Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №727/9075/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9075/26

Провадження № 2-о/727/303/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

секретаря судового засідання Довженко А.Д.

присяжної Терентяк Н.М.

присяжної Нестеренко Н.Е.

за участю:

представника заявника Пономаренко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат По-номаренко Вікторія Геннадіївна, заінтересована особа Перший відділ державної реє-страції актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,-

встановив:

22.06.2026 ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Пономаренко В.Г. звернулася до суду із заявою, сформованою в системі «Електронний суд», в якій просить визнати її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області, зниклим за обставин, що безпосередньо загрожували його життю та здоров`ю, у с. Благодатне (раніше – с. Желанне) Донецької області (Очеретинської селищної громади По-кровського району), та вважати початком його безвісної відсутності 10 березня 2024 року.

В обґрунтування заяви зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , разом з яким проживала в с. Благодатне (раніше – с. Желанне) Донецької області. 09.03.2024 близько 13:00, в період активних бойових дій у зазна-ченому населеному пункті, її чоловік вийшов з місця проживання та поїхав на мопеді у невідомому напрямку, після чого додому не повернувся та на зв`язок більше не ви-ходив. Зі слів військовослужбовців, які перебували в районі бойових дій, за допомогою безпілотного літального апарата здалеку було зафіксовано людину без ознак руху, яка, ймовірно, є ОСОБА_2 , однак через обстріли та мінну небезпеку доступ до цього місця був відсутній, що унеможливило перевірку такої інформації. Після зник-нення чоловіка у зв`язку з безпосередньою загрозою життю заявниця була змушена покинути місце проживання та евакуюватися до більш безпечного регіону України.

Заявниця звернулася до правоохоронних органів із заявою про зникнення чоло-віка, відомості про нього також внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, однак вжиті заходи з розшуку результатів не дали. З моменту зникнення минуло більше двох років, будь-які відомості про місцеперебування ОСОБА_3 відсутні. Визнання чоловіка безвісно відсутнім необхідне заявниці для розірвання шлюбу та оформлення соціальних виплат. Оскільки останні відомості про місце перебування ОСОБА_2 датовані 09.03.2024, заявниця вважає, що почат-ком його безвісної відсутності слід вважати 10.03.2024.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено її до судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.293 ЦПК України справа розглядається судом у складі од-ного судді і двох присяжних.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, її інтереси представляла адвокат Поно-маренко В.Г., яка заяву підтримала з підстав, викладених у ній, та просила її задоволь-нити.

Представник заінтересованої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи заінтересована особа повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. З урахуванням наведеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявниці та представника заінтересованої особи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Орлівка Ясину-ватського району Донецької області, є громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та копією картки фізичної особи – платника податків.

24.02.2001 виконавчим комітетом Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що складено актовий запис № 1; після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». За-значене підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , ви-даним у січні 2026 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юс-тиції України, а також відмітками про реєстрацію шлюбу в паспортах подружжя.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024052140000123, 12.03.2024 до чергової частини відділення поліції № 1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: Донецька область, с. Желанне, 09.03.2024 близько 13:00 пішов з дому та не повернувся, місце його знаходження невідоме. Відомості внесено до ЄРДР 12.03.2024 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України. Станом на дату формування витягу (09.10.2024) відомості про наслідки розслідування відсутні.

Листом Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Се-кретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ України від 15.02.2025 (зареєстрований за № 14791/30-2025 від 11.03.2025) ОСОБА_1 за результатами розгляду її запиту надано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що свідчить про внесення до вказаного Реєстру відомостей про ОСОБА_2 -йовича як особу, зниклу безвісти за особливих обставин.

03.06.2026 представником заявниці – адвокатом Пономаренко В.Г. надіслано до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України адвокатський запит № 03/06/2026 щодо перетинання ОСОБА_2 дер-жавного кордону України в період з 09.03.2024 по 31.05.2026. Відповіддю від 08.06. 2026 № 10/43343-26-Вих повідомлено, що запитувана інформація може бути надана лише на виконання відповідного судового рішення. Доказів того, що після 09.03.2024 ОСОБА_2 перетинав державний кордон України, матеріали справи не містять.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тим-часово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства роз-витку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, селище Желанне (нині – Бла-годатне) Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району До-нецької області станом на 09.03.2024 належало до території активних бойових дій, а з 28.08.2024 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Таким чином, судом встановлено, що останні відомості про місце перебування ОСОБА_2 датовані 09.03.2024, коли він залишив місце проживання в населе-ному пункті, що на той час перебував у зоні активних бойових дій, тобто за обставин, які безпосередньо загрожували його життю та здоров`ю. Відтоді за місцем його по-стійного проживання відомостей про місце його перебування немає, заходи з розшуку, вжиті органами Національної поліції та в порядку Закону України «Про правовий ста-тус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», результатів не дали. Доказів, які б свідчили про те, що після 09.03.2024 ОСОБА_2 виходив на зв`язок з рідними, з`являвся за місцем проживання або що його місцеперебування встановлено, у мате-ріалах справи немає і під час розгляду справи судом не здобуто.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого про-вадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсут-ньою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим міс-цем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Заявниця проживає в м. Чернівці, тому справа підсудна Шевченківському районному суду м. Чернівців.

Відповідно до ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено, для якої мети необхідно заявникові визнати фі-зичну особу безвісно відсутньою, та обставини, що підтверджують безвісну відсут-ність фізичної особи. Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголо-шення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом без-вісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Згідно з ч.2 ст.43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи по-чатком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, безвісна відсутність – це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживан-ня за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування) (постанови Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 225/1297/17, від 22.11.2018 у справі № 225/882/17). Підставою для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів: відсутність відомостей про особу в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про її фактичне місце перебування та неможливість їх отри-мати; сплив одного року з дня одержання останніх відомостей про місце перебування особи; наявність у заявника правової заінтересованості у визнанні особи безвісно від-сутньою. Визнання особи безвісно відсутньою ґрунтується на спростовній презумпції того, що така особа жива, однак встановити її місце перебування неможливо, і не є констатацією її смерті (постанова Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 317/ 3139/15-ц).

Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих об-ставин» врегульовано правовий статус осіб, зниклих безвісти, зокрема, у зв`язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території Ук-раїни. Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих об-ставин, тобто в позасудовому порядку. Водночас згідно з ч. 3 ст. 4 зазначеного Закону надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Оцінюючи зміст заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено судової про-цедури визнання особи «зниклою» за певних обставин: статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, набувається в адміністративному порядку, на що звертає увагу і сама заявниця у правовому обґрунтуванні заяви. Разом з тим, як вбачається з назви заяви, викладених у ній обставин, мети звернення, правового обґрунтування (ст. 43 ЦК України, ст.ст. 293, 305–309 ЦПК України), а також з вимоги про визначення початку безвісної відсутності, дійсною метою звернення заявниці є визнання її чоловіка без-вісно відсутнім у розумінні ст. 43 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судо-вого розгляду. З огляду на це суд вирішує заяву по суті як заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, відображаючи в рішенні встановлені судом обставини зникнення особи, на які посилається заявниця.

Судом встановлено, що останні відомості про місце перебування ОСОБА_2 одержано 09.03.2024, з цього часу відомостей про місце його перебування в місці його постійного проживання немає, а його розшук, у тому числі правоохоронними ор-ганами в межах кримінального провадження та в порядку Закону України «Про пра-вовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», результатів не дав. На час розгляду справи з дня одержання останніх відомостей про місце перебування ОСОБА_3 минуло більше двох років, тобто передбачений ч.1 ст.43 ЦК України річ-ний строк сплив. Встановлені судом обставини зникнення особи – у населеному пунк-ті, що на той час перебував у зоні активних бойових дій та в подальшому був тим-часово окупований, – свідчать про те, що ОСОБА_2 зник за обставин, які без-посередньо загрожували його життю та здоров`ю.

Заявниця є дружиною ОСОБА_2 і має правову заінтересованість у ви-знанні його безвісно відсутнім, оскільки таке рішення необхідне їй для реалізації права на розірвання шлюбу (ч.1 ст.107 СК України передбачає розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя, якщо дру-гий з подружжя визнаний безвісно відсутнім) та для оформлення соціальних виплат.

Щодо дати початку безвісної відсутності суд виходить з наступного. Правило ч. 2 ст.43 ЦК України про обчислення початку безвісної відсутності з першого числа на-ступного місяця застосовується лише у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи. У цій справі такий день встановлено – 09.03.2024. Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з на-ступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому початком безвісної відсутності ОСОБА_2 слід вважати 10.03.2024, як про це й просить заявниця.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, вста-новлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допу-стимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність передбачених ст. 43 ЦК України підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім. Спору про право у справі не виникло. За таких обставин заява підлягає задоволенню.

Суд роз`яснює, що визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім не є підставою для припинення його розшуку як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а у разі його появи або одержання відомостей про його місцеперебування рішення суду підлягає скасуванню в порядку ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 43, 253 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 223, 258, 259, 263–265, 268, 273, 293, 294, 305–308, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського між-регіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівка Ясинуватського району Донецької обла-сті (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), який зник 09.03.2024 за обставин, що безпосередньо загрожували його життю та здоров`ю, у с. Благодатне (раніше – с. Желанне) Донецької області (Очеретинської селищної громади Покровського району), безвісно відсутнім.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівка Ясинуватського району Донецької обла-сті, вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом по-дання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеля-ційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.Є. Терещенко

Присяжні: Н.М. Терентяк

Н.Е.Нестеренко