Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №621/3003/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/3003/26

Провадження № 3/621/805/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735505 від 02.08.2026 складеного інспектором ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Гетьман Д. С., ОСОБА_1 ставиться в вину правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наступних обставин: 02 серпня 2026 року о 17:70 годині в м. Слобожанське Чугуївського району Харківської області по вул. Спортивній, буд. 11, водій керував транспортним засобом Mercedes Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів. Від проходження у встановленому законом порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору dragger alcotest 6820 ark 0562 та від огляду в найближчому медичному закладі водій відмовився, що було зафіксовано на портативний відеорегістратор (нагрудну камеру) 280/86, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

04.08.2026 матеріал надійшов до суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи для розгляду матеріалу визначено суддю Вельможну І. В.

Розгляд справи призначено на 20.08.2026.

20.08.2026 за клопотанням захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Браславської О. А. розгляд матеріалів відкладено до 25.09.2026.

22.09.2026 від захисника Браславської О. А. до канцелярії суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнає та категорично заперечує факт керування ним транспортним засобом 02.08.2026 о 17:40 годині. Так. 02.08.2026 ОСОБА_1 попросив свого побратима відвезти його до знайомої, яка взяла у нього грошові кошти в борг, після того як побратим привіз ОСОБА_1 за місцем проживання боржниці, ОСОБА_1 почав розмову з знайомою щодо повернення боргу, а його товариш пішов у справах. Боржниця з метою уникнення повернення ОСОБА_1 боргу викликала працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції ОСОБА_1 повідомив останніх, що він транспортним засобом не керував, в автомобілі не перебував, однак останні незважаючи на його повідомлення запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння від якого ОСОБА_1 відмовився, оскільки не був учасником дорожнього руху, транспортним засобом не керував, а тому у нього був відсутній обов`язок проходити таке обстеження (а. с. 15-16).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Браславська О. А. в судове засідання не прибули, до канцелярії суду захисником подано заяву відповідно до якої остання просила проводи розгляд матеріалів за відсутності ОСОБА_1 та за її відсутності та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До матеріалів справи надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №735505 від 02.08.2026 в якому викладено зазначені вище обставини правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 1);

- постанова серії ЕНА № 7658074 від 02.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу (а. с. 2);

- Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.08.2026 складеного о 18:40 годині, яким підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а. с. 3, 4);

- письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , щодо обставин викладених в протоколі (а. с. 5);

- рапорт інспектора СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Гетьман Д. від 02.08.2026 щодо обставин виявлення водія транспортного засобу Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 – ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу драгер та у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров`я (а. с.6);

- відеозаписами на оптичному носії DVD - диску, де зафіксовано обстановку на місці події, факт пропозиції та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці події та в закладі охорони здоров`я (а. с. 7).

Ознайомившись з наданими матеріалами, запереченнями, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні судочинства.

Згідно вказаної норми закону, водій транспортного засобу має право вибору де проходити огляд на стан сп`яніння: на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я. В свою чергу поліцейські повинні спершу запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку не бажання проходити такий огляд, або незгоди з його результатами повинні запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров`я і не в будь якому, а в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

У разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735505 від 02.08.2026 міститься твердження про порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яке виявилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до заперечень поданих ОСОБА_1 останній категорично заперечив факт керування транспортним засобом, не заперечував факту перебування в стані алкогольного сп`яніння та вказав на те, що відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки транспортним засобом не керував, однак поліцейська склала протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності з яким він не погоджується у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Так, з відеозаписів, що містяться на DVD-диску доданому до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735505 від 02.08.2026 ОСОБА_1 під відеозапис категорично заперечував факт керування транспортним засобом під час відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння вказував на те, що його привіз водій, який пішов до відділення Нової пошти, сам не керував автомобілем.

Відповідно до відеозаписів долучених до матеріалів провадження чітко вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє працівника поліції, що він не керував транспортним засобом та його привіз водій, від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовляється. На відеозписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки під час здійснення руху.

Крім того, з відеозаписів вбачається, що співробітники поліції приїхали на виклик за фактом вчинення конфлікту за адресою: АДРЕСА_2 , підійшли до під`їзду багатоквартирного будинку, де зокрема знаходився ОСОБА_1 , який перебув на біля під`їзду. Автомобіль Mercedes Benz Vito був припаркований біля під`їзду з непрацюючим мотором.

Будь-яких інших доказів де було б зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей, якими б підтверджувалося, що водій ОСОБА_1 , відповідно до вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, був відсторонений від керування транспортним засобом, а керування транспортним засобом було надане іншій особі.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що "само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування".

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Законодавець чітко визначає, що суб`єктом, сфера дії на якого поширюється дія Правил дорожнього руху України, зокрема пункту 2.5 вказаних Правил, є саме водій.

Так, на момент складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останній не був водієм в розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не керував транспортним засобом, відтак, дія вказаних Правил на нього не поширюється та він не був зобов`язаний, в свою чергу, виконувати вимогу інспектора патрульної поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проте посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_1 , від керування транспортного засобу, акт про відсторонення водія від управління відсутній.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

З огляду на наведене, суддя дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: