Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №645/7813/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 645/7813/25

провадження № 22-ц/818/4902/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Тичкової О.Ю.

суддів: Маміної О.В., Мальованого Ю.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - ОСОБА_2

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 15 травня 2026 року,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року представник ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визначити розмір аліментів в розмірі 16,5% частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Окрім того, просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. та витрати з оплати судового збору

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.05.2019 року Фрунзенським районним судом м. Харкова був виданий судовий наказ про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.05.2019 року до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася ще одна дитина від іншої жінки - син ОСОБА_6 . 19.08.2025 Основ`янським районним судом м. Харкова також був виданий судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_7 аліментів у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на утримання сина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісяця, починаючи з 07.08.2025 р. до досягнення дитиною повноліття. Отже, з ОСОБА_1 за двома судовими наказами стягується 75% його доходу. Позивач зазначає, що стягнення у такому розмірі не дозволяє забезпечувати на належному рівні найнеобхідніші його життєві потреби. Крім того, позивач має непрацездатних батьків, яким зобов`язаний надавати матеріальну допомогу, оскільки розмір їх пенсії не дозволяє забезпечувати найнеобхідніші життєві потреби. Вважає, що для забезпечення потреб дітей від різних шлюбів, враховуючи його стан здоров`я який погіршився, а також необхідність допомогати непрацездатним батькам, доцільним є зменшити розмір аліментів.

Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 15 травня 2026 року відмовлено у задоволені позову.

Рішення мотивоване тим, що позивач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження зміни свого матеріального стану, а саме його погіршення, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Крім того, стороною позивача в ході розгляду даного спору не надано суду переконливих доказів, які б вказували на вагомі підстави щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 за двома судовими наказами стягувалось 75% його доходу, а тому стягнення у такому розмірі не дозволяє забезпечувати на належному рівні найнеобхідніші життєві потреби позивача. Зміст довідки про доходи позивача від 09.01.2026 р. свідчить, що доходи позивача з жовтня 2025 р. значно зменшились Крім того, ОСОБА_1 має непрацездатних батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким зобов`язаний надавати матеріальну допомогу, оскільки розмір їх пенсії також не дозволяє забезпечувати на належному рівні найнеобхідніші життєві потреби. З урахуванням заробітку ОСОБА_1 , розмір аліментів після зменшення перевищуватиме як мінімальний гарантований, так і мінімальний рекомендований розмір аліментів.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що згідно судового наказу виданого Фрунзенським районним судом міста Харкова від 29.05.2019 року, з ОСОБА_1 щомісячно стягуються на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.05.2019 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 18).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 15).

На виконання судового наказу № 646/7860/25 виданого 19.08.2025р., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 07.08.2025 року до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується даними із ВП № 78931898 (а.с. 13).

На виконання судового наказу № 646/7860/25 виданого 19.08.2025р з ОСОБА_1 відраховується із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 25% доходів щомісяця до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №78931898 від 02.09.2025 (а.с. 19-14).

На виконання судового наказу № 645/3157/19 виданого 29.05.2019 з ОСОБА_1 відраховується із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 50% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 229098,16 грн, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №78931898 від 02.09.2025 (а.с. 15-16).

Згідно довідки про доходи від 20.08.2025р., ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , загальна сума його доходу за період з 01.01.2022 по 20.08.2025 становить 1 132 478,33 грн (а.с.9).

З довідки про доходи позивача від 09.01.2026 виданої ВЧ НОМЕР_2 вбачається, що сума доходу (грошового забезпечення) отримана останнім за період з жовтня 2025 по грудень 2025 становить 67 860,99 грн., а з урахуванням аліментів становить 21 070, 83 грн.(а.с. 66).

Згідно з даними ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області, батько позивача – ОСОБА_9 отримав пенсію за період з 01.07.2024 по 30.06.2025 у розмірі 33 952, 00 грн.; мати позивача – ОСОБА_9 отримала пенсію за період з 01.07.2024 по 30.06.2025 у розмірі 45 228, 64 грн. (а.с.10-11).

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста закладу охорони здоров`я, неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було діагностовано захворювання шлунково- кишкового тракту (а.с. 42-47).

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У розумінні статті 81 ЦПК України та вимог ст. 192 СК України позивач повинен довести обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров`я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.

Судова колегія не погоджується з висновком суду про недоведеність наявності підстав для зменшення розміру раніше визначених аліментів.

Судом встановлено, що позивач є батьком двох дітей неповнолітніх дітей від різних шлюбів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання судового наказу № 646/7860/25 виданого 19.08.2025 з ОСОБА_1 відраховується із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 25% доходів щомісяця до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №78931898 від 02.09.2025 (а.с. 19-14).

На виконання судового наказу № 645/3157/19 виданого 29.05.2019 з ОСОБА_1 відраховується із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 50% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 229 098,16 грн, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №78931898 від 02.09.2025 (а.с. 15-16).

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23 визначено, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Водночас як убачається з матеріалів справи, на виконання судового наказу № 646/7860/25, виданого 19 серпня 2025 року, з доходу ОСОБА_1 , що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячно утримується 25 відсотків доходу на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про погіршення його матеріального стану після ухвалення судом наказу № 645/3157/19 від 29 травня 2019 року з його доходу на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, судом враховується, що згідно наданих позивачем доказів за судовим наказом № 645/3157/19 від 29 травня 2019 року з доходу позивача на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 утримується 50 відсотків до погашення заборгованості за виконавчим провадженням у розмірі 229 098,16 грн.

Таким чином, загальний розмір фактичних відрахувань із доходу ОСОБА_1 за вказаними виконавчими документами становить 75 відсотків.

Відповідно до законів України про Державний бюджет на 2025 рік прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років дорівнює 3196 грн, а 16,5% частка доходу відповідача, виходячи з даних довідки про його доходи набагато перебільшує зазначений розмір.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому стягненню з відповідача на утримання ОСОБА_4 року народження з 1/4 частини доходів до 16,5% частин заробітку щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В силу ч.ч. 2, 3, 8ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, тому стягненню підлягає з ОСОБА_2 на корить позивача судовий збір у розмірі 2808,64 грн.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст. 375-376, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 15 травня 2026 року- скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_1 за судовим наказом Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі №645/3157/19 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на 16,5% частини частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн 64 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

Ю.М. Мальований