Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №260/5041/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/5041/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Хустської міської ради, яким просить суд визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації Хустську міську раду та зобов`язати вчинити дії щодо оприлюднення та подальшого оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Позовна заява обґрунтована тим, що розпорядники інформації, в тому числі Хустська міська рада, зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

ОСОБА_1 намагався скористатися правом на доступ до публічної інформації, яке гарантується ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У свою чергу, відповідач повинен був опублікувати мінімум 75 наборів даних, але станом на 13 липня 2026 року опублікував лише один набір даних, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що керівництво та посадові особи Хустської міської ради у своїй роботі не допускають необґрунтованого віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірної відмови в наданні інформації, несвоєчасного або неповного надання інформації, надання недостовірної інформації

Серед іншого зазначає, що Хустська міська рада постійно працює над приведенням актів ради у відповідність до законодавства, в тому числі, розпочато проведення інформаційного аудиту у Хустській міській раді та її виконавчих органах у 2026 році, у зв`язку з чим, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

У той же час, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або ж громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За змістом ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI даний Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

У розумінні ст. 1 зазначеного вище Закону, публічною інформацією вважається відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або ж створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI).

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації, для цілей цього Закону, визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов`язковими для виконання.

Так, 01.05.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» від 09.04.2015 р. № 319-VIII, яким Закон № 2939-VI доповнено ст. 10-1.

За змістом ст. 10-1 Закону № 2939-VI публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах (ч. 1 ст. 10-1 Закону № 2939-VI).

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації (ч. 2 ст. 10-1 Закону № 2939-VI).

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється і надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї із таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних у відповідності до Закону України «Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом (ч. 3 ст. 10-1 Закону № 2939-VI).

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

Створення та забезпечення функціонування єдиного державного вебпорталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування (ч. 4 ст. 10-1 Закону № 2939-VI).

Згідно з п. 5-1 ч.1 ст. 15 Закону № 2939-VI (у редакції Закону № 319-VIII), розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.

На виконання ст. 10-1 цього Закону, Кабінет Міністрів України Постановою від 21.10.2015 р. № 835 затвердив «Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яке визначає вимоги до формату та структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.

У відповідності до абз. 1-3 п. 3 Положення, розпорядники інформації завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком.

Перетворення (зокрема, вивантаження з баз даних та в разі потреби знеособлення) публічної інформації у публічну інформацію у формі відкритих даних є обов`язковим.

Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних.

За правилами абз. 1 п. 4 Положення, набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Як передбачено п.п. 21, 24, 26 Положення, оприлюднення набору даних передбачає можливість їх перегляду та завантаження безоплатно та без проведення додаткової реєстрації, ідентифікації, авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень.

Завантаження наборів даних на Єдиний державний веб-портал відкритих даних здійснюється безоплатно відповідальною особою розпорядника інформації, яка заповнює та подає паспорт набору даних, структуру набору даних та сам набір даних.

Документ розпорядника інформації про визначення відповідальної особи (осіб) розпорядника інформації оприлюднюється на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації не пізніше робочого дня, що настає за днем після його видання.

Розпорядник інформації забезпечує оприлюднення нового набору даних відповідно до вимог цього Положення протягом 10 календарних днів.

Згідно з додатком «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» до Положення (у редакції, чинній на час виникнення цих спірних правовідносин), усі розпорядники інформації (у межах компетенції) оприлюднюють такі дані: довідник підприємств, установ, організацій та територіальних органів розпорядника інформації та організацій, що належать до сфери його управління, у тому числі їх ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, офіційних веб-сайтів, адрес електронної пошти, номерів телефонів, місцезнаходження; інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; нормативи, що затверджуються та підлягають оприлюдненню відповідно до закону розпорядником інформації; переліки національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації; адміністративні дані в значенні Закону України Про офіційну статистику, що збираються (обробляються) та підлягають оприлюдненню відповідно до вимог закону розпорядником інформації; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (окрім внутрішньо організаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти нормативно-правових актів; переліки регуляторних актів із зазначенням дати набрання чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження їх результативності та інформації про джерело їх оприлюднення; план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів із зазначенням видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів і підрозділів, відповідальних за розроблення проектів, дати їх внесення на розгляд регуляторного органу та посилання на джерело оприлюднення; інформація про нормативно-правові засади діяльності розпорядника інформації; фінансова звітність суб`єктів господарювання державного та комунального сектору економіки; річні зведені основні фінансові показники виконання фінансових планів підприємств державного та комунального сектору економіки; інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги; інформація із системи обліку публічної інформації; результати інформаційного аудиту.

Пунктом 2 Положення № 835 встановлено обов`язок розпорядників інформації, визначених Законом № 2939-VI, забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних веб-сайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що норми статті 10-1 Закону № 2939-VI і Положення № 835 є обов`язковими для виконання, та не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021 р. у справі № 9901/116/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Викладене, в свою чергу, свідчить, що відповідач зобов`язаний здійснити оприлюднення в Єдиному державному вебпорталі відкритих даних усієї публічної інформації, яка перебуває у володінні цього органу, в той же час, досліджуючи Єдиний державний вебпортал відкритих даних https://data.gov.ua вбачається, що Іршавською міською радою на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних не оприлюднено жодного набору даних.

Таким чином, відповідачем фактично не забезпечено виконання встановленого статтею 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 835, обов`язку щодо оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних.

Доказів на спростування наведених позивачем обставин, а також доказів належного виконання покладеного на відповідача законодавством обов`язку щодо оприлюднення та регулярного оновлення наборів даних у формі відкритих даних, відповідачем суду не надано.

Суд враховує, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні на користь заінтересованих осіб юридично значимих й обов`язкових дій, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Оскільки положення Закону № 2939-VI та постанови Кабінету Міністрів України № 835 є обов`язковими для виконання, не передбачають можливості їх часткового виконання чи відкладення виконання встановлених ними обов`язків на майбутнє, а відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своєї бездіяльності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що вимога позивача щодо подальшого регулярного оновлення оприлюднених наборів даних також підлягає задоволенню, оскільки обов`язок щодо їх регулярного оновлення прямо передбачений частиною першою статті 10-1 Закону № 2939-VI та пунктом 4 Положення № 835. Такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення та спрямований на забезпечення не лише одноразового виконання відповідачем покладеного на нього законом обов`язку, а й подальшого підтримання оприлюдненої інформації в актуальному стані відповідно до встановленої законодавством періодичності її оновлення.

Щодо вимоги позивача, відповідно до ч. 2 ст. 249 КАСУ постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності голову Виноградівської міської ради Закарпатської області Бочкая Степана згідно першого абзацу ст. 212-3 КУпАП суд вказує наступне.

Фактично предметом пред`явленого позову є визначена позивачем бездіяльність відповідача стосовно не оприлюднення та не оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Відповідно до норми ст. 249 КАС України, на яку покликається позивач в обґрунтування своїх вимог, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

За своєю правовою суттю вимога про застосування ст. 249 КАС України, а саме постановлення окремої ухвали, не є позовною вимогою в розумінні ст. 160 КАС України, відтак суд розцінює таку вимогу як клопотання позивача.

Аналіз положень наведеної ст. 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Позивачем в заявленому клопотанні про постановлення окремої ухвали не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що дії відповідача носять очевидний протиправний характер та спрямовані навмисно на грубе порушення прав позивача.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд не вбачає передбачених статтею 249 КАС України підстав для постановлення окремої ухвали.

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Хустської міської ради щодо невиконання обов`язку в частині оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/), передбаченого ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21.10.2015 р. № 835.

Зобов`язати Хустську міську раду оприлюднити та надалі регулярно оновлювати на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набори даних у формі відкритих даних, відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21.10.2015 р. № 835.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хустської міської ради (код ЄДРПОУ - 34005221) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк