Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №716/1018/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1018/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Кульки О.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Данищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Веренчанської об`єднаної територіальної громади в особі Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування –

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Данищука В.В., звернулася до суду із позовом до Веренчанської об`єднаної територіальної громади в особі Веренчанської сільської ради про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, в якому просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок 1982 року побудови, загальною площею 21,5/14,1 кв.м. під літ. «А», навіс під літ. «Д», огорожа під №1-4, колодязь питний під №5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла – ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом до складу якої входить вище згадане майно. Позивач прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і звернулася до до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області заяви про прийняття спадщини за заповітом. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки позивачем не було подано документів, що посвідчують право власності на спадкове майно за ОСОБА_2 .

Відсутність правовстановлюючих документів на будинок є перешкодою в оформленні нею права власності на спадщину за заповітом після смерті – ОСОБА_2 .

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, від нього до суду надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи без його участі, позов визнає та не заперечує проти задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, заслухавши пояснення, допитаних свідків доходить такого висновку.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Дана правова позиція також закріплена в п.9 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, в якому зазначено: «якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини фактичний вступ у володіння та управління спадковим майно».

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно з ст. 549 того ж Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31.03.1998 (а.с. 8).

Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.524,525,526,527 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ч.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Позивач являється спадкоємицею за заповітом, посвідченим секретарем Веренчанської сільської ради Берладін М.В. 08.08.1997 року за реєстровим № 63. Як вбачається із змісту заповіту ОСОБА_2 за життя зробила таке розпорядження: «все моє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що мені буде належати на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю ОСОБА_3 ».

Як вбачається з свідоцтва про зміну імені, серії НОМЕР_2 від 27.10.2021, ОСОБА_3 після державної реєстрації зміни імені значиться: « ОСОБА_1 » (а.с.10).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Крім ОСОБА_1 інших спадкоємців, які б прийняли обов`язкову частку спадщини у разі спадкування за заповітом немає.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 підтверджується довідкою Веренчанської сільської ради № 87 від 05.03.2026 та Актом підтвердженням № 14 від 04.03.2026, з яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала спільно з ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 без реєстрації (а.с. 17-18).

Також допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказав суду, що є сусідом позивачки. Зазначив, що ОСОБА_2 була самотньою жінкою, яка проживала в с. Веренчанака в домогосподарстві по сусідству. На час смерті ОСОБА_5 разом із нею проживала ОСОБА_6 , яка доглядала за нею та похоронила ОСОБА_7 . ОСОБА_1 продовжує проживати в будинку ОСОБА_5 й після її смерті.

Свідок ОСОБА_8 вказала суду, що знає ОСОБА_9 , померла вона у 90-х роках. На час смерті разом із останньою проживала ОСОБА_6 , похоронила її, після поховання доглядала за домогосподарством і продовжує доглядати.

Отже, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємцею, яка шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

На виконання зазначених вимог ЦК України позивач ОСОБА_1 , як особа яка прийняла спадщину 10.03.2026, звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки нею не було надано правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності за ОСОБА_2 на цей житловий будинок. Вказане підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15 вересня 2025 року (а.с.20).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на реєстраційному обліку та проживала по АДРЕСА_1 , з народження по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день смерті, що підтверджується довідкою № 95 від 10.03.2026 виконавчого комітету Веренчанської сільської ради. На день смерті ОСОБА_2 разом із нею в одному будинку проживала без реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 22).

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В інформаційному листi Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцінюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Частинами 3,4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Встановлено, що ОСОБА_2 , за життя не оформляла документи на належне їй нерухоме майно та не зареєструвала його належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

З довідки-характеристики виданої фізичною особою підприємцем ОСОБА_10 , встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями 1982 року побудови, загальною площею 21,5/14,1 кв.м. під літ. «А», навіс під літ. «Д», огорожа під №1-4, колодязь питний під №5 (а.с. 16).

Згідно з витягом з погосподарської книги № 181 від 24.02.2026, відповідно із записами по господарських книг № 2 за 1986-1990 роки, № 2 за 1991-1995 роки, № 3 за 1996-2000 роки значиться житловий будинок,який розміщений в АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_2 (а.с.21).

Крім цього, відповідно до довідки №180 від 24.02.2026, виданої Веренчанською сільською радою, за наявною у Веренчанській сільській раді інформації, житловий будинок , що розташований в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 (згідно по господарського обліку), не визнавався відумерлою спадщиною, рішення про визнання вказаного майна відумерлою спадщиною сількою радою не приймалося, на облік, як відумерла спадщина не ставився.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328,392, 1218, 1235, 1268, 1297 ЦК України, ст. 549 ЦПК УРСР, ст. ст.200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок 1982 року побудови, загальною площею 21,5/14,1 кв.м. під літ. «А», навіс під літ. «Д», огорожа під №1-4, колодязь питний під АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача – ОСОБА_11 , ордер на надання правничої допомоги від 06.06.2026;

Відповідач – Веренчанська об`єднана територіальна громада в особі Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, с. Веренчанка, вул. Шевченка, 80.

Повне рішення складено 24.09.2026.

Суддя Олена ПУХАРЄВА