Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №646/3877/17 (4-с/646/19/2026) — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 646/3877/17

провадження № 22-ц/818/4817/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів – Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

сторони справи:

скаржник – ОСОБА_1 ,

особа дії якої оскаржуються – начальник Основ`янського - Слобідського ВДВС у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 08 червня 2026 року у складі судді Благої І.С.,-

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії органу примусового виконання, після уточнення якої 23.05.2026 та 02.06.2026 просив: визнати неправомірною та скасувати постанову Начальника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчука Михайла Віталійовича № 59885 від 13 травня 2026 року у виконавчому провадженні № 55742682; визнати неправомірними дії посадових осіб Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові від 18 травня 2026 року у виконавчому провадженні № 55742682 щодо скасування процесуальних документів про зняття арешту з коштів боржника та повторного накладення арештів; визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Дудки Анатолія Анатолійовича від 18 травня 2026 року про зупинення виконавчого провадження № 55742682; зобов`язати Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові усунути допущені порушення шляхом негайного зняття всіх арештів з грошових коштів та майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладених у межах ВП № 55742682.

В обґрунтування скарги зазначив, що 05 грудня 2025 року виконавче провадження № 55742682 у якому ОСОБА_1 є боржником, було остаточно закінчено державним виконавцем Дудкою А.А. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням. Підставою стала офіційна довідка єдиного законного стягувача - АТ КБ «ПриватБанк» від 27.11.2025 про те, що сума заборгованості становить 0, 00 грн. Зобов`язання припинено виконанням. Усі арешти з рахунків Боржника були зняті.

В той же час, вказував, що 13 травня 2026 року начальник ВДВС Мартинчук М.В. виніс постанову, якою безпідставно скасував постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 07.12.2022 року, штучно відновивши закрите провадження. Вважає, що за відсутності заяви від АТ КБ «ПриватБанк», посадова особа ДВС перевищила повноваження, незаконно повернувши справу в активний стан. В порушення ст.ст. 15 та 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме без заяви, а за ініціативою сторонньої фірми керівник ДВС не мав права скасовувати постанови 4 річної давнини у справі, яка повністю закінчена з нульовим балансом боргу.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 08 червня 2026 року у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що оскільки начальником Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мартинчуком М.В. винесено законну постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 07.12.2022 та інші документи виконавчого провадження, винесені після вищевказаної постанови, підстави для визнання її неправомірною та скасування відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просив про її скасування та про ухвалення нового рішення, яким просив про задоволення його скарги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд не правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та дійшов помилкового висновку про недоведеність скарги. частина 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» не надає керівнику ДВС безмежного права в часі на скасування постанов. Крім того, вказує, що відновивши провадження у зв`язку з довідкою ТОВ «Капіталресурс», яке лише подало заяву до суду, ДВС підмінила собою суд, оскільки згідно ч. 5 ст. 15 Закону та ст. 442 ЦПК України заміну сторони здійснює виключно суд. Оскільки ухвали суду про заміну стягувача на ТОВ «Капіталресурс» не існує, АТ КБ «ПриватБанк» більше не є кредитором, то вважає, що ВДВС безпідставно вчинила дії в інтересах приватної фірми без судового рішення. Таким чином начальником відділу ДВС Мартинчуком М.В. під час скасування постанови державного виконавця від 07.12.2022 року з власної ініціативи, було порушено межі відомчого контролю і тому дії начальника ВДВС Мартинчука М.В., який штучно скасував законне закриття виконавчого провадження від 05.12.2025 року є неправомірними. Вказує, що оскільки виконавче провадження № 55742682 було правомірно і остаточно закінчено постановою державного виконавця від 05.12.2025 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону, а арешти з коштів були зняті, повторна реанімація провадження у травні 2026 року (поза межами 3 -річного строку пред`явлення, оскільки строк після повернення листа у 2022 році сплинув у грудні 2025) та повторне накладення арештів є грубим втручанням у право власності.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.09.2017 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1 ) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.09.2014 року у розмірі 17840, 58 гривень, яка складається з наступного: 7111, 97 грн. – тіло кредиту; 4123, 52 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 5279, 35 грн. – нараховано пені, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 825, 74 грн. - штраф (процентна складова). Стягнуто з ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1 ) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1600, 00 гривень.

23.11.2017 року судом було видано виконавчі листи.

03.03.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55742682.

26.11.2019 року державним виконавцем Ярошенко Вадимом Васильовичем винесено постанови про звернення стягнення на кошти боржника, які направлено до виконання в Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство "Універсал Банк".

29.01.2020 року державним виконавцем Ярошенко Вадимом Васильовичем винесено постанову про звернення стягнення на кошти боржника, яку направлено до виконання Акціонерне товариство "Універсал Банк".

11.07.2022 року державним виконавцем Власик Маргаритою Анатоліївною винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження.

07.12.2022 року державним виконавцем Власик Маргаритою Анатоліївною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

01.12.2025 року на адресу відділу надійшла заява боржника, до якої додано копію довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 27.11.2025 № VVJQ26RSRP8R5D5Q. Зі змісту вищевказаної довідки вбачається, що станом на 27.11.2025 боржник не має заборгованості перед Стягувачем. Однак, крім вищезазначеного, довідка містить інформацію про те, що право вимоги за кредитним договором SAMDNWFC00008723537 від 04.09.2014 Стягувачем відступлено новому кредитору.

05.12.2025 року згідно з п. 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, на підставі заяви боржника за виконавчим провадженням, державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

05.12.2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39 Закону та винесено постанову про зняття арешту коштів.

13.05.2026 начальником Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчук Михайлом Віталійовичем винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 07.12.2022 та інші документи виконавчого провадження, винесені після вищевказаної постанови.

18.05.2026 на адресу Відділу від ТОВ «Капіталресурс» надійшла заява, за змістом якої вбачається, що останнім до суду подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження №55742682 в межах справи №646/3877/17.

У зв`язку з цим, державним виконавцем, 18.05.2026 на підставі п.5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Судом досліджена довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 27.11.2025 № VVJQ26RSRP8R5D5Q у якій вказано, що станом на 27.11.2025 Православний М.В. не має заборгованості саме перед АТ КБ «ПриватБанк». Нижче у цій же довідці вказано, що «додатково повідомляємо, що право вимоги за Вашим кредитним договором ПриватБанком були відступлені Новому кредитору. Інформація щодо кредитних договорів: №договору SAMDNWFC00008723537, дата договору 04.09.2014, сума відступленої заборгованості (тіло кредиту та відсотки) - 13983,93, дата відступлення 08.09.2025, назва Нового кредитора ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»)».

Таким чином, фактично рішення суду № 646/3877/17 на момент закінчення виконавчого провадження (05.12.2025 року) виконано не було.

Православний ОСОБА_2 не надав до суду належних доказів того, що заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 року було ним виконано.

В той же час, аналізуючи доводи апеляційної скарги в частині неправомірності дій начальника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчука Михайла Віталійовича під час перевірки ним законності виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої та третьої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги

Частиною третьою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, визначених абзацами другим і третім цієї частини.

Згідно ж ч. 5 ст. 74 Закону № 1404-VIII, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Тобто, констатації підлягає факт того, що Закон № 1404-VIII у чинній редакції не містить приписів щодо контролю за законністю виконавчого провадження інакше, ніж в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби учасниками виконавчого провадження, крім виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних чи арифметичних помилок, що може здійснюватися з власної ініціативи начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Колегія суддів звертає увагу, що Закон № 1404-VIII не містить правил щодо можливості проведення перевірки законності виконавчого провадження з власної ініціативи посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Тобто, з огляду на наведені основні засади, діяльність виконавця у виконавчому провадженні відбувається в певній визначеній законом процедурі, на підставі відповідного звернення учасника виконавчого провадження, з дотриманням вимог об`єктивності та неупередженості виконавця щодо всіх учасників такого провадження, а також за умови гарантування відкритості (прозорості) його здійснення; зрозумілості та передбачуваності діяльності виконавця у реалізації його владних функцій.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, визнаючи законною оскаржувану постанову начальника ВДВС Мартинчука М.В., не звернув уваги, що останній, під час здійснення перевірки виконавчого провадження № 55742682 за власною ініціативою керувався положеннями розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка відтворює положення попереднього Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, який втратив чинність та суперечить нормам чинного Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Пунктом 2 розділу XII Інструкції визначено, що посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи. Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п`ятому, сьомому та восьмому, пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, – за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби про проведення перевірки законності виконавчого провадження надається в письмовій формі.

Тож пункт 2 розділу XII цієї Інструкції містить правило, відповідно до якого нібито дозволяється посадовим особам проводити перевірки за дорученням керівника вищого органу чи з власної ініціативи, що, на перший погляд, частково компенсує брак аналогічних приписів у Законі № 1404-VIII. Проте таке розширення повноважень керівника органу виконавчої служби йде врозріз із засадами здійснення виконавчого провадження, проголошеними у статті 2 Закону № 1404-VIII, як-от порушує принципи диспозитивності здійснення такого виду проваджень, незалежності та неупередженості повноважних виконавців, законності, а як результат – порушує принцип верховенства права, яким передусім має керуватися виконавець у свій функціональній діяльності.

З огляду на наявний конфлікт між зазначеними приписами

Закону № 1404-VIII та правилами Інструкції, пріоритет у застосуванні має саме Закон № 1404-VIII, тому такі перевірки керівників органу виконавчої служби мають відповідати принципам статті 74 цього Закону, аби уникнути визнання їх незаконними.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08 квітня 2026 року по справі № 127/6664/14-ц.

Керуючись принципом верховенства права (стаття 8 Конституції України, стаття 10 ЦПК України), суди зобов`язані застосовувати норми закону, ігноруючи суперечливі правила підзаконних актів, навіть якщо вони є чинними.

Тобто, спираючись на правову позицію Верховного Суду, колегія суддів констатує, що чинний Закону України «Про виконавче провадження» обмежує здійснення контролю начальником відповідного відділу ДВС виключно оскарженням на підставі звернень (скарг) учасників, в той час, як перевірка законності виконавчого провадження з власної ініціативи на підстави норм, що втратили чинність є незаконною.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову начальника ДВС прийнято за результатами перевірки законності виконавчого провадження, проведеної з власної ініціативи, без наявності відповідної скарги учасника виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставності відновлення виконавчого провадження у зв`язку з довідкою ТОВ «Капіталресурс», яке лише подало заяву до суду про зміну сторони стягувача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2026 року, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дійсно звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні № 55742682 в межах справи №646/3877/17.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 18.06.2026 року провадження у вказаній справі зупинено.

Станом на сьогоднішній день, відомості про вирішення питання щодо заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні № 55742682 в межах справи №646/3877/17 відсутні.

В той же час18.05.2026 на адресу Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові від ТОВ «Капіталресурс» надійшла заява, за змістом якої вбачається, що останнім до суду подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження №55742682 в межах справи №646/3877/17.

У зв`язку з цим, державним виконавцем, 18.05.2026 на підставі п.5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Тобто, констатації підлягає факт того, що у даному випадку вчинення державним виконавцем виконавчих дій на підставі заяви ТОВ «Капіталресурс» від 18.05.2026 року, за відсутності при цьому процесуального рішення суду про заміну сторони стягувача є передчасним та таким, що порушує принцип законності, диспозитивності та обов`язковості судових рішень. Тобто, вказані дії державного виконавця вчинялися за відсутності на те передбачених законом підстав, з покладенням в основу документу, який не є процесуальним рішенням про заміну сторони виконавчого провадження.

За таких обставин, оскільки начальник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчук М.В. діяв поза межами наданих йому чинним Законом України «Про виконавче провадження» повноважень, ухвалена ним постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження від 13.05.2026 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалення рішення про скасування постанови начальника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчука М.В. від 13.05.2026 року про результати перевірки законності виконавчого провадження має безпосередній вплив на законність усіх подальших рішень у цьому виконавчому провадженні.

Як встановлено колегією суддів, після прийняття зазначеної постанови, начальником Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчуком М.В. у виконавчому провадженні № 55742682 було винесено ряд наступних рішень: постанову від 13.05.2026 року про скасування процесуального документу – «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 05.12.2025 року; постанову від 18.05.2026 про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 05.12.2025; постанова від 18.05.2026 про скасування процесуального документу – «Постанова про відновлення ВП» від 05.12.2025; постанову від 18.05.2026 про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2024; постанову від 18.05.2026 про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2014; постанову від 18.05.2026 про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2024; постанову від 18.05.2026 про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2024; постанову від 18.05.2026 про скасування процесуального документу – «Постанова про повернення документа стягувачу» від 07.12.2022. Крім того, головним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Дудкою А.А. винесено постанову від 18.05.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій.

Таким чином вказані постанови є такими, що прийняті на підставі постанови начальника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчука М.В. від 13.05.2026 року, тобто є похідними актами.

В той, же час, оскільки первинний акт начальника відділу ДВС визнано колегією суддів незаконним та скасовано, правові підстави для існування всіх подальших рішень у рамках вказаного вище виконавчого провадження відпали.

З огляду на принцип правової визначеності та необхідності відновлення порушених прав особи, усі подальші постанови, винесені на виконання скасованого акту, втрачають юридичну силу та підлягають скасуванню.

Водночас судова колегія не вбачає підстав для задоволення скарги в частині вимог усунути допущені порушення шляхом негайного зняття всіх арештів з грошових коштів та майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладених у межах ВП № 55742682, оскільки зазначене питання вже вирішено судом шляхом задоволення скарги ОСОБА_1 про скасування первинного акту начальника відділу ДВС та всіх подальших рішень державного виконавця у рамках вказаного вище виконавчого провадження відпали

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала Основ`янського районного суду м. Харкова від 08 червня 2026 року підлягає скасуванню, із ухваленням нового про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 08 червня 2026 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчука М.В. від 13.05.2026 року № 55742682 про результати перевірки законності виконавчого провадження.

Визнати протиправними та скасувати похідні постанови у виконавчому провадженні № 55742682:

- начальника Основ`янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Мартинчука М.В.:

від 13.05.2026 року « Про скасування процесуального документу – «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 05.12.2025 року;

від 18.05.2026 « Про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 05.12.2025;

від 18.05.2026 « Про скасування процесуального документу – «Постанова про відновлення ВП» від 05.12.2025;

від 18.05.2026 « Про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2024;

від 18.05.2026 « Про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2024;

від 18.05.2026 « Про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2024;

від 18.05.2026 « Про скасування процесуального документу – «Постанова про зняття арешту з коштів» від 13.11.2024;

від 18.05.2026 « Про скасування процесуального документу – «Постанова про повернення документа стягувачу» від 07.12.2022.

- головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Дудки А.А. від 18.05.2026 « Про зупинення вчинення виконавчих дій».

У задоволені скарги в іншій частині відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: О.Ю. Тичкова

Судді: О.В. Маміна

Ю.М. Мальований