Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №160/8291/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №160/8291/26

Суддя: Олійник Віктор Миколайович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Справа № 160/8291/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М.

за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В.

за участі:

представника позивача представника відповідача Кудрявцева Д.В. Атрошенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з урахуванням уточненої позовної заяви від 06.08.2026 року, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1162862-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 року на суму 109 102,80 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1162945-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 року на суму 65 136,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0468327-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 року на суму 42 778,07 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0468343-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 року на суму 34 181,93 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2134555-2410-0462-UA12020010000033698 від 14.10.2025 року на суму 70 564,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 був власником нежитлової будівлі, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 .

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про знищення об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Висновок про знищення/знесення майна № 24/1021-1 було прийнято 21 жовтня 2024 року.

Оскільки починаючи з 20.10.2021 року по теперішній час нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не існувало, їм ніхто не користувався, в оренду та лізинг не передавалося, ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, податкові повідомлення-рішення: №1162862-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 109 102,80 грн.; №1162945-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 65 136,00 грн.; №0468327-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 42 778,07 грн.; №0468343-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 34 181,93 грн.; №2134555-2410-0462-UA12020010000033698 від 14.10.2025 на суму 70 564,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 року для розгляду адміністративної справи №160/8291/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.04.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

09.04.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

23.04.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

За даними інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України Червін Є. М. перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Дніпровська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та був власником наступних об`єктів нерухомого майна:

- інші будівлі загальною площею 2171,2 м2, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Корольової Гулі, буд. 12 Г, дата набуття права власності 08.05.2020, частка власності 1, дата припинення права власності 24.10.2024.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна ОСОБА_1 є власником наступних об`єктів нерухомості:

- нежитлова будівля, загальною площею 2171,2 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дата набуття права власності 08.05.2020, частка власності 1, дата припинення права власності 24.10.2024.

Відповідно до підпунктів 266.7.1, 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в автоматичному режимі сформовані ППР за 2020-2024 роки, а саме:

ППР від 23.04.2025 року №0468343-2410-0462-UА12020010000033698 за 2020 рік на суму 34 181,93 грн.;

ППР від 08.05.2024 року №1162945-2411-0467-UА12020010000033698 за 2021 рік на суму 65 136 грн.;

ППР від 08.05.2024 року №1162862-2411-0467-UА12020010000033698 за 2023 рік на суму 109 102,80 грн.;

ППР від 23.04.2025 року №0468327-2410-0462-UА12020010000033698 за 2024 рік на суму 42 778,07 грн.

Щодо твердження позивача про те, що наявний висновок про знищення майна, повідомляємо, що нарахування здійснювалось згідно відомостей реєстру речових прав, відповідно до якого нежитлова будівля, загальною площею 2171,2 м2, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Корольової Гулі, буд. 12 Г, дата набуття права власності 08.05.2020, частка власності 1, дата припинення права власності 24.10.2024 - це ї є дата знищення майна.

Тобто, податковий орган здійснював нарахування у відповідності до норм податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.7.2 статті 266 Податкового кодексу України податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно з пунктом 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Крім того, пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року №2260-К «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Згідно з підпунктом 69.9 підпункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків встановлених цим підпунктом.

Отже, податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) протягом 1095 календарних днів, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (включно).

З урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (включно).

Отже, сам факт затримки контролюючим органом строків винесення та направлення податкових повідомлень-рішень є лише підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання в частині нарахування штрафних санкцій та пені, однак, не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку щодо сплати сум податку та визнання означених податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року подальший розгляд адміністративної справи №160/8291/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 року заяву представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено та ухвалено: провести судове засідання по адміністративній справі №160/8291/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень о 10 годині 00 хвилин 09.07.2026 року та наступні судові засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля 4, у залі судового засідання №4.

04.08.2026 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача на виконання вимог ухвали суду зазначає, що ОСОБА_1 є позивачем по адміністративним справам №160/20302/25, №160/8291/26 та відповідачем по справі №160/4429/26.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 року в справі №160/20302/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково та вирішено:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 року №7184972411-0463-UА12020010000033698, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за податковий період 2021 рік в розмірі 9 299,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 року №7184522411-0463-UА12020010000033698, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за податковий період 2023 рік в розмірі 11 764,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 року №7183822411-0463-UА12020010000033698, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за податковий період 2024 рік в розмірі 12 363,96 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 року №7183122411-0463-UА12020010000033698, яким визначено суму податкового зі сплати земельного податку зобов`язання за податковий період 2025 рік в розмірі 13 847,64 грн.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/4429/26 за позовом ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 260389,62 грн., а саме:

1. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін суму грошового зобов`язання у розмірі 251 198,80 грн., згідно:

податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 №1162862-2411-0467 UА12020010000033698 на суму 109 102,80 грн. (за 2023 рік);

податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 №1162945-2411-0467-UА12020010000033698 на суму 65 136,00 грн. (за 2021 рік);

податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 №0468327-2410-0462-UА12020010000033698 на суму 42 778,07 грн. (за 2024 рік);

податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 №0468343-2410-0462-UА12020010000033698 на суму 34 181,93 грн. (за 2020 рік).

2. Заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін суму грошового зобов`язання у розмірі 10 190,82 грн., згідно:

податкове повідомлення-рішення від 30.04.2025 №718382-2411 0463- UА12020010000033698 (з урахуванням часткової сплати) на суму 10 086,82 грн. (нараховано плату за землю за 2024 рік);

податкове повідомлення-рішення від 25.02.2025 №97188-2411 0463- UА12020010000033698 на суму 104,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року в справі №160/4429/26 зупинено провадження в справі до набрання законної сили рішення в справі №160/8291/26.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 30.04.2025 року №718382-2411-0463- UА12020010000033698 щодо нарахування земельного податку в розмірі 12 363,96 грн. за 2024 рік оскаржувалось позивачем у справі №160/20302/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Рішенням суду від 13.11.2025 у справі №160/20302/25 податкове повідомлення-рішення від 30.04.2025 року №718382-2411-0463-UА12020010000033698 визнано протиправним та скасовано.

Податкове повідомлення-рішення від 25.02.2025 року №97188-2411-0463- UА12020010000033698 на суму 104,00 грн. щодо нарахування земельного податку в розмірі 104,00 грн. за 2025 рік оскаржується в адміністративній справі №160/8291/26, проте представник Червіна Є.М. не зазначив будь-яких аргументувань щодо суті позовних вимог, які стосуються спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

06.08.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій представник позивача просить:

- зменшити розмір позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення №718382-2411-0463-UA12020010000033698 від 30.04.2024 року (з урахуванням часткової сплати) на суму 10086,82 грн. та податкового повідомлення-рішення №97188-2411-0463-UA12020010000033698 від 30.04.2024 року на суму 104 грн.

Враховуючи, що у прохальній частині позову допущено описку та не правильно зазначено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, представник позивача вважає за необхідне викласти позовні вимоги в новій редакції:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1162862-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 року на суму 109 102,80 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1162945-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 року на суму 65 136,00 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0468327-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 року на суму 42 778,07 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0468343-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 року на суму 34 181,93 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2134555-2410-0462-UA12020010000033698 від 14.10.2025 року на суму 70 564,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/8291/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на 30 днів.

Останнє судове засідання в відбулося 10.09.2026 року об 10:00.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 .

Представник відповідача заперечувала проти доводів представника позивача, просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 був власником нежитлової будівлі, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 .

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про знищення об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновок про знищення/знесення майна № 24/1021-1 було прийнято 21 жовтня 2024 року.

За даними інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України, ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Дніпровська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та був власником наступних об`єктів нерухомого майна:

- інші будівлі загальною площею 2171,2 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дата набуття права власності 08.05.2020, частка власності 1, дата припинення права власності 24.10.2024 року.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна ділянки ОСОБА_1 був власником наступних об`єктів нерухомості:

Відповідно до підпунктів 266.7.1, 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в автоматичному режимі сформовані ППР за 2020-2024 роки з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

№1162862-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 109102,80 грн.;

№1162945-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 65 136,00 грн.;

№0468327-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 42 778,07 грн.;

№0468343-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 34 181,93 грн.;

№2134555-2410-0462-UA12020010000033698 від 14.10.2025 на суму 70 564,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До місцевих податків належать: податок на майно, який складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10, стаття 265 Податкового кодексу України); єдиний податок (підпункт 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно статті 266 Податкового кодексу України деталізовано порядок та усі інші юридичні моменти нарахування та сплати цього податку.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають у власності об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно вимог підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються відповідно пп.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПКУ за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна ОСОБА_1 був власником наступних об`єктів нерухомості:

- нежитлова будівля, загальною площею 2171,2 м2, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Корольової Гулі, буд. 12 Г, дата набуття права власності 08.05.2020, частка власності 1, дата припинення права власності 24.10.2024.

Відповідно до підпунктів 266.7.1, 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в автоматичному режимі сформовані ППР з вищевказаного податку за 2020-2024 роки:

№1162862-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 109102,80 грн.;

№1162945-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 65 136,00 грн.;

№0468327-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 42 778,07 грн.;

№0468343-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 34 181,93 грн.;

№2134555-2410-0462-UA12020010000033698 від 14.10.2025 на суму 70 564,00 грн.

Твердження позивача про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки починаючи з 20.10.2021 року по теперішній час нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Корольової Гулі, 12г, не існувало, їм ніхто не користувався, в оренду та лізинг не передавалося, є помилковим, зважаючи на той факт, що датою складання висновку про знищення майна є - 24.10.2024 року, яка і є датою припинення права власності позивача на нежитлове приміщення.

Враховуючи, що у власності позивача з 08 травня 2020 року по 24 жовтня 2024 року знаходився вищевказаний об`єкт нерухомості, у позивача наявний обов`язок про сплату податку на нерухоме майно за весь період володіння об`єктом нерухомості, незалежно від дати звернення з заявою про знищення майна.

Відтак, складені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення рішення за 2020-2024 роки: №1162862-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 109 102,80 грн.; №1162945-2411-0467-UA12020010000033698 від 08.05.2024 на суму 65 136,00 грн.; №0468327-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 42 778,07 грн.; №0468343-2410-0462-UA12020010000033698 від 23.04.2024 на суму 34 181,93 грн.; №2134555-2410-0462-UA12020010000033698 від 14.10.2025 на суму 70 564,00 грн. є правомірними та скасуванню не підлягають.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2092,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Акцент-Банк" від 02.04.2026 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 21 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua