Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: медико-соціальної експертизи
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №260/3244/26
Суддя: Ващилін Р.О.
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/3244/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправною та скасувати Довідку ВЛК від 23.02.2026 року №2026-0223-1446-5055-3, якою визнано придатним до військової служби ОСОБА_1 , яка була прийнята ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити ОСОБА_1 на повторне ВЛК з визначенням ступеня придатності позивача;
3) визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 , зобов`язати виключити зі списку особового складу та зобов`язати звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що він був визнаний непридатним до військової служби та знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 . До 04 лютого 2025 року включно позивачу не надходило жодного сповіщення щодо необхідності повторного проходження ВЛК. Незважаючи на це, 23 лютого 2026 року працівники поліції затримали позивача та доставили до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військово-лікарської комісії. За наслідком такого огляду позивач був визнаний придатним до військової служби та призваний на військову службу. Стверджує, що медичний огляд був проведений поверхнево, без врахування наявних захворювань. На складену ВЛК довідку була подана скарга, однак така залишена без розгляду по суті з причин пропуску строку оскарження. На численні звернення з вимогою пройти повторний медичний огляд Військова частина НОМЕР_2 не відреагувала.
Ухвалою від 19.05.2026 Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
11 червня 2026 року відповідач 1 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Стверджує, що 23.02.2026 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою уточнення облікових даних. Від проходження медичного огляду позивач не відмовлявся. Зазначає, що позивач проходив медичний огляд належним чином, під час проходження якого скарг на стан здоров`я не заявляв, висновок військово-лікарської комісії у передбачений законом спосіб не оскаржував. Під особистий підпис в картці обстеження та медичного огляду проінформував, що інформацію щодо стану свого здоров`я надав в повному обсязі, попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. З огляду на зазначене вважає, що посадові особи відповідача 1 діяли у повній відповідності до законодавчих норм. При цьому вважає, що перевірка рішень ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.
15 червня 2026 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача 1 не погоджується. Заперечує добровільність прибуття позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Стверджує про вчинений на позивача моральний тиск, що унеможливлювало відмову від проходження військово-лікарської комісії. В свою чергу всі доводи відповідача 1 про задовільний стан здоров`я спростовуються лікарським висновком. Звертає увагу суду на те, що в Картці обстеження та медичного огляду позивача проставлений діагноз «Остеохондроз поперекового відділу», однак жодних досліджень позивачу проведено не було.
22 червня 2026 року відповідач 2 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, зауважив, що Військова частина НОМЕР_1 не приймала рішення про призов позивача, не визначала його придатності до військової служби та не направляла його на військово-лікарську комісію. Вона є місцем проходження військової служби, до якого позивач направлений за наслідками призову, здійсненого територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Відтак вимога про скасування наказу про призов адресується саме до органу, який цей наказ видав, і не може бути підставою для задоволення вимог до військової частини. Зарахування військовозобов`язаного до списків особового складу військової частини за наявності наказу про призов, направлення до військової частини та чинної постанови військово-лікарської комісії є кадрово-обліковою дією командира, що вчиняється на виконання документів уповноваженого органу комплектування. Виключення зі списків особового складу є завершальною кадрово-обліковою дією, можливою лише за наявності визначеної законом підстави та проведення розрахунків.
22 червня 2026 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив. Так, зазначає, що з огляду на наявність ступеню придатності до військової служби позивач міг бути призваний до військової частини, що за своєю спеціалізацією не є штурмовою або бути взагалі не призваним на службу через значні проблеми зі здоров`ям. Однак, через недбалість комісії ВЛК позивач був визнаний придатним до військової служби та в подальшому зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка є бойовою штурмовою частиною та бере участь у запеклих боях на території України. Вважає, що оскільки довідка ВЛК є незаконною, то подальші дії, вчинені щодо позивача, породжують автоматичне визнання їх незаконними.
Відповідач 3 відзив на позов у встановлений судом строк не надав, про продовження процесуального строку для його надання не клопотав.
Ухвалою від 05.08.2026 Закарпатський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі як співвідповідача Військово-лікарську комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такою ухвалою відповідачу 4 надано строк для подання відзиву на позов.
Вказана ухвала була надіслана до особистого електронного кабінету відповідача 4 та доставлена 06 серпня 2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником суду.
Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеня придатності до військової служби.
Медичний огляд ОСОБА_1 був проведений позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оформлений карткою обстеження та медичного огляду. Так, як вбачається з такої картки, в ході проведення медичного огляду ОСОБА_1 був обстежений наступними спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог. Окрім того, щодо ОСОБА_1 було застосовано додаткові методи обстеження, а саме: загальний аналіз крові, аналіз крові на групу крові та резус-фактор, біохімічний аналіз крові, сереологічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, флюорографія органів грудної клітини, ЕКГ.
За результатами проведеного медичного огляду було складено довідку військово-лікарської комісії № 2026-0223-1446-5055-3 від 23.02.2026, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 на підставі статті 23 в графи II розкладу хвороб визнаний придатний до військової служби. Опис діагнозу: Остеохондроз поперекового відділу хребта, м`язевотопічний компонент, полірадикулярний синдром, незначне порушення функції ходи.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1599 від 23.02.2026 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до Військової частини НОМЕР_3 .
14 квітня 2026 року, не погоджуючись з правомірністю такої довідки ВЛК, представник ОСОБА_1 подала скаргу до 16 Регіональної Військово-лікарської комісії, в якій вказала на допущені під час проходження медичного огляду процедурні порушення та не врахування наявного у військовозобов`язаного захворювання.
16 Регіональна Військово-лікарська комісія листом № 1190/6006 від 04.05.2026 залишила подану представником ОСОБА_1 скаргу без розгляду по суті з причин перевищення місячного терміну з часу ознайомлення з постановою ВЛК.
06 травня 2026 року представник ОСОБА_1 надіслала скаргу на довідку ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій вказала на неправомірну відмову у розгляді попередньої скарги та допущені процедурні порушення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак жодних відомостей про результати розгляду такої скарги представник ОСОБА_1 в ході розгляду цієї адміністративної справи в суді не надала.
Окрім того, 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 з рапортом, в якому просив направити його на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності / непридатності до військової служби.
Листом № 1012/4756 від 29.04.2026 Військова частина НОМЕР_2 рекомендувала ОСОБА_1 звернутися з усіма медичними документами до медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 з метою обстеження та підтвердження наявних захворювань для визначення необхідності в скеруванні для подальшого проходження повторної військово-лікарської комісії.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 130 від 05.05.2026 рядовий ОСОБА_1 з 05 травня 2026 року зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення, на посаду водія 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 піхотної роти піхотного батальйону (інтернаціонального легіону оборони України) Військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 та правомірністю свого зарахування до особового складу військової частини, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Нормами ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Вказане кореспондується також з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232).
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Ч. 3 ст. 1 Закону № 2232 передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час. Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Суд враховує, що спірні правовідносини виникли в період дії в Україні воєнного стану.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані:
- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Вказане узгоджується також з положеннями ч. 10 ст. 1 Закону № 2322.
Так, питання щодо медичного огляду військовозобов`язаних під час мобілізації врегульовано нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1.2 якого передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі – ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
- Центральна військово-лікарська комісія; (далі – ЦВЛК);
- ВЛК регіону.
Згідно з п. 2.3.3 глави 2 розділу І Положення № 402, на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Окрім того, ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України (п. 2.3.4. глави 2 розділу І Положення № 402).
Підпунктом 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Згідно з п. 2.5.1. глави 2 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, в тому числі, ВЛК територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП).
ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП (п. 2.8.1 глави 2 розділу І Положення № 402).
Пунктом 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402, кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року №360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями (п. 3.4. глави 3 розділу ІІ Положення № 402).
Згідно з п. 3.5. глави 3 розділу ІІ Положення № 402, військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року № 661/20974, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Відповідно до п. 3.8. глави 3 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК.
Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням (п. 20.1. глави 20 розділу ІІ Положення № 402).
Пунктом 20.2. глави 20 розділу ІІ Положення № 402 встановлено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови ВЛК оформлюються документами в електронній формі, які створюються засобами ІКС (п. 22.1 глави 20 розділу ІІ Положення № 402).
Згідно з п. 22.4 глави 20 розділу ІІ Положення №402, документи, якими оформлюються постанови ВЛК, підписуються головою, всіма членами ВЛК, які брали участь у засіданні, та секретарем ВЛК не пізніше наступного робочого дня після проведення засідання ВЛК.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (п. 22.9 глави 20 розділу ІІ Положення № 402).
Суд встановив, що 23 лютого 2026 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 був проведений медичний огляд ОСОБА_1 , під час якого останній був оглянутий лікарями та проведені щодо нього медичні дослідження, передбачені п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402.
ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 завела на ОСОБА_1 картку обстеження та медичного огляду у паперовій формі за формою, затвердженою додатком 13 до Постанови № 402. Результати проведеного медичного огляду оформлені довідкою за формою, затвердженою додатком 4 до Постанови №402. Така довідка завірена печаткою згідно з вимогами п. 22.5 глави 20 розділу ІІ Положення № 402, а також підписана членами ВЛК із застосуванням електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
В обґрунтування протиправності оскарженої довідки позивач посилається на те, що такий медичний огляд був проведений поверхнево без врахуванням наявних в нього діагнозів, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого та результати проведених медичних досліджень.
З цього приводу суд зазначає, що нормами пп. п. 2.3.3 та 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено право саме штатних ВЛК, яким є ВЛК регіону або ЦВЛК переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих позаштатних ВЛК.
Відповідно до п. 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Отже, нормами Положення №402 передбачають можливість оскарження дій (бездіяльності) чи постанов ВЛК РТЦК та СП у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК рішеннями виключно до ВЛК вищого рівня, зокрема до ВЛК регіону та ЦВЛК. Законодавчі норми не передбачають можливість оскарження таких постанов у судовому порядку.
Суд встановив, що не погоджуючись з правомірністю довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник ОСОБА_1 подала скаргу до 16 Регіональної Військово-лікарської комісії, в якій вказала на допущені під час проходження медичного огляду процедурні порушення та не врахування наявного у військовозобов`язаного захворювання.
16 Регіональна Військово-лікарська комісія листом № 1190/6006 від 04.05.2026 залишила подану представником Мильникова О.В. скаргу без розгляду по суті з причин перевищення місячного терміну з часу ознайомлення з постановою ВЛК.
06 травня 2026 року представник Мильникова О.В. надіслала скаргу на довідку ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій вказала на неправомірну відмову у розгляді попередньої скарги та допущені процедурні порушення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак жодних відомостей про результати розгляду такої скарги представник Мильникова О.В. в ході розгляду цієї адміністративної справи в суді не надала.
Більше того, дії / бездіяльність ВЛК регіону чи ЦВЛК за результатами розгляду поданих Мильковим О.В. скарг не є предметом оскарження в цій адміністративній справі. Доказів їх оскарження в окремому порядку представник позивача суду також не надала.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може надавати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, передбачена Положенням № 402 процедура проведення медичного огляду ОСОБА_1 , що може в межах своєї компетенції бути перевірена судом в ході розгляд справи, була дотримана. При цьому суд не бере до уваги доводи представника позивача щодо примусового доставлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії, оскільки питання правомірності застосування до позивача приводу не є предметом оскарження. На думку суд, спосіб прибуття військовозобов`язаного для проходження військово-лікарської комісії не є визначальним при дослідженні прийнятого за результатами проходження медичного огляду рішення.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а також те, що остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд вважає, що недотримання ОСОБА_1 вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду є підставою для відмови у задоволенні позову.
На думку суду, в даному випадку ефективним і дієвим правовим механізмом захисту права (інтересу) позивача є оскарження дій / бездіяльності ВЛК регіону чи ЦВЛК за результатами розгляду поданих ОСОБА_1 скарг.
Суд також не бере до уваги доводи представника позивача про його виключення в минулому з військового обліку за станом здоров`я з огляду на те, що станом на день проведення медичного огляду ОСОБА_1 був повторно зарахований на військовий облік, що підтверджуєтеся відомостями облікової картки військовозобов`язаного (зворот арк. спр. 158, т. 1). В свою чергу, повторність такого обліку в межах цієї адміністративної справи не оскаржується.
Суд також не враховує при ухваленні рішення надану як доказ довідку ВЛК № 2026-0805-0904-1187-0 від 05.08.2026, оскільки вона не може свідчити про однозначну протиправність довідки від 23.02.2026 року №2026-0223-1446-5055-3. Така довідка за хронологією була складена пізніше. Суд в свою чергу, не наділений достатньою компетенцією в медичній галузі, щоб дослідити зазначені в довідках діагнози в контексті їх темпорального існування та взаємопов`язаності.
Стосовно доводів представника позивача про протиправність наказу Військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2026 р. № 130 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу на всі види забезпечення та звільнення з військової служби, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 32 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказ Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Так, суд встановив, що ОСОБА_1 був зарахований до особового складу Військової частини НОМЕР_1 на підставі поіменного списку військовозобов`язаних від 04.05.2026 № 450/км.
Суд вважає, що жодних підстав для не видачі наказу про зарахування позивача до списків особового складу частини у Військової частини НОМЕР_1 не було. Відповідно до відомостей довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.02.2026 року №2026-0223-1446-5055-3, що була чинною на день прийняття наказу про зарахування, ОСОБА_1 був придатний до військової служби без будь-яких обмежень. Тому доводи представника позивача про неможливість його направлення до штурмової роти є безпідставними.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року).
Отже, провівши правовий аналіз обставин даної адміністративної справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд не вирішує питання розподілу судових витрат у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua