Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №260/2324/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/2324/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» про стягнення витрат на правову допомогу за позовом Приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» до Закарпатської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «МЕГААВТОСПЕКТР» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці, яким просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2026/000032 від 04.03.2026 р.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України на користь приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 грн 00 коп. та інші судові витрати докази понесення яких будуть надані згодом.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Вказаним рішенням визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04 березня 2026 року № UA305130/2026/000032 та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці на користь Приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.

В подальшому до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою представник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову (правничу допомогу) в розмірі 35000 грн.

Заява мотивована тим, що з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом усіх процесуальних документів від імені й у інтересах позивача в цій справі, витрати на правову допомогу в сумі 35000 грн є реальними та підтвердженими матеріалами справи.

Представником Закарпатської митниці подано клопотання про зменшення розміру судових витрат, відповідно до якого зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення судової практики в аналогічній категорії справ.

Представник відповідача наголошує, що позивачем не було підтверджено жодними належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн, а тому у задоволенні заяви про стягнення таких витрат слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Як встановлено судом, при ухвалені рішення від 07.08.2026 р. по справі № 260/2324/26 вирішено питання про стягнення сплаченого судового збору у розмірі 3328 грн, проте не вирішено питання про судові витрати на правову допомогу.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 якого - договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 1 ст. 30 Закону № 5076-VI, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частинами 2 та 3 ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 04.06.2021 р. у справі № 380/887/20 відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови в задоволенні вимог відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 р. у справі № 300/941/19 та від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19. Тобто, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається із поданої заяви, представник вказує, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 35000 грн. На підтвердження цих витрат адвокатом надано копію договору про надання адвокатських послуг від 26.03.2026 р., копію додаткової угоди № 1 до договору про надання адвокатських послуг № 260326 від 26.03.2026 р., копію акту здачі-приймання виконаних робіт від 11.08.2026 р., копію платіжної інструкції № 6 від 26.03.2026 р., копію платіжної інструкції № 7 від 02.04.2026 р., копію платіжної інструкції № 10 від 11.08.2026 р., копії виписок про поповнення рахунку.

Суд звертає увагу на правову позицію викладену в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», в якій зазначено, що, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі /WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також бере до уваги заперечення відповідача викладені у клопотанні про зменшення розміру судових витрат. Представник відповідача заперечив проти стягнення заявлених витрат на професійну правничу допомогу, покликаючись на те, що предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення судової практики в аналогічній категорії справ.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з критерію пропорційності, суд дійшов висновку, про часткове задоволення клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягненню з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову (правничу допомогу) у розмірі 15000 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

Заяву представника приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (код ЄДРПОУ - 43985560) на користь приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» (код ЄДРПОУ - 33868903) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень).

У задоволенні решти заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк