Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №280/6214/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2026 року (10:00)Справа № 280/6214/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про скасування акту проведення розслідування нещасного випадку (смерті) та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), в якій позивач, з урахуванням прийнятих судом уточнень, просить:

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2025 №6018 «Про результати спеціального розслідування»;

визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті) за формою НВ-2 від 21 жовтня 2025 року, затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , який складений щодо солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 );

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 призначити повторне розслідування нещасного випадку з приводу нещасного випадку (смерті) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обов`язковим врахуванням висновків дактилоскопічної та судово-медичної експертиз, наявних у матеріалах кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №12025042350000396.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є дружиною ОСОБА_3 , якого 19 квітня 2025 року було призвано за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через два дні після мобілізації, 21 квітня 2025 року на території наметового містечка військової частини поблизу АДРЕСА_3 ОСОБА_3 отримав важкі ножові поранення в області шиї та грудної клітини. Від отриманих поранень ОСОБА_3 помер у військовому шпиталі. У жовтні 2025 року командир ВЧ НОМЕР_2 затвердив Акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті) за формою НВ-2, відповідно до якого курсант ОСОБА_3 нібито «самостійно наніс собі ножові поранення в області шиї, грудної клітини», тобто здійснив самогубство. Із таким висновком позивач не погоджується. Зазначає про те, що висновок комісії про самогубство повністю спростовується матеріалами кримінального провадження, зокрема результатами судово-трасологічної (дактилоскопічної) експертизи, відповідно до якої на поверхні ножа сліди папілярних узорів рук (слідів пальців та долонь) відсутні. Цей факт виключає можливість того, що він самостійно тримав цей ніж і завдавав собі ним удари. Крім того, у матеріалах досудового розслідування наявний висновок додаткової судово-медичної експертизи № 377/Е від 17.05.2025, у якому ретельно досліджувався механізм, напрямок та кут проникнення колото-різаних ран. Ігнорування комісією військової частини цих ключових доказів (повної відсутності відбитків на ножі, факту відкидання ножа на 2 метри, характеру та кута нанесення ран) свідчить про те, що розслідування нещасного випадку було проведено формально, неповно та упереджено. Акт за формою НВ-2 містить висновки, які прямо суперечать об`єктивним матеріалам справи, що є безумовною підставою для його визнання протиправним та скасування у судовому порядку. Зазначає, що висновок комісії про те, що ОСОБА_3 самостійно завдав собі ножових поранень, є повністю спростованим матеріалами експертиз. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 02.09.2026 судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову.

Відповідач позивні вимоги не визнав та надав відзив на позовну заяву (вх. №42306 від 27.07.2026). Зазначає, що ОСОБА_3 , з 19.04.2025 перебував на службі у військовій частині НОМЕР_2 . 21.04.2025 близько 21:30, на території наметового містечка 2 навчальної роти НОМЕР_5 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, військовослужбовець за призовом курсант ОСОБА_3 самостійно наніс собі ножові поранення в області шиї, грудної клітини та в подальшому помер від отриманих поранень у військовому шпиталі АДРЕСА_4 . За вказаним фактом командиром військової частини НОМЕР_2 було призначено службове розслідування, в ході якого було складено акт проведення розслідування нещасного випадку від 21.10.2025. Під час розслідування Комісія прийшла до висновку, що даний нещасний випадок не пов`язаний з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби згідно п.11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ від 27.10.2021 №332, а саме: самогубство, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи. Обліку в журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків на робочому місці, під час подання звіту 1-ОП і складанню акту за формою НВ-3 не підлягає. На підставі висновків вказаного акту було прийнято наказ про результати спеціального розслідування від 21.10.2026 №6018, відповідно до якого даний нещасний випадок вважається таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. Також зазначає, що акт розслідуванням не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, оскільки він не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому даний акт не може бути предметом спору. Акт проведення спеціального розслідування не може бути предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки він носить доказовий характер, компетентний орган оцінює викладені в акті висновки, і в разі наявності порушень або їх відсутності приймає відповідне рішення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 19.04.2024 №112, рядового ОСОБА_3 з 19.04.2025 зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 . З 19.04.2025 вважається таким, що з прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно зі сповіщенням сім`ї від ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок гострої крововтрати.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 17.06.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.04.2025 №2858 призначено спеціальне розслідування з метою встановлення причин і умов, що призвели до смерті ОСОБА_3 . Проведення спеціального розслідування доручено комісії у складі: голова комісії: заступник командира НОМЕР_5 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_4 ; члени комісії; ТВО начальника медичної служби військової частини НОМЕР_2 капітан медичної служби ОСОБА_5 ; інструктор відділення підготовки загальновійськових і танкових підрозділів школи колективної підготовки військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_6 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.10.2025 №6257 строк проведення службового розслідування продовжувався.

21.10.2025 командиром військової частини НОМЕР_2 затверджено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку (смерті) (форма НВ-2), відповідно до якого комісія дійшла висновку, що нещасний випадок не пов`язаний з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби згідно п. 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ від 27.10.2021 №332, а саме: самогубство, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи. Обліку в журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків на робочому місці, під час подання звіту 1-ОП і складанню акту за формою НВ-3 не підлягає.

За результатами спеціального розслідування командиром військової частини видано наказ №2075-ОД6018 від 21.10.2025 «Про результати проведення спеціального розслідування», у якому зазначено, що розслідування нещасного випадку вважається завершеним; даний випадок вважати таким, що не пов`язаний з обов`язків військової служби. У тексті вказаного наказу зазначено, що ОСОБА_3 самостійно наніс собі ножові поранення в області шиї та грудної клітини.

Матеріали справи також містять висновки експертів.

Так, відповідно до висновку експерта №377н/Е на тілі ОСОБА_3 виявлено 13 ран. На питання №6 "Чи характерні виявлені тілесні ушкодження для спричинення іншою особою?", експерт надав відповідь: "Локалізація виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, не виключає можливість їх утворення іншою особою".

За результатами висновку експерта №CE-19/104-25/22400-Д від 06.06.2025, експертом встановлено, що на поверхні ножа, слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонь) не виявлено.

Не погоджуючись з висновками акту розслідування, наказом про результати проведеного розслідування, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з частинами 1-2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами 2-4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ (далі - Закон №1932-ХІІ), у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Пунктами 1, 4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 передбачено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі також триває.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №389-VIII), воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до абзацу 6 статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів (стаття 58 Статуту).

Відповідно до статті 59 Статуту, командир (начальник) зобов`язаний, зокрема: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності.

Статтями 26 та 27 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Суд зазначає, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 №332 (далі - Інструкція №332).

За змістом п.1 розділу ІІІ Інструкції №332, спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком, яке проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до п.8 розділу ІІ Інструкції №332, комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана, зокрема: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події.

Згідно з п. 9 Інструкції №332, якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

За приписами п.10 Інструкції №332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є, зокрема: виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком.

Таким чином, у будь-якому випадку комісія складає акт за формою НВ-2. Акт за формою НВ-3 складається у разі якщо нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.

Судом встановлено, що за фактом смерті ОСОБА_3 складений акт за формою НВ-2. Комісією акт за формою НВ-3 не складався, оскільки вона дійшла висновку, що факт смерті ОСОБА_3 не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, оскільки комісія дійшла висновку про самогубство, що у відповідності до п.11 розділу ІІ Інструкції №332 серед обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, передбачено, зокрема, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Отже, за приписами Інструкції факт смерті військовослужбовця не визнається таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, у разі підтвердження вчинення військовослужбовцем самогубства висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Окрім обов`язків комісії, визначених п.8 розділу ІІ Інструкції №332, відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції №332 члени комісії зі спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення (опитування) військовослужбовців і працівників військової частини та свідків події.

Члени комісії зі спеціального розслідування за можливості повинні зустрітися з потерпілими військовослужбовцями або членами їх сімей, розглянути на місці соціальні питання або внести пропозиції щодо їх вирішення відповідним органам, а також надати роз`яснення військовослужбовцям або членам їх сімей стосовно їх прав і належних компенсацій відповідно до законодавства України.

Таким чином, обов`язком комісії зі спеціального розслідування є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин події, яка призвела до смерті військовослужбовця, у тому числі шляхом опитування свідків, проведення досліджень, аналізу наявних доказів та врахування інтересів членів сім`ї загиблого.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції №332, командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:

негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі повідомлення за формою НВ-1);

забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Пунктом 8 цього розділу передбачено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину. До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Пунктом 10 цього розділу передбачено, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є:

заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів. Пункт 14.

На підставі клопотання комісії наказом командира, який призначив комісію, строк розслідування може бути подовжений понад встановлений пунктом 8 цього розділу, але не більше ніж на 10 днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров`я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків.

Згідно із п. 15 вказаного розділу, комісія з розслідування нещасного випадку має право:

отримувати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків та всіх осіб, причетних до нещасного випадку, для з`ясування його обставин та причин;

залучати за узгодженням з командиром військової частини до участі в розслідуванні необхідних спеціалістів військової частини та сторонніх організацій.

Пункт 16 розділу ІІ Інструкції №332 передбачає, що командир військової частини, де стався нещасний випадок, забезпечує фотографування місця події, складання ескізів та схем, проведення експертних досліджень.

Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3 (п. 17).

Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються): безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі.

Відповідно до п. 18 вказаного розділу, за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:

дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;

військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;

вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;

коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);

перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;

заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800.

За приписами п. 25 розділу ІІ Інструкції №332, контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин та вирішення спірних питань з цього приводу здійснюється старшими командирами та відповідними військовими органами нагляду чи контролю залежно від їх функцій, компетенції та повноважень. У разі виявлення під час здійснення такого контролю порушень вимог цієї Інструкції командир військової частини, у якій виявлені порушення, повинен вжити заходів з усунення цих порушень. Залежно від змісту порушень до переліку заходів включаються: проведення додаткового розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляд затвердженого акта за формами НВ-2 або НВ-3, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складення акта за формами НВ-2 або НВ-3.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції № 332, про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі травми, випадок зникнення військовослужбовця або його смерті за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби командир військової частини зобов`язаний негайно доповісти через засоби зв`язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1:

безпосередньому командиру (начальнику) за підпорядкованістю;

до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть;

до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо).

Пунктом 3 даного розділу передбачено, що командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов`язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.

До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:

один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня;

начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники;

начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок;

командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок;

представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу;

представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.

Пунктом 5 передбачено, що на вимогу комісії зі спеціального розслідування командир (начальник) військової частини, де стався нещасний випадок, зобов`язаний:

зробити за потреби фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об`єкта, устаткування, інструмента, а також надати комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;

створити належні умови для роботи комісії (забезпечення транспортом, засобами зв`язку, службовими приміщеннями, оргтехнікою);

організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування нещасного випадку;

забезпечити проведення необхідних досліджень, випробувань, експертиз та технічних розрахунків. Члени комісії зі спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення (опитування) військовослужбовців і працівників військової частини та свідків події.

Члени комісії зі спеціального розслідування за можливості повинні зустрітися з потерпілими військовослужбовцями або членами їх сімей, розглянути на місці соціальні питання або внести пропозиції щодо їх вирішення відповідним органам, а також надати роз`яснення військовослужбовцям або членам їх сімей стосовно їх прав і належних компенсацій відповідно до законодавства України.

До матеріалів спеціального розслідування включаються: 1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування; 2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються:

протокол огляду місця події (додаток 10);

ескіз місця події, що сталася (додаток 11), необхідні плани, схеми, фотознімки;

висновок експертизи (технічної, медичної тощо), якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася; протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки свідків та інших осіб, причетних до події;

копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов`язків військової служби та копії документів про проходження військової служби;

медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;

акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.

Суд зазначає, що всупереч приписам п. 6 розділу ІІІ Інструкції №332, до акту розслідування не додано протокол огляду місця події, ескіз місця події, що сталася, необхідні плани, схеми, фотознімки. Акт проведення розслідування нещасного випадку від 21.10.2025 у своєму переліку таких додатків не містить.

Згідно з абзацом шостим пункту 17 розділу ІІ Інструкції №332, у разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Суд зазначає, що постановою слідчого від 29 грудня 2025 року було закрито кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Однак, дана постанова скасована ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 у справі №183/6677/26. В ухвалі від 05.06.2026 №183/6677/26 зазначено таке:

« … Дослідивши постанову слідчого, на переконання слідчого судді, при прийнятті оскаржуваної постанови не було дотримано вимог КПК України щодо повноти, всебічності та об`єктивності досудового розслідування.

Зокрема заслуговують на увагу й доводи скарги щодо суперечності висновків слідчого та результатів судово-медичної експертизи щодо факту самогубства. В оскаржуваній постанові слідчий посилається на висновок комісії з розслідування нещасного випадку військової частини, яка визначила, що мав місце "нещасний випадок... а саме: самогубство, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи". Однак, це твердження не узгоджується з висновком експерта № 377/Е: На пряме запитання слідчого (Питання №5) "Чи характерні виявлені тілесні ушкодження для самогубства?", судово-медичний експерт відповів: "Рід смерті є юридичним поняттям і встановлюється слідчими органами". Відповідаючи на питання (Питання №6) "Чи характерні виявлені тілесні ушкодження для спричинення іншою особою?", експерт зазначив: "Локалізація виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, не виключає можливість їх утворення іншою особою".

Слідчий не надав належної оцінки тому факту, що за результатами проведення експертизи не було встановлено послідовність нанесення чисельних ножових поранень (сім горизонтально розташованих ран на правій бічній поверхні шиї та чотири на лівій бічній поверхні шиї, а також дві рани грудної клітини).

Крім того, за результатами судово-трасологічної експертизи №CE-19/104-25/22400-Д від 06.06.2025, експертом встановлено, що на поверхні ножа, яким нібито загиблий ОСОБА_3 сам собі наніс множинні смертельні поранення, слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонь) не виявлено. Отже, слідчий у постанові не надав правової оцінки тому факту, у який спосіб особа могла самостійно нанести собі понад десять ножових поранень, не залишивши при цьому на знарядді жодного відбитку пальців рук.

Таким чином, органом досудового розслідування не забезпечено виконання вимог ч.2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також не усунуто недоліки досудового розслідування, на які неодноразово зверталася увага судами.

Отже, з наведеного вбачається, що слідством допущено неповноту досудового розслідування кримінального правопорушення, не проведено всіх слідчих (розшукових) та процесуальних дій на встановлення суттєвих обставин справи щодо з`ясовування даних про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення, на які вказує заявниця, не усунуто суперечностей у показаннях осіб, не виконано вимог ухвал суду, не перевірено всіх фактів та обставин кримінального провадження, та не надано належної правової оцінки всім зібраним у кримінальному провадженні відомостям у їх сукупності.

За таких обставин, висновок слідчої про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення є передчасним, а оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не містить належного обґрунтування щодо відсутності складу кримінального правопорушення, є невмотивованою, не ґрунтується на всебічному дослідженні матеріалів кримінального провадження та не відповідає вимогам статті 110 КПК України щодо змісту процесуального рішення …».

З огляду на такі висновки ухвали від 05.06.2026 у справі №183/6677/26, а також з огляду на те, до акту розслідування, всупереч приписам п. 6 розділу ІІІ Інструкції №332, не додано протокол огляду місця події, ескіз місця події, що сталася, необхідні плани, схеми, фотознімки. суд вважає, що відповідачем в порушення норм законодавства, неповно з`ясовано обставини та причини, що призвели до смерті ОСОБА_3 .

Також суд зазначає про наявність інших обставин, які викликають об`єктивні сумніви правильності висновків акту, як то, зокрема: нанесення ОСОБА_3 собі самостійно 13 ножових порань у різні частини тіла, відсутність на поверхні ножа слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонь).

Також суд окремо зауважує на висновок експерта №377н/Е від 19.05.2025, відповідно до якого на питання "Чи характерні виявлені тілесні ушкодження для спричинення іншою особою?", експерт надав відповідь: "Локалізація виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, не виключає можливість їх утворення іншою особою".

Суд зазначає, що у матеріалах справи та матеріалах розслідування за фактом смерті ОСОБА_3 відсутні будь-які рішення командира Військової частини щодо забезпечення проведення необхідних досліджень, випробувань, експертиз та технічних розрахунків.

При цьому, в додатках до акту розслідування від 21.10.2025 не значяться: висновок експерта №377н/Е від 19.05.2025, висновок експерта №CE-19/104-25/22400-Д від 06.06.2025, а зазначено лише висновок експерта №337н від 16.05.2025.

Таким чином, зазначено висновки експертів відповідачем не досліджені та не прийняті до уваги під час проведення спеціального розслідування.

Отже, висновки про причини смерті військовослужбовця не могли бути встановлені відповідачем, як на підставі акту службового розслідування так і на підставі лише висновку експерта №377н щодо проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 .

Наведені вище обставини в їх сукупності, дають підстави стверджувати, що службове розслідування обставин смерті ОСОБА_3 проведене з істотними порушеннями вимог Інструкції №332 та є неповним. Здійснені за наслідками розслідування висновки про те, що загибель військовослужбовця є наслідком самогубства та не пов`язана з виконанням ним обов`язків військової служби є передчасними та необґрунтованими. За цих обставин, Акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті) (форма НВ-2) є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилань відповідача на той факт, що акт не може бути скасований судом, оскільки не зумовлює виникнення прав і обов`язків та не може бути предметом спору, то суд зазначає, що згідно з абзацом 6 пункту 17 розділу ІІ Інструкції №332, у разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

Таким чином, вказаною Інструкцією прямо передбачено право звернутись до суду у разі незгоди із актом за формою НВ-2.

Таким чином суд вважає, що Акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті) за формою НВ-2 від 21 жовтня 2025 року, затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу визнання протиправним та скасування Акту розслідування зумовлює визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2025 №6018 «Про результати спеціального розслідування».

Наслідком скасування зазначеного наказів та акту розслідування є зобов`язання відповідача призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку за фактом загибелі (смерті) ОСОБА_3 , відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, яким затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, з урахуванням висновків суду.

При цьому, висновки суду полягають у тому, що під час проведення повторного спеціального розслідування обов`язково мають бути враховані висновок експерта №377н/Е від 19.05.2025 та висновок експерта № CE-19/104-25/22400-Д від 06.06.2025

Приймаючи таке рішення суд також керується тим, що всі сумніви суд трактує на користь людини - військовослужбовця, який пішов боронити Україну і загинув.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктами 32-41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про скасування акту проведення розслідування нещасного випадку (смерті) та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку (смерті) за формою НВ-2 від 21 жовтня 2025 року, затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2025 №6018 «Про результати спеціального розслідування».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 призначити повторне розслідування нещасного випадку з приводу нещасного випадку (смерті) ОСОБА_3 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.09.2026.

Суддя Ю.В. Калашник