Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №240/24247/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/24247/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольза" до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та позиція позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЬЗА» (далі – позивач, ТОВ «КОЛЬЗА») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (далі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати прийняту відповідачем Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2025/000280 від 16.10.2025 року про відмову ТОВ «КОЛЬЗА» в митному оформленні вивезеної за кордон партії сої власного виробництва без сплати 10% ставки вивізного (експортного) мита згідно з поданою додатковою митною декларацією № 25UA500050008273U1 від 16.10.2025 року;

- зобов`язати Одеську митницю провести митне оформлення вказаної експортної операції за додатковою митною декларацією № 25UA500050008273U1 від 16.10.2025 року згідно з поданими документами без сплати 10% вивізного (експортного) мита;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є сільськогосподарським товаровиробником – платником єдиного податку четвертої групи та здійснює вирощування зернових і олійних культур на орендованих земельних ділянках у Житомирській області. На виконання зовнішньоекономічного контракту від 15.09.2025 № 15092025, укладеного з французькою компанією «SARL de BRUILLE», позивач 18.09.2025 подав до Одеської митниці періодичну митну декларацію типу ЕК 10 РР № 25UA500050007513U2 на вивезення 550 тонн соєвих бобів власного виробництва врожаю 2025 року. Партія сої в кількості 414 300 кг фактично вивезена через митний кордон 04.10.2025 морським судном «Great Victory» за коносаментом від 03.10.2025 № 3. Після фактичного вивезення та отримання експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати від 10.10.2025 № UAD51800RB-1831 про підтвердження власного вирощування товару, позивач 16.10.2025 подав додаткову митну декларацію № 25UA500050008273U1, заявивши пільгу зі сплати вивізного мита за кодом «063» на підставі статті 1-1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 10.09.1999 № 1033-XIV (у редакції Закону України від 16.07.2025 № 4536-ІХ, чинного з 04.09.2025).

Позивач вважає оскаржувану картку відмови протиправною, оскільки норма статті 1-1 Закону № 1033-XIV є нормою прямої дії та звільняє сільськогосподарських товаровиробників від сплати експортного мита з дня набрання чинності законом (04.09.2025). Закон не містить відкладальних умов щодо набуття права на пільгу, а несвоєчасне ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови від 03.10.2025 № 1256 (набрала чинності 05.10.2025) не може позбавляти добросовісного виробника прямо встановленого законом права. Крім того, на момент подання додаткової митної декларації (16.10.2025) постанова № 1256 уже набрала законної сили, і позивач надав передбачений нею експертний висновок ТПП, який підтвердив походження всієї партії продукції.

ІІ. Позиція відповідача та рух справи

Одеська митниця позовних вимог не визнала та подала відзив, у якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач стверджує, що відповідно до частини 7 статті 260 Митного кодексу України для пропуску товарів за періодичною митною декларацією застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на день пропуску цих товарів через митний кордон України. Оскільки перетин митного кордону відбувся 04.10.2025, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2025 № 1256 (05.10.2025), якою врегульовано порядок підтвердження власного вирощування продукції для цілей експорту, та за відсутності на той момент експертного висновку ТПП, правові підстави для застосування преференції «063» були відсутні. Відповідач також зазначив, що суд не наділений повноваженнями перебирати на себе дискреційні функції митного органу щодо завершення митного оформлення товарів.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що відповідач у порушення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростував статусу позивача як сільськогосподарського товаровиробника та факту експорту власно вирощеної продукції, а затримка з прийняттям підзаконного акта органом виконавчої влади відповідно до усталеної практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини не може слугувати підставою для звуження прав платника податків. У письмових запереченнях відповідач повторно підтримав свою позицію.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на підставі статей 257, 262 КАС України. Судове рішення ухвалюється за наслідками розгляду справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини. ТОВ «КОЛЬЗА» (код ЄДРПОУ 30524627) зареєстроване як юридична особа 20.08.1999 та перебуває на податковому обліку як платник єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарський товаровиробник), що стверджується довідкою Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2025 № 10600/6/06-30-04-05. Основним видом діяльності товариства за КВЕД 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Підприємство обробляє орендовані земельні ділянки загальною площею ріллі 2471,43 га на території Житомирської області, володіє парком сільськогосподарської техніки та штатом працівників.

15 вересня 2025 року між ТОВ «КОЛЬЗА» (продавець) та компанією «SARL de BRUILLE» (Франція, покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15092025 та Додаткову угоду № 1 до нього, за умовами яких продавець зобов`язався поставити покупцеві соєві боби врожаю 2025 року українського походження в кількості 500 метричних тонн (+/- 10%) за ціною 345,00 дол. США за тонну на умовах CPT порт Одеса.

18 вересня 2025 року декларантом ТОВ «КОЛЬЗА» до Одеської митниці подано періодичну митну декларацію типу ЕК 10 РР № 25UA500050007513U2 на вивезення 550 тонн соєвих бобів (код товару за УКТ ЗЕД 1201900000). У графі 31 зазначеної декларації виробником товару вказано ТОВ «КОЛЬЗА», а у графі 44 долучено довідку експортера-виробника від 18.09.2025 № 18-09/1 про продаж власно вирощеної продукції. Митний орган прийняв та оформив періодичну митну декларацію без зауважень.

04 жовтня 2025 року за коносаментом (Bill of Lading) від 03.10.2025 № 3 партію соєвих бобів у кількості 414 300 кг завантажено на морське судно «GREAT VICTORY» у порту Одеси та переміщено через митний кордон України, що підтверджено електронним повідомленням митного органу про фактичне вивезення товарів від 04.10.2025.

10 жовтня 2025 року Житомирська торгово-промислова палата за зверненням позивача видала Експертний висновок про походження товару № UAD51800RB-1831. Відповідно до результатів експертного дослідження встановлено, що соєві боби врожаю 2025 року в кількості 414 300 кг, експортовані контрактоотримувачу «SARL de BRUILLE» за коносаментом від 03.10.2025 № 3, повністю вирощені та зібрані ТОВ «КОЛЬЗА» на орендованих землях Гришковецької територіальної громади Житомирської області, а країною походження товару є Україна.

16 жовтня 2025 року брокер позивача на виконання зобов`язань за періодичною митною декларацією подав до Одеської митниці додаткову митну декларацію типу ЕК 10 ДР № 25UA500050008273U1 на партію фактично вивезеної сої вагою 414 300 кг вартістю 142 933,50 дол. США (5 969 003,01 грн за курсом НБУ). У графі 36 «Преференція» заявлено код «063», а до графи 44 внесено реквізити Експертного висновку Житомирської ТПП від 10.10.2025 № UAD51800RB-1831, довідки про статус платника єдиного податку від 03.04.2025 № 10600/6/06-30-04-05 та довідки виробника від 18.09.2025 № 18-09/1.

16 жовтня 2025 року посадовою особою Одеської митниці прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2025/000280. Підставою для відмови зазначено те, що за періодичною митною декларацією від 18.09.2025 № 25UA500050007513U2 дата перетину кордону товаром на судні «Great Victory» – 04.10.2025, тобто до набрання чинності постановою КМУ від 03.10.2025 № 1256 (набрала чинності 05.10.2025), тоді як експертний висновок ТПП видано 10.10.2025 після фактичного переміщення; у зв`язку з цим декларант зобов`язаний задекларувати та сплатити вивізне (експортне) мито в розмірі 10 відсотків від митної вартості товару.

ІV. Мотиви та джерела права, застосовані судом

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких законодавчих приписів. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Законом України від 16.07.2025 № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», який опубліковано в газеті «Голос України» 03.09.2025 № 168 та який набрав чинності 04.09.2025, внесено зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 10.09.1999 № 1033-XIV. Зазначений Закон доповнено статтею 1-1, якою затверджено ставку вивізного мита на соєві боби (код 1201 згідно з УКТ ЗЕД) у розмірі 10% митної вартості, яка застосовується з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4536-ІХ, але не раніше 1 вересня 2025 року (тобто з 04.09.2025).

Водночас абзацом четвертим статті 1-1 Закону № 1033-XIV імперативно встановлено: «Сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею. Термін "сільськогосподарський товаровиробник" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України».

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець одночасно із запровадженням 10% вивізного мита на соєві боби встановив пряму пільгу для сільськогосподарських товаровиробників, які експортують продукцію власного вирощування. Право на звільнення від мита виникло безпосередньо з моменту набрання чинності Законом № 4536-ІХ – з 04 вересня 2025 року. Текст Закону не містить відкладальних застережень щодо початку дії вказаної пільги або залежності її застосування від прийняття Кабінетом Міністрів України чи іншими органами підзаконних порядків.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.09.2025 № 455 внесено зміни до Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита та запроваджено код преференції «063» саме для декларування звільнення від сплати вивізного мита сільськогосподарських товаровиробників, які експортують власно вирощену продукцію за кодами 1201 та 1205 УКТ ЗЕД.

03 жовтня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», яка набрала чинності 05.10.2025. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною ТПП, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу зі сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 1-1 Закону № 1033-XIV.

Відповідно до частин 4, 7 статті 260 Митного кодексу України періодична митна декларація може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов`язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною декларацією протягом попереднього календарного місяця. Для пропуску товарів за періодичною митною декларацією застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання, чинні на день пропуску цих товарів через кордон. Водночас за пунктом 26 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, саме при поданні додаткової декларації декларант зазначає точні відомості про переміщені товари, подає необхідні документи та здійснює остаточний розрахунок і сплату належних митних платежів.

Суд критично оцінює твердження митного органу про те, що позивач втратив право на законну пільгу через перетин кордону 04.10.2025 (до набрання чинності постановою КМУ № 1256 від 03.10.2025). По-перше, станом на 04.10.2025 стаття 1-1 Закону № 1033-XIV уже була чинною (з 04.09.2025), а отже, нормативне звільнення агровиробників від мита діяло в силу акта вищої юридичної сили. Підзаконний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України за своєю юридичною природою не може звужувати зміст і обсяг прав, закріплених законом, чи запроваджувати додаткові фіскальні обтяження, не передбачені парламентом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.11.2018 у справі № 9901/973/18 сформувала правовий висновок, відповідно до якого суди не повинні застосовувати положення підзаконних нормативно-правових актів, які суперечать Конституції та законам України. У разі розбіжності між нормами закону та підзаконного акта безумовному застосуванню підлягає норма закону як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів України.

По-друге, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 31.01.2019 у справі № 826/1509/16 неодноразово наголошували, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку реалізації встановленого законом права або зволікання уряду з його ухваленням не може бути підставою для відмови особі в реалізації такого права. Органи державної влади не мають права посилатися на несвоєчасність виконання ними власних регуляторних обов`язків з метою позбавлення суб`єкта господарювання гарантованої законом преференції.

По-третє, остаточне митне оформлення експортної операції за періодичною декларацією завершується прийняттям додаткової декларації, яка подана позивачем 16.10.2025 – тобто після набрання чинності постановою КМУ від 03.10.2025 № 1256. Разом із додатковою декларацією позивач надав саме той документ, який визначений цією постановою, – Експертний висновок Житомирської ТПП від 10.10.2025 № UAD51800RB-1831, який беззаперечно підтвердив, що вся партія товару (414 300 кг), вивезена 04.10.2025 за коносаментом № 3 на судні «Great Victory», вирощена безпосередньо позивачем на орендованих землях Житомирщини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішеннях у справах «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви № 23759/03, 37943/06) та «Серков проти України» від 07.07.2011 (заява № 39766/05) ЄСПЛ констатував, що втручання в право мирного володіння майном (ст. 1 Першого протоколу) має відповідати вимозі «якості закону» – закон має бути доступним, чітким та передбачуваним. За наявності правової невизначеності або суперечності між актами законодавства тлумачення має здійснюватися на користь платника податків (in dubio pro tributario).

У рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 5797/05) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного врядування», згідно з яким державні органи повинні діяти своєчасно та послідовно, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу; помилки державної влади не можуть виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. Тому часовий розрив між ухваленням парламентом закону про пільгу (чинного з 04.09.2025) та виданням урядом підзаконного акта (05.10.2025) є організаційним прорахунком публічної адміністрації, наслідки якого не можуть покладатися на агровиробника шляхом безпідставного стягнення з нього майже 600 тисяч гривень вивізного мита.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності будь-яких правових підстав для невизнання статусу ТОВ «КОЛЬЗА» як виробника експортованої сої та відмови в наданні пільги. За таких обставин Картка відмови Одеської митниці № UA500050/2025/000280 від 16.10.2025 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо доводів митниці про невтручання суду в дискреційні повноваження, суд зазначає таке. У постанові від 23.06.2026 у справі № 990/109/23 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що дискреційні повноваження не є абсолютними та підпорядковуються вимогам правовладдя. Як зазначено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.08.2026 у справі № 640/12385/22 та постанові від 25.06.2026 у справі № 420/18306/22, якщо суб`єкт владних повноважень висунув незаконну вимогу, а всі передбачені законодавством умови для здійснення митного оформлення декларантом виконано, дискреція органу зводиться до єдиного правомірного рішення – провести митне оформлення задекларованого товару. Ураховуючи необхідність реального та ефективного захисту порушеного права (пункт 4 частини 2 статті 245 КАС України), суд вважає за необхідне зобов`язати Одеську митницю провести митне оформлення за додатковою декларацією № 25UA500050008273U1 від 16.10.2025 згідно з поданими документами без сплати 10% вивізного мита.

V. Розподіл судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 20.10.2025, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Тому сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольза" (вул. Господарська, буд.7, с. Старий Солотвин, Бердичівський р-н, Житомирська обл.,13320. РНОКПП/ЄДРПОУ: 30524627) до Одеської митниці Державної митної служби України (вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл.,65078. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2025/000280 від 16 жовтня 2025 року.

Зобов`язати Одеську митницю провести митне оформлення експортної операції за додатковою митною декларацією № 25UA500050008273U1 від 16 жовтня 2025 року на підставі наданих документів без сплати вивізного (експортного) мита, із застосуванням звільнення від сплати вивізного мита за кодом преференції « 063» відповідно до статті 1-1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЬЗА» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

25.09.26