Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №643/20770/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/1048/26

Справа № 643/20770/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Вірменія, вірменина, громадянина України, із середньою освітою, ФОП, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 переслідуючи мотиви незаконного збагачення, за рахунок вимагання грошових коштів у фізичних осіб, діючи за попередньою змовою із Особою-1, Особою-2 та Особою-3 вчинили корисливий злочин проти власності - вимагання за наступних обставин:

Так, 15 жовтня 2020 року близько 17-00 години біля ТРК Україна за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 59/56, між потерпілим ОСОБА_6 та раніше йому знайомими Особою-1, Особою-2 та Особою-3 виник конфлікт на ґрунті взаємовідносин ОСОБА_6 із дівчиною та Особою-1. В ході конфлікту між потерпілим ОСОБА_6 та Особою-1 виникла бійка, в якій останній отримав перемогу визнавши свою перевагу над ОСОБА_6 .

Після конфлікту, Особа-3, Особа-1 та Особа-2 переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом спрямованим на протиправне заволодіння майном, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме грошовими коштами в сумі 2000 доларів США, вирішили їх вимагати всупереч волі потерпілого, мотивуючи це надуманим боргом, який виник нібито за сплату витрат на паливо та пошкоджені речі внаслідок бійки між ОСОБА_6 та Особою-1, що мала місце 15.10.2020.

16 жовтня 2020 року ОСОБА_6 зателефонували Особа-2 та Особа-3, які застосовуючи до нього психологічне насилля, що виразилось у висловлюванні погроз на адресу останнього, та членів його сім`ї, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в грубій формі почали вимагати у потерпілого грошові кошти в розмірі 2000 доларів США заказуючи, що ОСОБА_6 повинен Особі-2, Особі-1 та Особі-3 неіснуючий борг, погрожуючи при цьому вбивством, фізичним насильством та пошкодженням майна, яке перебуває у віданні потерпілого. Внаслідок чого потерпілий ОСОБА_6 , сприйнявши вказані погрози як дійсні та реальні, побоюючись їх виконання повідомив що в нього наразі відсутня вказана сума грошових коштів.

Діючи далі, Особа-3, Особа-1 та Особа-2 згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій, реалізуючи свій злочинний корисливий намір, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 шляхом вимагання, 18 жовтня 2020 року залучивши до виконання плану своїх злочинних дій невстановлену особу, близько 17-00 годин направили останнього до станції шиномонтажу за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 152, яка перебуває у віданні потерпілого ОСОБА_6 , де невстановлена особа в приміщення станції шиномонтажу закинула вибухову шашку, яка розірвалась та спричинила задимлення, тим самим Особа-3, Особа-1 та Особа-2 виразили погрози пошкодження майна, яке перебуває у віданні потерпілого ОСОБА_6 в разі не надання їм грошових коштів.

26 грудня 2020 року близько 17-00 години Особа-3, Особа-1 та Особа-2 не отримавши від потерпілого ОСОБА_6 грошові кошти, які вони вимагають та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на вимагання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6 , прибули до супермаркету «Клас» за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 128, де останній здійснював торгівлю новорічними ялинками та залучивши до своєї злочинної діяльності ще двох невстановлених осіб продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти застосувавши фізичне насильство в ході якого Особа-3, Особа-1 та Особа-2 та дві невстановлені особи нанесли ОСОБА_6 ряд ударів по різним частинам тіла, спричинивши останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09/4/21 тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості. При цьому погрожуючи фізичною розправою в разі ненадання їм грошових коштів.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів, Особа-3, Особа-1 та Особа-2 залучили до своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 за його ж згоди, який є спільним знайомим між ними та ОСОБА_6

14 січня 2021 року близько 12-00 години ОСОБА_7 створивши умови для зустрічі з ОСОБА_6 біля ТРЦ «Французький бульвар» за адресою: м. Харків, вул. Ак.Павлова, 44Б зустрівся з ним та в ході зустрічі ОСОБА_7 вказав ОСОБА_6 на необхідність все ж таки надати йому грошові кошти вже в меншій сумі - 1500 доларів США, які він передасть Особа-3, Особа-1 та Особа-2 нібито вирішивши таким чином питання того, щоб останні залишили його в спокої, інакше він спільно з Особа-3, Особа-1 та Особа-2 продовжать погрожувати, наносити тілесні ушкодження та шкодити майно потерпілого.

Після чого, потерпілий ОСОБА_6 знаходячись під загрозою застосування фізичного насильства у відношення до себе та членів своєї родини, під загрозою пошкодження майна, яке перебуває у його віданні з боку Особа-3, Особа-1 та Особа-2 та ОСОБА_4 , був змушений погодитись на передачу їм грошових коштів в сумі 1500 доларів США.

15.01.2020 року Особа-3, Особа-1 та Особа-2 та ОСОБА_4 отримали згоду потерпілого на передачу грошових коштів. З метою конспірації своєї злочинної діяльності та на їх думку для уникнення в подальшому від кримінальної відповідальності за вчинення злочину групою осіб, Особа-3, Особа-1 та Особа-2 для отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6 направили ОСОБА_4 за його бажанням та згодою, який цього ж дня близько 14-30 години біля ТРЦ «Французький бульвар» за адресою: м. Харків, вул. Ак.Павлова, 44Б зустрівся із ОСОБА_6 та отримав від нього заздалегідь ідентифіковані в ході досудового розслідування грошові кошти в сумі 10000 гривень в якості сплати частини боргу надуманого Особа-3, Особа-1 та Особа-2 та ОСОБА_4 .

Далі, Особа-3, Особа-1 та Особа-2 та ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на вимагання іншої частини грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6 , кожного дня телефонували і нагадували про необхідність надання їм грошових коштів, при цьому погрожуючи фізичним насильством та пошкодженням майна, яке перебуває у віданні потерпілого.

Злочинна діяльність Особа-3, Особа-1 та Особа-2 та ОСОБА_4 була припинена співробітниками Національної поліції України, які «19» лютого 2021 року затримали останніх, відразу після отримання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 500 доларів США від ОСОБА_6 , які були отримані ОСОБА_4 для задоволення спільних вимог Особа-3, Особа-1 та Особа-2 та ОСОБА_4 .

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 189 КК України, а саме вимагання, тобто вимога передачі чужого манна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, з погрозою пошкодження та знищення їхнього майна вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

22.09.2026 року між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 за участі та згоди потерпілого ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.

В угоді наведено формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 189 КК України, тобто вимагання, тобто вимога передачі чужого манна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, з погрозою пошкодження та знищення їхнього майна вчиненому за попередньою змовою групою осіб, які є тотожними змісту обвинувального акта.

За змістом угоди ОСОБА_4 , повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 189 КК України, надав покази, які сприяли розкриттю інкримінованого йому правопорушення і зобов`язався:

а) беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні;

б) співпрацювати з правоохоронними органами, органами прокуратури та суду, у викритті під час судового розгляду кримінального провадження злочинних дій учасників організованої групи Особа-3, Особа-1 та Особа-2.

При укладенні угоди прокурором враховано наступні обставини:

1) ОСОБА_4 діючи у складі групою осіб, при вчинені тяжкого злочину виконував роль виконавця, викриває інших співучасників щодо вчиненого злочину, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження;

2) ступінь та характер сприяння обвинуваченим у проведенні кримінального провадження щодо нього та інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення;

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті інших співучасників у скоєнні тяжкого злочину. Так викривальні показання ОСОБА_4 як учасника кримінального правопорушення сприятимуть узгодженню всіх доказів між собою, викристалізації фактичних обставин вчинення злочину, розмежуванню ролей співучасників та притягненню до кримінальної відповідальності всіх причетних, що також становить суспільний інтерес, який полягає у тому, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності у міру своєї вини;

4) добровільне відшкодування збитків.

Також, при визначенні покарання прокурором враховано, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні тяжкого злочину, який йому інкримінуються, визнав в повному обсязі, співпрацює з органом досудового розслідування та суду, його роль у вчиненні злочину, який йому інкримінуються - виконавець, до кримінальної відповідальності притягується вперше, збитки внаслідок вчинення кримінального правопорушення, згідно із заявою потерпілого ОСОБА_6 від 19.09.2026 відшкодував.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, визнано: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання викривальних показань стосовно інших співучасників злочину, відшкодування завданих збитків.

Поведінка та ставлення поведінка та ставлення ОСОБА_4 до вчиненого ним кримінального правопорушення вказують на наявність щирого каяття. Про це свідчить: беззастережне визнання обвинуваченим своєї вини; зобов`язання надати показання щодо обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; викриття злочинних дій інших співучасників злочину; негативне ставлення та жаль обвинуваченого щодо вчинення такого кримінального правопорушення; готовність понести покарання; відшкодування завданих збитків.

Окрім того, сприяння ОСОБА_4 у наданні викривальних показань стосовно інших співучасників кримінального правопорушення свідчить про те, що ОСОБА_4 критично переоцінені свої дії, внаслідок чого відбулись суттєві позитивні зміни соціальних орієнтирів останнього, що знижує рівень його соціальної небезпечності.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 67 КК України, в ході досудового розслідування не встановлені.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.189 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;?

- на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим

строком;

- на підставі ст.76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання.

В угоді про визнання винуватості ОСОБА_4 роз`яснено зміст ч. 4 ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.

Також, в угоді про визнання винуватості ОСОБА_4 роз`яснено та він розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї Угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної Угоди, а також той факт, що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Угода підписана всіма її учасниками.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину. Укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Прокурор переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження щодо обвинуваченого. Також прокурор зазначив, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. З огляду на наведені в угоді обставини просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Не оспорював обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Обвинувачений підтвердив, що обізнаний про вид та розмір покарання, яке йому буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на призначення такого покарання та усвідомлює його наслідки. Також обвинувачений підтвердив, що укладення угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а визначені в угоді зобов`язання не є невиконуваними. Також обвинувачений зазначив, що розуміє наявність у нього прав на повний судовий розгляд, на мовчання, на допит під час судового розгляду свідків обвинувачення, на подання клопотання про виклик свідків і доказів, що свідчать на його користь. Запевнив, що йому цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, зазначив, що він розуміє наслідки невиконання угоди і що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив суд затвердити її. Зазначив, що угоду укладено за його участю. Угоду укладено добровільно, жодних скарг на дії слідчих та прокурорів вони не мають.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Перевіряючи угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд не вбачає підстав для відмови у її затвердженні з огляду на таке.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов наступного висновку.

Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.

Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить усі необхідні складові елементи, передбачені вказаною нормою.

Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим серед іншого містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.

Суд також встановив, що правова кваліфікація діяння, інкримінованого обвинуваченому є правильною. Це з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних діянь, вчинених обвинуваченим, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

Суд не встановив допущення неправильної правової кваліфікації кримінальних правопорушень, яке було б більш тяжким, ніж те щодо яких передбачена можливість укладання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив кожну із обставин інкримінованих йому злочинів, що викладені в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті. У присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченим у присутності захисника дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України).

Угода між прокурором та обвинуваченим складена та підписана 22.09.2026 року у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , про що свідчить підпис останнього у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

- кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією);

- особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений не є організатором злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою, злочинів, є виконавцем.

Шкода завдана потерпілому ОСОБА_6 відшкодована обвинуваченим ОСОБА_4 відповідно до заяви потерпілого від 19.09.2026 року.

Отже, угода про визнання винуватості відповідає умовам, передбаченим ст. 469 КПК України.

Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з обвинувальним актом потерпілим цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , який надав згоду на укладення цієї угоди, про що свідчить його підпис на угоді. Шкоду йому відшкодовано обвинуваченим добровільно.

Вказане кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.

Отже, вимоги абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України при укладенні угоди сторонами також дотримано.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не вбачає.

Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні (п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України).

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим, відповідають інтересам суспільства з огляду на таке.

У першу чергу, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд.

У випадку ухвалення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості відсутня необхідність у дослідженні значного обсягу доказів, адже обвинувачений не заперечує фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх юридичну оцінку.

Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення злочинів з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.

Суд також враховує, що обвинувачений добровільно відшкодував шкоду потерпілому, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України. Цей факт підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_6 .

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, відшкодування шкоди потерпілому, наявність таких факторів як економія процесуального та матеріального ресурсу, суд дійшов висновку про відповідність угоди інтересам суспільства.

Щодо перевірки умов угоди на предмет порушення прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок суду обґрунтовується таким.

При укладенні угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисника відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Потерпілому відшкодована шкода.

Обставини пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

При розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб. Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Щодо добровільності укладення угоди

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

За змістом угод обвинувачений серед іншого зобов`язався:

а) беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні;

б) співпрацювати з правоохоронними органами, органами прокуратури та суду, у викритті під час судового розгляду кримінального провадження злочинних дій учасників організованої групи Особа-3, Особа-1 та Особа-2.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Наведене свідчить про виконання обвинуваченим зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення.

Обвинувачений у судовому засіданні запевнив що буде співпрацювати з правоохоронними органами, органами прокуратури та суду, у викритті під час судового розгляду кримінального провадження злочинних дій учасників організованої групи Особа-3, Особа-1 та Особа-2.

Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.

Призначення покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За умовами угоди про визнання винуватості сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст. 189 КК Україниу вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі та з урахуванням особи обвинуваченого, наявності щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину в якому він обвинувачується та добровільного відшкодування шкоди потерпілому застосувати положення ст. ст. 75, 76 КК України - звільнити ОСОБА_4 від відбування основного (позбавлення волі) покарання з визначенням судом тривалості іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У даному випадку обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав в повному обсязі, співпрацює з органом досудового розслідування, раніше не судимий, збитки внаслідок вчинення кримінального правопорушення відшкодував, висловлює жаль про вчинене, негативно оцінює скоєне ним кримінальне правопорушення, сприяє розслідуванню кримінальних правопорушень щодо інших осіб, демонструє готовність понести покарання.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є ФОП.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе призначити узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 189 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

З урахуванням вищевказаних фактів, обставин які пом`якшують покарання у вигляді щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, добровільного відшкодування шкоди потерпілому, відсутності обставин, які обтяжують покарання особи, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Керуючись ч. 5 ст. 128 КПК України, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_6 про відсутність претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне цивільний позов ОСОБА_6 в частині позовних вимоги до обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Витрати за проведені судові експертизи, а саме:

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121 -21 /5794-ВЗ від 15.04.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 1634 гривень 50 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121 -21 /5795-ВЗ від 16.04.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 3922 гривень 80 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121-21/5798-ВЗ від 23.04.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 5230 гривень 40 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121-21/5797-ВЗ від 28.04.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 3922 гривень 80 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121 -21 /8785-ВЗ від 13.05.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 2745 гривень 92 копійок;

- автотоварознавча експертиза №2364 від 25.03.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 6006 гривень 35 копійок;

- комплексна пожежно- технічна експертиза та експертиза з дослідження нафтопродуктів і пально - мастильних матеріалів №2343/2344 від 12.03.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 11326 гривень 26 копійок;

- судова експертиза дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально- мастильних матеріалів» №СЕ-19/121-21/3381-ФХД від 26.02.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 980 гривень 70 копійок;

- судово пожежно-технічна експертиза №4903 від 14.04.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 3432 гривні 20 копійок;

- автотоварознавча експертиза №4599 від 22.04.2021 грошові витрати на проведення якої становлять 5148 гривень 30 копійок.

Загальна вартість яких складає 44 350 гривень 23 копійки стягнути у розмірі від загальної вартості, що становить 11 087, 56 грн. з ОСОБА_4 на користь Держави.

Відповідно до ст. 374 КПК України суд у вироку в тому числі зазначає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2021 року було застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.04.2021 року. Визначено суму застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.

25.02.2021 року ОСОБА_4 звільнений з Харківського слідчого ізолятора у зв`язку зі сплатою застави.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 21.09.2023 року суму застави обвинуваченому ОСОБА_4 було зменшено до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) гривень.

Згідно з частиною п`ятою статті 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі.

Тому суд зараховує у строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі строк тримання ОСОБА_4 під вартою з 19.02.2021 по 25.02.2021 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили суму застави у розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_9 .

Долю речових доказів у кримінальному провадженні не вирішувати.

Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 100, 124, 174, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.09.2026 року між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 за участі та згоди потерпілого ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Зарахувати у строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі строк тримання ОСОБА_4 під вартою з 19.02.2021 по 25.02.2021 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили суму застави у розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_9 .

Цивільний позов ОСОБА_6 в частині позовних вимоги до обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні не вирішувати.

Витрати за проведені судові експертизи, а саме:

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121 -21 /5794-ВЗ від 15.04.2021 у розмірі 1634 гривень 50 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121 -21 /5795-ВЗ від 16.04.2021 у розмірі 3922 гривень 80 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121-21/5798-ВЗ від 23.04.2021 у розмірі 5230 гривень 40 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121-21/5797-ВЗ від 28.04.2021 у розмірі 3922 гривень 80 копійок;

- судова експертиза відео-, звукозапису № СЕ-19/121 -21 /8785-ВЗ від 13.05.2021 у розмірі 2745 гривень 92 копійок;

- автотоварознавча експертиза №2364 від 25.03.2021 у розмірі 6006 гривень 35 копійок;

- комплексна пожежно- технічна експертиза та експертиза з дослідження нафтопродуктів і пально - мастильних матеріалів №2343/2344 від 12.03.2021 у розмірі 11326 гривень 26 копійок;

- судова експертиза дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально- мастильних матеріалів» №СЕ-19/121-21/3381-ФХД від 26.02.2021 у розмірі 980 гривень 70 копійок;

- судово пожежно-технічна експертиза №4903 від 14.04.2021 у розмірі 3432 гривні 20 копійок;

- автотоварознавча експертиза №4599 від 22.04.2021 у розмірі 5148 гривень 30 копійок, загальна вартість експертиз складає 44 350 гривень 23 копійки стягнути у розмірі від загальної вартості, що становить 11 087, 56 грн. з ОСОБА_4 на користь Держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1