Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №175/7163/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9933/26 Справа № 175/7163/25 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О.М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

Учасники справи:

позивач Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації,

відповідач ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Керівником Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Білоусова О.М.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності та скасування реєстрації в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку.

01 липня 2026року прокурор продав заяву про зміну предмету спору та 02 липня 2026року прокурором подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, у зв`язку з тим, щоб змінити предмет спору.

Клопотання обґрунтовував зміною правозастосовної практики, щоб сформулювати позовні вимоги, які б відповідали новим положенням ст.ст. 387, 388, 391 ЦК України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2026року у задоволенні клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено. У прийнятті заяви прокурора про зміну предмету позову - відмовлено та повернуто її заявнику.

Суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, а заяву про зміну предмету позову подано до суду 01 липня 2026року, тобто після закриття підготовчого провадження ухвалою суду від 23 лютого 2026року та призначення справи до судового розгляду по суті, відтак на момент його подання право прокурора на зміну предмета або підстав позову, передбачене частиною третьою статті 49 ЦПК України, вже було втрачено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

24 липня 2026року Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи “Електронний суд” апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2026року.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виклав вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що прокурор здійснив заміну одних позовних вимог іншими, з усунення перешкод шляхом повернення земельної ділянки на її витребування з метою ефективного та повного захисту інтересів держави, тобто, з урахуванням усталеної судової практики – змінив предмет позову.

Наголошував, що позивача безпідставно позбавлено права реалізувати передбачене статтею 49 ЦПК України право на зміну предмета позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 через представника заперечив проти апеляційної скарги, заявляв, що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

29 липня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду витребувано з Дніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу №175/7163/25; та 10 серпня 2026року справа надійшла до апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

17 вересня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в електронному суді.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Повертаючи заяву прокурора про зміну предмету позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що прокурором належним чином не обґрунтовано необхідність повернення до стадії підготовчого провадження та з огляду на те, що між стадією відкриття провадження у справі, постановленням ухвали про закриття підготовчого провадження та поданням заяви прокурором про зміну предмету позову пройшов значний проміжок часу, достатній для використання можливостей та передбачених законодавством прав для учасників судового процесу, а також для запобігання необґрунтованого затягування строків розгляду справи та здійснення ефективного судочинства.

Суд також виснував, що прокурор звернувся з негаторним позовом. Зі змісту поданої заяви про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову вбачається, що прокурор фактично після закриття підготовчого провадження просить змінити не лише предмет позову, а й спосіб судового захисту порушеного права, заявивши вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто пред`явивши віндикаційний позов.

Суд врахував, що правова природа віндикаційного способу захисту та критерії його застосування вже тривалий час є сформованими в усталеній практиці Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. Відтак наведена прокурором постанова Великої Палати Верховного Суду не свідчить про виникнення нового способу захисту чи принципову зміну правового регулювання спірних правовідносин, а лише конкретизує підхід до застосування належного способу захисту у спорах щодо часткового накладення земельних ділянок.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно частин другої, третьої статті 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до частин 1,4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно вимог статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет або підставу позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд повинен розцінювати її як: – подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії. Недодержання цих правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021року у справі № 405/3360/17 зазначено, що позовом у процесуальному сенсі є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Також Верховний Суд наголосив, що при застосуванні норм процесуального права належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 06 червня 2025року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Водночас, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Під час подання такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Встановивши, що заява про зміну предмета позову подана 01 липня 2026 року, а підготовче судове засідання у справі закінчено 23 лютого 2026року, суд першої інстанції зробив правильний висновок про повернення вказаної заяви, оскільки вона подана з порушенням норм ЦПК України.

Суд дійшов такого висновку з метою досягнення завдань цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тож колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Додержання судом вимог частини третьої статті 49 та статті 126 ЦПК України є не формалізмом, а забезпеченням принципу правової визначеності, процесуальної дисципліни та недопущення зловживання процесуальними правами /стаття 44 ЦПК України/.

Оскаржувана ухвала не позбавляє прокурора можливості захисту заявленого інтересу держави в інший спосіб, зокрема шляхом пред`явлення окремого позову про витребування майна. Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і сумісне з розумними процесуальними обмеженнями, до яких належить і встановлення строків вчинення процесуальних дій. За таких умов ефективний засіб захисту для прокурора зберігається, а прийняття заяви поза межами підготовчого провадження, навпаки, порушувало б права відповідача та затягувало розгляд справи.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги про законність ухвали суду та правильно застосував норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону дають підстави вважати, що суд першої інстанції не порушив вимог процесуального закону, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2026року– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026року.

Судді: