Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №160/14027/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокуСправа №160/14027/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 у пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 27.04.2026 року № 912510203055 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 27.04.2026 року № 912510203055;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання з 01.09.1999 року по 30.06.2003 року, період проходження військової служби з 31.10.2003 року по 11.04.2005 року, періоди роботи з 21.10.2003 року по 23.10.2003 року, з 04.02.2013 року по 30.06.2015 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 26.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Надана позивачем заява від 26.03.2026 року та надані до неї документи розглядались за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 03.04.2026 року № 912510203055, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – Відповідач) відмовив Позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що пільговий стаж заявника складає 7 років. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 07.04.2026 року № 912510203055 (в замін рішення про відмову у перерахунку пенсії від 03.04.2026 №912510203055), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовив Позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що до пільгового стажу враховано періоди: з 01.03.2013 по 02.12.2014 за Списком №1 згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди з 13.07.2018 по 06.03.2026 враховано згідно з наданими заявником довідок про підтвердження пільгового стажу від 06.03.2026 № 417, від 05.03.2026 №14/6-631, від 17.03.2026 №14-2/6 339/2026 - провідними професіями згідно з Постановою Кабінету Міністрів №202 від 31.03.1994 р. Станом на 26.03.2026 пільговий стаж заявника складає 9 років, що є не достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону №1058. Спірним питанням є зарахування до пільгового стажу роботи що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періодів роботи з 21.10.2003 року по 23.10.2003 року, з 04.02.2013 року по 30.06.2015 року, період навчання з 01.09.1999 року по 30.06.2003 року, період проходження військової служби з 31.10.2003 року по 11.04.2005 року, які частково були зараховані на підставі даних про спеціальний стаж роботи, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 для призначення пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (при досягненні 50 років). Позивач не може погодитися із діями відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що з 12.04.2005 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. 26.03.2026 позивач у встановленому законом порядку звернувся до органів Фонду з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058. За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням прийнято рішення від 03.04.2026 № 912510203055 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж Позивача станом на дату звернення складає 27 років 2 місяці 14 днів. Пільговий стаж становить 10 років 4 місяці 15 днів, а саме: робота за Списком № 1 –2 роки 9 місяців 15 днів (у тому числі військова служба 1 рік 5 місяців 12 днів); робота на підземних роботах за професіями, визначеними Постановою № 202 – 7 років 7 місяців. До пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058, зараховано періоди роботи: з 24.09.2018 по 10.07.2020 згідно з довідкою ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» №14-2/6-339/2026 від 17.03.2026; з 13.07.2020 по 31.12.2021 відповідно до довідки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 05.03.2026 № 14/6-631; з 01.01.2022 по 06.03.2026 на підставі довідки ВСП «Шахтоуправління імені Героїв космосу» № 417 від 06.03.2026. У зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки про підтвердження пільгового стажу за період роботи з 21.10.2003 по 23.10.2003 в ВП «Шахта «Прогрес» ДП «Торезантрацит» (код ЄДРПОУ 26391297) та за період роботи з 04.02.2013 по 30.06.2015 у ВП «Шахта «Прогрес» ДП «Торезантрацит» (код ЄДРПОУ 32366906), періоди роботи Позивача з 21.10.2003 по 23.10.2003 та з 01.03.2013 по 30.06.2014 зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до відомостей по спеціальному стажу, наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (код підстави «ЗПЗ013А1»). Під час навчання Позивача Торезький гірничий технікум ім. О.Ф. Засядька не належав до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а відносився до вищих навчальних закладів І рівня акредитації. Відтак, після закінчення даного навчального закладу ОСОБА_1 отримав підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що підтверджується його дипломом серії НОМЕР_1 від 01.07.2003. Окрім того, перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці. Таким чином, передбачені законом підстави для зарахування періоду навчання Позивача до пільгового стажу відсутні. Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону № 1058 особа повинна відпрацювати повний робочий день на підземних роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій не менше 20 років. Оскільки станом на дату звернення до органів фонду ОСОБА_1 не має необхідного пільгового стажу роботи, Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Порушення прав Позивача з боку Головного управління відсутнє.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 12.04.2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 26.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням ПФУ в Донецькій області.

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.04.2026 №912510203055 про відмову у перерахунку пенсії, ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії - перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно заяви від 26.03.2026 №1744.

07.04.2026 ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення №912510203055 про відмову у перерахунку пенсії - в замін рішення про відмову у перерахунку пенсії від 03.04.2026 №912510203055.

Листом від 13.05.2026 №33155-26210/В-01/8-0500/26 ГУ ПФУ в Донецькій області розглянуло заяву позивача та повідомило зокрема наступне.

"При опрацюванні Вашої заяви від 26.03.2026 № 1744 про переведення на інший вид пенсії згідно з довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.03.2026 № 417, від 05.03.2026 № 14/6-631 та від 17.03.2026 № 14-2/6-339/2026 до пільгового стажу, який дає право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 враховано періоди роботи з 24.09.2018 по 10.07.2020 та з 13.07.2020 по 06.03.2026.

Крім того, на підставі даних про спеціальний стаж роботи, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, до пільгового стажу за Списком № 1 враховано періоди роботи з 01.03.2013 по 31.07.2014, з 01.09.2014 по 30.09.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014 та з 01.12.2014 по 02.12.2014.

Періоди роботи з 04.02.2013 по 28.02.2013, з 01.08.2014 по 31.08.2014, з 01.10.2014 по 30.10.2014 та з 03.12.2014 по 30.06.2015 не враховано до пільгового стажу за списком № 1 у зв`язку з відсутністю інформації про спеціальний стаж роботи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Оскільки, Торезький гірничий технікум ім. О.Ф. Засядька відноситься до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, а не до закладів професійної (професійно-технічної) освіти та перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці, підстави для врахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1999 по 30.06.2003 відсутні.

Таким чином, загальний пільговий стаж склав 09 років 08 днів.

Водночас, за результатами розгляду документів долучених до заяви від 26.03.2026 встановлено, що згідно з даних про спеціальний стаж роботи, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та запису в трудовій книжці до пільгового стажу за Списком № 1 безпідставно не враховано період роботи з 21.10.2003 по 23.10.2003 та в наслідок цього період проходження строкової військової служби з 31.10.2003 по 11.04.2005.

Таким чином, до пільгового стажу за Списком № 1 зараховано період роботи з 21.10.2003 по 23.10.2003 та період проходження строкової військової служби з 31.10.2003 по 11.04.2005.

Отже, за результатами повторного розгляду заяви від 26.03.2026 №1744 Ваш страховий стаж становить 27 років 02 місяці 14 днів; пільговий стаж для визначення права на дату звернення становить 10 років 04 місяця 15 днів, в тому числі, пільговий стаж на підземних роботах за провідними професіями — 07 років 07 місяців; за Списком №1 — 02 роки 09 місяців 15 днів (у тому числі військова служба — 01 рік 05місяців 12 днів), що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058.

Рішенням Головного управління (в заміну рішення про відмову у перерахунку пенсії від 03.04.2026 №912510203055) від 27.04.2026 №912510203055, що додається (додаток 1) Вам відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Копія розрахунку стажу додається (додаток 2).

Отже, 24.07.2026 ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення №912510203055 про відмову у перерахунку пенсії (в заміну рішення про відмову у перерахунку пенсії від 03.04.2026 №912510203055).

Так, в рішенні від 24.07.2026 року №912510203055 зазначено зокрема наступне.

Загальний страховий стаж особи становить - 43 роки 9 місяців 9 днів (з врахуванням додаткового - 27 років 2 місяці 1 день).

Звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 26.03.2026 №1744 щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та наданих документів:

страховий стаж становить 27 років 02 місяця 14 днів;

пільговий стаж для визначення права на дату звернення становить 10 років 04 місяця 15 днів, в тому числі, пільговий стаж на підземних роботах за провідними професіями - 07 років 07 місяців, за Списком №1- 02 роки 09 місяців 15 днів (у тому числі військова служба - 01 рік 05 місяців 12 днів), що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058.

Вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії -перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону №1058 згідно заяви від 26.03.2026 №1744.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058).

Згідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Щодо зарахування періоду проходження військової служби з 31.10.2003 року по 11.04.2005 року та періоду роботи з 21.10.2003 року по 23.10.2003 року до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Згідно статті 2 Закону України №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту розрахунку стажу позивача, судом встановлено, що період проходження позивачем військової служби з 31.10.2003 по 11.04.2005 та період роботи з 21.10.2003 по 23.10.2003 було зараховано до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно зарахувати такий період служби та роботи до пільгового стажу, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги зарахування періоду навчання з 01.09.1999 року по 30.06.2003 року до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Згідно копії диплому з відзнакою ІЕ НОМЕР_1 (диплом молодшого спеціаліста), ОСОБА_1 закінчив Торезький гірничий технікум ім.О.Ф. Засядька за спеціальністю "Технологія підземної розробки корисних копалин" та присвоєно кваліфікацію гірничого техніка. Період навчання з 01.09.1999 по 30.06.2003.

На час навчання позивача поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі - Закон № 1060-ХІІ).

За статтею 29 Закону України «Про освіту» (у редакції на період навчання позивача), Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Згідно з ст. 403акону України «Про освіту» (у редакції на період навчання позивача):

1.Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

2.Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

3.Громадяни, які потребують соціальної допомоги і реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть отримувати професію не маючи базової загальної середньої освіти.

Згідно з ст. 41 Закону України «Про освіту» (у редакції на період навчання позивача):

1. Професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище- завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально- курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

3. Професійно-технічні заклади освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним контрактом, а також за угодами з підприємствами, об`єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами.

6. Випускникам професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо- кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Випускникам вищих професійних училищ може присвоюватися кваліфікація "молодший спеціаліст".

Згідно з ст. 43 Закону України «Про освіту» (у редакції на період навчання позивача):

1.Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

2.Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.

3. Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо- кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

Згідно листа Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2011 N 4.7-17/674, після набуття чинності Закону України "Про освіту" (з 1991 р.) та Закону України "Про вищу освіту" (з 2002 р.) технікуми та училища віднесені до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Неповна вища освіта - це освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо- кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно- технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю,- професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма,- вище училище-агрофірма,- училище-завод,- центр професійно- технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр,- центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат;

навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно- технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентноздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно- технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі N«367/945/17. Такого ж висновку щодо зарахування періоду навчання в технікумі дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 09 жовтня 2024 року по справі № 200/526/24.

Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Позивач навчався в навчальному закладі, який надає професійно-технічну освіту або здійснює професійно-технічне навчання.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.07.2003 року, ОСОБА_1 :

ВП "Шахтобудівельне управління" ДП "Торезантрацит"

- запис 1 - 01.07.2003 - прийнято поверховим слюсарем 3 розряду (наказ №4к від 18.07.2003):

- запис 2 - 31.07.2003 - звільнено за власним бажанням ст.38 КЗпП (наказ №6к від 31.07.2003);

- запис 3 - прийнято підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею (наказ №74к від 21.10.2003).

Отже, з огляду на записи трудової книжки позивач після навчання в продовж трьох місяців з 01.07.2003 не працевлаштувався на посаду підземного гірничого техніка. А лише після спливу 3 місяців працевлаштувався на посаду підземного гірничого майстра з повним робочим днем.

Відтак, перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією перевищує три місяці, що виключає можливість зарахування періоду навчання позивача до пільгового стажу.

Отже, відсутні підстави для зарахування періоду навчання в закладі професійної (професійно-технічної) освіти, а саме в Торезькому гірничому технікумі імені О.Ф.Засядька з 01.09.1999 року по 30.06.2003 року до пільгового стажу позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо вимоги про зарахування періоду роботи з 04.02.2023 по 30.06.2015 до пільгового стажу позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.07.2003 року, ОСОБА_1 :

- запис 12 - 04.02.2013 - прийнято учнем гірничого робітника з повним робочим днем під землею;

- запис 13 - 01.03.2013 - переведено гірничим робітником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

- запис 14 - 30.06.2015 - звільнено за власним бажанням ст.38 КЗпП України.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості.

Підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім, досягнення відповідного віку, наявність потрібного стажу, наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах повний робочий день. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно форми РС-право, судом встановлено, що ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.03.2013 по 30.06.2014.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.02.2013 по 28.02.2013, з 01.07.2014 по 31.12.2014, січень 2015, з 01.02.2015 по 30.06.2015.

Також судом встановлено, що за інформацією, зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5), період березень 2013 по грудень 2013, з січня 2014 по липень 2014, вересень 2014, листопад - грудень 2014 визначено як пільговий відповідно до коду ЗП3013А1.

Так, у таблицях «відомості по спеціальному стажу» зазначено код підстави для обліку спец стажу «ЗП3013А1». Відповідно до постанов Правління ПФУ від 10.06.2004 № 7-6 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», від 05.11.2009 № 26-1 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», від 08.10.2010 № 22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено, що:

код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Аналогічне визначення коду підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 міститься у Довіднику кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 454 та затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435).

Отже, при поданні звітів страхувальником вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом № ЗП3013А1, як працівнику по Списку № 1.

Записами трудової книжки підтверджено пільговий характер роботи позивача з 04.02.2013 по 30.06.2015.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, роботодавці зобов`язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці.

При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

У той же час, працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Виходячи з викладеного, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у наведеній вище постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи вище викладене, спірний період роботи позивача з 04.02.2013 по 30.06.2015 підтверджуються даними трудової книжки та інформацією, зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5) та підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи з 04.02.2013 року по 30.06.2015 року.

Отже, оскаржуване рішення ПФУ від 27.04.2026 року № 912510203055 прийняте необґрунтовано, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м.Словянськ, пл.Соборна, б.3) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.04.2026 №912510203055 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії (в заміну рішення про відмову у перерахунку пенсії від 03.04.2026 №912510203055).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи з 04.02.2013 року по 30.06.2015 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова