Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №280/6930/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2026 року Справа № 280/6930/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, 18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 157)

про: визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

09.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

– визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.06.2026 № 083950029819 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

– зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 30.05.2010 по 26.09.2010 та призначити з 02.06.2026 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона в період з 06.08.2003 по 20.09.2017 працювала повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці та виконувала роботи у виробництві чорної металургії в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві.

02.06.2026 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення/перерахунок пенсії № 730, в якій просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. За принципом екстериторіальності зазначена заява була передана на опрацювання до відповідача.

Рішенням від 09.06.2026 № 083950029819 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 50 років. Відповідачем не було зараховано до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи позивача з 30.05.2010 по 26.09.2010, оскільки «не підтверджено документами про проведення атестації робочих місць за умовами праці».

На думку позивача, таке рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

23.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 41903 від 23.07.2026), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки станом на 02.06.2026 позивач досягла віку 47 років 8 місяців 10 днів, страховий стаж склав 37 років 6 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 13 років 5 місяців 7 днів. На переконання відповідача, у позивача відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 50 років.

Також відповідач у відзиві зазначив, що до пільгового стажу позивача за Списком № 1 не зараховано період роботи на АТ “Запорізький завод феросплавів” з 30.05.2010 по 26.09.2010 з професією обпалювача, оскільки не підтверджено документами про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Додатково, відповідач зауважив, що згідно з чинним законодавством функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій належать до дискреційних повноважень Пенсійного Фонду України, який здійснює свої функції через створені в установленому порядку територіальні управління. З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади 27.06.2002 (а.с.44-45).

Позивач в період з 06.08.2003 по 20.09.2017 працювала повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці та виконувала роботи у виробництві чорної металургії в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві, що підтверджується відповідними записами трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.12-13) та копією довідки від 25.05.2026 № 153 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.65).

02.06.2026 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення/перерахунок пенсії № 730, в якій просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с.58). За принципом екстериторіальності зазначена заява була передана на опрацювання до відповідача.

Рішенням від 09.06.2026 № 083950029819 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 50 років. Відповідачем не було зараховано до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи позивача з 30.05.2010 по 26.09.2010, оскільки «не підтверджено документами про проведення атестації робочих місць за умовами праці» (а.с.15-16).

Оцінюючи правомірність рішення відповідача від 09.06.2026 № 083950029819 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У ч. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець визначив, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Нормою ч. 1 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Аналогічні приписи містяться у п. «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ).

За приписами ч.ч.1-3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (ч.1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

За приписами ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, який є релевантним джерелом права у досліджуваних правовідносинах, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

У відповідності до ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що порядок ведення трудових книжок, а також правові аспекти підтвердження наявного трудового стажу у випадку відсутності трудової книжки визначаються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58), та Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Пунктом 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд зазначає, що наявні в трудовій книжці недоліки свідчать лише про неналежне заповнення трудової книжки роботодавцем та жодним чином не впливають на факт перебування позивача із вказаним підприємством у трудових відносинах.

Таким чином, допущені роботодавцями помилки в належному оформленні записів у трудовій книжці, не можуть слугувати підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на особисті права такого робітника.

У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 (провадження № К/9901/110/17) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72366973).

Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74262468).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом встановлено, що позивач в період з 06.08.2003 по 20.09.2017 працювала повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці та виконувала роботи у виробництві чорної металургії в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві, що підтверджується відповідними записами трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.12-13) та копією довідки від 25.05.2026 № 153 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.65).

02.06.2026 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення/перерахунок пенсії № 730, в якій просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с.58). За принципом екстериторіальності зазначена заява була передана на опрацювання до відповідача.

Рішенням від 09.06.2026 № 083950029819 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 50 років. Відповідачем не було зараховано до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи позивача з 30.05.2010 по 26.09.2010, оскільки «не підтверджено документами про проведення атестації робочих місць за умовами праці» (а.с.15-16).

У контексті досліджуваних правовідносин, суд виходить із того, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 чи № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

З огляду на викладене, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 чи № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 87951282 ).

Судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи наказів від 04.01.2001 № 2, від 30.05.2005 № 132/, від 27.09.2010 № 261/, від 25.09.2015 № 418/ у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод феросплавів» проводилась атестація робочих місць за умовами праці, що спростовує доводи про зворотне (а.с.46-54).

Відповідно до копії листа Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 14.05.2010 № 06/1-67 останній вважає за можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища та трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації робочих місць за умовами праці (наказ від 30.05.2005 № 132) до 30.09.2010 для надання працівникам підприємства пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством за роботу в несприятливих умовах праці (а.с.21).

За таких обставин, суд вважає, що відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 30.05.2010 по 26.09.2010 в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві, однак протиправно не зробив цього.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 09.06.2026 № 083950029819 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 30.05.2010 по 26.09.2010 та призначити з 02.06.2026 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенню відповідача від 09.06.2026 № 083950029819 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 30.05.2010 по 26.09.2010 в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача призначити з 02.06.2026 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII, суд зазначає таке.

Згідно з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 по справі № 361/7567/15-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72288021), від 07.03.2018 по справі № 569/15527/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694278), від 20.03.2018 по справі № 461/2579/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72899434), від 17.10.2019 по справі № 826/521/16 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 84987354), від 30.03.2021 по справі № 400/1825/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 95904409), від 14.09.2021 по справі № 320/5007/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 99588494), від 22.09.2022 по справі № 380/12913/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 106390434), від 25.10.2022 по справі № 200/13288/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 106939906), від 03.06.2024 по справі № 990/190/23 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 119503775), дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених ст. 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень; єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Отже, оскільки суд не може підміняти орган Пенсійного фонду України, який уповноважений на виконання функцій щодо питання призначення та перерахунку пенсії, відновлення порушених прав та інтересів позивача у заявлений ним спосіб, на переконання суду, може призвести до прямого втручання в функціонування (дискрецію) відповідача.

Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та, відповідно, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.06.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову слід задовольнити частково, а саме, зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 30.05.2010 по 26.09.2010 в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві, та повторно розглянути заяву позивача від 02.06.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

В решті позовних вимог в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність рішення відповідача від 09.06.2026 № 083950029819 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а також вмотивовано наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 30.05.2010 по 26.09.2010 в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві, та повторно розглянути заяву позивача від 02.06.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, слід задовольнити частково, а саме у зазначеній вище частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 02.07.2026 № 015564.01.040.26071 (а.с.25) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 331,20 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 – 10, 14, 90, 139, 143, 241 – 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, 18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 157) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.06.2026 № 083950029819 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, 18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 157) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 30.05.2010 по 26.09.2010 в плавильному цеху № 3 (шихтове відділення) Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за професією випалювач, як обпалювачі, зайняті у феросплавному виробництві, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, 18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 157).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 24 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Прудивус