Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №715/3080/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3080/26

Провадження № 3/715/1128/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 с. Глибока

Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуркан В.В., за участю секретаря судового засідання Майщук С.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , за ч.2 ст.172-15 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно старшого сержанта ОСОБА_1 , відповідно до якого, останнім 24.08.2026 року будучи старшим пункту тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )та відповідальним за організацію служби і підтримання належного порядку в місці розташування військовослужбовців, не забезпечив належного контролю за особовим складом та не вжив заходів щодо недопущення порушень військової дисципліни, внаслідок чого четверо військовослужбовців: солдати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вживали на території пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 та поза її межами алкогольні напої, у результаті чого між вказаними військовослужбовцями виник конфлікт, який переріс у бійку. Таким чином ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та вказав, що наказ бути відповідальним за дисципліну на місці розташування тимчасового підрозділу військової частин НОМЕР_1 , він отримав в усному порядку, з конкретними обов`язками, які на нього покладено його ніхто не ознайомлював, при цьому після виявлення порушення одразу повідомив безпосереднього командира та ВСП. Просив не притягувати його до відповідальності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття справи відносно останнього внаслідок відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Стаття 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення до військової служби.

Безпосереднім об`єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов`язків, неналежне виконання - в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі. З цього випливає необхідність установлення конкретних обов`язків, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов`язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб`єктом правопорушення.

Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов`язки в повному обсязі.

Стаття 172-15 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює дану норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які порушення правил несення військової служби допущені особою та якими нормативними актами передбачені правила, що порушила особа.

Протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП, який є одним із доказів у справі.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд в постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а зробив висновок, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність та його невід`ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На думку суду наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення протокол не розкриває суть адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме у недбалому ставленні до військової служби.

Згідно протоколу №272 від 27.08.2026 року ОСОБА_1 ставиться у вину, що останній будучи старшим пункту тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_1 та відповідальним за організацію служби і підтримання належного порядку в місці розташування військовослужбовців, не забезпечив належного контролю за особовим складом та не вжив заходів щодо недопущення порушень військової дисципліни.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно ягу з наказу командира в/ НОМЕР_2 від 06.02.2026 року №39 старшого сержанта ОСОБА_1 , призначено на посаду майстра 1-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 6-ої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-го батальйону безпілотних систем в/ч НОМЕР_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що його в усному порядку поставили відповідальним за дисципліну на місці розташування тимчасового підрозділу військової частин НОМЕР_1 , при цьому йому не роз`яснили ні його обов`язків та не визначили сферу відповідальності.

Таким чином, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що станом на час, за який особі ставиться у вину вчинення правопорушення, на ОСОБА_1 було покладено конкретний обов`язок бути відповідальним за організацію служби і підтримання належного порядку в місці розташування військовослужбовців, забезпечення контролю за особовим складом та вжиття заходів щодо недопущення порушень військової дисципліни.

Суд також враховує положення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо порядку прийняття та здавання військових посад.

Відповідно до ст. 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності, пов`язаній із захистом України.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту).

Згідно ст.56 Статуту командир (начальник) зобов`язаний проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).

Згідно з ст.62-64 зазначеного Статуту для прийняття і здавання посади командира військової частини (корабля) наказом старшого командира (начальника) призначаються комісії, які після проведення перевірки складають відповідні акти.

В акті про прийняття і здавання посади зазначаються дані про особовий склад військової частини (корабля) за списком і наявний; стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки і навчально-матеріальної бази; стан охорони державної таємниці.

Згідно ст.65 Статуту командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю).

Отже, із наведених положень Статуту вбачається, що саме прийняття певної посади передбачає наявність наказу.

У зв`язку з цим при вирішенні питання про наявність у старшого сержанта ОСОБА_1 , який перебуває на посаді майстра 1-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів конкретного службового обов`язку бути відповідальним за організацію служби і підтримання належного порядку в місці розташування військовослужбовців, забезпечення контролю за особовим складом та вжиття заходів щодо недопущення порушень військової дисципліни, суд має з`ясувати чи було покладено на нього такі обов`язки, яким наказам, тощо.

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів того, що на ОСОБА_1 було покладено такі обов`язки в передбачений Статутом спосіб.

Таким чином, встановлені факти перебування військовослужбовців у стані алкогольного сп`яніння, а також конфлікту між ними, про що ОСОБА_1 доповів своєму командиру та у Військову службу правопорядку, сам по собі не свідчить про невиконання чи неналежне виконання ним службового обов`язку та не є достатнім доказом його недбалого ставлення до військової служби.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі та керуючись ст.ст.40-1, 172-15 ч.2, 221,283,284,285,287-289, 307-308 КУпАП, Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП закрити на підстав п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.

СУДДЯ: