Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №280/5624/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2026 року Справа № 280/5624/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 12.05.2026 року №20 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

зобов`язати Комісію з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та надати відстрочку на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.05.2026 позивачем було подано до відповідача пакет документів на підтвердження права на відстрочку. Це підтверджується описом вхідного пакета документів від 07.05.2026, реєстраційний номер 20260507-777081. До заяви позивачем подано перелік поданих документів: копія свідоцтва про народження, копія рішення суду або копії інші документи про утримання дитини, копії документів, що підтверджують сімейні зв`язки батьків або відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей, копія військово-облікового документу, копію паспорта та картки платника податків заявника, копія посвідчення багатодітної сім`ї, копія рішення суду, копія письмового договору, копія довідки, копія рішення щодо відстрочки. Тобто на момент розгляду заяви відповідач мав у своєму розпорядженні обсяг документів, які підтверджували як наявність у позивача сім`ї з трьома дітьми віком до 18 років, так і факт спільного проживання, виховання та утримання дітей, у тому числі доньки дружини - ОСОБА_2 . Однак повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2026 № ВО/5383/3 позивачу було повідомлено, що комісією з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, протоколом від 12.05.2026 №20 ухвалено рішення про відмову у наданні йому відстрочки. Підставою для відмови відповідач зазначив порушення вимог пункту 3 частини 1 додатку 5 ПКМУ №560 від16.05.2024, а саме не надано рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного, інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка, до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України. 13.05.2026 вказане повідомлення було направлене позивачу електронною поштою з адреси ТЦК та СП, що підтверджується скрін-шотами електронного листування. Саме з 13.05.2026 позивач дізнався про прийняття рішення комісії. Зазначає, що раніше, на підставі аналогічних обставин, позивачу вже було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2023 №ВО/8733 підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 4 частини 1 (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років) статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 15.11.2023 року. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді від 10.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

ІНФОРМАЦІЯ_4 правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.

Судом враховано надану представником позивача відповідь на відзив.

Суддя Стрельнікова Н.В. з 01.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у відпустці.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим 27.05.2017 Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції України.

ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 виховують трьох дітей віком до 18 років, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька від попереднього шлюбу ОСОБА_3 ( ОСОБА_6 ) та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії

НОМЕР_4 рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2016 по справі №334/2346/16-ц вбачається, що донька ОСОБА_2 проживає з ОСОБА_3 та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до посвідчення НОМЕР_5 від 31.01.2022 (строк дії до 08.04.2029) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ).

Факт спільного проживання позивача, його дружини та трьох дітей також підтверджується актом від 25.04.2026, складеним за результатами обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному акті встановлено, що в квартирі проживають без реєстрації проживають громадяни: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловік; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочка.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2023 №ВО/8733 ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 4 частини 1 (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років) статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 15.11.2023.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.03.2024 №ВО/2007175 ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 4 частини 1 (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років) статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

07.05.2026 позивачем було подано до відповідача пакет документів на підтвердження права на відстрочку. Вказане підтверджується описом вхідного пакета документів від 07.05.2026, реєстраційний номер 20260507-777081.

До заяви позивачем подано перелік поданих документів: копія свідоцтва про народження, копія рішення суду або копії інші документи про утримання дитини, копії документів, що підтверджують сімейні зв`язки батьків або відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей, копія військово-облікового документу, копію паспорта та картки платника податків заявника, копія посвідчення багатодітної сім`ї, копія рішення суду, копія письмового договору, копія довідки, копія рішення щодо відстрочки.

За результатами розгляду заяви та підтверджуючих документів щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період Комісєю з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення оформлене протоколом від 12.05.2026 №20 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період

Вважаючи протиправними вищевказане рішення, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Частинами першою, сьомою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та діє на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Законом № 3543-XII.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За змістом положень частин сьомої, восьмої статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі – Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Таким чином, Законом №3543-XII визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

У ході розгляду справи з наявних матеріалів судом встановлено, що позивач звернувся до комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, яка має таке право відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, а саме як особа, на утриманні якої перебувають троє дітей віком до 18 років.

Алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок №560 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 56, 57 вказаного Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Додатком 5 до Порядку №560 визначений Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаний Додаток визначає, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) «стягнення аліментів» з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколом від 19.09.2025 №43 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII з посиланням на те, що позивач не є батьком трьох дітей.

Суд звертає увагу, що в конструкції норми пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII «жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці» законодавець як підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначає факт утримання трьох і більше дітей віком до 18 років, а не факт батьківства. Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.11.2024 у справі №340/2502/23, у якій суд касаційної інстанції зауважив, що визначальними для вирішення публічно-правового спору, чи є у чоловіка право на відстрочку від призову на військову службу, зважаючи на те, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та ту обставину, що його сім`я є багатодітною, є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Судом з`ясовано, що у дружини позивача ОСОБА_3 від попереднього шлюбу народилась донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2016 по справі №334/2346/16-ц вбачається, що донька ОСОБА_2 проживає з ОСОБА_3 та знаходиться на її утриманні.

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим 27.05.2017 Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції України. У вказаному шлюбі народилися дві доньки, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до посвідчення НОМЕР_5 від 31.01.2022 (строк дії до 08.04.2029) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ).

Факт спільного проживання позивача, його дружини та трьох дітей також підтверджується актом від 25.04.2026, складеним за результатами обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному акті встановлено, що в квартирі проживають без реєстрації проживають громадяни: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловік; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочка.

Крім того, судом встановлено, що позивачу вже надавалась відстрочка на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіку, на утриманні якого перебуває троє дітей, що підтверджується довідками ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2023 №ВО/8733 та від 05.03.2024 №ВО/2007175.

Тобто, відповідачем вже був встановлений факт перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох дітей.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, як це визначає абзац перший пункту 1 Порядку №560, тобто не звертався із запитом до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, не використав інформацію з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки та належним чином перевірив долучені до заяви документи.

Як наслідок, рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень прийнято з порушенням вимог частини другої статті 2 КАС України, а саме: добросовісності та обґрунтованості, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання такого рішення оформленого протоколом відповідача від 12.05.2026 №20, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 12.05.2026 №20 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова