Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №216/8514/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1342/26 Справа № 216/8514/25 Суддя у 1-й інстанції - СТАРТАНОВИЧ Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., його представника потерпілого Ільченка А.П. розглянувши апеляційну скаргу представника потерпілого Ільченка А.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року, щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 07 листопада 2025 року о 10 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 в м. Кривому Розі по вул. Кобилянського 310, Центрально-Міського району, керуючи транспортним засобом «Isuzu», р/н НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, повертаючи ліворуч не надав перевагу зустрічному ТЗ яке рухалось по головній дорозі, не впевнився у безпечному маневрі, здійснив поворот ліворуч в результаті чого відбулось зіткнення з ТЗ «Mercedes» р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року виправлено описку у прізвищі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » у постанові судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року.

З таким судовим рішенням не погодився представник потерпілого адвокат Ільченко Андрій Петрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , та оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та не надав належної оцінки доказам і заявам сторони потерпілого щодо наявності пасажирки ОСОБА_5 в автомобілі потерпілого та отримання нею тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вважає, що наданий суду відеозапис із нагрудних відеокамер працівників поліції підтверджує перебування ОСОБА_5 на місці ДТП, а також те, що вона прикладала серветку до обличчя у зв`язку з отриманими травмами. Зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відомості про вказану пасажирку працівниками поліції не відображені. Вказує також, що судом не враховано факт отримання тілесних ушкоджень водієм автомобіля «Mercedes» ОСОБА_1 , зокрема стверджує про наявність у нього струсу мозку, що, за твердженням апелянта, підтверджується медичними документами, зокрема копією консультаційного висновку спеціаліста лікаря-невролога ОСОБА_6 від 21.11.2025 року. Зазначає, що після отримання матеріалів справи ним як адвокатом направлялися до працівників поліції адвокатські запити та надавалися документи, які, за його твердженням, підтверджують отримання тілесних ушкоджень учасниками ДТП. Вказує на неналежне, на його переконання, реагування працівників поліції на надані документи та відеозапис, а також на те, що у матеріалах адміністративної справи не були зазначені потерпілі та обставини отримання ними тілесних ушкоджень. Вважає, що за наявності даних про тілесні ушкодження учасників ДТП суд першої інстанції передчасно надав юридичну оцінку діям ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП до встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень шляхом проведення судово-медичної експертизи. Зазначає, що за таких обставин у діях ОСОБА_2 можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, у зв`язку з чим, посилаючись на положення ст. 253 КУпАП, вважає необхідним передати матеріали прокурору або органу досудового розслідування для перевірки таких обставин. Вказує також, що копію постанови суду першої інстанції представник потерпілого отримав 13 березня 2026 року, а до цієї дати повний текст постанови, за твердженням апелянта, був відсутній у підсистемі «Електронний суд» та Єдиному державному реєстрі судових рішень. У зв`язку з цим просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску. Просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити такий строк, прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі ст. 284 КУпАП, а матеріали справи передати прокурору або органу досудового розслідування в порядку ст. 253 КУпАП для перевірки наявності в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши думку представника потерпілого, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання щодо строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує, що копію постанови суду першої інстанції представник потерпілого отримав 13 березня 2026 року, після чого звернувся з апеляційною скаргою. За таких обставин причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнає поважними, у зв`язку з чим строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Водночас ч. 1 ст. 286 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Таким чином, для правильного вирішення справи та розмежування адміністративної і кримінальної відповідальності істотне значення має не лише факт пошкодження транспортних засобів, а й характер наслідків дорожньо-транспортної пригоди для здоров`я її учасників.

Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Перевіркою матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що обставини можливого заподіяння тілесних ушкоджень учасникам дорожньо-транспортної пригоди належним чином не з`ясовані.

Так, ще постановою суду від 12 грудня 2025 року матеріали справи поверталися для належного оформлення у зв`язку з необхідністю зазначення в протоколі потерпілої ОСОБА_5 .

Водночас з матеріалів справи та доводів апеляційної скарги вбачається, що на місці дорожньо-транспортної пригоди перебувала ОСОБА_5 , яка була пасажиром автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . На відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано жінку, яка зі слів апелянта є ОСОБА_5 , яка перебуває на місці події та прикладає серветку до обличчя, що у сукупності з іншими обставинами справи потребувало належної перевірки щодо можливого отримання нею тілесних ушкоджень внаслідок ДТП.

Крім того, представником потерпілого порушувалось питання про отримання внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень самим ОСОБА_1 та надавався консультаційний висновок спеціаліста лікаря-невролога ОСОБА_6 від 21 листопада 2025 року. У апеляційній скарзі представник потерпілого, зокрема, посилається на діагностування у ОСОБА_1 струсу головного мозку.

При цьому матеріали справи не містять належних відомостей про проведення судово-медичного дослідження або експертизи, за результатами яких було б визначено характер та ступінь тяжкості можливих тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також вирішено питання щодо їх причинного зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Посилання працівників поліції на те, що при щомісячній звірці з лікувальними закладами не було виявлено інформації про надання медичної допомоги учасникам цієї дорожньо-транспортної пригоди, саме по собі не усуває необхідності перевірки наведених обставин, оскільки в матеріалах справи наявні інші відомості, які можуть свідчити про травмування учасників ДТП, у тому числі медичний документ щодо ОСОБА_1 та відеозапис з місця події щодо ОСОБА_5 .

Апеляційний суд враховує, що сам по собі факт наявності у особи будь-яких тілесних ушкоджень ще не свідчить про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Разом із тим за встановлених у цій справі обставин характер та ступінь тяжкості можливих тілесних ушкоджень взагалі не були належним чином з`ясовані, у зв`язку з чим відсутні достатні підстави для беззаперечного висновку про те, що наслідки цієї дорожньо-транспортної пригоди мають виключно адміністративно-правовий характер.

Встановлення характеру, механізму утворення та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потребує спеціальних знань та проведення відповідних досліджень у встановленому законом порядку. Такі питання не можуть бути самостійно вирішені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом оцінки зовнішнього вигляду особи на відеозаписі чи окремих медичних документів.

Апеляційний суд також не уповноважений здійснювати збирання доказів з метою встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення, проводити судово-медичні дослідження чи встановлювати ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Такі обставини підлягають встановленню компетентним органом досудового розслідування із застосуванням передбачених КПК України процесуальних засобів.

Отже, апеляційний суд не робить висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, та не встановлює ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 або ОСОБА_5 . Водночас сукупність наведених обставин є достатньою для висновку про необхідність їх перевірки органом досудового розслідування в порядку кримінального процесуального законодавства.

За таких обставин висновок про остаточну адміністративно-правову кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП без належного з`ясування характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень осіб, які перебували в іншому транспортному засобі, є передчасним.

Суд першої інстанції, встановивши винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закривши провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, не надав належної оцінки сукупності обставин щодо можливого травмування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та не вирішив питання про наявність підстав для застосування положень ст. 253 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при передачі матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.

Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язані діяти у визначеному цією нормою порядку.

Тому встановлені апеляційним судом обставини підлягають перевірці компетентним органом досудового розслідування, у тому числі шляхом отримання та дослідження медичної документації, встановлення характеру і ступеня тяжкості можливих тілесних ушкоджень та їх причинного зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову та закрити провадження у справі або скасувати постанову та прийняти нову постанову.

За таких обставин апеляційна скарга представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Ільченка А.П. підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції – скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП – закриттю на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП з направленням матеріалів справи до Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області для вирішення питання в порядку ст. 214 КПК України щодо наявності в обставинах дорожньо-транспортної пригоди ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Керуючись ст. ст. 253, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, –

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику потерпілого Ільченку А.П. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Ільченка А.П. задовольнити.

Постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Матеріали справи направити до Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області для вирішення питання в порядку ст. 214 КПК України щодо наявності в обставинах дорожньо-транспортної пригоди ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя