Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №397/757/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 397/757/26

провадження № 22-ц/4809/1360/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Дуковського О.Л. (суддя-доповідач),

суддів – Мурашка С.І., Чельник О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 , про видачу судового наказу, у складі головуючого судді Мирошниченко Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що між стягувачем та боржницею укладено шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 74. Від даного шлюбу у стягувача та боржниці є син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 .

З цих підстав просить суд видати судовий наказ про стягнення з боржниці, ОСОБА_3 на його користь аліменти у розмірі однієї четвертої частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з моменту подачі даної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18.05.2026 відмовлено у видачі судового наказу за вказаною заявою.

В апеляційній скарзі адвокат Гуревич Р.Г., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати вказану ухвалу суду з підстав порушення судом норм процесуального та матеріального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що суд першої інстанції не обґрунтував підстави відмови у видачі судового наказу, а лише обмежився цитуванням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК

Згідно з частиною першою, другою статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Частиною 1 ст. 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема п. 1 цієї статті передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії) від 28.10.1998).

Між тим, колегія суддів зазначає, що статтею 163 ЦПК України визначено перелік документів, які додаються до заяви про видачу судового наказу.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 цієї статті до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

В ч. 5 ст. 183 СК України законодавець визначив, що право на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той із батьків, з яким проживає дитина.

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов`язком і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.

З урахуванням поданої заяви про видачу судового наказу, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі.

Отже, вирішуючи питання щодо видачі судового наказу або про відмову у його видачі, суд першої інстанції мав з`ясувати саме факт проживаннянеповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з заявником, а не лише адресу його реєстрації, а також те, якими саме доказами заявник підтверджує обставину того, що син ОСОБА_4 проживає разом з ним, оскільки позову про місце проживання дитини ніким із батьків не заявлялось.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, а тому ухвала суду першої інстанції є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав передбачених у статті 389 ЦПК України

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді С.І. Мурашко

О.І. Чельник