Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №240/12897/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/12897/26

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та доводів учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (далі - позивач, ТОВ «Еколан Інгредієнти») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці (далі — відповідач, митний орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000179/2 від 19 грудня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час митного оформлення імпортованого в Україну товару «Затверджувач Methyl Tetra-hydro Phthalic Anhydride (MTHPA) WNY-1008» за електронною митною декларацією № 25UA101020042231U2 від 18 грудня 2025 року декларантом визначено митну вартість за основним методом — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження числового значення митної вартості позивачем надано повний комплект документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі — МК України), зокрема зовнішньоекономічний контракт № 47 від 10.09.2025, проформу-інвойс від 18.09.2025, комерційний інвойс від 22.09.2025, пакувальний лист, коносамент, накладну CMR, платіжні інструкції № 129 від 10.10.2025 та № 149 від 21.11.2025 про 100% оплату вартості товару через банківську установу, договір про надання транспортно-експедиційних послуг з деталізованим рахунком і довідкою про витрати на транспортування, а також документи про страхування вантажу. Позивач зазначає, що надані документи не містили розбіжностей або дефектів форми чи змісту, а відтак у митного органу були відсутні законні підстави для витребування додаткових документів та необґрунтованого переходу до 6-го (резервного) методу оцінки. Крім того, позивач підкреслює, що джерелом цінової інформації для коригування вартості митниця обрала митну декларацію, в якій митна вартість також визначалася за резервним методом, що прямо суперечить імперативним приписам частини 3 статті 64 МК України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, у яких проти задоволення позову заперечив у повному обсязі. Митний орган мотивував свою позицію тим, що за наслідками спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками задекларована позивачем ціна товару (1,20 USD за 1 кг) виявилася значно нижчою за рівень митної вартості подібних товарів, оформлених раніше. Крім того, відповідач стверджував про наявність розбіжностей у документах: відсутність окремого документа «Замовлення», передбаченого пунктом 3.2 Контракту; ненадання страхового поліса при наявності посилання на договір генерального страхування; відсутність прямих договорів між позивачем та залученими експедитором морськими перевізниками; невідповідність вартості фрахту довідковим даним ДП «Держзовнішекспертиза» (Дайджест № 283), а також ненадання офіційного перекладу китайської експортної декларації. Відповідач зазначив, що через неподання декларантом додатково витребуваних документів митниця правомірно визначила митну вартість товару на рівні 1,70 USD за 1 кг за резервним методом на підставі митної декларації № 25UA100060531340U7 від 10.10.2025.

У відповіді на відзив позивач наголосив на безпідставності доводів митниці, зазначивши, що Контракт прямо звільняє сторони від зберігання замовлень після поставки товару; послуги експедирування та страхування підтверджені первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами; витребування перекладу експортної декларації мало формальний характер, оскільки числові дані ціни виконані загальноприйнятими арабськими цифрами; а використання митницею порівняльної декларації з 6-м методом є грубим порушенням процедури митної оцінки.

ІІ. Процесуальні дії суду

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

20 квітня 2026 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Ухвалою суду в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено на підставі частин 5, 6 статті 262 КАС України, оскільки характер спірних правовідносин та наявний у матеріалах справи обсяг письмових доказів є достатніми для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

10 вересня 2025 року між ТОВ «Еколан Інгредієнти» (Покупець) та компанією JIAXING NANYANG WANSHIXING CHEMICAL CO., LTD. (Китайська Народна Республіка, Продавець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт № 47 на поставку хімічної продукції.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Контракту № 47 найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами в інвойсах, які є його невід`ємною частиною. Згідно з пунктом 3.1 Контракту місце та умови поставки узгоджуються додатково у замовленні та інвойсі, при цьому після виконання поставки замовлення не підлягають зберіганню.

На виконання умов Контракту продавцем виставлено проформу-інвойс № JNWSX-UEIL250918-2 від 18.09.2025 та комерційний інвойс № JNWSX-UEIL250922-2 від 22.09.2025 на партію товару — затверджувач Methyl Tetra-hydro Phthalic Anhydride (MTHPA) WNY-1008 загальною вагою нетто 19 200 кг (80 діжок по 240 кг на 20 палетах) за ціною 1,20 USD за 1 кг на загальну суму 23 040,00 USD на умовах поставки FOB Shanghai.

Позивачем у повному обсязі (100%) здійснено оплату за вказану партію товару двома безготівковими платежами: за платіжною інструкцією в іноземній валюті № 129 від 10.10.2025 (авансовий платіж 30% — 6 912,00 USD) та платіжною інструкцією в іноземній валюті № 149 від 21.11.2025 (остаточний платіж 70% — 16 128,00 USD), що підтверджено банківськими виписками та довідками АТ «Райффайзен Банк» № В6/19-8158 від 14.10.2025 і № В6/19-9366 від 04.12.2025 із перевіркою SWIFT-повідомлень.

Організацію міжнародного перевезення вантажу забезпечено експедитором ТОВ «АТСФ» на підставі Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 18-01-24-М від 18.01.2024 (з протоколом розбіжностей) та Заявки № 32 від 29.09.2025. Пунктом 5.1.1 зазначеного Договору експедитору надано право залучати третіх осіб (морські лінії, термінали, перевізників) для виконання перевезення. Згідно з коносаментом № ZM25100388 від 23.10.2025 (морська лінія CMA CGM), міжнародною автотранспортною накладною CMR № ZM25100388 від 16.12.2025, рахунком на оплату № 3095 від 16.12.2025 та довідкою про транспортні витрати № 1612/01 від 16.12.2025 вартість доставки товару до митного кордону України склала 155 118,44 грн (морський фрахт Shanghai — Gdansk — 44 357,36 грн; обробка контейнера та перевантаження у Kowale — 48 692,55 грн; автоперевезення Kowale — митний кордон України — 62 068,63 грн).

Добровільне страхування вантажу під час транспортування здійснено безпосередньо позивачем у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ІНГО» згідно з Генеральним договором страхування вантажів № 200243786.25 від 01.03.2025 та Підтвердженням страхування вантажу від 23.10.2025 (страхова премія за конкретною партією товару склала 1 154,44 грн).

18 грудня 2025 року декларантом ТОВ «АТСФ» до митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці подано електронну митну декларацію № 25UA101020042231U2 для здійснення митного оформлення імпортованого товару за першим методом (за ціною договору), в якій заявлено митну вартість у розмірі 26 731,04 USD (1 131 749,62 грн), що включала фактурну вартість (23 040,00 USD / 975 476,74 грн), витрати на перевезення до кордону (155 118,44 грн) та витрати на страхування (1 154,44 грн).

19 грудня 2025 року Житомирською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000179/2, яким заявлену вартість скориговано в бік збільшення та визначено за резервним (6-м) методом у розмірі 1,70 USD за 1 кг (загальна сума — 32 640,00 USD). Джерелом інформації для коригування слугувала інформація цінової бази ЄАІС ДМСУ щодо митної декларації № 25UA100060531340U7 від 10.10.2025.

Товар було випущено у вільний обіг під фінансову гарантію на підставі митної декларації № 25UA10102004235000 від 19.12.2025 відповідно до частини 7 статті 55 МК України; сума фінансової гарантії (спірних митних платежів) склала 69 546,19 грн.

У порядку частини 8 статті 55 МК України позивач листом № 39 від 12.02.2026 звернувся до митниці з вимогою про скасування рішення про коригування та надав додаткові документи, що підтверджували повний цикл розрахунків (акт здачі-приймання робіт експедитора № 3270 від 23.12.2025, платіжну інструкцію про оплату перевезення № 91 від 21.01.2026, банківські довідки), проте листом від 20.02.2026 № 7.19-2/15-02/13/1481 митниця відмовила у скасуванні коригування.

ІV. Норми права, застосовані судом, та правова оцінка аргументів сторін

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів здійснюється за такими методами: 1) основний — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості є перший метод — за ціною договору. Відповідно до частини 3 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується виключно у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується лише тоді, коли використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні, та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів. Право витребування додаткових документів (ч. 3 ст. 53 МК України) виникає у контролюючого органу виключно за наявності обґрунтованих сумнівів, спричинених об`єктивними розбіжностями, ознаками підробки або відсутністю числових складових у поданих основних документах.

Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності підстав для сумнівів у заявленій вартості, суд зазначає таке:

Щодо посилань відповідача на інформаційні бази та систему ризиків АСАУР:

Верховний Суд у постановах від 18 серпня 2021 року у справі № 821/1050/17, від 22 квітня 2021 року у справі № 810/3397/16 та від 15 лютого 2023 року у справі № 815/2552/16 неодноразово наголошував, що формально нижчий рівень заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару від рівня вартості раніше розмитнених товарів або показників системи ризиків АСАУР не свідчить про недостовірність заявленої ціни і не є самостійною підставою для відмови у застосуванні основного методу митної оцінки. Зовнішньоекономічні операції базуються на свободі договору та автономії волі сторін, а їхня вартість визначається індивідуальними комерційними умовами, обсягами закупівлі та ціновою політикою виробника.

Щодо відсутності документа «Замовлення» та строків поставки:

Пунктом 3.1 зовнішньоекономічного Контракту № 47 прямо визначено: «Після виконання поставки Замовлення не підлягають зберіганню». Проформа-інвойс № JNWSX-UEIL250918-2 від 18.09.2025 за своєю правовою природою є акцептом комерційної пропозиції. Реальне відвантаження товару у жовтні 2025 року (коносамент від 23.10.2025) та його 100% безготівкова оплата позивачем двома траншами (платіжні інструкції № 129 та № 149) у повній відповідності до умов інвойсу повністю нівелюють формальні зауваження митного органу.

Щодо витрат на перевезення та довідкових цін:

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 листопада 2019 року у справі № 804/9754/15, Митний кодекс України не обмежує перелік документів, якими підтверджуються витрати на транспортування, лише спеціальними фінансовими звітами. Надані позивачем договір ТЕО № 18-01-24-М, рахунок № 3095 від 16.12.2025 та довідка № 1612/01 містять чіткий постатейний розрахунок вартості морського фрахту, обробки в порту та автодоставки до кордону України (155 118,44 грн), яка повністю включена до митної вартості. Посилання митниці на статистичний Дайджест цін № 283 ДП «Держзовнішекспертиза» мають суто інформаційний характер і не спростовують реальних первинних бухгалтерських витрат суб`єкта господарювання.

Щодо документів зі страхування вантажу:

Суперечності у відомостях про страхування відсутні, оскільки довідка експедитора ТОВ «АТСФ» засвідчує, що експедитор не страхував вантаж, тоді як позивач самостійно застрахував товар в АТ «СК «ІНГО» на підставі Генерального договору № 200243786.25 та Підтвердження від 23.10.2025 на суму премії 1 154,44 грн, що в повному обсязі відображено в ДМВ.

Щодо перекладу експортної декларації країни відправлення:

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 813/1350/14 та від 06 лютого 2020 року у справі № 520/10709/18, експортна декларація країни відправлення не є обов`язковим первинним документом, а декларант в Україні не відповідає за особливості її заповнення. Оскільки числові значення ціни товару в декларації КНР № 223120250004139542 наведені арабськими цифрами (1.2 USD/кг, 23 040 USD) і повністю збігаються з даними контракту, інвойсу та платіжних документів, неподання її офіційного перекладу не перешкоджало митному контролю. Більше того, у листі-підтвердженні від 27.10.2025 виробник офіційно підтвердив обґрунтованість вказаної ціни внаслідок розширення виробничих потужностей заводу до 60 000 тонн на рік та зниження собівартості.

Крім того, суд констатує грубе порушення відповідачем положень частини 3 статті 64 МК України при застосуванні 6-го (резервного) методу.

Згідно з частиною 3 статті 64 МК України та статтею VII ГАТТ 1994 року митна вартість, що визначається за резервним методом, не повинна ґрунтуватися на довільних або фіктивних оцінках, а також на вартостях, які самі розраховані за резервним методом.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15 підкреслив, що при застосуванні резервного методу митний орган зобов`язаний навести докладне порівняння характеристик товарів, розкрити числові елементи та навести обґрунтування коригувань на обсяг партії та комерційні умови.

Як установлено судом з наявної в матеріалах справи копії порівняльної митної декларації № 25UA100060531340U7 від 10.10.2025, яку відповідач використав для коригування ціни до 1,70 USD/кг, у її графі 43 зазначено код методу «6» (резервний). Тобто відповідач визначив митну вартість позивача за резервним методом на базі іншої митної декларації, де вартість товару також було встановлено за резервним методом, без жодного аналізу та обов`язкового коригування на відмінності в обсягах партій (19,2 т проти 38,4 т) та комерційних умовах (FOB проти CIF), що є прямим порушенням статей 55, 64 МК України.

Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2025 року у справі № 420/9971/24 зазначив, що надання декларантом у порядку частини 8 статті 55 МК України додаткових документів, які підтверджують сплату та складові митної вартості після випуску товарів під гарантію, є достатньою підставою для визнання задекларованої вартості та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів законності оскаржуваного рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив дію принципу «належного урядування», згідно з яким державні органи повинні діяти вчасно, послідовно та у спосіб, передбачений законом, а тягар помилок або невизначеності органів влади не може перекладатися на приватних осіб.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Еколан Інгредієнти» підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів - скасуванню як протиправне.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 7 від 04 березня 2026 року, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72–77, 90, 139, 241–246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" (Митрофана Донвар-Запольського, 5,м. Київ,04116. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34763972) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000179/2 від 19 грудня 2025 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

25.09.26