим абзацом згідно до якого, на період дії правового режиму воєнного стану на території України рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо військовослужбовців приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Таблиці додаткових вимог до стану здоров`я, наведених у додатках 1-3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ), у формулюваннях, передбачених пунктом 20.3 глави 20 та пунктами 21.5, 21.6 глави 21 розділу II Положення про ВЛЕ.

Крім того, абзацом 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №270 «Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи», установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування воєнного стану на території України медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби, Національної гвардії з метою визначення ступеня їх придатності до військової служби за станом здоров`я, оформлення відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) проводиться військово-лікарськими, медичними (військово-лікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії, та військово-лікарськими комісіями, які створені при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 р. №402; направлення на медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я, надання відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Національної гвардії здійснюється прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище та/або начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування та виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи) в разі виявлення в таких військовослужбовців під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби, або потребу в наданні відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).

Не є спірним, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Враховуючи вищезазначене, у період дії правового режиму воєнного стану на території України до повноважень М(ВЛ)К ДУ ТМО належить проведення медичного огляду військовослужбовців Національної гвардії України у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 р. №402 (далі – Положення №402).

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із п. 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі-ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.

Згідно із п. 2.3 розділу І Положення №402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3 Положення №402, ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Положеннями п. 2.1. п.2.2 Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов`язковою для штатних та позаштатних ВЛК.

Згідно із п. 2.3.5 Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Аналізуючи норми Положення №402 суд дійшов висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.

Додатково цей висновок підтверджується практикою Верховного Суду.

Так, в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а зазначено, що перевірка рішення позаштатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу ступеню травми приймається ЦВЛК.

Отже, відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Згідно з принципами адміністративного судочинства, рішення суб`єкта владних повноважень (у даному випадку ЦМ(ВЛ)К) має бути обґрунтованим, тобто містити посилання на конкретні факти та норми права.

Просте твердження про те, що «Свідоцтві про хворобу М(ВЛ)К від 03.09.2025 №1484/С про причинний зв`язок захворювань прийняте у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» без аналізу всіх наданих медичних документів є проявом формалізму.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів прийняття відповідачем, за результатами розгляду скарг (заяв) позивача, передбаченої законодавством постанови до суду не надано.

Відтак, в рамках спірних правовідносин відповідачем не прийнято передбаченого законодавством вмотивованого рішення, а направлені на адресу позивача листи, такими рішеннями вважатися не можуть, що, в свою чергу, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

При цьому, суд вважає хибним та необґрунтованим посилання відповідача на п. 11 розділу ХХ Положення №285, з огляду на таке.

Розділ ХХ Положення №285 має назву «Оформлення рішень М(ВЛ)К» і як вбачається з назви на норм зазначеного розділу в ньому йде мова про порядок та підстави складання різних документів (Акт медичного огляду, Довідка, Свідоцтво про хворобу, Постанова) саме - М(ВЛ)К.

Зокрема в п.11 розділу ХХ Положення №285 зазначено, що за наявності підстав для встановлення М(ВЛ)К причинного зв`язку патології, придатності особи до служби (військової служби) рішення М(ВЛ)К оформлюється як Постанова М(ВЛ)К та надсилається заявнику.

У разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.

Тобто в даному пункті йде мова про випадки при яких складається Постанова, а при яких надається роз`яснення саме М(ВЛ)К.

Положення №285 та Положенням №402 не містять норм за якими ЦМ(ВЛ)К має право надавати роз`яснення за скаргами (заявами) особи на рішення М(ВЛ)К.

Разом з тим, слід зазначити, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема, періоду та підстав його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК (М(ВЛ)К) та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК (М(ВЛ)К) при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв`язку.

У цьому контексту також варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Також, Верховний Суд у постанові від 02 червня 2026 року по справі №160/2006/25 акцентував увагу на тому, що «визначення причинного зв`язку захворювання, поранення, контузії, травми чи каліцтва військовослужбовця належить до компетенції військово-лікарських комісій, тоді як встановлення ступеня втрати професійної працездатності - до компетенції медико-соціальних експертних комісій. Суд не вправі підміняти собою спеціально уповноважений орган та самостійно змінювати встановлене у передбаченому законом порядку формулювання причинного зв`язку ушкодження здоров`я.».

Беручі до уваги вищезазначені норми права та правові висновки Верховного Суду, суд висновує, що встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання не відноситься до повноважень суду, суд може надавати лише правову оцінку процедури прийняття рішення військово-лікарськими комісіями.

В межах даної справи судом встановлено, що відповідач порушив процедуру розгляду скарг (заяв) позивача не прийнявши жодного рішення за результатами їх розгляду.

Вищевикладене свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача.

При цьому, решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п. 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», питання щодо його розподілу судом не вирішувалось.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (04116, м. Київ, вул. Бердичівська, буд.1, ЄДРПОУ 08735882) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 про перегляд причинно-наслідкового зв`язку захворювання зазначеного у Свідоцтві про хворобу №1484/С від 03.09.2025.

Зобов`язати Державну установу «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» здійснити перегляд причинно-наслідкового зв`язку захворювання ОСОБА_1 , зазначеного у Свідоцтві про хворобу №1484/С від 03.09.2025, та прийняти рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , з урахуванням всіх наданих документів та висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.09.2026.

Суддя Ю.В. Калашник