Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №626/571/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/571/26

Провадження № 3/626/235/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.2026 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 року о 21 годині 00 хвилин на автодорозі М-29 64 км+ 200м в Берестинському районі Харківської області водій автомобіля Mercedes-Benz BLE 350 державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 в порушення п.12.1 ПДР України не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не взяв до уваги дорожньої обстановки та погодних умов, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом, який стояв з правої сторони автодороги Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_2 , який інерційно здійснив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter державний номерний знак НОМЕР_3 , який стояв, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з викладеними в протоколі обставинами він згоден, проте вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнає частково, оскільки інші учасники дорожнього руху не виконали вимог п.9.10 Правил дорожнього руху України – не встановили знак аварійної зупинки за 40 метрів до місця дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого він не зміг вчасно зупинити транспортний засіб та відреагувати на дорожню обстановку, яка була ускладнена поганими погодними умовами та сильною ожеледицею. Саме ця обставина, на його думку, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Визнав, що на автомобілях були включені аварійки, проте це не скасовує вимоги про встановлення знаку аварійної зупинки. В протоколі та схемі дорожньо-транспортної пригоди все зазначено вірно за винятком того, що на схемі не зображено транспортні засоби, які стояли зліва в супутному напрямку, які займали багато місця на дорозі, що певним чином обмежило його рух та можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що керуючи 19.02.2026 року автомобілем Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_2 , зупинився, щоб надати допомогу водію автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, який проломив відбійник та перекинувся. Він на своєму автомобілі увімкнув аварійну сигналізацію. Через деякий час автомобіль під керуванням ОСОБА_1 в`їхав в належний йому автомобіль Ford Transit, а той в свою чергу – в автомобіль Mercedes-Benz Sprinter. Автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Зазначив, що знак аварійної зупинки встановлено не було, проте, на всіх автомобілях було включено аварійну сигналізацію, а на евакуаторі – проблискові маячки, з огляду на що завчасно не помітити дорожньо-транспортну пригоду на дорозі було неможливо.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши протокол та додані до нього докази, судом встановлено наступне.

Згідно п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до вимог ст. 245, 251 КУпАП з`ясувавши обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку за принципом «поза розумним сумнівом» про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується відомостями зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 912600 від 19.02.2026 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.02.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.02.2026 року, ОСОБА_3 від 19.02.2026 року, ОСОБА_4 від 19.02.2026 року, ОСОБА_2 від 19.02.2026 року, флеш-носієм з відеозаписом, який був долучений за клопотанням ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта № 6983 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 05.08.2026 року у даній дорожній ситуації водій автомобіля Mercedes-Benz BLE 350 ОСОБА_5 повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 10.1, 12.1 та 13.1 ПДР України. Технічна можливість уникнути ДТП для водія автомобіля Mercedes-Benz BLE 350 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1, 12.1 та 13.1 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.1 та 13.1 ПДР України і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв?язку з ДТП. Дії інших учасників ДТП не відповідали вимогам п. 9.10 а) ПДР України, однак не знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв?язку з ДТП.

Дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Положеннями ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення, а відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 912600 від 19.02.2026 року відносно ОСОБА_1 подія адміністративного правопорушення мала місце того ж дня – 19.02.2026 року, таким чином адміністративне стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення, відповідно до положень ч.2 ст.38 КУпАП може бути накладене не пізніше 19.05.2026 року.

Враховуючи вищевикладене, оскільки правопорушення, передбачене 124 КУпАП не є триваючим, правопорушення ОСОБА_1 вчинене 19.02.2026 року, з моменту вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців та те що, на момент розгляду справи по суті сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) сформулював правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

Керуючись ст.38, п.7 ст. 247, ст. 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду.

Суддя