Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №280/4886/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2026 року Справа № 280/4886/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 25 лютого 2026 року пенсію за віком ОСОБА_1 , а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 25 лютого 2026 року пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023-2025 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії відповідача 1 щодо переведення позивача з пенсії за вислугою років на пенсію за віком слід розцінювати як відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нарахуванні та виплаті пенсії за віком в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023-2025 роки. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді від 25.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до рішення відповідача-1 №923030182067 від 14.03.2026 про перерахунок пенсії, позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та перераховано відповідно до ст. ст. 40, 42, 45 Закону № 1058-IV. На теперішній час пенсію розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства. Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства України та на підставі вищевикладеного, оскільки позивачці первинно було призначено пенсію за вислугу років у 2010 році, у відповідача-1 відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки при перерахунку пенсії за віком, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсії у 2026 році. Виходячи з вищезазначеного, пенсія позивачці розрахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства України, дії відповідачів не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, враховуючи те, що Позивач скористався правом виходу на пенсію і таке право не втрачав при переведенні на інший вид пенсії, правовідносини носять тривалий характер, тобто не припиняються, а тому при зверненні позивача із заявою від 25.02.2026, відбулося переведення з одного виду пенсії на інший. З урахуванням викладеного, у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, а позивачем не доведено. Враховуючи вищезазначене, при проведенні перерахунку пенсії перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні підстави застосовувати середню заробітну плату (дохід), визначену частиною другою статті 40 цього Закону. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суддя Стрельнікова Н.В. з 01.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у відпустці.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області, та з 27.10.2010 отримував пенсію за вислугу років як працівник освіти на підставі п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення».

25.02.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії».

З огляду на приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою Пенсійного Фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1, вищезазначена заява з урахуванням принципу екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

З 25.02.2026 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При розрахунку пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» збережено середній показник заробітної плати в сумі 8913,83 грн (3764,40 грн ( за 2014-2016 роки)* 1.17 * 1.11 * 1.11 * 1.14*1,197*1,0796*1,115).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо переведення з одного виду пенсії на інший, замість призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-ІVвизначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями ст. 9 Закону № 1058-ІVвстановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1058-ІVпередбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу.

При цьому, відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІVрозмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, наведені приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Водночас, судом встановлено та не заперечується відповідачами, що позивач з 18.08.2010 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим, за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Отже, на переконання суду, в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.

Такого ж правового висновку щодо спірних правовідносин дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, Верховний Суд у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від18.08.2020 у справі №263/6611/17.

Доводи відповідачів про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд не враховує, оскільки в розглядуваній справі мало місце призначення іншої пенсії за відмінним законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону відповідно до ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV.

Отже, з огляду на вищенаведені норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення позивача з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком є протиправними.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, з метою належного способу захисту порушеного права суд вважає за необхідне:

визнати протиправними дії відповідача 1 щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком позивачу;

зобов`язати відповідача 1 призначити позивачу з 25.02.2026 пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023-2025 роки, а відповідача 2 здійснити її виплату.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, у спірних відносинах права позивача порушені протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн. належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 25.02.2026 пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023-2025 роки, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити її виплату.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова