Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №243/950/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1121/26 Справа № 243/950/26 Суддя у 1-й інстанції - Пронін С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Кривий Ріг

15.09.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., при секретарі судового засідання Шевченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2026р., якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає в АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_3

в с т а н о в и л а :

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2026р. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Нікітіним В.В., який в апеляційній скарзі:

- вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що водій керував транспортним засобом, тобто працівниками поліції не встановлено особу, яка керувала транспортним засобом, та не встановлено яким саме транспортним засобом вказана особа керувала;

- вказує, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння мав проводитися відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП уповноваженими не те посадовими особами, тому огляд на стан сп`яніння слід вважати недійсним;

- вказує, що працівниками поліції було складено акт огляду водія на стан сп`яніння проте копія акту не була вручена ОСОБА_2 ;

- вказує, що матеріали справи не містять відомостей щодо повторності в діях ОСОБА_2 , та відомості про отримання посвідчення водія суду не надані;

- вказує, що матеріали відеозапису не містять відомостей про роз`яснення ОСОБА_2 прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України;

- вказує, що працівник поліції в порушення вимог п. 2.5 ПДР України запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння, проте п. 2.5 ПДР України вказує про виконання саме вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце ОСОБА_2 повідомлений належним чином до судового засідання не прибув, його інтереси в суді апеляційної інстанції представляє захисник Нікітін В.В., перешкоди для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст.ст. 268, 294 КУпАП відсутні.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника Нікітіна В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 19.01.2026р. об 11 год. 03 хв. керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Солідарна, біля буд. 110 у м. Слов`янськ Краматорського району Донецької області з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569870 від 19.01.2026, відповідно до якого 19.01.2026р. об 11 год. 03 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Солідарна, біля буд. 110 у м. Слов`янськ Краматорського району Донецької області з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 відмовився, проводився відеозапис з автореєстратора 70mai та нагрудного відеореєстратора Motorola Solution VB400 № 474870. Також у протоколі містяться підписи ОСОБА_2 про ознайомлення зі змістом протоколу, зі ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду справи;

- рапорт інспектора взводу № 2 роти № ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Кишинського В., яким підтверджується, що 19.01.2026р. під час патрулювання близько 11 год. 03 хв. по вул. Солідарна, біля буд. 110 у м. Слов`янськ Краматорського району Донецької області, на підставі п. 1 пп. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» (відсутній розпізнавальний знак держави в якій зареєстрований транспортний засіб), було зупинено транспортний засіб «Mercedes-Benz Vito» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також в наркологічному диспансері водій відмовився. Відносно ОСОБА_2 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, велась відеофіксація на персональний відеореєстратор;

- направлення на огляд водія транспортного засобу, складеного інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Гарцевим О.С. відносно водія ОСОБА_2 щодо його направлення 19.01.2026 об 11 год. 15 хв. на медичний огляд до міського наркологічного диспансеру м. Слов`янська, у зв`язку з виявленням ознак сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя);

- відеозапис, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569870 від 19.01.2026, та яким підтверджено, що працівники поліції зупинили транспортний засіб «Mercedes-Benz Vito» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням військовослужбовця ОСОБА_2 . Поліцейським повідомлено ОСОБА_2 причину зупинку транспортного засобу (відсутній розпізнавальний знак держави, в якій зареєстрований транспортний засіб). В ході спілкування з водієм, працівником поліції було виявлено у ОСОБА_2 та вказано на ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Поліцейським було неодноразово запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що він вказав, що він не відмовляється пройти огляд, але не бачить в цьому необхідності, оскільки почувається нормально, алкогольні напої не вживав. Також ОСОБА_2 запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_2 фактично відмовився з аналогічних підстав. Поліцейським неодноразово роз`яснено ОСОБА_2 відповідальність за відмову від проходження огляду. Після чого роз`яснено ОСОБА_2 його права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також на відеозапису зафіксовано процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який складено у присутності ОСОБА_2 , роз`яснено суть адміністративного правопорушення та повідомлено його про дату, час та місце розгляду справи.

Суд першої дослідив заперечення сторони захисту, які є аналогічними доводам апеляційної скарги та відкинув їх, як неспроможні та такі, що не спростовують винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дослідивши та оцінивши сукупність доказів, які містять матеріали справи, та кожний доказ окремо, вважав їх належними, допустимими та достатніми, послідовними та такими, що узгоджуються між собою, та дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а висновки суду, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції встановив факт руху транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_2 , законність висловленої працівником поліції вимоги проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння – наявність ознак алкогольного сп`яніння, які виявлені при спілкуванні, а саме запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя, дослідив відеозапис, на якому зафіксовані вказані події, та факт відмови ОСОБА_2 від огляду на стан сп`яніння, тим самим суд першої інстанції дослідив та оцінив докази у справі, як окремо, так і у сукупності, та дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції із рішенням суду першої інстанції погоджується, та вважає, що доводи, наведені судом першої інстанції в обґрунтування своїх висновків є правильними. Суд першої інстанції дослідив та оцінив докази у справі, як окремо, так і у сукупності, встановивши ознаки складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_2 та дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана постанова є незаконною, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи,є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги захисника, що , що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що водій керував транспортним засобом, тобто працівниками поліції не встановлено особу, яка керувала транспортним засобом, та не встановлено, яким саме транспортним засобом вказана особа керувала, є неспроможними, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_2 , за фактом керування ним транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito» номерний знак НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, та за відмову від законної вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння мав проводитися відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП уповноваженими не те посадовими особами, тому огляд на стан сп`яніння слід вважати недійсним, є неспроможними за таких підстав.

Стаття 266 КУпАП передбачає порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стаття 266-1 КУпАП передбачає порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують процедури щодо порядку огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною.

У порядку, визначеному ст. 266 КУпАП, відстороненню від керування транспортним та, зокрема, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками (у стані) сп`яніння.

У порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, огляду на стан сп`яніння підлягають військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці ЗСУ.

Слід наголосити, що військовослужбовці при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) – як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт), оскільки вказані правопорушення мають значні відмінності за правовими наслідками, зокрема, стягнення ст. 130 КУпАП передбачає позбавлення винуватого спеціального права - керування транспортним засобом, тобто обмеження за вчинення суспільно небезпечного правопорушення, яке потенційно або ж призводить до негативних наслідків, таких як дорожньо-транспортні пригоди, при цьому слід зазначити, що такі справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП набули систематичного характеру та призводить до обговорення у суспільстві із відповідною реакцією на законодавчому рівні, яка виражається у посиленні відповідальності винних осіб.

У другому випадку, а саме при виконанні обов`язків служби, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку при огляді військовослужбовця на стан сп`яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями, які, крім іншого, мають різні правові наслідки, а саме за вчинення правопорушення за ст. 130 КУпАП винувата особа позбавляється спеціального права керування транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги захисника, що працівниками поліції було складено акт огляду водія на стан сп`яніння, проте копія акту не була вручена ОСОБА_2 є також неслушними, оскільки склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 утворила відмова від огляду на стан сп`яніння, тобто такий огляд не проводився.

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріли справи не містять відомостей щодо повторності в діях ОСОБА_2 , та відомості про отримання посвідчення водія суду першої інстанції не надано, також не приймаються до уваги, оскільки ознака повторності не була предметом судового розгляду суду першої інстанції, матеріали справи відомостей про повторність в діях ОСОБА_2 не містять.

Щодо відсутності відомостей про отримання посвідчення водія, які не було надано суду першої інстанції, то відсутність таких відомостей на правильність вирішення справи не впливає.

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали відеозапису не містять відомостей про роз`яснення ОСОБА_2 прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України, є також неслушними, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП відеозапису застосовується виключно під час огляду водія на стан сп`яніння. Іншого обов`язку до застосування відеозапису КУпАП не передбачає.

Доводи апеляційної скарги захисника, що працівник поліції в порушення вимог п. 2.5 ПДР України запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння, проте п. 2.5 ПДР України вказує про виконання саме вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, також не мають під собою підґрунтя, оскільки відповідно до відеозапису ОСОБА_2 чітко та зрозуміло наголошено на підставах проходження огляду на стан сп`яніння, та він особисто розумів вимоги працівника поліції.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної постанови, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Нікітіна Валерія Вікторовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Слов`янського міськрайонного Донецької області від 26.02.2026р., якою

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного Донецької області від 26.02.2026р., якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя