Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №636/4259/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/4259/25 Провадження № 2/636/788/26

Дата ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту -ТОВ «ФК «ЄАПБ») в особі представника Грибанова Д.В. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.12.2012 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2002089328, який за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи кредитного договору і договору про надання банківських послуг. У межах зазначеного кредитного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 13/10/23, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними банком із боржниками. Відповідно до Реєстру боржників № 2 до договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли за кредитним договором № 2002089328. За наведеними позивачем даними на момент відступлення права вимоги сума несплачених зобов`язань відповідачки становила 84 696,23 грн, з яких: 65 199,70 грн — сума основного боргу, 19 496,53 грн — нараховані проценти та 0 грн — комісія. Після набуття права грошової вимоги позивачем ОСОБА_1 01 листопада 2023 року здійснила платіж у розмірі 5 000 грн у рахунок погашення наявної суми боргу. При цьому позивач зазначив, що починаючи з 13 жовтня 2023 року штрафні санкції за кредитним договором не нараховувалися. У зв`язку із зазначеним ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 79 696,23 грн та понесені судові витрати. Також позивач просить розглянути справу за відсутності свого представника, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 25.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог ст. ст. 128-130 ЦПК України, в установлений судом строк відзив на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталась.

У зв`язку із зазначеним та на підставі вимог ст.ст. 279, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих до суду матеріалів вбачається, що 27.12.2012 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» укладений кредитний договір № 2002089328, у межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . За умовами п. 1.1 кредитного договору товариство надає клієнту споживчий кредит в загальному розмірі 1810,37 гривень на придбання товару в загальній сумі 1810,37 грн. ( відповідно до специфікації до кредитного договору – планшет Roket Book), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит було надано строком на 12 місяців, розмір процентної ставки 0,01 % річних. Відповідно до п. 1.4.1. позичальник зобов`язаний повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати всі встановлені договором зобов`язання не пізніше 27.12.2013 року. Сума отриманого кредиту погашається щомісяця в дату платежу та в розмірі, зазначених в Графіку платежів, який є Додатком №1 та невід`ємною частиною даного договору, та розраховується з урахуванням розміру та строку кредиту (п.1.4.2, п.1.4.7).

Пунктом 2.2.1 кредитного договору банк відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standard, а також виконує розрахунок обслуговування платіжних операцій з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки. Отримання, обслуговування та погашення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок. Строк дії кредитної лінії становить 3роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору(п.2.3,п.2.5).

Згідно п. 3.20. кредитного договору, підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами договору. Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки з усіма видами платежів були підписані відповідачкою власноруч.

13.10.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 13/10/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні його права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «ОТП БАНК» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з наданим позивачем Реєстром боржників № 2 до договору факторингу № 13.10.23 до переліку переданих прав грошової вимоги включено вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2002089328 в загальній сумі боргу84696,23 грн., з яких: 65 199,70 грн. - сума основного боргу; 19 496,53 грн. – загальна сума боргу по процентах.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2002089328 від 04.06.2013 за період з 13.10.23 по 31.03.2025, відповідно до якого заявлена до стягнення з відповідачки сума, становить 79 696,23 грн, з яких: 65 199,70 грн. - сума основного боргу; 14 496,53 грн - проценти; 0 грн – комісія, в якому зазначено про сплату боржником 01.11.2023 5000 грн., зарахованих на погашення процентів. Як зазначено в позовній заяві, 01.11.2023 відповідачем було здійснено платіж у розмірі 5 000 грн., який врахований при визначенні заборгованості.

Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом ст. 89 ЦПК України дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є складовою частиною їх оцінки з метою встановлення доведеності обставин справи, які відповідно до підстав, предмету позову, та змісту норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, - входять до предмету доказування.

Однак, в матеріалах справи відсутні первинні письмові (або прирівняні до них електронні) документи (меморіальні ордери, акцептовані платіжної інструкції, виписки з банківських рахунків кредитора тощо) про виконання первинним кредитором обов`язків за договором кредиту перерахування кредитних коштів позичальнику, що є господарською операцією, а тому має фіксуватися за змістом вказаної норми ст. 9 Закону України первинними документами. Ніяких виключень щодо обов`язку первинного кредитора в цьому питання вказаний Закон України не містить.

Відповідно до пункту 63 «Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», затвердженого Постановою НБУ04.07.2018 за №75(далі Положення№ 75) Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно до пункту 64 Положення №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1)назву документа(форми); 2)дату складання; 3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності)фізичної особи; 4)зміст та обсяг операції(підстави для її здійснення)та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Так, у постанові Верховного Суду від 30січня 2018року у справі № 161/16891/15-ц були висловлені правові висновки про те, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК Україниз урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Як убачається з матеріалів справи позивачем не надано будь-яких доказів направлення до відповідачки письмових повідомлень про відступлення права грошової вимоги факторові.

Отже, за змістом вказаної нормич.1ст.1082 ЦК Україниновий кредитор має довести, що заявлена ним до боржника грошова вимога підлягає виконанню, тобто є дійсною, а тому покликання на презумпцію правомірності правочину, передбачену ст.204 ЦК України,-у даному випадку є безпідставним. До аналогічних висновків дійшов КЦС ВС у згаданій постанові від30січня 2018року у справі № 161/16891/15-ц.

При укладенні договору факторингу покупець права вимоги, діючи розумно з точки зору стороннього спостерігача має отримати від первинного кредитора належні та допустимі докази дійсності грошової вимоги, до яких належать первинні банківські документи про перерахування первинним кредитором своїх грошових коштів на рахунок позичальника. Позивач у даному випадку є сингулярним правонаступником первинного кредитора, тому має доводити дійсність висунутих проти позичальника грошових вимог. Той факт, що договір факторингу є дійсний і ніким не оспорений, не звільняє нового кредитора внаслідок свого правонаступництва прав та обов`язків первинного кредитора доводити перерахування кредитором своїх грошових коштів позичальнику. Тому на позивача покладається процесуальний обов`язок довести дійсність вимог первинного кредитора, а при доведеності цих обставин - на відповідача покладається процесуальний обов`язок їх спростувати. Іншій підхід до розподілу тягаря доказування, в межах концепції негативного доказу, - не відповідає принципу змагальності, ст. 12 ЦПК України.

Так, принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18.

Питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи N 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи N 925/2301/14).

Тому за недоведеності надання кредиту позичальнику відповідачу у даній справі наявні у справі розрахунки заборгованості є безпредметними та не є достатніми доказами про наявність заборгованості оскільки такі розрахунки є односторонніми, не узгодженими сторонами аналітичними, а не первинними бухгалтерськими документами, які є необхідними для встановлення заборгованості за договором кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №916/2492/21 та від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 були висловлені правові висновки такого змісту: «За загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів».

Отже, у ході розгляду справи судом не встановлено обставин фактичного надання відповідачці кредитних коштів, користування нею коштів в рамках кредитної лінії як в межах узгодженого строком кредитування (12 місяців), так і поза межами строку кредитування, та підстави нарахування первісним кредитором заявлених до стягнення сум кредиту, що є необхідним для встановлення виникнення у ОСОБА_1 обов`язку щодо їх повернення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

За відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження факту надання кредитних коштів та їх розміру суд не має можливості встановити наявність у відповідача ОСОБА_1 грошового зобов`язання перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Карімов